≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чн≥ звТ¤зки, оплата прац≥ ≥ ринок прац≥

≈коном≥чн≥ звТ¤зки, оплата прац≥ ≥ ринок прац≥

—уперечлив≥ тенденц≥њ формуванн¤ засад оплати прац≥ в умовах сучасноњ нац≥ональноњ економ≥ки вимагають удосконаленн¤ п≥дход≥в щодо ефективних норм њњ регулюванн¤. як в≥домо, макроеконом≥чн≥ п≥дходи до зд≥йсненн¤ регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки не м≥ст¤ть елементу оплати прац≥ ¤к динам≥чноњ регульованоњ компоненти.  атегор≥¤ оплати прац≥ розгл¤даЇтьс¤ економ≥чними теор≥¤ми ¤к елемент ¬Ќѕ щодо потоку доход≥в ≥ в≥дноситьс¤ до системи м≥кроеконом≥чного регулюванн¤. ѕроте, умови украњнськоњ перех≥дноњ економ≥ки вимагають зТ¤суванн¤ проблем оплати прац≥ з точки зору њхньоњ рол≥ у формуванн≥ споживацьких витрат ≥ забезпеченн≥ переходу в≥д макроеконом≥чноњ статики (оплата прац≥) до макроеконом≥чноњ динам≥ки (споживацьк≥ витрати). Ќа наш погл¤д, основу цього переходу сл≥д шукати у формуванн≥ стаб≥льних сектор≥в економ≥ки, ¤к≥ охоплюють певн≥ категор≥њ прац≥вник≥в.

ѕроцес сегментац≥њ ринку прац≥ Ї обТЇктивно обумовленим, але суперечливим. “енденц≥њ ≥ напр¤ми його розвитку сьогодн≥ п≥ддан≥ достатньому анал≥зу. ѕроте вимагаЇ б≥льш детального розгл¤ду система взаЇмозалежностей ринок прац≥-оплата прац≥.–озгл¤немо цей аспект б≥льш конкретно.

” сучасн≥й ринков≥й економ≥ц≥ вид≥л¤ютьс¤ так≥ форми зайн¤тост≥:

-прац≥вники за наймом у державних, колективних, приватних установах;

- прац≥вники, власники засоб≥в виробництва;

- прац≥вники трудового колективу;

- прац≥вники, зайн¤т≥ за сум≥сництвом;

- самост≥йн≥ прац≥вники;

- прац≥вники, зайн¤т≥ одночасно в оф≥ц≥йн≥й ≥ неоф≥ц≥йн≥й економ≥ц≥.

—л≥д зазначити, що види доход≥в к≥льк≥сно диференц≥юютьс¤ залежно в≥д категор≥й зайн¤тих. «б≥льшуЇтьс¤ диференц≥ац≥¤ зароб≥тноњ плати у њњ традиц≥йних формах: галузев≥й ≥ рег≥ональн≥й.  оеф≥ц≥Їнти м≥жгалузевоњ диференц≥ац≥њ зароб≥тноњ плати стосовно середньоњ в економ≥ц≥, за нашими розрахунками, коливаютьс¤ у межах 0,5-2,7 , м≥жрег≥ональноњ - 0,5-1,3.

 р≥м того, становленн¤ р≥зних форм власност≥ посилюЇ диференц≥ац≥ю в доходах за критер≥Їм вид≥в. ” економ≥ц≥ сьогодн≥ формуютьс¤ так≥ види доход≥в:

доходи в≥д прац≥ за наймом;

доходи в≥д прац≥ в особистому п≥дсобному господарств≥;

доходи в≥д ≥ндив≥дуальноњ трудовоњ д≥¤льност≥;

особист≥ доходи в≥д власност≥ у вигл¤д≥ див≥денд≥в, процент≥в, ренти;

трансфертн≥ платеж≥;

платеж≥ з соц≥ального страхуванн¤;

доходи з≥ сфери неоф≥ц≥йноњ економ≥ки.

ћожна зазначити, що частка доход≥в окремих груп (4-7), хоча ≥ не Ї вагомою, але визначаЇ загальну тенденц≥ю формуванн¤ альтернативних форм, не звТ¤заних безпосередньо з оплатою прац≥.

¬изначальною в сучасних умовах Ї тенденц≥¤ диференц≥ац≥њ доход≥в р≥зних соц≥альних груп, ¤ка Ї досить глибокою (10-20 раз≥в), що приводить до под≥лу на найбагатш≥ ≥ найб≥дн≥ш≥ верстви населенн¤. ÷¤ економ≥чна векторна спр¤мован≥сть не завжди по¤снюЇтьс¤ р≥внем осв≥ти, квал≥ф≥кац≥њ, ≥ндив≥дуальною трудовою в≥ддачею та ≥н.

—укупна д≥¤ ≥снуючих тенденц≥й на ринку прац≥ обТЇктивно обумовлюЇ тенденц≥њ становленн¤ ≥ розвитку альтернативних форм оплати прац≥ ≥ доход≥в. ѓх врахуванн¤ необх≥дно дл¤ координац≥њ прац≥, њњ оц≥нки, пошук≥в способ≥в залученн¤ ≥ндив≥дуальноњ прац≥ до сукупноњ на м≥крор≥вн≥, а також дл¤ оц≥нки подальших можливостей розвитку р≥зних форм власност≥ в нац≥ональн≥й економ≥ц≥ на макрор≥вн≥.

як бачимо, основн≥ тенденц≥њ формуванн¤ сучасного ринку прац≥ поЇднан≥ з процесами формуванн¤ доход≥в зайн¤тих в господарств≥. Ќасл≥дками такого поЇднанн¤ Ї те, що значна питома вага доход≥в припадаЇ на джерела неоф≥ц≥йноњ економ≥ки, що не стимулюЇ ефективн≥сть прац≥, не звТ¤зана з нею безпосередньо, не в≥дпов≥даЇ завданн¤м формуванн¤ ринкового механ≥зму.

—в≥дченн¤м нер≥вном≥рност≥ ринкових перетворень Ї пов≥льне зростанн¤ приватного сектора економ≥ки ≥ чисельност≥ зайн¤тих у ньому (див. табл.).

“аблиц¤

–озпод≥л прац≥вник≥в за роками, зайн¤тих у р≥зних галуз¤х економ≥ки за формами власност≥, тис.чол.

1	2

Ќазва: ≈коном≥чн≥ звТ¤зки, оплата прац≥ ≥ ринок прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (977 прочитано)