јстроном≥¤, ав≥ац≥¤, космонавтика > ўо вивчаЇ астроном≥¤. «в'¤зок астроном≥њ з ≥ншими науками, њњ значенн¤

ўо вивчаЇ астроном≥¤. «в'¤зок астроном≥њ з ≥ншими науками, њњ значенн¤

ўо вивчаЇ астроном≥¤. «в'¤зок астроном≥њ з ≥ншими наука≠ми, њњ значенн¤.

јстроном≥¤ Ч наука, що вивчаЇ рух, будо≠ву, походженн¤ ≥ розвиток небесних т≥л ≥ њх систем. Ќагромаджен≥ нею знанн¤ застосовуютьс¤ дл¤ практичних потреб людства.

јстроном≥¤ Ї одн≥Їю з найстародавн≥ших наук, вона виникла на основ≥ практичних потреб людини й розвивалас¤ разом з ними. ≈лементарн≥ астроном≥чн≥ в≥домост≥ вже тис¤ч≥ рок≥в тому мали народи ¬ав≥лону, ™гипту,  итаю ≥ застосовували њх дл¤ вим≥≠рюванн¤ часу та ор≥Їнтуванн¤ за сторонами горизонту.

≤ в наш час астроном≥ю використовують дл¤ визначенн¤ точного часу й географ≥чних координат (у нав≥гац≥њ, ав≥ац≥њ, кос≠монавтиц≥, геодез≥њ, картограф≥њ). јстроном≥¤ допомагаЇ досл≥≠джувати й освоювати косм≥чний прост≥р, розвивати космонавтику й вивчати нашу планету з космосу. ќднак цим далеко не вичерпу≠ютьс¤ завданн¤, ¤к≥ вона розв'¤зуЇ.

Ќаша «емл¤ Ч частина ¬сесв≥ту. ћ≥с¤ць ≥ —онце спричин¤ють на н≥й припливи ≥ в≥дпливи. —он¤чне випром≥нюванн¤ та його зм≥ни впливають на процеси в земн≥й атмосфер≥ й на життЇд≥¤ль≠н≥сть орган≥зм≥в. ћехан≥зми впливу р≥зних косм≥чних т≥л на «емлю також вивчаЇ астроном≥¤.

 урс астроном≥њ завершуЇ ф≥зико-математичну ≥ природничо-наукову осв≥ту, ¤ку ви здобуваЇте в школ≥.

—учасна астроном≥¤ т≥сно пов'¤зана з математикою ≥ ф≥зикою, б≥олог≥Їю ≥ х≥м≥Їю, географ≥Їю, геолог≥Їю ≥ космонавтикою. ¬ико≠ристовуючи дос¤гненн¤ ≥нших наук, вона в свою чергу збагачуЇ њх, стимулюЇ розвиток, висуваючи перед ними все нов≥ завданн¤.

¬ивчаючи астроном≥ю, сл≥д звертати увагу на те, ¤к≥ в≥домост≥ Ї достов≥рними фактами, а ¤к≥ Ч науковими припущенн¤ми, що з часом можуть зм≥нитис¤.

јстроном≥¤ вивчаЇ в космос≥ речовину в таких станах ≥ мас≠штабах, ¤к≥ не можна створити в лаборатор≥¤х, ≥ цим розширюЇ ф≥зичну картину св≥ту, наш≥ у¤вленн¤ про матер≥ю. ”се це важливо дл¤ розвитку д≥алектико-матер≥ал≥стичного у¤вленн¤ про природу.

Ќаперед визначаючи настанн¤ затемнень —онц¤ ≥ ћ≥с¤ц¤, по¤ву комет, показуючи можлив≥сть природничо-наукового по¤сненн¤ походженн¤ й еволюц≥њ «емл≥ та ≥нших небесних т≥л, астроном≥¤ п≥дтверджуЇ, що меж≥ людському п≥знанню немаЇ.

” минулому стол≥тт≥ один з ф≥лософ≥в-≥деал≥ст≥в, довод¤чи обмежен≥сть людського п≥знанн¤, твердив, що, хоч люди й зум≥ли вим≥р¤ти в≥дстан≥ до де¤ких св≥тил, вони н≥коли не зможуть визна≠чити х≥м≥чний склад з≥р. ѕроте незабаром було в≥дкрито спектраль≠ний анал≥з, ≥ астрономи не т≥льки встановили х≥м≥чний склад атмосфер з≥р, а й визначили њх температуру. Ќеспроможними ви¤вилис¤ й багато ≥нших спроб установити меж≥ людського п≥≠знанн¤. “ак, учен≥ спочатку теоретично оц≥нили температуру м≥с¤чноњ поверхн≥, пот≥м вим≥р¤ли њњ ≥з «емл≥ за допомогою термо≠елемента ≥ рад≥ометод≥в, згодом ц≥ дан≥ були п≥дтверджен≥ прила≠дами автоматичних станц≥й, що њх створили ≥ послали на ћ≥с¤ць люди.

ћасштаби ¬сесв≥ту.

¬и вже знаЇте, що природний супутник «емл≥ Ч ћ≥с¤ць Ч Ї найближчим до нас небесним т≥лом, що наша планета разом з ≥ншими великими ≥ малими планетами входить до складу —он¤чноњ системи, що вс≥ планети обертаютьс¤ навколо —онц¤. ” свою чергу —онце, ¤к ≥ вс≥ видим≥ на неб≥ зор≥, входить до складу нашоњ зор¤ноњ системи Ч √алактики. –озм≥ри √алакти≠ки наст≥льки велик≥, що нав≥ть св≥тло, поширюючись з≥ швидк≥стю 300 000 км/с, проходить в≥дстань в≥д одного њњ краю до ≥ншого за сто тис¤ч рок≥в. “аких галактик у ¬сесв≥т≥ безл≥ч, але вони дуже далеко, ≥ ми неозброЇним оком можемо бачити лише одну з них Ч туманн≥сть јндромеди.

¬≥дстан≥ м≥ж окремими галактиками звичайно в дес¤тки раз перевищують њхн≥ розм≥ри.

«ор≥ Ї найпоширен≥шим типом небесних т≥л у ¬сесв≥т≥, а галак≠тики ≥ њх скупченн¤ Ч його основними структурними одиниц¤ми. ѕрост≥р м≥ж зор¤ми в галактиках ≥ м≥ж галактиками заповнений дуже розр≥дженою матер≥Їю у вигл¤д≥ газу, пилу, елементарних частинок, електромагн≥тного випром≥нюванн¤, грав≥тац≥йних та магн≥тних пол≥в.

¬ивчаючи закони руху, будову, походженн¤ й розвиток небес≠них т≥л та њх систем, астроном≥¤ даЇ нам у¤вленн¤ про будову ≥ розвиток ¬сесв≥ту в ц≥лому.

ѕроникнути в глибини ¬сесв≥ту, вивчити ф≥зичну природу небесних т≥л можна за допомогою телескоп≥в та ≥нших прилад≥в, що њх маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ сучасна астроном≥¤ завд¤ки усп≥≠хам, дос¤гнутим у р≥зних галуз¤х науки ≥ техн≥ки.

1

Ќазва: ўо вивчаЇ астроном≥¤. «в'¤зок астроном≥њ з ≥ншими науками, њњ значенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (668 прочитано)