≈коном≥ка п≥дприЇмства > ¬иробнич≥ фонди п≥дприЇмства. ¬≥дм≥тн≥ ознаки основних ≥ оборотних фонд≥в

¬иробнич≥ фонди п≥дприЇмства. ¬≥дм≥тн≥ ознаки основних ≥ оборотних фонд≥в

¬иробнич≥ фонди п≥дприЇмства. ¬иготовленн¤ продукц≥њ (виконанн¤ робота, наданн¤ послуг) зд≥йснюЇтьс¤ в процес≥ взаЇмод≥њ прац≥ людини та певних

засоб≥в виробництва. ќстанн≥ за своњм матер≥ально-речовим зм≥стом складають виробнич≥ фонди п≥дприЇмства, всю сукупн≥сть ¤ких за властивими њм ознаками под≥л¤ють на основн≥ та оборотн≥ (рис. 1).

ѕроте засоби виробництва ¤к сукупн≥сть засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥ не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. ѕо-перше, елементи засоб≥в виробництва стають виробничими фондами лише з моменту њх безпосереднього використанн¤ у виробничих фонд≥в складаЇ найб≥льшу за питомою вагою частину (близько 60 в≥дсотк≥в) нац≥онального багатства крањни. ќсновн≥ фонди визначають характер матер≥ально-техн≥чноњ бази виробничоњ сфери на р≥зних етапах њњ розвитку. «ростанн¤ ≥ вдосконаленн¤ засоб≥в прац≥ забезпечують безперервне п≥двищенн¤ техн≥чноњ оснащеност≥ та продуктивност≥ прац≥ виробничого персоналу. «нар¤дд¤ прац≥, ¤к≥ Ї найб≥льш активною частиною основних фонд≥в, складають матер≥альну основу виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства. ≈лементи оборотних фонд≥в формують речовинну субстанц≥ю виготовлюваноњ продукц≥њ (сировина, конструкц≥йн≥ матер≥али), створюють матер≥альн≥ умови дл¤ зд≥йсненн¤ технолог≥чних процес≥в ≥ роботи виробничого устаткуванн¤ (паливо, енерг≥¤), збереженн¤ ≥ транспортуванн¤ сировини та готових вироб≥в (р≥зн≥ допом≥жн≥ матер≥али ~ мастила, фарби тощо; тара).

ћайно соц≥ального походженн¤.

ћайно соц≥ального призначенн¤.  ожне п≥дприЇмство волод≥Ї ≥ншим майном (матер≥альними ц≥нност¤ми) переважно невиробничого призначенн¤. «окрема до основних фонд≥в в≥днос¤ть також житлов≥ будинки, буд≥вл≥ дит¤чих садк≥в ≥ ¤сел, пол≥кл≥н≥к, њдалень, будинки в≥дпочинку, проф≥лактор≥њ, палаци культури, спортивн≥ споруди та ≥нш≥ об'Їкти культурно-побутового призначенн¤. ≤снуюча система обл≥ку ≥ статистики зараховуЇ так≥ об'Їкти на баланс п≥дприЇмства п≥д умовною назвою невиробничих основних фонд≥в. ÷е некоректно з огл¤ду економ≥чноњ теор≥њ, оск≥льки суперечить економ≥чн≥й природ≥ ≥ сутност≥ основних фонд≥в взагал≥. “ому под≥бн≥ об'Їкти п≥дприЇмств довготерм≥нового користуванн¤ сл≥д вважати майном суто соц≥ального призначенн¤ або об'Їктами соц≥альноњ ≥нфраструктури.

¬ умовах роздержавленн¤ власност≥ та розвитку ринкових в≥дносин в економну ур≥зноман≥тненн¤ ≥ зб≥льшенн¤ обс¤гу майна соц≥ального призначенн¤ стаЇ нагальною потребою кожного п≥дприЇмства. ¬ народному господарств≥ ”крањни варт≥сть об'Їкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури становить приблизно третину, а на п≥дприЇмствах р≥зних галузей виробничоњ сфери коливаЇтьс¤ в межах 10-20 в≥дсотк≥в в≥д загального обс¤гу майна ≥ маЇ тенденц≥ю до в≥дносного зростанн¤.

ќц≥нка, класиф≥кац≥¤ ≥ структура основних виробничих фонд≥в.

ќц≥нка основних фонд≥в п≥дприЇмства ¤вл¤Ї собою грошове вираженн¤ њх вартост≥. ¬она необх≥дна дл¤ правильного визначенн¤ загального обс¤гу основних фонд≥в, њх динам≥ки ≥ структури, розрахунку економ≥чних показник≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за певний пер≥од часу.

” зв'¤зку з тривалим функц≥онуванн¤м та поступовим спрацюванн¤м засоб≥в прац≥, пост≥йною зм≥ною умов њх в≥дтворенн¤ ≥снуЇ дек≥лька вид≥в оц≥нки основних фонд≥в. ќсновн≥ фонди п≥дприЇмства оц≥нюютьс¤: в залежност≥ в≥д моменту проведенн¤ оц≥нки Ч за перв≥сною (початковою) чи в≥дновною варт≥стю; з огл¤ду на стан основних фонд≥в Ч за повною або залишковою варт≥стю.

ѕерв≥сна варт≥сть основних фонд≥в Ч це фактична њх варт≥сть на момент введенн¤ в д≥ю чи придбанн¤. «окрема, нове виробниче прим≥щенн¤ зараховують на баланс п≥дприЇмства за кошторисною варт≥стю його спорудженн¤ (буд≥вництва), а перв≥сна варт≥сть будь-¤кого виробничого устаткуванн¤, окр≥м оптовоњ ц≥ни, включаЇ витрати на його транспортуванн¤ ≥ установлен≥м на м≥сц≥ використанн¤.

¬≥дновна варт≥сть основних фонд≥в Ч це варт≥сть њх в≥дтворенн¤ в сучасних умовах виробництва. ¬она враховуЇ т≥ ж витрати, що й перв≥сна варт≥сть, але за сучасними ц≥нами. «а зм≥ною умов виробництва ≥ ц≥н на однаков≥ елементи засоб≥в прац≥ м≥ж перв≥сною (початковою) ≥ в≥дновною варт≥стю основних фонд≥в виникаЇ розб≥жн≥сть, ¤ка призводить до ускладненн¤ обл≥ку ≥ поточного регулюванн¤ процесу в≥дтворенн¤ основних фонд≥в, правильного розрахунку певних економ≥чних показник≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. “ому дл¤ забезпеченн¤ однаковост≥ у варт≥сн≥й оц≥нц≥ основних фонд≥в пер≥одично проводитьс¤ њх переоц≥нка за в≥дновною варт≥стю. ќстанн¤ переоц≥нка основних фонд≥в народного господарства ”крањни проведена за станом на 1 травн¤ 1992 року.

ѕовна (перв≥сна ≥ в≥дновна) варт≥сть основних фонд≥в Ч це њх варт≥сть у новому, не спрацьованому стан≥. —аме за ц≥Їю варт≥стю основн≥ фонди рахуютьс¤ на баланс≥ п≥дприЇмства впродовж усього пер≥оду њх функц≥онуванн¤.

«алишкова варт≥сть основних фонд≥в характеризуЇ реально ≥снуючу њх варт≥сть, ще не перенесену на варт≥сть виготовлюваноњ продукц≥њ (виконуваноњ роботи, зд≥йснюван≥ послуги). ¬она Ї розрахунковою величиною ≥ визначаЇтьс¤ р≥зницею м≥ж повною перв≥сною (в≥дновною) варт≥стю та накопиченою на момент обчисленн¤ сумою спрацюванн¤ основних фонд≥в. «алишкова варт≥сть основних фонд≥в на час спричиненого зношуванн¤м њх вибутт¤ маЇ назву л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥. ¬ практиц≥ господарюванн¤ њњ використовують дл¤ розрахунк≥в норм амортизац≥йних в≥драхувань та визначенн¤ насл≥дк≥в л≥кв≥дац≥њ спрацьованих основних фонд≥в.

 ласиф≥кац≥¤ ≥ структура

Ќеобх≥дною умовою правильного обл≥ку ≥ плануванн¤ в≥дтворе г¤ основних фонд≥в п≥дприЇмств Ї њх класиф≥кац≥¤. Ќайб≥льше

економ≥чне значенн¤ маЇ видова класиф≥кац≥¤, у в≥дпов≥дност≥ з ¤кою вс≥ основн≥ фонди за ознакою под≥бност≥ њх функц≥онального призначенн¤ та натурально-речового складу розпод≥л¤ютьс¤ на певн≥ види (рис. 5.2).

” практиц≥ господарюванн¤ з метою спрощенн¤ обл≥ку основних фонд≥в в≥днос¤ть до оборотних фонд≥в ≥нструмент та ≥нвентар з≥ строком експлуатац≥њ до одного року ≥ варт≥стю до 100 одиниць нац≥ональних грошей, а також ус≥ спец≥альн≥ ≥нструменти та пристроњ, спец≥альний од¤г та взутт¤ незалежно в≥д строку використанн¤ ≥ вартост≥.

«ображена на рис. 1. видова класиф≥кац≥¤ основних фонд≥в використовуЇтьс¤ ≥снуючими системами бухгалтерського обл≥ку ≥ статистики. ƒл¤ встановленн¤ норм амортизац≥йних в≥драхувань ≥ розрахунк≥в щор≥чних амортизац≥йних сум застосовують б≥льш детальну класиф≥кац≥ю, зг≥дно з ¤кою кожний вид основних фонд≥в в свою чергу розпод≥л¤ють на р¤д груп та п≥дгруп, що охоплюють засоби прац≥ аналог≥чного виробничо-технолог≥чного призначенн¤ з приблизно однаковими строками експлуатац≥њ.

ќск≥льки елементи основних фонд≥в в≥д≥грають неоднакову роль у процес≥ виробництва, неперес≥чне значенн¤ маЇ њх под≥л на дв≥ частини: активну, ¤ка безпосередньо приймаЇ участь у виробничому процес≥ ≥ завд¤ки цьому зумовлюЇ певний обс¤г та ¤к≥сть вироблюваноњ продукц≥њ, ≥ пасивну, що створюЇ умови дл¤ зд≥йсненн¤ процесу виробництва. ƒо активноњ частини основних фонд≥в в≥днос¤ть переважно робоч≥ машини ≥ устаткуванн¤, ≥нструмент, вим≥рювальн≥ та регулююч≥ прилади ≥ пристроњ, використовувану в автоматизованих системах управл≥нн¤ технолог≥чними процесами обчислювальну техн≥ку, де¤к≥ техн≥чн≥ споруди Ч г≥рнич≥ виробки шахт, газов≥ ≥ нафтов≥ свердловини.

—п≥вв≥дношенн¤ окремих вид≥в (груп) основних фонд≥в, виражене у в≥дсотках до њх загальноњ вартост≥ на п≥дприЇмств≥, визначаЇ видову (технолог≥чну) структуру використовуваних засоб≥в прац≥. «а ≥нших р≥вних умов технолог≥чна структура основних фонд≥в тим прогресивн≥ша ≥ ефективн≥ша, чим б≥льша у њх склад≥ питома вага активноњ частини. ¬она зм≥нюЇтьс¤ п≥д впливом багатьох фактор≥в. Ќайб≥льш суттЇвими серед них Ї:

Х виробничо-технолог≥чн≥ особливост≥ п≥дприЇмства;

Х науково-техн≥чний прогрес ≥ зумовлений ним техн≥чний р≥вень виробництва;

Х ступ≥нь розвитку р≥зних форм орган≥зац≥њ виробництва;

Х в≥дтворювальна структура кап≥тальних вкладень у створенн¤ нових основних фонд≥в;

Х варт≥сть буд≥вництва виробничих об'Їкт≥в ≥ р≥вень ц≥н на технолог≥чне устаткуванн¤;

Х територ≥альне розм≥щенн¤ п≥дприЇмства.

ѕо вс≥й сукупност≥ промислових п≥дприЇмств ”крањни у загальному обс¤з≥ основних фонд≥в питома вага окремих њх вид≥в впродовж останн≥х рок≥в коливалась в межах: буд≥вель ≥ споруд Ч 45-47%; машин ≥ устаткуванн¤ Ч 40-42%, у тому числ≥ робочих Ч 30-32%; транспортних засоб≥в Ч 2,5-3%. Ќа п≥дприЇмствах ≥ орган≥зац≥¤х аграрного сектору частка у загальн≥й вартост≥ с≥льськогосподарських виробничих основних фонд≥в приблизно становила: буд≥вель, споруд ≥ передавальних пристроњв Ч 64-65%; силових ≥ робочих машин ≥ устаткуванн¤ Ч 14-16%; робочоњ та продуктивноњ худоби Ч 10-12%; багатор≥чних насаджень Ч 5-6%; транспортних засоб≥в Ч 3-4% ' «агальна тенденц≥¤ динам≥ки технолог≥чноњ структури основних фонд≥в характеризуЇтьс¤ поступовим зб≥льшенн¤м питомоњ ваги активноњ њх частини.

1

Ќазва: ¬иробнич≥ фонди п≥дприЇмства. ¬≥дм≥тн≥ ознаки основних ≥ оборотних фонд≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1466 прочитано)