≈колог≥¤ > ‘ауна  римських √≥р

‘ауна  римських √≥р

Ќа просторах земноњ кул≥ зараз живе понад 4000 вид≥в тварин. ≤ вс≥ вони р≥зн≥ м≥ж собою. ¬ наш час кожна людина знаЇ, що Ї р≥дк≥сн≥ тварини, ¤ких треба берегти дл¤ майбутн≥х покол≥нь Ѕагата фауною ≥ ”крањна

—еред тварин Ї наш≥ щир≥ друз≥ ≥ дармоњди Цшк≥дники. Ќеобх≥дно добре вивчити тваринний св≥т, щоб ¤к найкраще використовувати тварин ≥ боротис¤ з шк≥дниками.

–озгл¤немо найб≥льш ц≥кавих представник≥в тваринного св≥ту  риму.

”  римських горах вод¤тьс¤ олень, косул¤, куниц¤ камТ¤на ,борсук, кажан, л≥сова миша, муфлон, б≥лка-телеутка. ѕро де¤ких з них розпов≥мо окремо.

” л≥сах  риму живуть олен≥ Ївропейськ≥-велик≥ зв≥р≥. —амц≥ мають г≥лл¤ст≥ роги. «абарвленн¤ рудувато-буре. Ѕлагородн≥ олен≥-мешканц≥ л≥с≥в. Ќайб≥льше полюбл¤ють буков≥ ≥ дубов≥ л≥си, зарост≥.

ѓд¤ть лист¤, бруньки, гризуть кору, поњдають також пагони ≥ хвою сосни, ¤л≥вц¤. ѕолюбл¤ють олен≥ жолуд≥, буков≥ гор≥хи , каштани, нас≥нн¤ липи, гор≥хи л≥щини, плоди фруктових дерев, гриби. ¬зимку ласують лишайниками. ¬л≥тку олен≥ пасутьс¤ зранку ≥ надвеч≥р ≥ майже всю н≥ч.

” б≥льшост≥ самка народжуЇ одне олен¤тко. ƒорослими олен≥ стають на другому роц≥ житт¤. „ерез р≥к у самц≥в зФ¤вл¤ютьс¤ роги, ¤к≥ зб≥льшуютьс¤ ≥ розгалужуютьс¤ з в≥ком. ” б≥льшост≥ випадк≥в олен≥ скидають своњ стар≥ роги у березн≥-кв≥тн≥. Ќов≥ роги повн≥стю формуютьс¤ до серпн¤ м≥с¤ц¤. ќсновний ворог олен≥в Цвовк. “ривал≥сть житт¤ олен≥в на вол≥ Ц20-25 рок≥в.

Ќайб≥льше олен≥в на ”крањн≥ в  римському ≥ јзово - —ивашському запов≥дниках. ѕолюють на них заради мФ¤са ≥ рог≥в. ќлен≥ перебувають п≥д охороною закону.

ќкрасою нашоњ природи Ї козул≥, що мають вигл¤д маленького олен¤. ¬уха козуль довг≥, хв≥ст короткий малопом≥тний. ” самц≥в Ї невелик≥ р≥жки. «абарвленн¤ вл≥тку Ц¤скраво-руде, взимку-с≥рувате. «разу б≥л¤ хвоста добре пом≥тна велика б≥ла пл¤ма ЦУ дзеркало У. ∆ивл¤тьс¤ деревиною, чагарниковою ≥ травФ¤нистою рослинн≥стю. ¬л≥тку охоче поњдають гриби, любл¤ть ¤годи, чорниц≥, брусниц≥, каштани, жолуд≥. ѕасутьс¤ козул≥ вранц≥, ввечер≥ ≥

першу половину ноч≥. ѕ≥д час сн≥гопад≥в ховаютьс¤ у л≥сов≥й гущавин≥.  озул≥ добре плавають.

¬л≥тку козул≥ живуть поодиноко. « настанн¤м холод≥в утворюють невелик≥ стада.

 озул≥ ц≥нн≥ мисливськ≥ тварини. ѕолюванн¤ на них дозволено т≥льки по л≥ценз≥¤х.

Ѕорсуки Ц типов≥ мешканц≥ л≥с≥в. –озм≥ром вони нагадують невеликого собаку. “≥ло товсте, морда б≥ла з темною смугою. ∆ивуть у глибоких норах.

∆ивитьс¤ борсук др≥бними гризунами жабами, пташен¤тами та ¤йц¤ми, комахами, молюсками, червФ¤ками, ¤годами, плодами бульби. Ќа полюванн¤ виходить п≥сл¤ заходу сонц¤. « настанн¤м холод≥в вони закривають нору ≥ засинають. ”  риму борсуки засинають мало, або зовс≥м не засинають.

«нищуючи шк≥дник≥в борсуки принос¤ть користь. ∆ир маЇ л≥кувальн≥ властивост≥, мФ¤со њст≥вне. Ѕорсук≥в потр≥бно охорон¤ти.

÷≥кавим представником кун¤чих Ї куниц¤ Ц камФ¤на. Ќа горл≥ камФ¤ноњ куниц≥ Ї велика б≥ла пл¤ма, тому њњ називають б≥лодушкою. ¬она маЇ дуже гарне хутро. «устр≥чаЇтьс¤ в г≥рських л≥сах.  убло влаштовуЇ в щ≥линах скель, п≥д поваленими деревами. ∆ивитьс¤ камФ¤на куниц¤ др≥бними гризунами, птахами, жабами, ¤щ≥рками, плодами та ¤годами. Ќер≥дко вона нападаЇ на св≥йських птах≥в, ловить мишей, пацюк≥в.  униц≥ належать до ц≥нних хутрових зв≥р≥в.

¬  риму трапл¤Їтьс¤ л≥сова миша. —воњ нори вона влаштовуЇ п≥д кор≥нн¤м дерев, або просто в грунт≥. ∆ивитьс¤ л≥сова миша нас≥нн¤м деревних ≥ травФ¤нистих рослин. ” л≥сових мишей дуже розвинений нюх. ¬они здатн≥ знайти гор≥х в земл≥ на глибин≥ 30 см. Ћ≥сов≥ миш≥ принос¤ть велик≥ збитки, поњдаючи нас≥нн¤ л≥сових культур в питомниках.

«датним до л≥танн¤ ссавцем Ї кажан. ќрганами руху кажан≥в Ї крила. ѕо земл≥ ц≥ зв≥рки ходити нездатн≥. ¬≥дпочивають вони, вчепившись к≥гт¤ми н≥г за ¤кусь поверхню, вниз головою. «≥р у них слабий. јле ц¤ тварина здатна сприймати ультракоротк≥ звуков≥ хвил≥, що Ї њњ ор≥Їнтац≥Їю. ≈холокатором кажана Ї його гортань. “иск пов≥тр¤, видихуваного з гортан≥, в два рази вищий, н≥ж у паровому котл≥. ÷е пов≥тр¤ породжуЇ високоњ частоти свист. ѕодразником цих звук≥в, що посилаЇ кажан, Ї зворотне ехо. „им ближче кажан п≥дл≥таЇ до перешкоди, тим швидше повертаЇтьс¤ ехо. ÷е сигнал небезпеки ≥ зв≥рок зм≥нюЇ напр¤м.

” межах ”крањни багато кажан≥в у  риму. “ак у камФ¤н≥й печер≥ на  римському узбережж≥ б≥л¤  ара Ц ƒгу переховуЇтьс¤ понад тис¤ча кажан≥в. ” холодну пору року кажани впадають у спл¤чку. –озмножуютьс¤ вони один раз на р≥к.

 ажани нищать безл≥ч шк≥дник≥в л≥су ≥ с≥льськогосподарських культур, а також комах, комар≥в, мишей. ”с≥ види кажан≥в на територ≥њ ”крањни п≥дл¤гають всеб≥чн≥й охорон≥.

Ѕ≥лка - найб≥льш в≥домий д≥т¤м зв≥р. ¬она спритно стрибаЇ з одного дерева на друге. ѓњ хв≥ст Ц своЇр≥дний руль. «абарвленн¤ маЇ руде або попел¤сте.  ул¤сте кубло будуЇ у верхов≥тт≥ дерев, з моху, шерст≥, лишайник≥в. ћоже осел¤тис¤ в дуплах. Ѕ≥лки Ц денн≥ тварини. ¬ спл¤чку не впадають. ¬ негоду годуватис¤ не виход¤ть. ќсновна њжа б≥лок Ц нас≥нн¤ хвойних, ¤лиц≥, модрини, гор≥шки л≥щини, жолуд≥, плоди бука, гриби, бруньки дерев, комахи. Ќа зиму б≥лка робить запаси. ∆олуд≥, гор≥хи, шапков≥ гриби вона в≥дчуваЇ через 1.5 метровий шар сн≥гу. Ѕ≥лка Ц окраса наших л≥с≥в. ¬она спри¤Ї поширенню л≥сових культур. —хован≥ жолуд≥, гор≥хи, вона не завжди њх знаходить ≥ навесн≥ вони проростають. ¬орогами б≥лки Ї куниц¤ ≥ хиж≥ птахи. ¬  риму мешкають б≥лки Ц телеутки, що мають ц≥нне хутро. Ѕ≥лка заслуговуЇ на всеб≥чну охорону.

« птах≥в у  римських √орах водитьс¤ Ц гриф чорний, сип б≥логоловий, сойка чорноголова, мухоловка, синиц¤ та ≥нш≥.

ѕтах нев≥дФЇмна частина природи. ” птах≥в швидке травленн¤ Ц 15-20 хв. ƒобре розвинений з≥р. ѕтахи розр≥зн¤ють ус≥ кольори. √острота зору в них у дек≥лька раз≥в вища, н≥ж у людини. ¬ажливим органом ор≥Їнтац≥њ Ї слух. ¬ид≥в птах≥в Ї багато ¤к маленьких, ¤к кол≥бр≥, так ≥ великих.

ѕредставниками великих птах≥в Ї гриф чорний ≥ сип б≥логоловий. ≤ грифи ≥ сипи - дуже велик≥ птахи. «а розм≥рами вони перевершують орл≥в беркут≥в. —ип глин¤сто - бурого забарвленн¤, гриф - темно - бурого. «овн≥ вони дуже схож≥, бо мають довгу голу шию, ¤ка к≥нчаЇтьс¤ в≥нчиком - ком≥рцем теплого пуху. ¬ сипа цей ком≥рець з б≥лого пуху, в грифа - бурого. √ола ши¤ дуже зручне пристосуванн¤ до живленн¤ падлом, Ћ≥тають вони дуже високо. ” них надзвичайно гострий з≥р ≥ вони пом≥чають здобич на велик≥й в≥дстан≥. ¬арто лише одному птаху побачити здобич ≥ кинутись униз, його родич≥, що л≥тають в рад≥ус≥ к≥лькох к≥лометр≥в, пом≥чають це ≥ посп≥шають на банкет. √либоко запускаючи шию всередину туш≥, вони м≥цним дзьобом виривають велик≥ куски ≥ жад≥бно њх ковтають. «абруднена гола ши¤ легко вимиваЇтьс¤ п≥д час водопою. “аке саме пристосуванн¤ ≥ в ≥нших птах≥в - стервФ¤тник≥в, ¤к≥ живуть у велик≥й к≥лькост≥ в  риму. ¬арто в≥дв≥дати  римський запов≥дник ≥ можна подивитись на гн≥зда цих птах≥в ≥ побачити њх самих. √н≥зда вони будують на верх≥вках дерев у в≥ддалених г≥рських районах.

√н≥зда цих птах≥в близько двох метр≥в в д≥аметр≥, до метра заввишки, складен≥ з грубих палок, всередин≥ вимощен≥ г≥лочками ≥ травою. ¬≥дкладають вони одне велике ¤йце, б≥ле з рудуватими пл¤мами.  ожна пара маЇ по к≥лька гн≥зд, осел¤ють вони њх по черз≥ через один - два роки. ¬исиджують пташен¤т грифи майже два м≥с¤ц≥. ”  риму ¤йце в≥дкладаЇ гриф в березн≥, пташен¤та зФ¤вл¤ютьс¤ в травн≥, вкрит≥ жовтувато - с≥рим пухом. ћолод≥ птахи в к≥нц≥ л≥та починають мандрувати разом ≥з старими птахами.

Ѕ≥логолов≥ сипи своњ гн≥зда будують на скел¤х в недоступних м≥сц¤х.  рим Ц Їдине м≥сце на ”крањн≥, де в незначн≥й к≥лькост≥ збереглис¤ ц≥ птахи. ∆ивл¤тьс¤ грифи ≥ сипи переважно падлом ≥ лише зр≥дка нападають на ховрах≥в, ¤щ≥рок, черепах тощо. ÷≥ птахи сан≥тари, поњдаючи падло, вони очищають м≥сцев≥сть в≥д поширенн¤ заразних ≥нфекц≥й.

ƒуже корисним комахоњдним птахом Ї синиц¤. Ќа ”крањн≥ живе близько дес¤ти вид≥в синичок. Ѕадьорий дзв≥нкий голос ц≥Їњ жовтенькоњ з чорним галстуком пташки - перший передв≥сник весни. ¬она менша за горобц¤, але дуже рухлива. ”весь день синиц¤ проводить у пошуках њж≥. —иниц¤ комахоњдний птах також охоче клюЇ р≥зне нас≥нн¤, покидьки, падло. √н≥зда синиц≥ робл¤ть в дуплах дерев ,вимощуючи њх мохом, шерстю ,п≥рФ¤м. —иниц≥ належать до найб≥льш корисних комахоњдних птах≥в. «а ос≥нь ≥ зиму ц≥ пташки знищують до 80% комах - шк≥дник≥в сад≥в ≥ л≥с≥в.

ѕредставником воронових птах≥в Ї сойка. ѓњ легко вп≥знати за бурувато - червоним оперенн¤м ≥ блакитними дзеркальц¤ми на крилах. ѕоњдають ¤щ≥рок, гадюк, жаб, др≥бних птах≥в. ¬осени полюють на ос. ƒозр≥л≥ жолуд≥ сойка ховаЇ на зиму. ƒе¤к≥ схованки вона забуваЇ ≥ весною з них проростають молод≥ дубки, отже сойка саджаЇ л≥с. —ойки здатн≥ насл≥дувати голоси ≥нших тварин ≥ птах≥в. —ойка - корисний птах.

« плазун≥в в  риму водитьс¤ гекон Ц кримський, полоз гепардовий, ¤щ≥рки.

√екон кримський р≥дк≥сний вид ¤щ≥рок занесений до „ервоноњ книги. √екон - це маленька ¤щ≥рка с≥руватого забарвленн¤. √екони вод¤тьс¤ виключно в  риму. Ќа полюванн¤ виход¤ть в сут≥нках, поњдаючи жук≥в, павук≥в, метелик≥в. –остуть пов≥льно ≥ лише на трет≥й р≥к стають дорослими. ¬осени впадають в спл¤чку.

”  риму поширена ¤щ≥рка - скелька, завдовжки до 20 см. «абарвленн¤ у самц≥в зелене, самки - коричнево - с≥р≥. ∆ивуть у тр≥щинах скель. ∆ивл¤тьс¤ комахами.

ѕолози зустр≥чаютьс¤ в  риму. ÷е один ≥з вид≥в вуж≥в. ѕолоз леопардовий занесений до „ервоноњ книги ”крањни.

Ќайчисленн≥ший р¤д комах в ”крањн≥ - жуки. “≥ло њх видовжене, ноги Ц довг≥. ѕолюють вони на комах Ц шк≥дник≥в л≥су, саду, вони принос¤ть велику користь.

1	2

Ќазва: ‘ауна  римських √≥р
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1277 прочитано)