≈коном≥ка п≥дприЇмства > ¬иди п≥дприЇмств

¬иди п≥дприЇмств

ѕЋјЌ

1. ¬иди п≥дприЇмства по класиф≥кац≥йних ознаках

ћал≥ п≥дприЇмства

3. ƒобров≥льн≥ обТЇднанн¤

¬иди п≥дприЇмств по класиф≥кац≥йних ознаках.

«а метою ≥ характером д≥¤льност≥ п≥дприЇмства под≥л¤ютьс¤ на:

комерц≥йн≥, тобто п≥дприЇмства мають комерц≥йний характер з одержанн¤м прибутку;

некомерц≥йн≥, до них належить доброчинн≥, осв≥т¤нськ≥, медичн≥, науков≥ та ≥нш≥ орган≥зац≥њ невиробничоњ сфери народного господарства.

«а формою власност≥ майна:

приватн≥, що належать окремим громад¤нам на правах приватноњ власност≥ та з правом найму робочоњ сили;

колективн≥, що ірунтуютьс¤ на власност≥ його трудового колективу, а також кооперативу, ≥ншого статутного товариств або громадськоњ орган≥зац≥њ;

комунальне, ¤ке засноване на засадах власност≥ в≥дпов≥дноњ територ≥альноњ громади;

державн≥ (в т.ч. казенн≥), заснован≥ на державн≥й власност≥.

 азенн≥ п≥дприЇмства це так≥, ¤к ≥ не п≥дл¤гають приватизац≥њ. –≥шенн¤ про перетворенн¤ державного п≥дприЇмства на казенне приймаЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни за одн≥Їю з таких умов:

а) п≥дприЇмство проводить виробничу або ≥ншу д≥¤льн≥сть, ¤ка в≥дпов≥дно до чинного законодавства може зд≥йснюватись т≥льки державним п≥дприЇмством;

б) головним споживачем продукц≥њ п≥дприЇмства (понад 50%) Ї держава;

в) п≥дприЇмство Ї субТЇктом природних монопол≥й.

«а нац≥ональною належн≥стю кап≥талу:

нац≥ональн≥, кап≥тал ¤ких належить п≥дприЇмц¤м своЇњ краси;

закордонн≥, кап≥тал Ї власн≥стю ≥ноземних п≥дприЇмц≥в повн≥стю або в т≥й частин≥, що забезпечуЇ њм необх≥дний контроль; так≥ п≥дприЇмства створюютьс¤ у форм≥ ф≥л≥й або доч≥рн≥х ф≥рм ≥ реЇструютьс¤ в крањн≥ м≥сцезнаходженн¤;

зм≥шан≥ (сп≥льн≥) Ц кап≥тал належить п≥дприЇмц¤м двох або к≥лькох крањн; њхн¤ реЇстрац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ в крањн≥ одного ≥з засновник≥в такого п≥дприЇмства; ¤кщо метою створенн¤ зм≥шаного п≥дприЇмства Ї сп≥льна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, то його називають сп≥льним.

«а правовим статусом ≥ формою господарюванн¤:

одноос≥бн≥, Ї власн≥стю одн≥Їњ особи або родини; воно несе в≥дпов≥дальн≥сть за своњ зобовТ¤занн¤ вс≥м майном (кап≥талом), ‘орму одноос≥бних п≥дприЇмств мають переважно мал≥ за к≥льк≥стю прац≥вник≥в ф≥рми;

кооперативн≥ (кооперативи), добров≥льн≥ обТЇднанн¤ громад¤н з метою сп≥льного веденн¤ господарськоњ або ≥ншоњ д≥¤льност≥.

¬ економ≥ц≥ ”крањни функц≥онують два основ≥ типи кооператив≥в: виробнич≥ й споживч≥. ” перспектив≥ можна оч≥кувати великого поширенн¤ кооператив≥в також ≥ в ≥нших сферах д≥¤льност≥ Ц науков≥й, ф≥нансов≥й, страхов≥й тощо;

орендн≥, пол¤гають в тимчасовому (на догов≥рних засадах) волод≥нн≥ й користуванн≥ майном, необх≥дним орендатору дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;

господарськ≥ товариства Ї обТЇднанн¤ми п≥дприЇмц≥в.

“ак≥ товариства под≥л¤ютьс¤ на повн≥, з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, командитн≥ та акц≥онерн≥.

«а галузево-функц≥ональним видом д≥¤льност≥:

промислов≥;

с≥льськогосподарськ≥;

буд≥вельн≥;

транспортн≥;

торгов≥;

виробничо-торгов≥;

торгово-посередницьк≥;

≥нновац≥йно-впроваджувальн≥;

л≥зингов≥;

банк≥вськ≥;

страхов≥;

туристичн≥ тощо.

«а технолог≥чною (територ≥альною) ц≥л≥сн≥стю ≥ ступенем п≥дпор¤дкуванн¤:

головн≥ (материнськ≥), особлив≥стю Ї те, що вони контролюють ≥нш≥ ф≥рми;

доч≥рн≥ Ц юридично самост≥йне орган≥зац≥йне утворенн¤. ўо зд≥йснюЇ комерц≥йн≥ операц≥њ ≥ складаЇ зв≥тний баланс; проте материнська ф≥рма суворо контролюЇ д≥¤льн≥сть ус≥х своњх доч≥рн≥х компан≥й, оск≥льки волод≥Ї контрольним пакетом њхн≥х акц≥й;

асоц≥йован≥ Ц Ї формально самост≥йними, але з р≥зних причин вони залежать в≥д головноњ ф≥рми ≥ мус¤ть п≥дпор¤дковуватис¤ њњ стратег≥чним ц≥л¤м;

ф≥л≥њ Ц на в≥дм≥ну в≥д доч≥рн≥х та асоц≥йованих п≥дприЇмств не користуютьс¤ юридичною й господарською самост≥йн≥стю, не мають власного статуту та балансу, д≥ють в≥д ≥мен≥ ≥ за дорученн¤м головного п≥дприЇмства, мають однакову з ним назву.

«а розм≥ром к≥лькост≥ прац≥вник≥в:

велик≥ (над велик≥);

середн≥;

мал≥ (др≥бн≥);

м≥кроп≥дприЇмства (до 10 ос≥б та обс¤гом виручки до 250 тис. грн. за р≥к в≥д продажу продукц≥њ (наданн¤ послуг).

ћал≥ п≥дприЇмства.

«-пом≥ж субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ окремо вид≥л¤ють мал≥ (др≥бн≥) п≥дприЇмства, що становл¤ть основу малого б≥знесу.

ƒо них належать субТЇкти господарюванн¤ з к≥льк≥стю прац≥вник≥в:

у промисловост≥ та буд≥вництв≥ Ц до 200 ос≥б;

в ≥нших галуз¤х виробничоњ сфери Ц до 50 ос≥б;

науц≥ й науковому обслуговуванн≥ Ц до 100 ос≥б;

галуз¤х невиробничоњ сфери Ц до 25 ос≥б;

роздр≥бн≥й торг≥вл≥ Ц до 145 ос≥б.

ƒобров≥льн≥ обТЇднанн¤.

«г≥дно з чинним законодавством в ”крањн≥ можуть створюватис¤ ≥ функц≥онувати 2 типи обТЇднань п≥дприЇмств та орган≥зац≥й:

1) добров≥льн≥;

2) ≥нституц≥ональн≥.

ѕ≥дприЇмства (орган≥зац≥њ, ф≥рми) мають право на добров≥льних засадах обТЇднувати свою науково-техн≥чну, виробничу, комерц≥йну та ≥нш≥ види д≥¤льност≥, ¤кщо це не суперечить чинному антимонопольному законодавству.

јсоц≥ац≥њ Ц найпрост≥ша форма догов≥рного обТЇднанн¤ п≥дприЇмств (ф≥рм, компан≥й, орган≥зац≥й) з метою пост≥йноњ координац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥.

јсоц≥ац≥¤ не маЇ права втручатис¤ у виробничу та комерц≥йну д≥¤льн≥сть будь-¤кого з њњ учасник≥в (член≥в);

 орпорац≥њ Ц догов≥рн≥ обТЇднанн¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ на засад≥ ≥нтеграц≥њ њхн≥х науково-техн≥чних, виробничих та комерц≥йних ≥нтерес≥в. « делегуванн¤м окремих повноважень дл¤ централ≥зованого регулюванн¤ д≥¤льност≥ кожного з учасник≥в.

 онсорц≥уми Ц тимчасов≥ статутн≥ обТЇднанн¤ промислового й банк≥вського кап≥тул дл¤ дос¤гненн¤ загальноњ мети. ”часниками консорц≥уму можуть бути державн≥ та приватн≥ ф≥рми, а також окрем≥ держави.

 онцерни Ц форма статутних обТЇднань п≥дприЇмств (ф≥рм), що характеризуЇтьс¤ Їдн≥стю власност≥ й контролю. ѕ≥сл¤ створенн¤ концерну субТЇкти господарюванн¤ втрачають свою самост≥йн≥сть, п≥дпор¤дковуючись потужним ф≥нансовим структурам.

 артел≥ Ц догов≥рне обТЇднанн¤ п≥дприЇмств (ф≥рм) переважно одн≥Їњ галуз≥ дл¤ зд≥йсненн¤ сп≥льноњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ Ц регулюванн¤ збуту виготовленоњ продукц≥њ;

–ис. 3.1. ‘орми добров≥льних обТЇднань п≥дприЇмств (ф≥рм, компан≥й) та орган≥зац≥й.

—индикати Ц орган≥зац≥йна форма ≥снуванн¤ р≥зновиду картельноњ угоди, що передбачаЇ реал≥зац≥ю продукц≥њ учасник≥в через створюваний сп≥льний збутовий орган або збутову мережу одного з учасник≥в обТЇднанн¤. “ак само може зд≥йснюватись закуп≥вл¤ сировини дл¤ вс≥х учасник≥в синдикату. “ака форма обТЇднанн¤ п≥дприЇмств Ї характерною дл¤ галузей з масовим виробництвом однор≥дноњ продукц≥њ.

“рести Ц монопол≥стичне обТЇднанн¤ п≥дприЇмств, що ран≥ше належали р≥зним п≥дприЇмствам, в Їдиний виробнично-господарський комплекс. ѕри цьому п≥дприЇмства повн≥стю втрачають свою юридичну й господарську самост≥йн≥сть оск≥льки ≥нтегруютьс¤ вс≥ напр¤мки њхньоњ д≥¤льност≥.

’олдинги (холдингов≥ компан≥њ) Ц специф≥чна орган≥зац≥йна форма обТЇднанн¤ кап≥тал≥в: ≥нтегроване товариство, що безпосередньо не займаЇтьс¤ виробничою д≥¤льн≥стю, а використовуЇ своњ кошти дл¤ придбанн¤ контрольних пакет≥в акц≥й ≥нших п≥дприЇмств, ¤к≥ Ї учасниками концерну або ≥ншого добров≥льного обТЇднанн¤. «авд¤ки цьому холдингова компан≥¤ зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю таких п≥дприЇмств.

ќбТЇднуван≥ у холдингу субТЇкти мають юридичну й господарську самост≥йн≥сть. ѕроте право вир≥шенн¤ основних питань њхньоњ д≥¤льност≥ належить холдингов≥й компан≥њ.

‘≥нансов≥ групи Ц обТЇднанн¤ юридично та економ≥чно самост≥йних п≥дприЇмств (ф≥рм) р≥зних галузей н/г. Ќа в≥дм≥ну в≥д концерну на чол≥ ф≥нансових груп стають й або к≥лька банк≥в, ¤к≥ розпор¤джаютьс¤ капталом п≥дприЇмства (ф≥рм, компан≥й), що вход¤ть до складу ф≥н. групи, координують ус≥ сфери њхньоњ д≥¤льност≥.

Ќин≥ основними формами добров≥льних обТЇднань п≥дприЇмств (ф≥рм, компан≥й) дедал≥ б≥льше стають концерни, корпорац≥њ, та ф≥нансов≥ (промислово-ф≥нансов≥) групи.

 онтрольн≥ запитанн¤:

’арактеризуйте види п≥дприЇмств.

ўо таке мал≥ п≥дприЇмства.

ўо в≥днос¤тьс¤ до добров≥льних обТЇднань?

ўо таке асоц≥ац≥њ, корпорац≥њ та консорц≥уми?

—уть Уконцерн≥вФ, Укартел≥вФ, Усиндикат≥вФ.

ўо таке синдикати, трести, холдинги та ф≥нансов≥ групи?

1

Ќазва: ¬иди п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2446 прочитано)