≈колог≥¤ > ’≥м≥¤ ≥ еколог≥¤

’≥м≥¤ ≥ еколог≥¤

ѕлан

1. јнтропогенний вплив на навколишнЇ середовище

2. јвар≥њ з викидом рад≥оактивних

речовин у навколишнЇ середовище

3. јвар≥њ з витоком сильнод≥ючих отруйних речовин

1. јнтропогенний вплив на навколишнЇ середовище

Ќайб≥льший - Ђвнесокї в забрудненн¤ навколишнього середовища внос¤ть теплов≥ електростанц≥њ, металург≥йн≥ й х≥м≥чн≥ заводи. Ќа час≠тку теплових електростанц≥й припадаЇ 35% сумарного забрудненн¤ води ≥ 46% пов≥тр¤. ¬они викидають сполуки с≥рки, вуглецю та азоту, споживають велику к≥льк≥сть води: дл¤ утриманн¤ одн≥Їњ к¬т-години електроенерг≥њ теплов≥ електростанц≥њ витрачають близько 3 л води (атомн≥ Ч ще б≥льше: 6-8 л). —т≥чн≥ води теплових електростанц≥й

забруднен≥ й мають високу температуру, що стаЇ причиною не т≥льки х≥м≥чного, а й теплового забрудненн¤.

ћеталург≥йн≥ п≥дприЇмства в≥др≥зн¤ютьс¤ високим споживанн¤м ресурс≥в ≥ великою к≥льк≥стю в≥дход≥в, серед ¤ких пил, оксид вуглецю, с≥рчаний газ, коксовий газ, фенол, с≥рководень, вуглеводн≥ (в тому числ≥ бевдопирен). ћеталург≥йна промислов≥сть споживаЇ багато води, ¤ка забруднюЇтьс¤ в процес≥ виробництва.

–≥зноман≥тними видами виробництва характеризуЇтьс¤ х≥м≥чна про≠мислов≥сть. Ќайб≥льш небезпечними Ї виробництво ам≥аку, кислот, ан≥л≥нових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицид≥в, синтетичного каучуку, каустичноњ соди, ртут≥, карб≥ду кальц≥ю, фтору.

—ильно забруднюють атмосферу автомоб≥л≥. јвтомоб≥льний транспорт (в св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ б≥льше 600 млн автомоб≥л≥в) даЇ 70-90% забруднень у м≥стах. якщо врахувати, що в м≥стах мешкаЇ б≥льше половини населенн¤ «емл≥, то стане зрозум≥лим вир≥шальне значенн¤ автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей.

” викидних газах автомоб≥л≥в переважають оксид вуглецю, диоксид азоту, свинець, токсичн≥ вуглеводн≥ (бензол, толуол, ксилол та ≥н.). ¬заЇмод≥¤ вуглеводн≥в та оксид≥в азоту при висок≥й температур≥ призводить до утворенн¤ озону (ќ3). якщо в шар≥ атмосфери на висот≥ 25 км достатньо високий вм≥ст озону необх≥≠дний дл¤ захисту орган≥чного житт¤ в≥д жорсткого ультраф≥олетового випро≠м≥нюванн¤, то б≥л¤ земноњ поверхн≥ п≥двищений вм≥ст озону викликаЇ пригн≥ченн¤ рослинност≥, подразненн¤ дихальних шл¤х≥в й ураженн¤ легень.

«начне забрудненн¤ даЇ целюлозно-паперова промислов≥сть. «а об'Ї≠мом забруднених сток≥в вона пос≥даЇ перше м≥сце (б≥льше 15%). ” ст≥чних водах п≥дприЇмств ц≥Їњ промисловост≥ нал≥чуЇтьс¤ б≥льше 500 компонент≥в, причому √ƒ  визначен≥ лише дл¤ 55. Ќайб≥льшу небез≠пеку становл¤ть сполуки с≥рки та хлору, розчинена орган≥ка.

ƒосить значна к≥льк≥сть забруднювальних речовин потрапл¤Ї в природне середовище в процес≥ с≥льськогосподарськоњ д≥¤льност≥. Ќайб≥льших збитк≥в завдаЇ застосуванн¤ пестицид≥в Ч щор≥чно в св≥т≥ њх використовують 4 млн т, але врешт≥-решт лише один њх в≥дсоток дос¤гаЇ мети, тобто впливаЇ безпосеред≠ньо на шк≥дник≥в с≥льськогосподарських культур. –ешта впливаЇ на ≥нш≥ орга≠н≥зми, вимиваЇтьс¤ в ірунти та водоймища, розв≥юЇтьс¤ в≥тром. ≈фективн≥сть застосуванн¤ пестицид≥в пост≥йно знижуЇтьс¤ через звиканн¤ до них шк≥дник≥в, тому, щоб дос¤гнути попередн≥х результат≥в, необх≥дна все б≥льша њх к≥льк≥сть. ѕри розкладанн≥ пестицид≥в в ірунт≥, вод≥, рослинах часто утворюютьс¤ б≥льш ст≥йк≥ ≥ токсичн≥ метабол≥ти. ўор≥чно в св≥т≥ стаЇтьс¤ 0,5 млн випадк≥в отруЇнн¤ пестицидами.

«начне забрудненн¤ ірунт≥в, а ¤к насл≥док с≥льськогосподарських культур, пов'¤зане з використанн¤м м≥неральних добрив. ўор≥чно в св≥т≥ на пол¤ вноситьс¤ 400-500 млн т м≥неральних добрив.

¬елик≥ забрудненн¤ дають тваринницьк≥ комплекси: в навколишнЇ середовище потрапл¤ють гн≥й, залишки силосу ≥ кормових добавок, в ¤ких досить часто м≥ст¤тьс¤ сальмонели та ¤йц¤ гельм≥нт≥в.

2. јвар≥њ з викидом рад≥оактивних

речовин у навколишнЇ середовище

Ќайнебезпечн≥шими за насл≥дками Ї авар≥њ на ј≈— з викидом в ат≠мосферу рад≥оактивних речовин, внасл≥док ¤ких маЇ м≥сце довгостро≠кове рад≥оактивне забрудненн¤ м≥сцевост≥ на величезних площах.

Ќа п≥дприЇмствах атомноњ енергетики в≥дбулис¤ так≥ значн≥ авар≥њ:

Х 1957р≥к Ч авар≥¤ в ”њндскейл≥ (ѕ≥вн≥чна јнгл≥¤) на завод≥ по виробниц≠тву-плутон≥ю (зона рад≥оактивного забрудненн¤ становила 500кв.км);

Х 1957р≥к Ч вибух сховища рад≥оактивних в≥дход≥в б≥л¤ „ел¤б≥нська, —–—– (рад≥ац≥йне забрудненн¤ переважно стронц≥Їм-90 територ≥њ, на ¤к≥й мешкало 0,5 млн ос≥б);

Х 1961 р≥к Ч авар≥¤ на ј≈— в јйдахо-‘олс≥, —Ўј (в реактор≥ ставс¤ вибух);

Х 1979р≥к Ч авар≥¤ на ј≈— Ђ“римайл-јйлендї у √арисберз≥, —Ўј (стало≠с¤ зараженн¤ великих територ≥й короткоживучими рад≥онукл≥дами, що при≠звело до необх≥дност≥ евакуювати населенн¤ з прилеглоњ зони).

ќднак найб≥льшою за масштаба≠ми забрудненн¤ навколишнього се≠редовища Ї авар≥¤, ¤ка сталас¤ 1986 р. на „орнобильськ≥й ј≈—. ¬насл≥док грубих порушень правил експлуа≠тац≥њ та помилкових д≥й 1986 р≥к став дл¤ людства роком вступу в епоху ¤дерноњ б≥ди. ≤стор≥¤ людства ще не знала такоњ авар≥њ, ¤ка була б на≠ст≥льки згубною за своњми насл≥дка≠ми дл¤ довк≥лл¤, здоров'¤ та житт¤ людей. –ад≥ац≥йне забрудненн¤ ве≠личезних територ≥й та водоймищ, м≥ст та с≥л, вплив рад≥онукл≥д≥в на м≥льйони людей, ¤к≥ довгий час про≠живають на забруднених територ≥¤х, дозвол¤Ї назвати масштаби „орно≠бильськоњ катастрофи глобальними, а ситуац≥ю надзвичайною.

«а оц≥нками спец≥ал≥ст≥в, в≥дбулись викиди 50 мегакюр≥ небезпеч≠них ≥зотоп≥в ≥ 50 мегакюр≥ х≥м≥чно ≥нертних рад≥оактивних газ≥в. —умарне рад≥оактивне забрудненн¤ екв≥валентне випад≥нню рад≥оактивних ре≠човин в≥д вибуху дек≥лькох дес¤тк≥в таких атомних бомб, ¤к≥ були ски≠нут≥ над ’≥рос≥мою. ¬насл≥док цього викиду були забруднен≥ води, ірун≠ти, рослини, дороги на дес¤тки й сотн≥ к≥лометр≥в. ѕ≥д рад≥оактивне ураженн¤ потрапили територ≥њ ”крањни, Ѕ≥лорус≥, –ос≥њ, де зараз про≠живаЇ 5 млн ос≥б.

Ќин≥ рад≥оактивний стан об'Їкта „ј≈— такий: доза опром≥ненн¤ становить 15-300 м–/год, а на окремих д≥л¤нках 1-5 –/год. ѕроектний терм≥н служби сар≠кофага, ¤кий захищаЇ четвертий реактор, Ч 30 рок≥в. «араз плануЇтьс¤ бу≠д≥вництво Ђ—аркофага-2ї, ¤кий повинен вм≥стити Ђ—аркофаг-1ї ≥ зробити його безпечним. 15 грудн¤ 2000 року в≥дбулос¤ закритт¤ „орнобильськоњ ј≈—.

—ьогодн≥ н≥хто практично не застрахований в≥д впливу насл≥дк≥в ц≥Їњ авар≥њ чи будь-¤коњ ≥ншоњ авар≥њ на об'Їктах атомноњ промисловост≥. Ќав≥ть в≥ддален≥сть на сотн≥ ≥ тис¤ч≥ к≥лометр≥в в≥д ј≈— не може бути гарант≥Їю безпеки.

* —тан здоров'¤ населенн¤ в умовах довгостроковоњ д≥њ малих доз ≤он≥зуючого випром≥нюванн¤. ќдним з насл≥дк≥в авар≥њ на „орнобильськ≥й станц≥њ Ї довгострокове опром≥ненн¤ малими дозами ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ за рахунок надходженн¤ в орган≥зм рад≥оактивних речовин, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в про≠дуктах харчуванн¤ та вод≥. ѕри вплив≥ малих доз ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в≥дбу≠ваЇтьс¤ поступовий розвиток патолог≥чних процес≥в.

ѕроблема оц≥нки довгострокового впливу на орган≥зм малих доз рад≥оактивно≠го випром≥нюванн¤ належить до найб≥льш актуальних.

„им дал≥ ми в≥д 26 кв≥тн¤ 1986p., тим б≥льше питань постаЇ щодо насл≥дк≥в авар≥њ. Ќаведемо дан≥ з допов≥д≥ ћ≥н≥стра охорони здоров'¤ ”крањни про медичн≥ аспекти насл≥дк≥в авар≥њ через 12 рок≥в п≥сл¤ трагед≥њ.

Ќайближчими насл≥дками ц≥Їњ авар≥њ стало опром≥ненн¤ ос≥б, ¤к≥ брали участь у гас≥нн≥ пожеж≥ та авар≥йних роботах на атомн≥й електростанц≥њ. √острою променевою хворобою захвор≥ло 238 ос≥б, 29 з них померло в перш≥ м≥с¤ц≥ п≥сл¤ авар≥њ, ще 15 Ч згодом. ѕ≥зн≥ше д≥агноз Ђгостра променева хворобаї був п≥дтверджений у 134 хворих, з них важкого та дуже важкого ступен¤ Ч у 43.

Ѕлизько 2 тис¤ч ос≥б отримали м≥сцев≥ променев≥ ураженн¤, з 800 тис¤ч, що брали участь у роботах з л≥кв≥дац≥њ авар≥њ. ÷е пожежники, в≥йськов≥, прац≥вники атомноњ енергетики, науков≥ сп≥вроб≥тники, бу≠д≥вельники, медичн≥ прац≥вники та багато ≥нших.

Ќайб≥льш≥ дози опром≥ненн¤ зареЇстрован≥ серед пожежник≥в та персоналу ј≈—, ¤к≥ працювали п≥д час авар≥њ в першу добу.

”сього, за сучасними даними, внасл≥док „орнобильськоњ катастро≠фи в ”крањн≥ постраждало майже 3,23 млн ос≥б, з них 2,35 млн мешка≠ють прот¤гом 12 рок≥в на забруднен≥й територ≥њ, б≥льше 358 тис¤ч бра≠ли участь у л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ, 130 тис¤ч були евакуйован≥ 1986 р. або були в≥дселен≥ п≥зн≥ше.

* Ўл¤хи п≥двищенн¤ життЇд≥¤льност≥ в умовах рад≥ац≥йноњ не≠безпеки. јктуальним дл¤ жител≥в багатьох район≥в ”крањни Ї питанн¤ про виживанн¤ в умовах п≥двищеноњ рад≥ац≥њ. ќск≥льки зараз основну загрозу становл¤ть рад≥онукл≥ди, що потрапл¤ють в орган≥зм людини з продуктами харчуванн¤, сл≥д знати запоб≥жн≥ й проф≥лактичн≥ захо≠ди, щоб спри¤ти виведенню з орган≥зму цих шк≥дливих речовин.

—учасна концепц≥¤ рад≥озахисного харчуванн¤ базуЇтьс¤ на трьох принципах:

> обмеженн¤ надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в з њжею;

> гальмуванн¤ всмоктуванн¤, накопиченн¤ ≥ прискоренн¤ њх виведенн¤;

> п≥двищенн¤ захисних сил орган≥зму.

“рет≥й напр¤м передбачаЇ пошук та створенн¤ рад≥озахисних харчових речо≠вин ≥ продукт≥в, ¤к≥ мають антиоксидантну та ≥муностимулюючу активн≥сть й здатн≥ п≥двищувати ст≥йк≥сть орган≥зму до неспри¤тливоњ д≥њ рад≥оактивного випром≥ню≠ванн¤ (антимутагени та рад≥опротектори). Ќа допомогу приход¤ть природн≥ Ђза≠хисникиї. ƒо цих речовин належать: лист¤ чаю, виноград, чорна смородина, чор≠нопл≥дна горобина, обл≥пиха, банани, лимони, ф≥н≥ки, грейпфрути, гранати; з овоч≥в Ч шпинат, брюссельська ≥ цв≥тна капуста, боби, петрушка. ƒл¤ того, щоб рад≥о≠нукл≥ди не засвоювались орган≥змом, потр≥бно пост≥йно вживати продукти, ¤к≥ м≥ст¤ть пектини, зокрема ¤блука. Ќас≥нн¤ сон¤шника належить до групи рад≥о≠захисних продукт≥в. Ѕагат≥ на б≥орегул¤тори морськ≥ продукти, дуже корисний мед ≥ св≥ж≥ фруктов≥ соки.

1	2

Ќазва: ’≥м≥¤ ≥ еколог≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (2697 прочитано)