≈колог≥¤ > ўо таке пестициди. як вони впливають на довк≥лл¤

ўо таке пестициди. як вони впливають на довк≥лл¤

ќсновним засобом боротьби з бур'¤нами, ¤к в≥домо, Ї пестици≠ди. ѕестициди Ц х≥м≥чн≥ сполуки, ¤к≥ впливають на пригн≥ченн¤ розвитку певноњ групи рослин або ≥нших шк≥дливих орган≥зм≥в, не завдаючи особливоњ шкоди корисним культурам. јле х≥м≥чн≥ засоби надають лише тимчасову допомогу, оск≥ль≠ки з часом спри¤ють виробленню ст≥йкост≥ до пост≥йно застосо≠вуваних засоб≥в. ÷е викликаЇ необх≥дн≥сть використанн¤ нових, ще сильн≥ших речовин, ¤к≥ паралельно посилюють негативний вплив на грунт, воду, пов≥тр¤, ¤к≥сть продукц≥њ, на корисну флору ≥ фау≠ну, тим самим прискорюючи процес порушенн¤ б≥олог≥чноњ р≥вно≠ваги в природному середовищ≥. ƒосл≥дженн¤ показують, що в пос≥≠вах кукурудзи майже 30 вид≥в бур'¤н≥в, ран≥ше чутливих до герб≥≠цид≥в, набули до них ст≥йкост≥. ¬иживаючи нав≥ть п≥сл¤ посиле≠ного оброб≥тку пос≥ву кукурудзи герб≥≠цидами, вони спричин¤ють значн≥ втрати врожаю. «араз нал≥чуЇтьс¤ понад 400 вид≥в комах ≥ 7 вид≥в гризун≥в, вклю≠чаючи щур≥в, нечутливих до пестицид≥в.

–озповсюдженн¤ пестицид≥в у навколишньому середо≠вищ≥ в≥дбуваЇтьс¤ ¤к ф≥зичним, так ≥ б≥олог≥чним шл¤хом. ѕерший спос≥б Ч розс≥юванн¤ з допомогою в≥тру в атмо≠сфер≥ та поширенн¤ через водотоки. ƒругий Ч перенесенн¤ живими орган≥змами по шл¤ху харчуванн¤. ≤з просу≠ванн¤м орган≥зм≥в до вищих ланок харчового ланцюга кон≠центрац≥њ шк≥дливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутр≥шн≥х органах, переважно в печ≥нц≥ та нирках.

ќтже, х≥м≥зац≥ю, що ≥нтенсивно розвиваЇтьс¤ в с≥льсько≠му господарств≥, можна оц≥нювати з двох позиц≥й Ч ¤к економ≥чно виг≥дну ≥ ¤к еколог≥чно небезпечну дл¤ навко≠лишнього середовища ≥ дл¤ самоњ людини.

≤нтенсивне забрудненн¤ природного середовища значною м≥рою Ї насл≥дком нерац≥онального с≥льськогосподарського виробництва. ўороку з м≥неральними добривами на с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ надходить 193 тис. т фтору,. 1,6 тис. т цинку, 620 тис. т м≥д≥ та 622 т кал≥ю. ” 90-т≥ роки залишкова к≥льк≥сть пестицид≥в у продуктах харчуванн¤, рослинах ≥ тваринах зросла (пор≥вн¤но з 60-ми роками) б≥льш н≥ж у 9 раз≥в. ќтруйн≥ речовини, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у м≥неральних добривах, х≥м≥чних мел≥орантах й отрутох≥м≥катах, проникають в орган≥зми людей, викликаючи њх захворюванн¤.

ќсобливого значенн¤ набуваЇ застосуванн¤ системних фунг≥цид≥в (нин≥ рекомендовано до виробництва близької 300 препарат≥в), ст≥йких проти змиванн¤ з рослин. Ќеправильне њх застосуванн¤ може завдати великоњ шкоди пос≥вам, навколишньому середовищу, здоров'ю людей, св≥йським тваринам ≥ птиц≥. ј в багатьох ≥нструкц≥¤х норми витрат препарату зазначен≥ в широких межах, наприклад, 1Ч2 кг на 1 га.

«астосуванн¤ великих доз добрив може пог≥ршити ¤к≥сть продукц≥њ, ірунтових вод, що зумовлюЇ забрудненн¤ близьких р≥чок ≥ водойм. ¬икористанн¤ м≥неральних добрив дало змогу певною м≥рою п≥двищити врожайн≥сть культур, однак подальше зб≥льшенн¤ њх доз уже не спри¤ло њњ зростанню, що пов'¤зано ≥з зменшенн¤м запас≥в гумусу в грунт≥. «ростанн¤ врожайност≥ неможливе без удосконаленн¤ технолог≥њ внесенн¤ добрив. Ѕезконтрольне њх застосуванн¤ призводить до забрудненн¤ навколишнього сере≠довища, що загрожуЇ здоров'ю людини. ќсобливо небез≠печне неправильне або надм≥рне використанн¤ пестицид≥в. ѕричому де¤ка њх частина трансформуЇтьс¤, тобто виникають нов≥ токсичн≥ речовини (вторинна токсикац≥¤). ƒати оц≥нку вс≥х насл≥дк≥в впливу пестицид≥в неможливо через недосконал≥сть метод≥в досл≥дженн¤.

”с≥ без вин¤тку пестициди при ретельному вивченн≥ ви≠¤вл¤ли або мутагенну, або ≥нш≥ негативн≥ д≥њ на ∆иву природу ≥ людину. Ќав≥ть разов≥ контакти людини з такими пестицидами, ¤к д≥елдр≥н, парат≥он, призвод¤ть до зм≥ни б≥оток≥в головного мозку (енцефалограми). ј вплив сучасних органофосфатних пестицид≥в, ¤к≥ швидко розкладаютьс¤, загрожуЇ розвитком депрес≥й, роздратуванн¤, розладом пам'¤т≥, ≥ншими нейропсихолог≥чними порушенн¤ми. Ѕлизько 90% ус≥х фунг≥цид≥в, 60% герб≥цид≥в ≥ 30% ≥нсектицид≥в Ї канцерогенними.

”чен≥ ще дес¤тир≥чч¤ тому попереджали про неминуч≥сть зараженн¤ пестицидами ірунтових ≥ п≥дземних вод. ѓх тривоз≥ тод≥ не надали значенн¤, а нин≥ в р≥зних штатах —Ўј близько третини артез≥анських свердловин закрито .дл¤ питного водозабезпеченн¤ через забрудненн¤ пестицидами. ” наш≥й крањн≥ вм≥ст пестицид≥в в артез≥анських во≠дах не контролюЇтьс¤.'

ѕ≥драховано, що 98% ≥нсектицид≥в (проти комах) ≥ фунг≥цид≥в (проти грибкових захворювань), 60Ч95% гер≠б≥цид≥в (проти бур'¤н≥в) не дос¤гають об'Їкт≥в пригн≥чен≠н¤, а потрапл¤ють у воду ≥ в пов≥тр¤.  р≥м того, застосо≠вують ще й зооциди (проти гризун≥в), ¤к≥ створюють у грунт≥ мертве середовище.

«астосуванн¤ пестицид≥в призводить до пригн≥ченн¤ б≥олог≥чноњ активност≥ грунт≥в ≥ перешкоджаЇ природному в≥дновленню родючост≥, викликаЇ втрату харчовоњ ц≥нност≥ та смакових ¤костей с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, зб≥льшуЇ втрати ≥ скорочуЇ терм≥н збереженн¤ продукц≥њ, знижуЇ урожайн≥сть багатьох культур внасл≥док загибел≥ комах-опилювач≥в. ¬трати у нашому с≥льському господар≠ств≥ т≥льки в≥д зниженн¤ врожаю внасл≥док недоопиленн¤ рослин .(оск≥льки ц≥ препарати знищують природних опи-лювач≥в) становл¤ть близько 2 млрд крб тобто покрива≠ють 30Ч40% прибутку, ¤кий приписують д≥њ пестицид≥в.

ќчевидними Ї негативн≥ насл≥дки застосуванн¤ пести≠цид≥в дл¤ здоров'¤ людини, причому спостер≥гаЇтьс¤ тен≠денц≥¤ до њх зростанн¤, водночас у об'Їкт≥в, ¤к≥ пригн≥чуютьс¤ пестицидами, спостер≥гаЇтьс¤ певна пристосован≥сть до них. —ьогодн≥ близько 500 вид≥в комах вже ст≥йк≥ до ≥нсектицид≥в. ѕристосован≥сть до пестицид≥в виникаЇ про≠т¤гом 10Ч«ќ покол≥нь, п≥дтверджуючи справедлив≥сть теор≥њ еволюц≥њ „. ƒарв≥на: в процес≥ м≥кроеволюц≥њ вироб≠л¤Їтьс¤ нова властив≥сть. ѕом≥чено, наприклад, що в ко≠лорадського жука виробл¤Їтьс¤ ≥мун≥тет до отрутох≥м≥кат≥в. «наючи це, господарства в 10 раз≥в перевищують концентрац≥ю розчину, що згубно позначаЇтьс¤ на багатьох ≥нших орган≥змах. Ќедостатньо обгрунтованим Ї твердженн¤, що застосуванн¤ пестицид≥в даЇ змогу зберегти майже третину врожаю. ѕрактика св≥дчить, що пов≠ного збереженн¤ врожаю не можна добитись препаратами. “ак, у —Ўј незважаючи на дес¤тикратне зростанн¤ використанн¤ пестицид≥в за чотири останн≥х дес¤тир≥чч¤ загальн≥ втрати с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в≥д р≥зних шк≥дник≥в, бур'¤н≥в ≥ хвороб не знизились, а навпаки, зросли з 31 до 37%. ј ¤кщо врахувати втрати в ≥нших галу≠з¤х, зумовлен≥ пестицидами? Ќаприклад, вирощений на  убан≥ рис дав близько 1,5 млрд крб прибутку, але водночас збитки в≥д застосовуваних там пестицид≥в т≥льки в рибному господарств≥ јзовського басейну перевищували 2 млрд крб.

ѕоширенню застосуванн¤ пестицид≥в значною м≥рою спри¤Ї ум≥нн¤ заруб≥жних х≥м≥чних компан≥й рекламувати св≥й товар. ј ми, дов≥рившись њхн≥й реклам≥, витрачаЇмо на ц≥ препарати сотн≥ валютних карбованц≥в щороку, до того ж допускаЇмо значн≥ перевищенн¤ рекомендованих доз х≥м≥чних засоб≥в захисту, проведенн¤ суц≥льних обробок зам≥сть виб≥ркових. ƒо 40% пестицид≥в у нас розпилюЇтьс¤ в пов≥тр¤, що категорично заборон¤Їтьс¤ у багатьох крањнах. „асто завищуютьс¤ норми витрат пестицид≥в. Ќаприклад, ¤понц≥ св≥й пестицид топсин використовують з розрахунку 67 г на 100 л розчину, а в наших ≥нструкц≥¤х дл¤ спрощенн¤ технолог≥њ норми визначен≥ вже в розм≥р≥ 100 г .

1

Ќазва: ўо таке пестициди. як вони впливають на довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1162 прочитано)