≈коном≥ка п≥дприЇмства > јнал≥з та оц≥нка ф≥нансовоњ зв≥тност≥ субТЇкт≥в господарюванн¤

53. ” статт≥ "„истий рух кошт≥в в≥д ф≥нансовоњ д≥¤льност≥" в≥дображають результат руху кошт≥в в≥д ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ з урахуванн¤м руху кошт≥в в≥д надзвичайних под≥й.

«м≥на величини грошових кошт≥в за зв≥тний пер≥од

54. ” статт≥ "„истий рух кошт≥в за зв≥тний пер≥од" показують р≥зницю м≥ж сумою грошових надходжень ≥ видатк≥в, в≥дображених у статт¤х: "„истий рух кошт≥в в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥", "„истий рух кошт≥в в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥" та "„истий рух кошт≥в в≥д ф≥нансовоњ д≥¤льност≥".

55. ” статт≥ "«алишок кошт≥в на початок року" показують залишок грошових кошт≥в на початок року, наведений у баланс≥.

56. ” статт≥ "¬плив зм≥ни валютних курс≥в на залишок кошт≥в" показують суму зб≥льшенн¤ або зменшенн¤ залишку грошових кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥ внасл≥док коливань валютного курсу прот¤гом зв≥тного пер≥оду.

57. ” статт≥ "«алишок кошт≥в на к≥нець року" навод¤ть р≥зницю м≥ж сумою грошових надходжень ≥ видатк≥в, в≥дображених у статт¤х: "«алишок кошт≥в на початок року", "„истий рух кошт≥в за зв≥тний пер≥од" та "¬плив зм≥ни валютних курс≥в на залишок кошт≥в". –озрахований таким чином показник мусить дор≥внювати наведеному в баланс≥ залишку грошових кошт≥в ≥ грошових екв≥валент≥в на к≥нець зв≥тного пер≥оду.

–озкритт¤ ≥нформац≥њ про рух грошових кошт≥в

58. ” прим≥тках до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ навод¤ть (розкривають) ≥нформац≥ю про:

а) склад грошових кошт≥в;

б) склад статей "≤нш≥ надходженн¤", "≤нш≥ платеж≥" та ≥нших статей, що об'Їднують к≥лька вид≥в грошових поток≥в;

в) не грошов≥ операц≥њ ≥нвестиц≥йноњ ≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥;

г) на¤вн≥сть значного сальдо грошових кошт≥в, що Ї в на¤вност≥ у п≥дприЇмства ≥ недоступн≥ дл¤ використанн¤ групою, до ¤коњ належить п≥дприЇмство.

59. ” випадку придбанн¤ або продажу майнових комплекс≥в прот¤гом зв≥тного пер≥оду навод¤ть (розкривають) ≥нформац≥ю про:

а) загальну варт≥сть придбанн¤ або реал≥зац≥њ майнового комплексу;

б) частину загальноњ вартост≥ майнового комплексу, сплаченоњ або отриманоњ у форм≥ грошових кошт≥в;

в) суму грошових кошт≥в у склад≥ актив≥в придбаних чи реал≥зованих майнових комплекс≥в;

г) суму актив≥в (кр≥м грошових кошт≥в) ≥ зобов'¤зань придбаного або реал≥зованого майнового комплексу в≥дпов≥дно до окремих статей.

јнал≥з грошових поток≥в

ѕотенц≥йн≥ ≥нвестори або кредитори перш н≥ж прийн¤ти р≥шенн¤ вивчають ф≥нансов≥ зв≥ти п≥дприЇмства, але особливу увагу прид≥л¤ють «в≥тов≥ про грошов≥ кошти, адже цей зв≥т даЇ в≥дпов≥дь на запитанн¤ про вм≥нн¤ п≥дприЇмства розпор¤джатис¤ коштами. ўе б≥льшу увагу ≥нвестори та кредитори прид≥л¤ють прогнозам п≥дприЇмства щодо використанн¤ ним кошт≥в, ¤к≥ вони збираютьс¤ вкласти.

Ѕ≥знес-план, ¤ким би в≥н не був правдивим ≥ продуманим, без прогнозу грошових поток≥в серйозний кредитор не в≥зьме до уваги.

–азом з цим, не сл≥д забувати, що б≥знес-план потр≥бен будь-¤кому п≥дприЇмству не лише тод≥, коли воно щось у когось просить. Ѕ≥знес-план необх≥дний перш за все самому п≥дприЇм≠ству. …ого ф≥нансову частину варто розраховувати на кожен р≥к наперед, а з початком новоњ справи - тим б≥льше.

ќднак б≥знес-план - це надто сильно сказано. –озгл¤дати вс≥ його розд≥ли не Ї нашою метою. ћи обмежимос¤ лише його ф≥нансовою частиною, адже н≥ технолог≥чна, н≥ маркетингова, н≥ орган≥зац≥йна, включаючи кадрову, нас не стосуютьс¤.

Ќайб≥льше ж прид≥лимо уваги плану грошових поток≥в -саз≥њ-т≥ош, оск≥льки ≥нш≥ складов≥ нам знайом≥: Ѕаланс (форма 1), «в≥т про ф≥нансов≥ результати (форма 2).

Ќ≥ факт отриманн¤ доход≥в, н≥ завданих витрат, а в≥дпов≥дно, й одержанн¤ ф≥нансового результату не можуть залежати в≥д стану розрахунк≥в, тобто в≥д того, коли саме грошов≥ кошти було отримано чи сплачено. ” зв'¤зку з цим ц≥лком зрозум≥лим маЇ бути пор¤док визначенн¤ величини ф≥нансового результату, в≥дображеного у форм≥ 1 (Ѕаланс) ≥ форм≥ 2 («в≥т про ф≥нансов≥ результати). ÷ей пор¤док вже в≥домий нам ¤к метод нарахувань.

¬≥ддавши покупцев≥ товар у кредит - зареЇстрували виручку, адже вона незабаром над≥йде. –азом з цим, записуЇмо витрати, завдан≥ у звТ¤зку з отриманн¤м саме ц≥Їњ виручки (доход≥в в≥д реал≥зац≥њ). “аким чином визначають прибутки або збитки.

ѕрибуток - це зб≥льшенн¤ власност≥, збиток - њњ зменшенн¤. ¬ласн≥сть ≥ грош≥ Ч не одне ≥ те ж, вони лише

вим≥рюютьс¤ грошовими одиниц¤ми. ќдержаний у зв≥тному пер≥од≥ прибуток практично н≥коли не дор≥внюЇ сум≥ залишк≥в на грошових рахунках. ѕрибуток - це зб≥льшенн¤ власност≥, а не грошових залишк≥в. ћожна одержати добр≥ прибутки (позитивний ф≥нансовий результат), але при цьому вчасно не отримати оплату в≥д покупц≥в ≥, ¤к насл≥док, не мати змоги розрахуватис¤ нав≥ть за тими зобов'¤занн¤ми, що виникли у результат≥ завданих витрат, пов'¤заних з оч≥куваними ≥ вже в≥дображеними доходами. ≤нший короткий приклад. —ума зароб≥тноњ плати належить до витрат тод≥, коли њњ вважають заробленою. ќтже, ц¤ сума обов'¤зково вплине на формуванн¤ ф≥нансового результату, тому не може бути не врахованою при складанн≥ Ѕалансу ≥ «в≥ту про ф≥нансов≥ результати. ќднак залишк≥в грошових кошт≥в ще не видана сума не може зменшити.

 ористувач≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ (особливо т≥, хто вклав у п≥дприЇмство своњ кошти), анал≥зуючи ф≥нансово-майновий стан, неодм≥нно захочуть_ знати, ¤к "себе почувають" т≥ наймоб≥льн≥ш≥, найл≥кв≥дн≥ш≥ активи, без допомоги ¤ких основна мета б≥знесу вкрай р≥дко може бути дос¤гнута, адже лише у вин¤ткових випадках прибуток отримують без допомоги грошей. ѕрибуток - це мета, грош≥ - засоби дл¤ њњ дос¤гненн¤.

ƒос¤гнуту мету ¤к зб≥льшенн¤ суми власного кап≥талу дуже виразно показано у форм≥ 1 - в Ѕаланс≥. ¬≥домост≥ про те, ¤ким чином отримано такий ф≥нансовий результат, а також його складов≥ ц≥лком вичерпно викладено у форм≥ 2-у «в≥т≥ про ф≥нансов≥ результати.

≤ перший, ≥ другий документи св≥дчать про стан справ з точки зору ф≥нанс≥в. ѕроте н≥ Ѕаланс, н≥ «в≥т про ф≥нансов≥ результати не дають у¤вленн¤, наск≥льки м≥цними Ї грошов≥ позиц≥њ п≥дприЇмства, тобто чи вистачаЇ в нього кошт≥в на покритт¤ р≥зних зобов'¤зань, включаючи виплати зароб≥тноњ плати ≥ придбанн¤ нових актив≥в, необх≥дних дл¤ безперервного веденн¤ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥.

”сп≥шн≥сть ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, безумовно, залежить в≥д стаб≥льност≥ його грошових позиц≥й.

ќднак щоб д≥¤льн≥сть була ритм≥чною, сл≥д навчитис¤ регулювати ¤к величину, так ≥ напр¤мки грошових поток≥в.

ƒл¤ того, щоб користувач зв≥тност≥ м≥г отримати повну картину веденн¤ б≥знесу, до Ѕалансу та «в≥ту про ф≥нансов≥ результати варто додати ще один - «в≥т про рух грошових кошт≥в.

Cash-flow у досл≥вному переклад≥ означаЇ "гот≥вковий пот≥к". «важаючи на те, що гот≥вкою наш≥ заруб≥жн≥ колеги ≥ партнери називають не лише т≥ грош≥, ¤к≥ тримають в руках, тобто касу (cash), а вс≥ без вин¤тку грошов≥ надходженн¤ ≥ оплати, що проход¤ть за касовими (гот≥вковими) ≥ банк≥вськими (безгот≥в≠ковими) рахунками п≥дприЇмства, ми також називатимемо cash-flow весь грошовий пот≥к. "∆ив≥ грош≥" - такий терм≥н неоф≥ц≥йно використовують у нас. Ќим називають ус≥ надходженн¤ ≥ перерахуванн¤, що не Ї бартерним обм≥ном чи тимчасовими боргами, зарахованими до обс¤г≥в реал≥зац≥њ чи аванс≥в виданих (деб≥торська заборгован≥сть) або неоплачених витрат чи аванс≥в отриманих (кредиторська заборгован≥сть).

ѕрибуток сьогодн≥ - грош≥ завтра, грош≥ сьогодн≥ - прибуток завтра. ћи вже знаЇмо, що це не сл≥д вважати непорозум≥нн¤м, оск≥льки ф≥нансовий результат формуЇтьс¤ не з на¤вност≥ чи в≥дсутност≥ плат≥жних засоб≥в, а завд¤ки њх циркул¤ц≥њ в об≥гу.

” крањнах з високою правовою захищен≥стю власник≥в зовн≥шн≥ користувач≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, ¤к правило, не мають доступу безпосередньо до обл≥кових даних, що в≥дображають рух на грошових рахунках. «ам≥сть цього вони завжди можуть почерпнути потр≥бну њм ≥нформац≥ю з даних спец≥ального зв≥ту cash-flow. јрифметичний ≥ лог≥чний зв'¤зок його даних з даними Ѕалансу ≥ «в≥ту про ф≥нансов≥ результати не залишаЇ сумн≥в≥в щодо достов≥рност≥ наведеноњ в ньому ≥нформац≥њ.

«в≥т cash-flow надзвичайно простий дл¤ тих, хто його складаЇ, ≥ водночас с надзвичайно важливим дл¤ тих, хто ним користуЇтьс¤.

¬ основ≥ зв≥ту cash-flow Ц так званий касовий метод визначенн¤ результат≥в д≥¤льност≥. ќднак не сл≥д його плутати з в≥домим нам донедавна касовим методом визначенн¤ ф≥нансових результат≥в. ¬с¤ "касов≥сть" останнього пол¤гала лише в тому, що визначенн¤ суми нарахованих витрат на обс¤ги "касовоњ" реал≥зац≥њ залежало в≥д розм≥р≥в питомоњ ваги витрат на виробництво в загальних обс¤гах виробництва. јмериканц≥, наприклад, такого способу взагал≥ не знають. “а й у нас в≥н уже в≥д≥йшов в ≥стор≥ю, а тому навр¤д чи Ї сенс сперечатись з приводу доц≥льност≥ (недоц≥льност≥) його застосуванн¤ при визначенн≥ величини ф≥нансового результату.  асовий метод, про ¤кий йде мова, - це метод визначенн¤ результат≥в д≥¤льност≥, за ¤ким ≥ доходи, ≥ витрати визначають вин¤тково за оплатою, незалежно в≥д часу фактичного зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних операц≥й. ≤ хоча його не можна використовувати при визначенн≥ ф≥нансових результат≥в через в≥дсутн≥сть у його основ≥ зв'¤зку з к≥нцевим продуктом, значенн¤ показника суто грошових надходжень ≥ видатк≥в важко переоц≥нити.

як саме визначити такий касовий показник, не вдаючись до веденн¤ задл¤ ц≥Їњ мети окремого обл≥ку, а застосовуючи лише синтезован≥ дан≥ Ѕалансу ≥ «в≥ту про ф≥нансов≥ результати, буде показано нижче на умовному приклад≥ ≥ в коментар¤х до нього. Ќезважаючи на те, що Ѕаланс та «в≥т про ф≥нансов≥ результати складають на п≥дстав≥ методу нарахувань, а «в≥т про рух грошових кошт≥в - на касов≥й основ≥, зв'¤зок м≥ж цими трьома важливими документами найт≥сн≥ший. ¬се, що сказано нижче, служить дл¤ доведенн¤ такого зв'¤зку.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: јнал≥з та оц≥нка ф≥нансовоњ зв≥тност≥ субТЇкт≥в господарюванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (6949 прочитано)