≈колог≥¤ > —учасн≥ масштаби впливу людини на природу та актуальн≥сть проблеми њњ охорони

—учасн≥ масштаби впливу людини на природу та актуальн≥сть проблеми њњ охорони

¬заЇмов≥дносини сусп≥льства ≥ природи пол¤гають у тому, що фактори економ≥чного зростанн¤ Ч трудов≥ ресурси, засоби виробництва ≥ природн≥ ресурси Ч у комплекс≥ використовуютьс¤ сусп≥льством дл¤ розвитку виробництва. ѕитанн¤ взаЇмов≥дносин сусп≥льства ≥ природи та використанн¤ природних ресурс≥в стають дедал≥ актуальн≥шими. ≤ це зрозум≥ло, бо з розвитком виробництва вилучаютьс¤ все нов≥ багатства природи, зростаЇ варт≥сть сировини, зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть в≥дход≥в, що викидаютьс¤ у навколишнЇ середовище. ќднак, ≥ це очевидно, було б неправильно вир≥шувати проблеми збереженн¤ ресурс≥в ≥ середовища шл¤хом припиненн¤ росту або нав≥ть скороченн¤ обс¤г≥в виробництва. “ак≥ припущенн¤ суперечать законом≥рност¤м розвитку людського сусп≥льства ≥ практично незд≥йсненн≥.

¬заЇмод≥¤ людини з природою у процес≥ виробництва та споживанн¤ дл¤ забезпеченн¤ ≥снуванн¤ людства загалом Ї об'Їктивним ¤вищем (рис. 1).

ќтже, постають дв≥ взаЇмопов'¤зан≥ проблеми: перша Ч вплив обмеженост≥ природних ресурс≥в на њх вико≠ристанн¤ ≥ розвиток сусп≥льного виробництва, зростаюче забрудненн¤ середовища; друга Ч необх≥дн≥сть розробки комплексу заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ ц≥Їњ небезпеки дл¤ подальшого розвитку сусп≥льства.

ѕриродокористуванн¤ маЇ загальний характер, оск≥ль≠ки будь-¤кий вид д≥¤льност≥ людей викликаЇ зм≥ни при≠родного середовища. ”складненн¤ взаЇмозв'¤зк≥в у природних, виробничих ≥ соц≥альних системах, зростанн¤ пр≥оритету природогосподарських зв'¤зк≥в викликають необх≥дн≥сть њх регулюванн¤.

ѕриродне середовище Ч нев≥д'Їмна умова житт¤ лю≠дини ≥ сусп≥льного виробництва, оск≥льки воно Ї необх≥д≠ним середовищем ≥снуванн¤ людини ≥ джерелом потр≥бних йому ресурс≥в.

ѕрирода в широкому розум≥нн≥ Ч це весь св≥т у 'бага≠тогранност≥ його форм, тобто в цьому план≥ людина Ї частиною природи, у вужчому розум≥нн≥ Ч сукупн≥сть натуральних умов ≥снуванн¤ людського сусп≥льства.

ѕ≥д впливом людини в≥дбуваютьс¤ величезн≥ зм≥ни природного середовища, з чим пов'¤зана необх≥дн≥сть його охорони. ¬ XX ст. людина проклала нов≥ шл¤хи пе≠рем≥щенн¤ енерг≥њ ≥ речовини в географ≥чн≥й оболонц≥, подекуди значною м≥рою порушивши еколог≥чну р≥вно≠вагу.

¬еличезн≥ масштаби зм≥н, що њх вносить сучасна лю≠дина в природн≥ умови на «емл≥, передбачив ще на початку стор≥чч¤ видатний учений ¬.≤. ¬ернадський.

—правд≥, в природ≥ денудац≥¤ (руйнуванн¤) гран≥тних скель в≥дбуваЇтьс¤ з≥ швидк≥стю 1 м за 6 тис. рок≥в, а людина з допомогою спр¤мованих вибух≥в ≥ сучасноњ “ехн≥ки зм≥нюЇ рельЇф, миттЇво. “≥льки за один р≥к людина при оранц≥ пол≥в, буд≥вельних ≥ г≥рничих роботах перем≥щуЇ понад 4 тис. км3 грунту, видобуваЇ з надр «емл≥ близько 100 млрд т руди, забираЇ на господарсько-побутов≥ потреби 13% р≥чного стоку, спалюЇ 8,5 млрд т умовного палива, виплавл¤Ї 800 мли т р≥зних метал≥в, виробл¤Ї близько 60 мли т нев≥домих) у природ≥ синтетич≠них матер≥ал≥в, розкидаЇ на пол¤х понад 500 млн т доб≠рив ≥ 3 млн т р≥зних пестицид≥в, з ¤ких 1/3 змиваЇтьс¤ дощами в водойми ≥ затримуЇтьс¤ в атмосфер≥.

ўор≥чно з надр «емл≥ добуваЇтьс¤ б≥льше елемент≥в, н≥ж включаЇтьс¤ в б≥олог≥чний кругооб≥г: кадм≥ю Ч в 160 раз≥в, ртут≥ Ч 110, свинцю Ч 35, миш'¤ку, фтору Ч 15, урану Ч 6, олова Ч 5, м≥д≥ Ч 4, мол≥бдену Ч в « рази.

«а 10 тис. рок≥в до неол≥ту, коли почали розвиватись екстенсивне тваринництво ≥ п≥дс≥чно-вогнева система зем≠леробства, людство скоротило площу л≥с≥в удв≥ч≥, причому особливо бурхливо цей процес в≥дбувавс¤ в останн≥ 200 рок≥в. ќсвоЇн≥ людиною земл≥ (промислов≥, с≥льсько≠господарськ≥, л≥созагот≥вельн≥, транспортн≥ п≥дприЇмства, г≥рнич≥ розробки тощо) становл¤ть 60% поверхн≥ суш≥. ƒеф≥цит земельних уг≥дь ≥ скороченн¤ площ≥ л≥с≥в приз≠вели до того, що запаси ф≥томаси за ≥сторичний пер≥од (особливо за останн≥ стол≥тт¤) знизились б≥льш н≥ж на одну чверть.

√либок≥ зм≥ни природного середовища п≥д впливом господарськоњ д≥¤льност≥ порушують р≥вновагу, що скла≠лас¤ за тривалий пер≥од його природного розвитку. ¬ багатьох рег≥онах земноњ кул≥ под≥бн≥ зм≥ни призвели до забрудненн¤ середовища, зникненн¤ багатьох вид≥в рос≠лин ≥ тварин, виникненн¤ антропогенних Ђбедленд≥вї тощо.

Ћюдство прот¤гом ус≥Їњ своЇњ ≥стор≥њ неодноразово вступало в протиборство з силами природи, що спричин¤≠ло кризов≥ ситуац≥њ. Ќайтипов≥шими в минулому були продовольч≥ кризи.

ѕерш≥ обмеженн¤ в ресурсах виникли з настанн¤м льодовикового пер≥оду ≥ похолоданн¤. ѕог≥ршенн¤ умов житт¤ на п≥вноч≥ ≥ в горах викликало м≥грац≥ю людей в п≥вденн≥ш≥ -райони ≥ передг≥р'¤. ¬ цих найспри¤тлив≥ших дл¤ людини районах щ≥льн≥сть населенн¤ зросла наст≥льки, що за ≥снуючого тод≥ р≥вн¤ розвитку продуктивних сил це призвело, до в≥дносного перенаселенн¤. «никненн¤ великих стадних тварин Ч основного об'Їкта мисливства, викли≠кало нестачу продукт≥в харчуванн¤ ≥ стимулювало вдос≠коналенн¤ способ≥в мисливства, що ще б≥льше прискорило виснаженн¤ тваринних ресурс≥в. ¬иникла так звана криза мисливського господарства, вих≥д з '¤коњ було знайдено в переход≥ в≥д привласнювальноњ форми господарюванн¤ до виробничих форм (в≥д мисливства ≥ збиральства до скотарства ≥ землеробства).

ѕрот¤гом тривалоњ ≥ складноњ ≥стор≥њ розвитку люд≠ського сусп≥льства в р≥зних районах земноњ кул≥ кризов≥ ситуац≥њ виникали ще нењ раз, але люди знаходили з них вих≥д, розробл¤ючи нов≥ способи виробництва, нов≥ мето≠ди використанн¤ енерг≥њ, освоюючи нов≥ види природних ресурс≥в.

ќднак сучасна еколог≥чна ситуац≥¤ Ї досить ун≥кальна, оск≥льки значно зросла ≥нтенсивн≥сть ≥) зм≥нилась сама суть впливу людини на природне середовище. « 1950 p. насе≠ленн¤ планети подвоњлось. –ок≥в через сорок воно зможе подвоњтись ще раз ≥ дос¤гне 9Ч10. млрд. ÷е пот¤гне за собою низку проблем, уникнути ¤ких неможливо. ¬же сьогодн≥ зростанн¤ виробництва продукт≥в харчуванн¤ на «емл≥ зупинилос¤. «а тридц¤ть рок≥в (з 50-х рок≥в) Ђзелена революц≥¤ї в два з половиною рази зб≥льшила виробництво зерна. јле подальшого (з 1984 p.) приросту нема. ƒобрива ≥ селекц≥¤ себе вичерпали. ¬ —Ўј зменшуютьс¤ ≥ збори кукурудзи та ≥нших зернових. ѕрипинивс¤ р≥ст урожањв у япон≥њ та в  итањ.  рањни Ч колишн≥ республ≥ки —–—– продовжують безпрецедентн≥ закупки зерна.  ардинально нових технолог≥й дл¤ зб≥льшенн¤ виробництва зернових культур наука не бачить.

√оловний фундамент житт¤ Ч грунти Ч всюди на «емл≥ деградують, зменшуютьс¤ за площею. Ќе менш дра≠матична ситуац≥¤ з водою. ¬ засушливих зонах води не вистачаЇ так само, ¤к ≥ хл≥ба. Ўвидкими темпами вини≠щуютьс¤ л≥си. Ќаприклад, троп≥чн≥ л≥си зменшуютьс¤ що≠секунди на площу футбольного майданчика. «а таких темп≥в у ѕ≥вденн≥й јмериц≥ та јфриц≥ цих л≥с≥в не за≠лишитьс¤ вже через 40Ч50 рок≥в. «нищенн¤ л≥с≥в призво≠дить до ероз≥њ грунт≥в, планетарних зм≥н кл≥мату, патоло≠г≥чних зм≥н в рослинному ≥ тваринному св≥т≥. якщо на початку стол≥тт¤ зникав один вид тварин за р≥к, то зараз один вид тварин зникаЇ . щоденно. ≤ цей процес приско≠рюЇтьс¤. ¬ ™вроп≥ п≥д загрозою зникненн¤ перебувають дв≥ третини птах≥в, третина метелик≥в, б≥льше половини рептил≥й та земноводних. «алишитис¤ на «емл≥ лише з воронами, горобц¤ми ≥ тарганами Ч перспектива далеко не рад≥сна. ¬тративши сус≥дство з розмањтт¤м форм житт¤,

людина багато чого втратить у соб≥ сам≥й, настане не≠минуча дегуман≥зац≥¤.

√лобальною Ї проблема в≥дход≥в. ” широкому розум≥н≠н≥ в≥дходи Ч це все те, що людина викидаЇ на планету в результат≥ господарюванн¤, одержанн¤ енерг≥њ та вс≥Їњ життЇд≥¤льност≥. ÷е Ч вихлопн≥ гази автомоб≥л≥в, нечис≠тоти промисловост≥ ≥ с≥льського господарства, побуту,, дим та гази з труб. Ћише вуглекислого газу в атмосферу що≠денно викидаЇтьс¤ 5 млрд т Ч по тонн≥ на кожну людину. ƒо в≥дход≥в сл≥д в≥днести ≥ нафтов≥ пл¤ми, згубн≥ дл¤ житт¤ океан≥в. Ќа кожен квадратний к≥лометр океанськоњ площ≥ припадаЇ 17 т р≥зних в≥дход≥в суш≥. ¬≥дходами Ї й важк≥ метали та отруйн≥ речовини, ¤к≥ насичують грунт, пов≥тр¤, воду ≥ харчопродукти. ¬≥дходи Ч це ≥ паливо атомних; електростанц≥й, над≥йно захорон¤ть ¤к≥ поки що не навчились (а Їдиний на територ≥њ колишнього —оюзу могильник рад≥оактивних в≥дход≥в з атомних електростан≠ц≥й в  раснодарському крањ в≥дмовивс¤ приймати в≥д≠ходи 5 ”крањни).

¬≥дходи Ч це пластики, що не розкладаютьс¤ в земл≥ (в вод≥ њх ковтають морськ≥ тварини ≥ в≥д цього гинуть). ¬≥дходи Чї це х≥м≥кати, що вит≥кають ≥з звалищ в грунтов≥ води. ¬елика тваринницька ферма отруюЇ воду в р≥чц≥ приблизно так само, ¤к м≥сто ≥з 100-тис¤чним населенн¤м. ¬≥дходи Ч це ≥ просто побутове см≥тт¤. ƒвадц¤ть рок≥в тому зв≥льнитис¤ в≥д тонни см≥тт¤ коштувало в —Ўј 2 долари, зараз Ч 100 [26].

ќсобливе занепокоЇнн¤ викликаЇ проблема, дл¤ ¤коњ не ≥снуЇ кордон≥в Ч глобальн≥ зм≥ни кл≥мату. ¬икиди в атмосферу р≥зних газ≥в створюють парниковий ефект, знищують навколо планети озоновий шар. Ќасл≥дком цього Ї всесв≥тнЇ потепл≥нн¤ Ч середн¤ глобальна темпе≠ратура в ѕ≥вн≥чн≥й п≥вкул≥ за останн≥ 100 рок≥в п≥двищи≠лась на 0,5 ∞—. якщо така тенденц≥¤ збережетьс¤, най≠ближчим часом почнетьс¤ таненн¤ льоду в јрктиц≥. ¬ су≠купност≥ з ≥ншими еколог≥чними проблемами глобальне потепл≥нн¤ може ви¤витись вир≥шальним дл¤ дол≥ люд≠ства. Ѕезсумн≥вним Ї зв'¤зок цих ¤вищ ≥з життЇд≥¤льн≥≠стю людини, ≥ не рахуватись з ними неможливо. ƒосв≥д показуЇ, що заклик≥в ≥ побажань вчених, ¤к≥ краще ≥нших усв≥домлюють, на краю ¤коњ пр≥рви ми стоњмо, недос≠татньо. Ќеобх≥дне пробудженн¤ громадських д≥¤ч≥в, пол≥≠тик≥в, економ≥ст≥в, л≥кар≥в, технолог≥в, зрештою Ч вс≥х людей. ”с≥ життЇв≥ процеси в ус≥х державах повинн≥ розгл¤датис¤ насамперед з точки зору еколог≥њ потр≥бне не просто еколог≥чне мисленн¤, треба вс≥ма доступними засобами формувати еколог≥чний св≥тогл¤д.

1	2

Ќазва: —учасн≥ масштаби впливу людини на природу та актуальн≥сть проблеми њњ охорони
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1517 прочитано)