јстроном≥¤, ав≥ац≥¤, космонавтика > ‘≥рма јнатра та њњ л≥таки (« ≥стор≥њ ав≥ац≥йноњ промисловост≥ ”крањни)

‘≥рма јнатра та њњ л≥таки (« ≥стор≥њ ав≥ац≥йноњ промисловост≥ ”крањни)

ѕочаток ’’ стол≥тт¤ характеризувавс¤ бурхливим розвитком техн≥ки, впровадженн¤м багатьох нов≥тн≥х техн≥чних винаход≥в, що зумовило по¤ву ц≥лоњ низки нових галузей промисловост≥. ќдн≥Їю з цих галузей стала ав≥ац≥йна. –озвиток ав≥ац≥йноњ промисловост≥ на територ≥њ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ в ц≥лому ≥ ”крањни, зокрема, загалом повторював процеси, що в≥дбувалис¤ в ™вроп≥. —початку виникали численн≥ др≥бн≥ майстерн≥ ентуз≥аст≥в-ав≥атор≥в, однак б≥льш≥сть з них через де¤кий час з техн≥чних, ф≥нансових чи ≥нших причин припин¤ла своЇ ≥снуванн¤ ≥ т≥льки окрем≥ з цих нап≥вкустарних виробництв поступово перетворювалис¤ на промислов≥ п≥дприЇмства. «окрема, в ”крањн≥ у 1910-1912 рр. були створен≥ ав≥ац≥йн≥ майстерн≥ ќ. арпеки, ¬.≤ордана, ќ.—вЇшн≥кова, ¬.≤льњцького та ≥нших [1, 75]. ѕроте жодна з них через недостатнЇ ф≥нансуванн¤ й обмежений ринок збуту продукц≥њ так ≥ не змогла налагодити сер≥йний випуск л≥так≥в, обмежуючись одиничними досл≥дними зразками. ѕершим же ав≥ац≥йним заводом у повному розум≥нн≥ цього слова стало п≥дприЇмство, засноване у 1912 р. в ќдес≥ м≥сцевим банк≥ром ≥ досить в≥домим у той час спортсменом-ав≥атором јртуром јнтоновичем јнатрою (≥тал≥йцем за походженн¤м). ќсновою дл¤ цього заводу стала ремонтна майстерн¤ ќдеського аероклубу, розташована в зах≥дн≥й частин≥ м≥ста поблизу ≥подрому, що використовувавс¤ ≥ ¤к аеродром [2, 50]. –озум≥ючи, що Їдиним сол≥дним замовником ав≥атехн≥ки на той час могли бути лише в≥йськов≥, в жовтн≥ 1912 року јнатра звернувс¤ з листом до √оловного в≥йськового ≥нженерного управл≥нн¤, пропонуючи своњ послуги у буд≥вництв≥ л≥так≥в дл¤ рос≥йськоњ арм≥њ. ќднак через традиц≥йну рос≥йську бюрократичну т¤ганину перше замовленн¤ на пТ¤ть л≥так≥в У‘арманФ-IV (л≥ценз≥йних коп≥й французького вз≥рц¤) було видане ф≥рм≥ УјнатраФ лише 10 червн¤ 1913 р[1]. ÷е замовленн¤ було виконане до листопада того ж року. “од≥ на ф≥рм≥ працювало близько 100 ос≥б, а њњ продуктивн≥сть складала 1-2 л≥таки на м≥с¤ць. ѕрот¤гом 1914 р. були освоЇн≥ нов≥ типи л≥так≥в Ц У‘арманиФ-VII та XVI, а також УЌТюпорФ-IV (ус≥ Ц коп≥њ французьких машин). ѕочаток в≥йни спри¤в новим замовленн¤м, ≥ середньом≥с¤чна продуктивн≥сть заводу УјнатраФ зросла до пТ¤ти л≥так≥в [2, 50].

ƒл¤ орган≥зац≥њ власного конструкторського в≥дд≥лу јнатра запросив французького ≥нженера ≈.ј. ƒекампа. ≤з ‘ранц≥њ прибув ≥ п≥лот-випробувач –об≥не [3, 6]. Ѕуквально напередодн≥ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни јнатра придбав у н≥мецькоњ ф≥рми Ујв≥ат≥кФ проект л≥така –-20 [4, 9]. ƒопрацюванн¤м цього проекту та впровадженн¤м його у виробництво ≥ зайн¤вс¤ ƒекамп. ¬ипробуванн¤ прототипу л≥така, ¤кий отримав назву УјнадеФ (або УјнатраФ-ƒ, тобтоУƒеканФ) розпочалис¤ наприк≥нц≥ 1915 р. 16 травн¤ наступного року був випущений перший сер≥йний л≥так цього типу, всього ж у 1916-17 рр. було збудовано 225 таких л≥так≥в [7, 10]. УјнадеФ мав французький двигун У√ном-ћоносупапФ потужн≥стю 100 к.с. Ќа окремих л≥таках встановлювавс¤ потужн≥ший У лержеФ (110 к.с.) теж французького виробництва (таку модиф≥кац≥ю ≥нод≥ називали УјнаклерФ). ќзброЇнн¤ складалос¤ з одного кулемета на шкворнев≥й установц≥ й 25-30 к≥лограм≥в бомб [5, 32]. Ћ≥таки УјнадеФ широко використовувалис¤ рос≥йською ав≥ац≥Їю в роки ѕершоњ св≥товоњ в≥йни, а п≥сл¤ розпаду –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ частина з них потрапила до украњнських в≥йськово-пов≥тр¤них сил. «окрема, станом на початок с≥чн¤ 1918†р. у реЇстрах ав≥ац≥њ ”Ќ– нараховувалос¤ 35 машин цього типу [6].

ƒальшим розвитком л≥така УјнадеФ стала машина УјнасальФ (або УјнатраФ-ƒ—, тобто Уƒекан ≥з —альмсономФ). ÷е була модель УјнадеФ, пристосована п≥д потужн≥ший двигун У—альмсонФ (150 к. с.), ¤кий випускавс¤ в –ос≥њ по французьк≥й л≥ценз≥њ. ќзброЇнн¤ також було посилене Ц УјнасальФ мав два кулемети, а не один [5, 34]. ¬ипробуванн¤ Ујнасал¤Ф та усуненн¤ конструктивних недол≥к≥в зайн¤ли р≥вно р≥к Ц перший пол≥т л≥так зд≥йснив 25 липн¤ 1916 р., а контракт на поставку трьохсот УјнасалейФ був п≥дписаний 26 липн¤ 1917 р. ÷≥на одного л≥така без двигуна ≥ прилад≥в (¤к≥ окремо постачалис¤ в≥йськовим в≥домством) складала 13 500 руб., а загальна сума контракту (300 л≥так≥в ≥з комплектами запчастин) перевищила 5 млн 600 тис. руб. ”же в серпн≥ почавс¤ сер≥йний випуск нового л≥така, однак поставки цих машин гальмувалис¤ через нестачу комплектуючих, а також порушенн¤ в≥йськовим в≥домством терм≥н≥в оплати замовленн¤. ƒо к≥нц¤ 1917 р. в≥йськове в≥домство прийн¤ло усього 46 УјнасалейФ, з них у бойов≥ п≥дрозд≥ли потрапили л≥чен≥ одиниц≥ [7, 12-13].

«ам≥сть морально застар≥лого л≥така У¬уазенФ-LAS у 1916 р. у виробництво на ф≥рм≥ УјнатраФ був впроваджений його модиф≥кований вар≥ант Ц так званий У¬уазен ≤вановаФ (скорочено У¬.≤.Ф), створений самод≥¤льним конструктором п≥дпоручиком ѕетром ≤вановим. јвтору конструкц≥њ вдалос¤ добитис¤ значного покращенн¤ льотних даних пор≥вн¤но з базовим типом, зокрема швидк≥сть зросла на 20 км/год при збереженн≥ попереднього типу двигуна (Ф—альмсонФ потужн≥стю 150 к.с.) [9, 177-178]. јле дос¤гнуто це було за рахунок надм≥рного полегшенн¤ конструкц≥њ ≥, ¤к насл≥док, Ц зниженн¤ м≥цност≥. ÷е, у свою чергу, стало причиною частих авар≥й. “ому особливою попул¤рн≥стю на фронт≥ л≥таки цього типу не користувалис¤, було нав≥ть зроблено висновок про ц≥лковиту непридатн≥сть цих машин до бойового використанн¤ [2, 52]. “а, незважаючи на недол≥ки, У¬уазен ≤вановаФ будувавс¤ пор≥вн¤но великою сер≥Їю Ц за 1916-1917 рр. УјнатраФ випустила близько 150 таких машин.

 ер≥вництво ≥ конструкторський в≥дд≥л ф≥рми УјнатраФ, випробувавши своњ сили у створенн≥ легких л≥так≥в, вир≥шили порушити монопол≥ю ≤.—≥корського та –ос≥йсько-Ѕалт≥йського вагонобуд≥вного заводу на виробництво багатомоторних бомбардувальник≥в. ”л≥тку 1916 р. на фiрмi УјнатраФ пiд керiвництвом льотчика-випробувача ¬.ћ.’iонi був створений оригiнальний двофюзел¤жний двомоторний бомбардувальник УјнадваФ (або УјнатраФ-¬’). ¬≥н ¤вл¤в собою два зТЇднан≥ сп≥льною б≥планною корбкою фюзел¤ж≥ л≥так≥в УјнатраФ-ƒ/ƒ—. ƒва його досл≥дн≥ зразки загалом усп≥шно пройшли льотн≥ випробуванн¤, та в≥йськов≥ не посп≥шали замовл¤ти цей л≥так, вважаючи що в≥н не повн≥стю в≥дпов≥даЇ вимогам часу за своњми льотними даними. Ћише п≥сл¤ того, ¤к зазнали невдач≥ спроби отримати сучасн≥ бомбардувальники з-за кордону, було оформлене замовленн¤ на поставку 50-ти л≥так≥в УјнадваФ [9, 175-176]. ќднак в≥дбулос¤ це лише 3 листопада 1917 р. ≥ через революц≥йн≥ под≥њ жоден сер≥йний л≥так цього типу так ≥ не був збудований. ўе одн≥Їю досить перспективною машиною, котра не потрапила в сер≥йне виробництво (на цей раз через в≥дсутн≥сть достатньоњ к≥лькост≥ двигун≥в) був спроектований ƒеканом двом≥сний багатоц≥льовий л≥так (винищувач-розв≥дник) Ујнад≥сФ (або УјнатраФ-ƒ≤с, тобто Уƒекан ≥з ≤спано-—ТюњзоюФ) [1, 80]. ѕрототип його був обладнаний двигуном типу У≤спано-—ТюњзаФ потужн≥стю 180 к.с., а на сер≥йних л≥таках њњ передбачалос¤ довести до 200-220 к.с. «а своњми ¤кост¤ми ц¤ машина в≥дпов≥дала Ївропейському р≥вню. ≤з л≥таком Ујнад≥сФ повТ¤зана одна з перших в ≥стор≥њ ав≥ац≥њ спроб далекого перельоту Ц за маршрутом ќдеса-—алон≥ки-–им-ћарсель-ѕариж. ќрган≥затори ц≥Їњ акц≥њ ставили перед собою пропагандистську мету Ц продемонструвати союзникам р≥вень розвитку рос≥йськоњ ав≥ац≥њ ≥ добитис¤ б≥льш щедрого постачанн¤ з њх боку. ќднак ц¤ спроба завершилас¤ невдачею: л≥так розбивс¤ при вимушен≥й посадц≥ в район≥ ясс.

 р≥м машин власноњ розробки, УјнатраФ продовжувала випускати ≥ л≥ценз≥йн≥ французьк≥ машини. Ќаприк≥нц≥ 1916 р. пор¤д ≥з замовленн¤ми на 700 розв≥дник≥в УјнатраФ-ƒ, ф≥рма отримала контракти на поставку винищувач≥в УЌТюпорФ-XVII (замовлено 100 л≥так≥в, проте жоден ≥з них, ймов≥рно, так ≥ не був збудований) ≥ навчальних л≥так≥в У‘арманФ-VII (200) [2, 53-56].

¬осени 1917 р. ф≥рма УјнатраФ ¤вл¤ла собою потужне промислове обТЇднанн¤. ќсновн≥ њњ виробництва розм≥щувались у р≥зних районах м≥ста ќдеса. “ут розташовувалис¤ деревообробний, механ≥чний, слюсарний, зварювальний, складальний, мал¤рний цехи, склад, випробувальний аеродром та ≥нш≥ допом≥жн≥ виробнич≥ п≥дрозд≥ли [2, 75-76]. ¬ 1916 р. почалос¤ спорудженн¤ в≥дд≥ленн¤ ф≥рми у —≥мферопол≥. ÷е було ц≥лком самост≥йне п≥дприЇмство з повним циклом виробництва л≥так≥в Ц в≥д заготовки матер≥ал≥в до льотних випробувань готовоњ продукц≥њ. Ќа новому п≥дприЇмств≥ запроваджувалис¤ найпередов≥ш≥ на той час технолог≥чн≥ процеси. Ќаприклад, при складанн≥ л≥так≥в передбачалось у небачених дос≥ в рос≥йськ≥й ав≥апромисловост≥ масштабах використовувати зварюванн¤ Ц на с≥мферопольському завод≥ обладнувалос¤ 18 зварювальних пост≥в. «апроваджувалас¤ французька технолог≥¤ механ≥зац≥њ мал¤рних роб≥т з використанн¤м пульверизатор≥в. Ўироко застовувалис¤ нап≥вавтоматичн≥ верстати та гвинтор≥зн≥ автомати [1, 83-84]. ¬же наприк≥нц≥ 1916 р. у —≥мферопол≥ були складен≥ перш≥ л≥таки. “ут же, кр≥м ав≥азаводу, ф≥рма створювала ≥ моторобуд≥вне п≥дприЇмство, де передбачалос¤ випускати за французькою лiцензiЇю одн≥ з кращих ав≥адвигунiв того часу Ц восьмицил≥ндров≥ УIспано-—ТюњзаФ потужнiстю, залежно в≥д модиф≥кац≥њ, 150-220 к.с. Ќа початку 1917 р. було завершено спорудженн¤ основних цех≥в, а ще за к≥лька м≥с¤ц≥в перед цим Ц укладено контракти на поставку необх≥дного обладнанн¤ та нап≥вфабрикат≥в iз ‘ранц≥њ та ≤спан≥њ. ѕроте п≥сл¤ Ћютневоњ революц≥њ поставки з-за кордону загальмувались ≥ п≥дприЇмство так ≥ не вийшло на проектну потужн≥сть Ц 30 двигун≥в на м≥с¤ць [2, 72]. Ѕеручи участь у виробнич≥й кооперац≥њ, ф≥рма УјнатраФ налагодила також виробництво р≥зних вид≥в стандартних деталей Ц болт≥в, тандер≥в тощо, Ц постачаючи њх на р¤д ≥нших ав≥азавод≥в.

” 1917 р. на двох заводах ф≥рми УјнатраФ працювало понад 330 службовц≥в ≥ близько 2100 роб≥тник≥в. Ќепоганим було технолог≥чне оснащенн¤ Ц близько 200 верстат≥в р≥зних тип≥в (перше м≥сце серед ав≥азавод≥в –ос≥њ). «а 1914-17 рр. УјнатраФ збудувала понад 1100 л≥так≥в (1056 в ќдес≥ ≥ близько 50 в —≥мферопол≥), займаючи за цим показником третЇ м≥сце серед ав≥ац≥йних ф≥рм –ос≥њ [9, 254-255]. ѕотенц≥йна потужн≥сть ф≥рми станом на ос≥нь 1917 р. становила 80 л≥так≥в на м≥с¤ць, з них 60 Ц на одеському завод≥ та 20 Ц на с≥мферопольському.

1	2

Ќазва: ‘≥рма јнатра та њњ л≥таки (« ≥стор≥њ ав≥ац≥йноњ промисловост≥ ”крањни)
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1096 прочитано)