≈коном≥ка п≥дприЇмства > ƒеб≥торська заборгован≥сть

якщо дл¤ списанн¤ безнад≥йноњ заборгованост≥ покупц≥в (замовник≥в) не вистачило резерву сум≠н≥вних борг≥в, р≥зниц¤ списуЇтьс¤ на витрати пер≥≠оду. якщо резерву сумн≥вних борг≥в пост≥йно не. вистачаЇ дл¤ списанн¤ безнад≥йноњ заборгованост≥, п≥дприЇмству необх≥дно перегл¤нути методику його формуванн¤. ƒл¤ в≥дображенн¤ сум витрат на. формуванн¤ резерву сумн≥вних борг≥в ≥ на пр¤ме списанн¤ поточноњ деб≥торськоњ заборгованост≥ в новому ѕлан≥ рахунк≥в передбачений субрахунок 944 "—умн≥вн≥ ≥ безнад≥йн≥ борги" рахунка 94 "≤нш≥ витрати операц≥йноњ д≥¤льност≥". Ќарахуванн¤ ре≠зерву сумн≥вних борг≥в в≥дображаЇтьс¤ по кредиту рахунка 38 "–езерв сумн≥вних борг≥в", а списанн¤ безнад≥йноњ заборгованост≥ за рахунок резерву - по дебету цього рахунка.

ѕри списанн≥ деб≥торськоњ заборгованост≥, що утворилас¤ не в результат≥ в≥двантаженн¤ товар≥в, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг, застосовуЇтьс¤ метод пр¤мого списанн¤ сум такоњ заборгованост≥ на витрати пер≥оду.

ѕ≥сл¤ списанн¤ безнад≥йноњ деб≥торськоњ забор≠гованост≥ п≥дприЇмство зобов'¤зане враховувати њњ суму на забалансовому рахунку прот¤гом не менше трьох рок≥в дл¤ спостереженн¤ за можлив≥стю њњ ст¤гненн¤ у випадках зм≥ни майнового стану борж≠ника. ƒл¤ обл≥ку сум списаноњ заборгованост≥ зас≠тосовуЇтьс¤ субрахунок 071 "—писана деб≥торська заборгован≥сть" забалансового рахунка 07 "—писан≥ активи". якщо прот¤гом трьох рок≥в заборгован≥сть не буде в≥дшкодована боржником, сл≥д остаточно списати њњ суму ≥з забалансового рахунка. —ума заборгованост≥, в≥дшкодованоњ п≥сл¤ списанн¤, в≥дображаЇтьс¤ в бухгалтерському обл≥ку по дебету рахунк≥в 30 " аса", 31 "–ахунки в банках" або ≥нших рахунк≥в обл≥ку актив≥в. ќдночасно на цю ж суму сл≥д в≥добразити дох≥д по кредиту субрахунка 716 "¬≥дшкодуванн¤ ран≥ше списаних актив≥в" рахунка 71 "≤нший операц≥йний дох≥д". Х –озгл¤немо на умовному числовому приклад≥ пор¤док в≥дображенн¤ сум безнад≥йноњ деб≥торсь≠коњ заборгованост≥ в бухгалтерському обл≥ку;

–езерв сумн≥вних борг≥в

–езерв сумн≥вних борг≥в формуЇтьс¤ п≥дприЇм≠ством на дату балансу. ќдночасно величина ре≠зерву зб≥льшуЇ витрати зв≥тного пер≥оду. «а раху≠нок створеного резерву будуть списуватис¤ без≠над≥йн≥ борги наступного року. “аким чином, ме≠тод списанн¤ безнад≥йноњ заборгованост≥ за раху≠нок резерву сумн≥вних борг≥в в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д методу пр¤мого списанн¤)датою включенн¤ сум такоњ заборгованост≥ до витрат. ќчевидно, що при застосуванн≥ першого методу витрати визнаютьс¤ ран≥ше, що в≥дпов≥даЇ принципу обачност≥, зг≥дно з ¤ким витрати не можна занижувати.

ѕ(—)Ѕќ 10 передбачаЇ два методи формуванн¤ резерву сумн≥вних борг≥в:

1) виход¤чи ≥з платоспроможност≥ окремих де≠б≥тор≥в;

2) на п≥дстав≥ класиф≥кац≥њ деб≥торськоњ забор≠гованост≥.

ѕерший метод заснований на результатах ана≠л≥тичного обл≥ку деб≥торськоњ заборгованост≥ по кожному деб≥тору. якщо конкретний деб≥тор виз≠наний неплатоспроможним, то на суму його за≠боргованост≥ сл≥д зб≥льшити резерв сумн≥вних борг≥в. Ќезважаючи на те що такий метод допус≠тимий, при зд≥йсненн≥ п≥дприЇмством досить вели≠коњ к≥лькост≥ операц≥й краще використовувати дру≠гий метод формуванн¤ резерву сумн≥вних борг≥в.

ƒругий метод Ї базовим ≥ заснований на пер≥≠одизац≥њ деб≥торськоњ заборгованост≥. ƒл¤ того щоб скористатис¤ цим методом, п≥дприЇмству необх≥д≠но проанал≥зувати ≥нформац≥ю за дек≥лька попе≠редн≥х зв≥тних пер≥од≥в щодо виникненн¤ безнад≥й≠ноњ заборгованост≥ за продукц≥ю, товари, роботи або послуги. ѕри цьому сл≥д ураховувати те, коли кожна конкретна заборгован≥сть стала безнад≥й≠ною - до настанн¤ строк≥в оплати за договором чи п≥сл¤ того, ¤к вона стала простроченою..

«а боргами, що стали безнад≥йними п≥сл¤ стро≠ку оплати за договором, застосовуЇтьс¤ розбивка за пер≥одами. «вичайно пер≥одизац≥¤ простроченоњ заборгованост≥ зд≥йснюЇтьс¤ таким чином: окремо п≥дсумовуЇтьс¤ заборгован≥сть, що стала безнад≥й≠ною прот¤гом м≥с¤ц¤ п≥сл¤ настанн¤ строку оплати за договором, у строк в≥д 1 до 2 м≥с¤ц≥в, в≥д 2 до « м≥с¤ц≥в, ≥ заборгован≥сть, що стала безнад≥йною б≥льше н≥ж через три м≥с¤ц≥ п≥сл¤ настанн¤ строку оплати за договором.

ќск≥льки заборгован≥сть може стати безнад≥й≠ною не т≥льки в результат≥ визнанн¤ покупц¤ бан≠крутом, але й п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку позовноњ давност≥ (тобто трьох рок≥в з дати оплати забор≠гованост≥, передбаченоњ договором), п≥дприЇмству доведетьс¤ враховувати також деб≥торську забор≠гован≥сть, що виникла три роки тому.

«а кожною групою заборгованост≥ визначаЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт сумн≥вност≥. ‘ормули дл¤ розрахунку величини зазначеного коеф≥ц≥Їнта не ≥снуЇ, в≥н визначаЇтьс¤ приблизно на п≥дстав≥ спостережень ≥ досв≥ду, а також даних бухгалтерського обл≥ку за минул≥ пер≥оди. —мисл розрахунку коеф≥ц≥Їнта сум≠н≥вност≥ пол¤гаЇ в тому, щоб визначити дл¤ кожноњ групи деб≥торськоњ заборгованост≥ (розпод≥леноњ за пер≥одами) в≥дсоток списаних неоплачених ра≠хунк≥в, тобто в≥дсоток непогашенн¤ заборгованост≥. «вичайно коеф≥ц≥Їнт сумн≥вност≥ зростаЇ з≥ зб≥льшенн¤м пер≥оду непогашенн¤.

–езерв сумн≥вних борг≥в визначаЇтьс¤ ¤к сума/ добутк≥в заборгованост≥ за кожною групою на в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти сумн≥вност≥.

Ќаведемо приклад формуванн¤ резерву сумн≥в≠них борг≥в за методом пер≥одизац≥њ деб≥торськоњ заборгованост≥.

1	2	3

Ќазва: ƒеб≥торська заборгован≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1845 прочитано)