≈коном≥ка п≥дприЇмства > јнал≥з прибутку п≥дприЇмств в умовах перех≥дноњ економ≥ки

јнал≥з прибутку п≥дприЇмств в умовах перех≥дноњ економ≥ки

–оки незалежност≥ дали своњ позитивн≥ результати в ус≥х сферах сусп≥льного житт¤ в ”крањн≥, кр≥м економ≥ки. ≈коном≥ка сьогодн≥ знаходитьс¤ в стад≥њ, ¤ку де¤к≥ економ≥сти не без п≥дстав називають катастроф≥чною ≥ ¤ка може перерости в колапс. ѕ≥дприЇмства належним чином не поновили роз≥рван≥ територ≥альн≥ ≥ галузев≥ звТ¤зки.

—ьогодн≥ в≥дсутн≥ мета й ор≥Їнтири трансформуванн¤ сусп≥льства, по сут≥ немаЇ прогноз≥в щодо соц≥альноеконом≥чного розвитку крањни. —учасний етап розвитку в ”крањн≥ св≥дчить, що формуванню соц≥альноор≥Їнтованого ринкового середовища не спри¤Ї ≥снуюча система управл≥нн¤, ¤ка Ї гром≥здкою ≥ неефективною.

ќсновою господарського комплексу нашоњ крањни Ї м≥кроеконом≥чний р≥вень, а саме р≥вень п≥дприЇмств. Ќа р≥вн≥ п≥дприЇмства найповн≥ше про¤вл¤ютьс¤ ус≥ економ≥чн≥ в≥дносини. ѕ≥дприЇмство Ї пром≥жною ланкою в систем≥ економ≥чних ≥нтерес≥в, ¤к≥ виникають у взаЇмозвТ¤зках м≥ж певним п≥дприЇмством та ≥ншими п≥дприЇмствами, м≥ж адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства ≥ трудовим колективом, м≥ж державними органами управл≥нн¤ ≥ п≥дприЇмством.

’арактерною ознакою роботи п≥дприЇмства в ринкових умовах господарюванн¤ Ї його економ≥чна в≥дособлен≥сть, орган≥зац≥¤ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ на госпрозрахункових засадах.

” звТ¤зку з цим визначенн¤ прибутку маЇ особливе значенн¤. ѕрибуток Ї головною метою та мотивом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, матер≥альним джерелом економ≥чного та соц≥ального розвитку, ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥. ¬≥н стаЇ фактором удосконаленн¤ в≥дносин власност≥. ѕ≥д час проведенн¤ роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ б≥льш≥сть громад¤н ”крањни стали власниками-акц≥онерами п≥дприЇмств. ќднак власники, ¤к≥ не отримують в≥дчутноњ винагороди за св≥й кап≥тал, Ї такими лише ном≥нально.

ѕрибуток Ї важливим ≥нструментом переливанн¤ кап≥тал≥в до галузей, що визначають науково-техн≥чний прогрес, та концентрац≥њ ф≥нансових ресурс≥в на тих п≥дприЇмствах, адм≥н≥страц≥¤ ≥ власники ¤ких здатн≥ ефективно пор¤дкувати ними.

” комплекс≥ проблем, повТ¤заних з п≥двищенн¤м рол≥ прибутку у нац≥ональн≥й економ≥ц≥, велике значенн¤ маЇ удосконаленн¤ метод≥в анал≥зу ф≥нансових результат≥в господарюючих субТЇкт≥в. ѕерех≥д д≥¤льност≥ п≥дприЇмств на принципи господарського розрахунку не супроводжувавс¤ адекватним методичним забезпеченн¤м анал≥тичноњ та плановоњ роботи, через що стримувалас¤ реал≥зац≥¤ потенц≥алу економ≥чного зростанн¤. ¬ажлив≥ аспекти теор≥њ та практики анал≥зу прибутку та збитк≥в потребують проведенн¤ нових досл≥джень та розробок п≥дход≥в до анал≥зу ф≥нансових результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмств.

–еальний прибуток, що його отримуЇ п≥дприЇмство - це лише частина балансового прибутку, ¤ка виконуЇ функц≥њ прибутку. « р≥зних причин у балансовому прибутку в≥дображаютьс¤ не т≥льки чистий дох≥д п≥дприЇмства, але й частина витрат виробництва.

” нерозвинен≥й систем≥ ринкових в≥дносин балансовий прибуток не в≥дображаЇ реальноњ ефективност≥ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, оск≥льки його обс¤г формуЇтьс¤ не т≥льки за рахунок утворюваного нац≥онального доходу, а й ран≥ше створеного нац≥онального багатства. ¬становлений законом пор¤док обчисленн¤ балансового прибутку передус≥м пересл≥дуЇ мету утворенн¤ податковоњ бази. ќднак економ≥чним ≥нтересам власник≥в, акц≥онер≥в та ≥нвестор≥в в≥дпов≥даЇ лише та частка балансового прибутку, ¤ка може бути джерелом самоф≥нансуванн¤ та матер≥альноњ винагороди. “ому п≥д реальним прибутком сл≥д розум≥ти частку балансового прибутку, що реально виконуЇ функц≥њ прибутку.

¬ умовах ≥нфл¤ц≥йноњ економ≥ки традиц≥йн≥ методи анал≥зу результат≥в ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств не дозвол¤ють дати њх точноњ оц≥нки. „им вищ≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ, тим вища дол¤ у¤вного прибутку в одержаному балансовому прибутку, тим б≥льшою м≥рою викривл¤Їтьс¤ реальна ситуац≥¤ в економ≥ц≥. ÷е насамперед повТ¤зано з недостатн≥ми в≥драхуванн¤ми до амортизац≥йних фонд≥в та необх≥дн≥стю пост≥йного поповненн¤ обл≥кових кошт≥в.

ѕроведений анал≥з роботи п≥дприЇмств зах≥дного рег≥ону ”крањни ви¤вив, що балансова варт≥сть њх основних фонд≥в останн≥м часом була у 10-20 раз≥в нижча, н≥ж ц≥ни покритт¤. ѕри заниженн≥ балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в п≥дприЇмства не в змоз≥ формувати амортизац≥йний фонд, достатн≥й дл¤ поповненн¤ основних фонд≥в, що вибувають. Ќестача кошт≥в амортизац≥йного фонду змушуЇ п≥дприЇмства витрачати левову частину прибутку дл¤ забезпеченн¤ простого в≥дтворенн¤ основних виробничих фонд≥в. Ќа поверхн≥ економ≥чних ¤вищ витрати прибутку дл¤ утворенн¤ основних фонд≥в в≥дображають розширене в≥дтворенн¤, але фактично в≥дбуваЇтьс¤ процес простого в≥дтворенн¤ ≥ здеб≥льшого не в повному обс¤з≥. ” ситуац≥њ, ¤ка склалас¤, п≥дприЇмства зазнають додаткового податкового навантаженн¤, оск≥льки прибуток, що використовуЇтьс¤ на просте в≥дтворенн¤ основних виробничих фонд≥в, також оподатковуЇтьс¤. “аким чином, одержаний балансовий прибуток не в змоз≥ виконувати функц≥њ прибутку.

¬ажливе значенн¤ маЇ ви¤вленн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ≥з макроеконом≥чних позиц≥й. Ќин≥ б≥льш≥сть п≥дприЇмств ”крањни низькорентабельн≥ або збитков≥, ≥ юридично њх можна визнати банкрутами. ќднак анал≥з показав, що збитков≥сть багатьох п≥дприЇмств по¤снюЇтьс¤ не низьким р≥внем управл≥нн¤, а недосконал≥стю ф≥нансово-кредитноњ системи нац≥ональноњ економ≥ки. ‘актично збитков≥ щодо застосованоњ нин≥ оц≥нки п≥дприЇмства так само, ¤к ≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ працюють рентабельно, спри¤ють формуванню бюджет≥в та ц≥льових фонд≥в. Ѕ≥льш того, варт≥сна величина внеск≥в та платеж≥в таких п≥дприЇмств, ви¤вл¤Їтьс¤ в р¤д≥ випадк≥в б≥льшою, н≥ж рентабельних п≥дприЇмств, ≥ дос¤гаЇ половини вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ. Ќеобх≥дно зд≥йснювати оц≥нку економ≥чноњ ефективност≥ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ на п≥дстав≥ анал≥зу впливу результат≥в д≥¤льност≥ цих п≥дприЇмств на макроеконом≥чн≥ показники: формуванн¤ бюджет≥в ц≥льових фонд≥в, нац≥онального доходу, валового внутр≥шнього продукту.

ѕоказники рентабельност≥ характеризують ефективн≥сть роботи п≥дприЇмств ≥з позиц≥й њх самоф≥нансуванн¤ та економ≥чних ≥нтерес≥в власник≥в. ќднак за допомогою цих показник≥в неможливо одержати точну оц≥нку впливу ф≥нансових результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства на макроеконом≥чн≥ показники - на обс¤г надходжень до державного та м≥сцевих бюджет≥в, до ц≥льових фонд≥в, нац≥ональний дох≥д, валовий нац≥ональний продукт. –еальн≥сть св≥дчить про те, що дл¤ управл≥нн¤ економ≥чними процесами, формуванн¤ потребуючих макроеконом≥чних пропорц≥й необх≥дна б≥льш обТЇктивна система показник≥в рентабельност≥.

« розвитком ринкових в≥дносин зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥ фактори формуванн¤ прибутку, ¤к≥ потребують врахуванн¤ п≥дчас проведенн¤ економ≥чного анал≥зу. ’арактерною негативною рисою сучасного становища п≥дприЇмств Ї зростанн¤ њх деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥. ƒисбаланс м≥ж деб≥торською та кредиторською заборгован≥стю перетворюЇтьс¤ на важливий фактор формуванн¤ прибутку. ¬раховуючи те, що частина п≥дприЇмств ”крањни працюЇ з≥ збитками, вимагаЇ розгл¤ду питанн¤ ефективност≥ залученн¤ банк≥вських кредит≥в, виход¤чи з м≥н≥муму збитк≥в. ¬становлено, що найб≥льший ефект в≥д використанн¤ залучених кошт≥в дос¤гаЇтьс¤ на п≥дприЇмствах, де Ї високою частка умовнопост≥йних витрат.

ѕрибуток маЇ не т≥льки функц≥ональний, а й ≥нституц≥ональний характер, ¤кий ви¤вл¤Їтьс¤ передус≥м у податковому законодавств≥. “ому комб≥нуванн¤ або спец≥ал≥зац≥¤ виробництва, приводить до зм≥ни суми сплачених податк≥в. ј це, разом з≥ зм≥ною необх≥дного розм≥ру об≥гових кошт≥в, безпосередньо в≥дображаЇтьс¤ на прибутку п≥дприЇмства. ћетоди анал≥зу прибутку, ¤к≥ враховують вплив цього фактора, п≥двищують обірунтуванн¤ управл≥нських р≥шень у галуз≥ утворенн¤ господарюючих обТЇднань та розукрупненн¤ п≥дприЇмств. ” процес≥ досл≥дженн¤ було встановлено: ¤кщо розгл¤дати структуру виробництва на п≥дприЇмств≥ з позиц≥й обс¤гу виготовленоњ продукц≥њ, то спостер≥гаЇтьс¤ така законом≥рн≥сть: чим б≥льше за розм≥ром п≥дприЇмство, чим б≥льше воно виготовл¤Ї продукц≥њ, тим вищий в нього р≥вень комб≥нуванн¤ виробництва. ¬ звТ¤зку з цим дл¤ забезпеченн¤ р≥вних умов господарюванн¤ ус≥м субТЇктам ринкових в≥дносин необх≥дно удосконалити податкове законодавство, передбачивши в ньому встановленн¤ залежност≥ розм≥ру податковоњ ставки в≥д обс¤гу одержуваного прибутку.

„инн≥ методики анал≥зу прибутку не достатньою м≥рою враховують вплив фактора часу. як правило, це зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою дисконтуванн¤ витрат та прибутку, тобто приведенн¤ р≥зночасових витрат до одного моменту часу. Ќеобх≥дн≥сть такого п≥дходу диктуЇтьс¤ тим, що кап≥тал - це зростаюча за часом варт≥сть.

” сучасн≥й економ≥ц≥ вплив фактора часу на ф≥нансов≥ результати д≥¤льност≥ стаЇ б≥льш р≥зноб≥чним. …ого вплив в≥дображаЇтьс¤ також через встановлен≥ законами часов≥ ≥нтервали розрахунку прибутку та сплати з нього податк≥в, терм≥н реал≥зац≥њ продукц≥њ та в≥днесенн¤ витрат виробництва на соб≥варт≥сть продукц≥њ. “аким чином, не фактор часу сам по соб≥ впливаЇ на ф≥нансов≥ результати д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, а р≥зн≥ фактори виробничоњ та ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ ви¤вл¤ють себе з переб≥гом часу. «а ≥нших р≥вних умов у випадку менших встановлених ≥нтервал≥в часу розрахунк≥в прибутку п≥дприЇмство сплачуЇ б≥льшу суму податку на прибуток ≥ навпаки. ÷е повТ¤зано з тим, що чинне законодавство здеб≥льшого не дозвол¤Ї спр¤мовувати прибуток поточного року на покритт¤ збитк≥в минулого пер≥оду. —кладаЇтьс¤ парадоксальна ситуац≥¤, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що фактично за чинним законодавством оподаткуванню п≥дл¤гаЇ не т≥льки прибуток, а й збитки.

Ќеобх≥дно внести зм≥ни до закону про оподаткуванн¤ прибутку в частин≥ зб≥льшенн¤ пер≥оду нарахуванн¤ оподаткованого прибутку.

1	2

Ќазва: јнал≥з прибутку п≥дприЇмств в умовах перех≥дноњ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3131 прочитано)