≈коном≥ка п≥дприЇмства > ¬иробництво, ¤к≥сть ≥ конкурентоспроможн≥сть продукц≥њ

¬иробництво, ¤к≥сть ≥ конкурентоспроможн≥сть продукц≥њ

«агальна характеристика продукц≥њ, пон¤тт¤ ≥ класиф≥кац≥¤. ¬им≥рники обс¤гу.

ѕон¤тт¤ ≥ класиф≥кац≥¤ продукц≥њ ” процес≥ виробництва людина взаЇмод≥Ї з певними засобами виробництва ≥ створюЇ конкретн≥ матер≥альн≥ блага. ќтже- останн≥ Ї продуктами прац≥, тобто споживною ^рт≥стю, речовиною природи, пристосованою людиною за ƒопомогою знар¤дь прац≥ до своњх потреб. ћатер≥альний –^ультат прац≥ у б≥льшост≥ випадк≥в виступаЇ у форїц ^нкретного продукта Ч продукц≥њ (виробу). ”продовж певного в≥дтинку часу виготовлювана продукц≥¤ перебуваЇ на р≥зних стад≥¤х технолог≥чного процесу ≥ з огл¤ду на це називаЇтьс¤ незавершеним виробництвом, нап≥вфабрикатом чи готовим дл¤ споживанн¤ продуктом (виробом).

ћожна вважати загальновизнаним той факт, що у промисловому виробництв≥ результатом (продуктом) прац≥ Ї продукц≥¤, на п≥дприЇмствах транспорту Ч в≥дпов≥дний обс¤г виконаноњ роботи (перевезених вантаж≥в або пасажир≥в на ту чи ≥ншу в≥дстань), а в установах зв'¤зку та банках надають послуги юридичним ≥ ф≥зичним особам. ¬ окремих випадках продукт прац≥ слугуЇ одночасно виробленою продукц≥Їю, виконаною роботою, наданою послугою (наприклад, в≥дремонтован≥ годинник або взутт¤, телев≥зор, холодильник тощо).

«агальнов≥домо, що продукти прац≥ Ї придатними дл¤ р≥зних сфер (способ≥в) використанн¤ у народному господарств≥. «окрема зерно може слугувати сировиною дл¤ виробництва борошна або виготовленн¤ пива та гор≥лки, використовуватись ¤к корм дл¤ худоби чи нас≥нн¤ дл¤ його в≥дтворенн¤. ѕродукт прац≥, що ≥снуЇ у готов≥й дл¤ споживанн¤ форм≥, може знову стати сировиною дл¤ виробництва продукту (наприклад, виноград Ч дл¤ виготовленн¤ виноградного соку, вина). „и стаЇ конкретна споживна варт≥сть засобом виробництва або к≥нцевим предметом споживанн¤, ц≥лком залежить в≥д подальшоњ функц≥њ та њњ м≥сц¤ у процес≥ прац≥. ѕредмети прац≥, що п≥дл¤гають обробц≥ у процес≥ виробництва ≥ зм≥нюють свою форму, перетворюютьс¤ у продукти прац≥, котр≥ розпадаютьс¤ на засоби виробництва та предмети споживанн¤; стосовно сусп≥льного виробництва в ц≥лому вони називаютьс¤ продукц≥Їю в≥дпов≥дно ≤ та II п≥дрозд≥л≥в. а у промисловост≥ Ч продукц≥Їю груп "ј" ≥ "Ѕ". «асоби

виробництва, в свою чергу, д≥л¤тьс¤ на засоби прац≥ та предмети прац≥, а предмети споживанн¤ Ч на продовольч≥ ≥ непродовольч≥ товари. “акий под≥л продукц≥њ Ї њњ класиф≥кац≥Їю за ознакою економ≥чного призначенн¤. «рештою дл¤ загальноњ характеристики продукц≥њ (роботи, послуг) практичне значенн¤ маЇ застосуванн¤ системи вим≥рник≥в њњ (њх) обс¤гу (рис. 14.1).

¬им≥рники обс¤гу продукц≥њ ¬ умовах товарного виробництва та ринковоњ економ≥ки виготовлена продукц≥¤, виконана робота або надана послуга Ї товаром, котрий маЇ не лише споживну варт≥сть, але й варт≥сть (м≥нову варт≥сть). ƒл¤ пост≥йного ≥ повного задоволенн¤ потреб ринку плануванн¤ та обл≥к виготовлюваних дл¤ продажу товар≥в зд≥йснюЇтьс¤ в натуральних (ф≥зичних) ≥ варт≥сних (грошових) вим≥рниках.

ѕри цьому важливо зважувати на те, що ступ≥нь задоволенн¤ потреб ринку характеризуЇ насамперед обс¤г товар≥в певноњ номенклатури ≥ асортименту у натуральному вигл¤д≥. Ќоменклатура продукц≥њ Ч це перел≥к найменувань вироб≥в, завданн¤ по випуску ¤ких передбачаЇтьс¤ планом виробництва продукц≥њ.

јсортимент ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть р≥зновид≥в продукц≥њ кожного найменуванн¤, що в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥дпов≥дними техн≥ко-економ≥чними показниками (типорозм≥рами, потужн≥стю, продуктивн≥стю, дизайном тощо). Ќоменклатура ≥ товарний асортимент включають ¬ƒроблювану .у минул≥ роки продукц≥ю, попит на ¤ку збер≥гаЇтьс¤, а також нову освоювану продукц≥ю, досл≥дн≥ эразки нових вироб≥в.

–ис. «агальна характеристика продукц≥њ (роботи, послуг).

¬им≥рниками обс¤гу продукц≥њ у натуральному вираженн≥ Ї конкретн≥ ф≥зичн≥ одиниц≥ Ч штуки, тонни, метри тощо. ” практиц≥ плануванн¤ та обл≥ку обс¤гу продукц≥њ в окремих випадках використовують умовно-натуральн≥ (наприклад, умовн≥ банки консерв≥в, умовн≥ листи шиферу та штуки цегли) ≥ подв≥йн≥ натуральн≥ показники (наприклад, виробництво сталевих труб може вим≥рюватис¤ тоннами ≥ метрами, тканин ~ погонними ≥ квадратними метрами).

ќбс¤г продукц≥њ у варт≥сному вираженн≥ на б≥льшост≥ п≥дприЇмств р≥зних галузей виробничоњ сфери визначаЇтьс¤ показниками товарноњ, валовоњ, чистоњ продукц≥њ. “оварна ѕродукц≥¤ Ї практично скр≥зь застосовуваним варт≥сним показником, що дозвол¤Ї п≥дсумовувати виготовленн¤ р≥зних вид≥в продукц≥њ ≥ завд¤ки цьому визначати загальний обс¤г виробництва на тому чи ≥ншому п≥дприЇмств≥, а також обчислювати р¤д макроеконом≥чних та узагальнюючих пох≥дних показник≥в розвитку народного господарства. ¬она ¤вл¤Ї собою загальну варт≥сть ус≥х вид≥в готовоњ продукц≥њ, нап≥вфабрикат≥в, роб≥т ≥ послуг виробничого характеру, що призначен≥ дл¤ продажу або реал≥зац≥њ р≥зним споживачам. ѕоказник валовоњ ѕродукц≥њ, окр≥м елемент≥в, ¤к≥ вход¤ть до .складу товарноњ продукц≥њ, включаЇ також зм≥ну залишк≥в незавершеного виробництва прот¤гом розрахункового пер≥оду, варт≥сть сировини ≥ матер≥ал≥в замовника та де¤к≥ ≥нш≥ елементи в залежност≥ в≥д галузевих особливостей виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ѕричому ƒинам≥ка залишк≥в незавершеного виробництва враховуЇтьс¤ Х^п≥≥е на тих п≥дприЇмствах машинобудуванн¤ ≥ металообробки, де тривал≥сть виробничого циклу по "Їреважн≥й б≥льшост≥ вид≥в продукц≥њ перевищуЇ два м≥с¤ц≥. ^л≥д також знати, що обс¤г товарноњ ≥ валовоњ продукц≥њ виробничого об'Їднанн¤, у склад≥ ¤кого п≥дприЇмства або ≥нш≥ виробнич≥ ланки знаход¤тьс¤ на самост≥йному баланс≥, визначаЇтьс¤ шл¤хом п≥дсумовуванн¤ в≥дпов≥дних њх показник≥в.

« метою б≥льш повноњ характеристики динам≥ки виробництва продукц≥њ та показник≥в його ефективност≥ (перш за все продуктивност≥ прац≥) при складанн≥ виробничоњ програми п≥дприЇмства робл¤ть також розрахунки чистоњ продукц≥њ. ¬их≥дною базою дл¤ њњ обчисленн¤ слугуЇ обс¤г товарноњ продукц≥њ, з вартост≥ ¤коњ виключають матер≥альн≥ витрати ≥ суму амортизац≥йних в≥драхувань, тобто варт≥сть так званоњ уречевленоњ прац≥ ≥ цим самим ел≥м≥нують вплив останньоњ на величину загальноњ вартост≥ вироблюваноњ п≥дприЇмством продукц≥њ. «а своњм економ≥чним зм≥стом показник чистоњ продукц≥њ в≥дбиваЇ наново створену на п≥дприЇмств≥ варт≥сть ≥ завд¤ки цьому характеризуЇ результати використанн¤ виключно власного трудового потенц≥алу. —аме тому показник чистоњ продукц≥њ доц≥льно застосовувати дл¤ об'Їктивноњ оц≥нки р≥вн¤ ефективност≥ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

—туп≥нь задоволенн¤ попиту ринку у вироблюван≥й тим чи ≥ншим п≥дприЇмством продукц≥њ в≥дбивають не сам≥ розм≥ри њњ виробництва у натуральному ≥ варт≥сному вираженн≥, а обс¤ги фактично реал≥зованих (проданих) вироб≥в за умови њх конкурентоспроможност≥ за ¤к≥стю (техн≥чним р≥внем) ≥ в≥дпов≥дними ц≥нами. « огл¤ду на цю важливу обставину варто визначити ≥ контролювати також планов≥ (оч≥куван≥) ≥ фактичн≥ обс¤ги реал≥зованоњ продукц≥њ. ѕлановий (оч≥куваний) показник реал≥зованоњ продукц≥њ визначають, виход¤чи з обс¤гу товарноњ продукц≥њ, передбаченого виробничою програмою п≥дприЇмства на в≥дпов≥дний р≥к, з урахуванн¤м зм≥ни залишк≥в нереал≥зованих на початок ≥ к≥нець розрахункового пер≥оду, а фактичний Ч п≥сл¤ оплати вартост≥ одержаноњ споживачем, (замовником) продукц≥њ ≥ надходженн¤ в≥дпов≥дних грошових сум на банк≥вський рахунок постачальника.

ѕон¤тт¤, функц≥њ та принципи маркетинговоњ д≥¤льност≥. —тратег≥¤ ≥ тактика маркетингу.

‘ункц≥њ, принципи ≥ концепц≥њ маркетингу ћаркетинг Ч це виробнича-комерц≥йна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, спр¤мована на ви¤влена¤ ≥ задоволенн¤ потреб в його

продукуй (послугах) за допомогою обм≥ну з метою одержана¤ прибутку. ћаркетинг ¤к р≥зновид д≥¤льност≥, що Ї властивим дл¤ ринковоњ економ≥ки, виконуЇ так≥ функц≥њ:

Х вивченн¤ ринку, його структуризац≥¤ (сегментуванн¤), анал≥з ≥ прогнозуванн¤ попиту;

Х виб≥р сегмент≥в ринку, прийн¤тних дл¤ п≥дприЇмства;

Х визначенн¤ номенклатури ≥ асортименту продукц≥њ дл¤ ринку;

* розробка стратег≥њ виходу на ринок ≥ реакц≥њ на д≥њ конкурент≥в;

* реклама, збут ≥ його стимулюванн¤;

* пол≥тика ц≥ноутворенн¤.

ќб'Їктом маркетингу Ї комплекс, що складаЇтьс¤ з Ћемент≥в "потреби Ч товар Ч ц≥на Ч реклама Ч збут". ÷ентральне м≥сце в ц≥й систем≥ займаЇ товар Ч все щопродаЇтьс¤ з метою задоволенн¤ певних потреб (продукц≥¤, послуги, ресурси, ≥дењ тощо).

” широкому розум≥нн≥ маркетинг не просто р≥зновид д≥¤льност≥, а ринкова концепц≥¤ управл≥нн¤ виробництвом, за ¤коњ принципова ≥де¤ ~ задоволенн¤ потреб через ринок

Х лежить в основ≥ роботи вс≥х п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства (проектно-конструкторських, технолого-виробничих, ф≥нансово-комерц≥йних). ÷е означаЇ, що маркетинг ≥нтегруЇ в ус≥ фази п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ й п≥дпор¤дковуЇ њх ≥нтересам п≥дприЇмства на ринку. ћаркетинг ставить виробництво продукц≥њ у повну залежн≥сть в≥д попиту на нењ ≥ можливостей њњ продажу. ¬ умовах науково-техн≥чного прогресу ≥ конкурентноњ боротьби дл¤ виживанн¤ ≥ усп≥шноњ роботи кожне п≥дприЇмство повинно мати розвинуту систему маркетингу ≥ в≥дпов≥дну стратег≥ю ≥ тактику вир≥шенн¤ маркетингових завдань.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ¬иробництво, ¤к≥сть ≥ конкурентоспроможн≥сть продукц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (8077 прочитано)