≈коном≥ка п≥дприЇмства > √алузь страхуванн¤ в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи розвитку

√алузь страхуванн¤ в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи розвитку

ѕлан

ћета роботи.

ѕостановка проблеми.

јнал≥з проблеми.

ѕропозиц≥њ до розвТ¤занн¤ проблеми.

ќбгрунтуванн¤ пропозиц≥й та виб≥р альтернатив.

«д≥йсненн¤ пропозиц≥й ур¤довими та неур¤довими орган≥зац≥¤ми.

Ќеобх≥дн≥ ресурси та умови.

¬исновки.

—писок використаноњ л≥тератури.

ћета роботи

« набутт¤м ”крањною незалежност≥ економ≥чн≥ й соц≥аль≠н≥ перетворенн¤, що в≥дбуваютьс¤, зумовили необх≥дн≥сть побудови адекватноњ системи страхуванн¤, ¤ка б стала над≥йним захистом дл¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б в≥д матер≥альних втрат, спричинених стих≥йним лихом, нещасним випадком чи ≥ншими ризиковими обставинами.

” крањнах ≥з ринковою економ≥кою система страхуванн¤ спри¤Ї економ≥чн≥й стаб≥льност≥, зм≥цненню ф≥нансовоњ системи, актив≥зац≥њ ≥нвес≠тиц≥йних процес≥в ≥ розв'¤занню соц≥альних проблем.

ћетою моЇњ роботи Ї анал≥з страховоњ галуз≥ в ”крањн≥ в ц≥лому, та окремих показових випадк≥в. √алузь страхуванн¤ описуЇтьс¤ з точки зору њњ позитивних та негативних рис, перспектив розвитку. ќбгрунтовано викладаютьс¤ шл¤хи подоланн¤ недол≥к≥в, що ≥снують на сучасному етап≥, пропозиц≥њ щодо заход≥в дл¤ ур¤дових та неур¤дових орган≥зац≥й, ¤к≥ прискор¤ть розвиток, зростанн¤, п≥двищенн¤ глобальноњ та рег≥ональноњ конкурентоспроможност≥ галуз≥ страхових послуг.

ѕостановка проблеми

¬ ”крањн≥ пер≥одом створенн¤ страхо≠вого ринку вважають початок 90-х рок≥в. —аме тод≥ виникли перш≥ при≠ватн≥ страхов≥ компан≥њ, ¤к≥ поклали край то≠тальн≥й монопол≥њ ƒержстраху. —еред них: "ќмета-≤нстер", "–изик", "—кайд", "—аламанд≠ра", "—кайд-вест", "ј— ќ-ѕрометей" Ч ф≥л≥ал –ос≥йськоњ акц≥онерноњ компан≥њ, "–осток", "—лав≥¤" ≥ т.д. Ќа страховий ринок ”крањни починають приходити пров≥дн≥ та досить в≥дом≥ ≥ноземн≥ страхов≥ компан≥њ, що д≥ють переважно через сп≥льну страхову д≥¤льн≥сть. “ак з'¤вивс¤ аль¤нс "ќмета ≤нстер" Ч "Ћлойд" (јнгл≥¤), ”крањнсько-≥зрањльське товариство "—трахова компан≥¤ "—истема резервних фонд≥в", пр¤ме представництво в≥дкрила ав≠стр≥йська ф≥рма "Safe invest".

” травн≥ 1993 року був виданий ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро страхуванн¤", ¤кий поклав початок створенню цив≥л≥зованоњ системи страхуванн¤ в держав≥. ¬≥дпов≥дно до ƒекрету було введено л≥цензуванн¤ страховоњ д≥¤льност≥, сис≠тему зв≥тност≥ страховик≥в ≥ методи державного регулюванн¤ страхового ринку. Ѕуло створено ƒержавний ком≥тет у справах нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю з наданн¤м йому в≥дпов≥дних функц≥й ≥ повноважень.

«акон ”крањни "ѕро страхуванн¤" захи≠щаЇ в≥тчизн¤ного страховика, обмежуючи частку ≥ноземних юридичних ос≥б та грома≠д¤н у статутному фонд≥ страхових сп≥льних компан≥й 49% та п≥дн≥маючи планку ста≠тутного фонду дл¤ сп≥льного п≥дприЇмства до 500 тис¤ч ≈ ё.

‘актично на ринку ”крањни д≥ють два види страхових компан≥й:

а) кептивн≥ Ч створен≥ м≥н≥стерствами, в≥домствами, потужними ф≥нансово-промис≠ловими союзами дл¤ обслуговуванн¤ ризик≥в своњх п≥дприЇмств;

б) створен≥ на приватному кап≥тал≥, що функц≥онують на конкурентн≥й основ≥.

«а масштабами своЇњ роботи, обс¤гом в≥дпов≥дальност≥ недержавн≥ страхов≥ ком≠пан≥њ важко пор≥вн¤н≥ з орган≥зац≥¤ми колишньо≠го ƒержстраху, економ≥чна база ¤ких фор≠мувалась впродовж 70 рок≥в, завд¤ки чому њх представництва було створено практично в ус≥х населених пунктах ”крањни.

« метою формуванн¤ конкурентного се≠редовища на страховому ринку та приведен≠н¤ орган≥зац≥йноњ форми державноњ та ко≠мерц≥йноњ страховоњ д≥¤льност≥ у в≥дпов≥д≠н≥сть до страхового законодавства ”крањни створено Ќац≥ональну страхову компан≥ю в≥дкритого типу "ќранта", головним заснов≠ником ¤коњ з боку держави виступив ‘онд державного майна.

¬ ”крањн≥  ом≥тетом ≥з страхового нагл¤≠ду було зареЇстровано близько 800 страхо≠вик≥в, але за пер≥од з 1994 по 1996 р. в≥дкли≠кано л≥ценз≥њ у 280 ≥з них. Ќайгруб≥ш≥ по≠рушенн¤ страхового законодавства ви¤вле≠но в компан≥¤х: "”кар" (’арк≥в), "јльб≥на" (Ћьв≥в), "јспек" („ерн≥г≥в), "’ерсон-јско" (’ерсон), "”кр≥н ≥  ∞" ( ињв).

√оловна причина Ч нездатн≥сть значноњ частини страховик≥в виконувати вз¤т≥ на себе зобов'¤занн¤ перед страхувальником. ¬ажливим кроком дл¤ зв≥льненн¤ страхового ринку в≥д ф≥рм, ¤к≥ дискредитують стра≠хову д≥¤льн≥сть, стало п≥дн¤тт¤ суми статут≠ного фонду до р≥вн¤ 100 тис. ≈ ё та зобов'¤≠занн¤ внести 60% його грошима. “ак≥ умо≠ви далеко не вс≥м страховикам п≥д силу. ” зв'¤зку з цим виникаЇ проблема захисту ≥нтерес≥в страхувальник≥в, котр≥ дов≥рили захист своњх ≥нтерес≥в страховим компан≥≠¤м, ¤ким держава надала право зд≥йснюва≠ти цей захист, а пот≥м справедливо позба≠вила њх цього права.

Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ працюють понад 240 компа≠н≥й, що мають досить велик≥ обс¤ги статутних фонд≥в ≥ ре≠зерв≥в, добру репутац≥ю. ¬ажливим Ї й те, що обс¤ги страхових резерв≥в прот¤гом останн≥х рок≥в зростають швидше, н≥ж страхов≥ прем≥њ. ÷е вже показник зростанн¤ ф≥нансовоњ над≥йност≥ страховик≥в, зб≥ль≠шилис¤ також обс¤ги страхових послуг, а страховий ринок на≠був ¤к≥сн≥ших ознак.

ƒе¤к≥ досл≥дники вважають ≥ноземн≥ страхов≥ компан≥њ, ¤к фактор розвитку ринку страхуванн¤ ”крањни. ÷≥ компан≥њ принос¤ть на украњнський ринок культуру страхуванн¤, знанн¤ та експертизу.

—еред головних проблем, ¤к≥ залишаютьс¤ в галуз≥ страхуванн¤, можна вид≥лити:

в≥дсутн≥сть кодексу про страхову д≥¤льн≥сть;

на¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ вимог та барТЇр≥в, що обмежують конкуренц≥ю на ринку;

низький р≥вень кап≥тал≥зац≥њ п≥дприЇмств;

недостатн≥й розвиток брокерських послуг на ринку;

низька дов≥ра сусп≥льства до страхових компан≥й;

кр≥м того, проблеми, ¤к≥ ≥снують в украњнськ≥й економ≥ц≥ в ц≥лому ≥ впливають, зокрема, ≥ на страхову галузь.

јнал≥з проблеми

Ќезважаючи на розвиток страхуванн¤, сектор продовжуЇ з≥штовхуватис¤ з проблемами, що обмежують його р≥ст ≥ перешкоджають галуз≥ в дос¤гненн≥ њњ потенц≥алу.

ќдна з проблем - в≥дсутн≥сть законодавчого забезпеченн¤ посл≥довноњ, ¤сноњ структури дл¤ сектора страхуванн¤ в ”крањн≥.

≤ншим недол≥ком чинного законодавства, на думку страхових анал≥тик≥в, Ї його негативний ефект на б≥знес перестрахуванн¤. —трахувальники зазвичай розпод≥л¤ють велик≥ ризики, передаючи його частину ≥ншим компан≥¤м в обм≥н на частину прем≥њ. ¬ ”крањн≥ перестрахуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за кордоном на великих ™вропейських ≥ јмериканських ринках, а украњнськ≥ ф≥рми збер≥гають лише незначну частину ризику. Ѕ≥льш≥сть украњнських страхових компан≥й приймаЇ лише приблизно 1 в≥дсоток в≥д загального ризику.

¬ ”крањн≥ перестрахуванн¤ часто використовувалос¤ ¤к канал вивезенн¤ кап≥талу з крањни. «аходи щодо боротьби з таким ¤вищем, на думку, експерт≥в галуз≥, будуть не в змоз≥ запоб≥гати перем≥щенню грошей, але призведуть до затримок у перестрахуванн≥.

≤нше положенн¤ законодавства вимагаЇ, щоб кожен ≥ноземний страховий брокер, що сп≥впрацюЇ з украњнською ф≥рмою страхуванн¤ заснував представницький оф≥с у крањн≥. «азвичай ≥нвестори працюють з власними м≥жнародними брокерами страхуванн¤. якщо ц≥ брокери не мають представницького оф≥су в ”крањн≥, украњнськ≥ п≥дприЇмства не можуть виплачувати њм ком≥с≥ю. ќтже, ц¤ вимога дуже часто гальмуЇ б≥знес.

јнал≥тики стверджують, що низький р≥вень кап≥тал≥зац≥њ страхових ф≥рм перешкоджаЇ розвитку галуз≥. „инн≥ закони вимагають, щоб ф≥рми мали м≥н≥мальний встановлений законом кап≥тал у розм≥р≥ 100,000 euros. Ќа думку експерт≥в цей р≥вень занадто низький, щоб забезпечити достатн≥й захист проти неплатежу. ѕроблема посилюЇтьс¤ в≥дсутн≥стю ¤сних ≥нструкц≥й щодо форми цього кап≥талу. ” результат≥, багато украњнського страхових компан≥й включаЇ до статутного кап≥талу переоц≥нен≥ активи, будинки або акц≥њ компан≥њ. ÷е робить ц≥ страхов≥ компан≥њ дуже ненад≥йними ≥ нездатними оплатити вимоги.

« ≥ншого боку, низько встановлений законом р≥вень кап≥тал≥зац≥њ означаЇ, що украњнськ≥ компан≥њ мають б≥льш низьку здатн≥сть дл¤ обробки ризику.

ѕослуги страхового брокерства в ”крањн≥ також добре не розвит≥. Ѕрокери, традиц≥йно складовий елемент галуз≥, зТЇднують кл≥Їнт≥в ≥з страхувальниками, консультують њх про ринок, ≥ допомагають укласти кращ≥ угоди. « причин недостатньоњ к≥лькост≥ профес≥йних брокер≥в, велика к≥льк≥сть потенц≥йних кл≥Їнт≥в не обслуговуЇтьс¤, в той час ¤к страхувальники втрачають додатковий дох≥д.

ўе одна проблема - укор≥нена недов≥ра украњнц≥в до вс≥х ф≥нансових посередник≥в - особливо страхових компан≥й.

¬елика частина населенн¤ була ошукана прот¤гом початку 1990-их шахрайськими трастовими фондами ≥ ф≥рмами страхуванн¤, ¤к≥ зникли з грошима кл≥Їнт≥в. ” результат≥, украњнц≥ в≥дмовл¤ютьс¤ дов≥р¤ти заощадженн¤, нав≥ть короткостроков≥, до будь-¤ких страхових компан≥й.

—истема страхуванн¤ також маЇ проблеми звичайн≥ дл¤ всього украњнського б≥знесу, зокрема, нерозвинут≥сть експертизи, в≥дсутн≥сть стратег≥й обслуговуванн¤, хитка економ≥ка, коливанн¤ валютного курсу, бюрократ≥¤, що поширена всюди, ≥ корупц≥¤.

ѕропозиц≥њ до розвТ¤занн¤ проблеми

ўодо окреслених проблем можна визначити так≥ пропозиц≥њ до розвТ¤занн¤:

впор¤дкувати страхове законодавство в ц≥лому та окремих його положень, ≥ привести њх у в≥дпов≥дн≥сть до ≥снуючих економ≥чних реал≥й;

в≥дм≥нити непотр≥бн≥ барТЇри, перепони та регулюванн¤ на ринку, що гальмують його розвиток та залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й;

обгрунтуванн¤ й дос¤гненн¤ оптимальноњ структури м≥ж р≥зними формами страхуванн¤;

1	2

Ќазва: √алузь страхуванн¤ в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2913 прочитано)