≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ѕанкрутство та його суб'Їкти

Ћ≥кв≥дац≥йною масою Ї майнов≥ активи банкрута, на ¤к≥ може бути звернено ст¤гненн¤ за вимогами кредитор≥в. ” частин≥ перш≥й статт≥ 18 «акону встановлено, що з метою погашенн¤ боргу ст¤гненн¤ може бути звернено на все майно банкрута, що належить йому на прав≥ власност≥ або повного господарського в≥данн¤.

≤ндив≥дуально визначен≥ реч≥, що належать банкрутов≥ на п≥дстав≥ ≥нших речових прав, наприклад, волод≥нн¤ або користуванн¤, не можуть бути включен≥ до складу л≥кв≥дац≥йноњ маси. “ак, орендоване майно виключаЇтьс¤ з л≥кв≥дац≥йноњ маси.

«г≥дно з≥ статтею 30 «акону ”крањни "ѕро оренду державного майна" у раз≥ банкрутства орендар¤ останн≥й в≥дпов≥даЇ за своњ борги майном, ¤ке належить йому на прав≥ власност≥ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни. ¬ той же час реч≥, визначен≥ родовими ознаками, що належать банкрутов≥ на прав≥ волод≥нн¤ або користуванн¤, включаютьс¤ у л≥кв≥дац≥йну масу. “ак, у випадках банкрутства банк≥в та ≥нших ф≥нансових установ залучен≥ ними кошти та грошов≥ вклади ≥нших ос≥б потрапл¤ють у л≥кв≥дац≥йну масу.

” випадках банкрутства позикоодержувача вс≥ його грошов≥ кошти, де б вони не збер≥гались, також потрапл¤ють у л≥кв≥дац≥йну масу.

¬ключаютьс¤ до складу л≥кв≥дац≥йноњ маси у раз≥ банкрутства охоронц¤ здан≥ йому на схов реч≥, визначен≥ в договор≥ лише родовими ознаками. —татт¤ 423 ÷  передбачаЇ, що за даних обставин за в≥дсутност≥ ≥ншоњ угоди м≥ж сторонами договору схову ц≥ реч≥ переход¤ть у власн≥сть охоронц¤.

ƒо л≥кв≥дац≥йноњ маси вход¤ть також об'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥ банкрута (статт¤ 41 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть", зокрема право на винаходи ≥ корисн≥ модел≥, промислов≥ зразки, знаки дл¤ товар≥в та послуг. ѕрава на ц≥ нематер≥альн≥ об'Їкти мають варт≥сну оц≥нку ≥ можуть бути в≥дчужен≥ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю зг≥дно з пунктом 4 статт≥ 23 «акону ”крањни "ѕро охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥", пунктом 4 статт≥ 16 «акону ”крањни "ѕро охорону прав на знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг", пунктом 4 статт≥ 20 «акону ”крањни "ѕро охорону прав на промислов≥ зразки" та ≥ншим.

ћайно банкрута, що Ї предметом застави, включаЇтьс¤ до складу л≥кв≥дац≥йноњ маси, але використовуЇтьс¤ виключно дл¤ позачергового задоволенн¤ вимог заставодержател¤. «верненн¤ ст¤гненн¤ на заставлене банкрутом майно зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, передбаченому статт¤ми 20 - 23 «акону ”крањни "ѕро заставу", але п≥д контролем л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ. якщо при реал≥зац≥њ предмета застави виручена грошова сума перевищуЇ розм≥р забезпечених ц≥Їю заставою вимог заставодержател¤, ц¤ р≥зниц¤ використовуЇтьс¤ дл¤ задоволенн¤ незабезпечених заставою вимог кредитор≥в.

якщо момент зверненн¤ ст¤гненн¤ на заставлене боржником майно наступив п≥сл¤ порушенн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство, але до початку л≥кв≥дац≥йноњ процедури, зазначене ст¤гненн¤ маЇ зд≥йснюватись в≥дпов≥дно до вимог статей 20 - 23 «акону ”крањни "ѕро заставу", ¤кщо арб≥тражний суд не застосував щодо заставленого майна заход≥в, передбачених статтею 67 јѕ .

Ћ≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤, ви¤вивши частку банкрута у сп≥льному майн≥, маЇ право зг≥дно з≥ статтею 116 ÷  пред'¤вити позов про вид≥л ц≥Їњ частки дл¤ зверненн¤ на нењ ст¤гненн¤.

кщо суб'Їкт банкрутства Ї засновником або учасником господарського товариства (кр≥м акц≥онерного) ≥ в≥дпов≥дно власником частки у статутному фонд≥ товариства, зазначена частка п≥дл¤гаЇ вид≥ленню або варт≥сть його внеску сплачуЇтьс¤ цим товариством в≥дпов≥дно до вимог статей 16, 55, 57 ≥ 71 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства", а одержан≥ кошти включаютьс¤ до складу л≥кв≥дац≥йноњ маси.

јкц≥њ на пред'¤вника, що належать суб'Їктов≥ банкрутства, потрапл¤ють у л≥кв≥дац≥йну масу ≥ безпосередньо використовуютьс¤ дл¤ розрахунк≥в з кредиторами. якщо суб'Їкт банкрутства Ї власником ≥менних акц≥й, останн≥ мають бути реал≥зован≥ в≥дпов≥дно до вимог статт≥ 1 «акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу". ¬иручка в≥д њх реал≥зац≥њ потрапл¤Ї у л≥кв≥дац≥йну масу.

” частин≥ друг≥й статт≥ 18 «акону визначено, що у випадках, передбачених законодавчими актами, ст¤гненн¤ за претенз≥¤ми кредитор≥в може бути звернене ≥ на ≥нше майно. ÷ими законодавчими актами Ї «акон ”крањни "ѕро власн≥сть" (статт¤ 7), ÷  (статт¤ 32), «акон ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" статт≥ 65, 74, 75 ≥ 82). ” наведених законодавчих актах передбачен≥ випадки, коли за зобов'¤занн¤ми юридичних ос≥б суб'Їкт≥в банкрутства в≥дпов≥дають ≥нш≥ особи.

¬изначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ маси маЇ на мет≥ реал≥зац≥ю майнових актив≥в банкрута ≥ в раз≥ необх≥дност≥ майна ≥нших ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дають за його зобов'¤занн¤ми, дл¤ розпод≥лу виручених кошт≥в м≥ж кредиторами. “ому л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ не маЇ права вимагати в≥д кредитора одержанн¤ будь-¤кого майна зам≥сть грошей.

ѕор¤док реал≥зац≥њ майна, що входить до складу л≥кв≥дац≥йноњ маси, визначений у статт¤х 19 ≥ 20 «акону.

«г≥дно з≥ статтею 19 «акону майно, на ¤ке звертаЇтьс¤ ст¤гненн¤, оц≥нюЇтьс¤ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю в пор¤дку, встановленому статтею 9 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)". «г≥дно з вимогами зазначеноњ норми проводитьс¤ ≥нвентаризац≥¤ майна ≥з залученн¤м, у раз≥ необх≥дност≥, аудитора та зд≥йснюЇтьс¤ оц≥нка його вартост≥.

ћетодика оц≥нки вартост≥ майна п≥д час приватизац≥њ, ¤ка застосовуЇтьс¤ ≥ у випадках оц≥нки майнових актив≥в банкрута, затверджена постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 15 серпн¤ 1996 року N 961.

«а зм≥стом статт≥ 20 «акону у випадках, коли п≥сл¤ публ≥кац≥њ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ оголошенн¤ про продаж майна банкрута ви¤витьс¤ лише одна пропозиц≥¤ щодо придбанн¤ цього майна, реал≥зац≥¤ майнових актив≥в банкрута проводитьс¤ шл¤хом викупу; у раз≥ надходженн¤ двох ≥ б≥льше пропозиц≥й - призначаЇтьс¤ проведенн¤ конкурсу або аукц≥ону, пор¤док проведенн¤ ¤ких передбачений у статт¤х 13 - 21 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю майна невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)".

Ћ≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ повинна, ¤к правило, доручати проведенн¤ аукц≥ону (конкурсу) органу приватизац≥њ у випадках, коли суб'Їктом банкрутства Ї ун≥тарне державне п≥дприЇмство або господарське товариство, у статутному фонд≥ ¤кого переважна частка майна належить держав≥. ” раз≥, коли суб'Їктом банкрутства Ї юридична особа, заснована на недержавн≥й форм≥ власност≥, л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ може або безпосередньо проводити аукц≥он, або доручати його проведенн¤ спец≥ал≥зованому п≥дприЇмству (установ≥), ¤ке маЇ л≥ценз≥ю ‘онду державного майна ”крањни на право орган≥зовувати продаж майна на аукц≥онах, б≥ржах, за конкурсом. «азначене п≥дприЇмство (установа) маЇ д≥¤ти в≥дпов≥дно до угоди з л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю.

”с≥ форми продажу майна суб'Їкта банкрутства (шл¤хом викупу, на аукц≥он≥, за конкурсом) оформлюютьс¤ договорами куп≥вл≥-продажу, ¤к≥ укладаютьс¤ м≥ж л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю в≥д ≥мен≥ п≥дприЇмства-банкрута та покупцем. «г≥дно з≥ статтею 23 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю майна невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)" догов≥р куп≥вл≥-продажу державного майна п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню. ” триденний терм≥н п≥сл¤ нотар≥ального посв≥дченн¤ договору л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ в≥д ≥мен≥ п≥дприЇмства-банкрута ≥ новий власник п≥дписують акт передач≥ проданого об'Їкта.

ѕрим≥рники зазначених договор≥в та акт≥в залучаютьс¤ ¤к додатки до л≥кв≥дац≥йного балансу.

” раз≥ браку майна банкрута дл¤ задоволенн¤ ус≥х вимог кредитор≥в, майнов≥ активи ос≥б, що в≥дпов≥дають за його зобов'¤занн¤ми, реал≥зуютьс¤ в пор¤дку, встановленому дл¤ майна банкрута.

ќск≥льки статт¤ 2 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)" допускаЇ продаж ¤к ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, так ≥ окремого ≥ндив≥дуально визначеного майна, об'Їкт≥в незавершеного буд≥вництва або законсервованих об'Їкт≥в, л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ за погодженн¤м з≥ зборами (ком≥тетом) кредитор≥в визначаЇ посл≥довн≥сть реал≥зац≥њ об'Їкт≥в л≥кв≥дац≥йноњ маси та критер≥њ њх в≥дбору дл¤ продажу.

Ћ≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤, д≥ючи в≥д ≥мен≥ органу юридичноњ особи суб'Їкта банкрутства, використовуЇ дл¤ розрахунк≥в за продан≥ майнов≥ активи ≥ дл¤ розпод≥лу виручених кошт≥в м≥ж кредиторами розрахунковий рахунок ц≥Їњ юридичноњ особи. ¬ де¤ких випадках л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ може в≥дкрити окремий розрахунковий рахунок.

„ергов≥сть задоволенн¤ претенз≥й кредитор≥в ≥з виручених сум передбачена статтею 21 «акону, за зм≥стом ¤коњ розпод≥л цих сум м≥ж кредиторами повинен зд≥йснюватись лише п≥сл¤ реал≥зац≥њ майнових актив≥в, достатн≥х дл¤ задоволенн¤ повн≥стю або частково вимог ус≥х кредитор≥в в≥дпов≥дноњ за пр≥оритетом черги.

јле передус≥м покриваютьс¤ витрати, пов'¤зан≥ з провадженн¤м справи про банкрутство в арб≥тражному суд≥ та роботою л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ, функц≥онуванн¤м розпор¤дника майна, а також задовольн¤ютьс¤ вимоги кредитор≥в, забезпечен≥ заставою.

ƒо названих вище витрат в≥днос¤тьс¤ зокрема:

витрати на оплату аудиторських послуг (частина 3 статт≥ 5 «акону, пункт 5 статт≥ 10 «акону "ѕро аудиторську д≥¤льн≥сть";

витрати кредитора на сплату державного мита на публ≥кац≥ю оголошенн¤ про порушенн¤ справи про банкрутство;

- витрати на публ≥кац≥ю в засобах масовоњ ≥нформац≥њ опов≥щенн¤ про пор¤док продажу майна банкрута (статт¤ 20 «акону);

- витрати розпор¤дника майна ≥ л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ, пов'¤зан≥ з утриманн¤м ≥ збереженн¤м майнових актив≥в банкрута, а також сплатою державного мита за позовами про ст¤гненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ суб'Їкта банкрутства.

1	2	3	4	5

Ќазва: Ѕанкрутство та його суб'Їкти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4494 прочитано)