≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чн≥ основи та види м≥жнародноњ торг≥вл≥

ѕрактика св≥тового розвитку св≥дчить: дл¤ крањн, що знаход¤тьс¤ на стад≥њ ринковоњ трансформац≥њ, коли можливост≥ у в≥дношенн≥ моб≥л≥зац≥њ внутр≥шн≥х ресурс≥в на визначений година стають вкрай обмеженими, особливе значенн¤ набувають проблеми залученн¤ ≥ноземних кап≥тал≥в. ѕри цьому масштаби ≥нвестиц≥й будуть залежати не ст≥льки в≥д пожвавленн¤ ≥ структурних зм≥н ¤к таких, ск≥льки в≥д зм≥н на цих напр¤мках, ¤к≥ б додали визначен≥ темпи формуванню внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього ринк≥в.

” б≥льшост≥ крањн з перех≥дною економ≥кою ефективно використан≥ ≥ноземн≥ кап≥тали стають ключовим фактором њхнього розвитку, а ≥нвестуванн¤ за руб≥ж спри¤Ї њхньоњ орган≥чноњ ≥нтеграц≥њ у св≥тове господарство. «вичайно, залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в≥д≥граЇ важливу роль ≥ в структур≥ пр≥оритет≥в украњнськоњ економ≥ки [4, 112].

2.4. ≤нструменти торговоњ пол≥тики

¬с≥ ≥нструменти торг≥вельноњ пол≥тики можна розд≥лити на три велик≥ групи: ≥мпортн≥ тарифи; податки на експорт та експортн≥ та ≥мпортн≥ субсид≥њ; ≥нструменти нетарифного характеру [2, 168].

≤мпортн≥ тарифи застосовуютьс¤ з метою обмеженн¤ ввозу того чи ≥ншого товару з р≥зних м≥ркувань. ¬ окремих випадках крањна може добитис¤ скороченн¤ ≥мпорту певних товар≥в шл¤хом запровадженн¤ спец≥альних податк≥в на њх споживанн¤, але такий ≥нструмент застосовуЇтьс¤ досить р≥дко.

≈кспортн≥ податки та субсид≥њ Ї засобами регулюванн¤ економ≥чноњ повед≥нки нац≥ональних виробник≥в, що поставл¤ють свою продукц≥ю на експорт. ÷≥ ≥нструменти, ¤к ≥ ≥мпортн≥ тарифи, застосовуютьс¤ з метою впливу на ц≥ну в≥дпов≥дного товару. Ќа в≥дм≥ну в≥д них нетарифн≥ ≥нструменти впливають на ц≥ни опосередковано. ѕротекц≥он≥стський характер цих засоб≥в Ї менш очевидним.

ћитний тариф на практиц≥ може набувати двох форм Ч специф≥чного та адвалорного мита.

—пециф≥чний тариф ¤вл¤Ї собою ф≥ксований податок на ≥мпортн≥ товари, ¤ким обкладаЇтьс¤ кожна одиниц¤ продукту. ¬ орган≥зац≥йно-техн≥чному план≥ застосуванн¤ специф≥чних тариф≥в дозвол¤Ї пор≥вн¤но легко збирати податок, оск≥льки дл¤ цього необх≥дна лише ≥нформац≥¤ про к≥льк≥сть товар≥в, ¤к≥ завоз¤тьс¤ до крањни, а не грошова варт≥сть ≥мпорту. јле з крапки зору саме протекц≥он≥стськоњ функц≥њ щодо нац≥онального ринку цей тариф маЇ дуже ≥стотну ваду: його захисна д≥¤ зм≥нюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д ц≥ни ≥мпортованого товару.

јдвалорний тариф Ч це податок, величина ¤кого визначаЇтьс¤ ¤к ф≥ксована частка вартост≥ ≥мпортованого товару. ќчевидно, що адвалорне мито позбавлене характерного дл¤ специф≥чного тарифу недол≥ку: його величина знаходитьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д вартост≥ товару. –азом з т≥м ≥ його справл¤нн¤ пов'¤зане ≥з ц≥лою низкою проблем. « метою зменшенн¤ мита ≥мпортер може занизити варт≥сть товару. « ≥ншого боку, митн≥ орган≥ завжди сто¤ти перед спокусою завищити варт≥сть ≥мпорту, оск≥льки в цьому випадку зб≥льшуЇтьс¤ доходи держави.

¬ажливим ≥нструментом регулюванн¤ ≥мпорту Ї ≥мпортн≥ субсид≥њ. —мороду фактично ¤вл¤ють собою негативний ≥мпортний податок або митний тариф, ¤кий виплачуЇтьс¤ безпосередньо нац≥ональному виробнику. Ќаданн¤ таких субсид≥й веде до зб≥льшенн¤ виробництва товар≥в Ч зам≥нник≥в ≥мпорту, оск≥льки субсид≥¤ означаЇ зменшенн¤ видатк≥в виробництва, а отже, ≥ зменшенн¤ ц≥ни.

≈кспортн≥ податки, ¤к ≥ ≥мпортн≥ мита, можуть бути специф≥чними та адвалорними, але вплив њх на зовн≥шню торг≥влю практично однаковий. ≈кспортний податок пог≥ршуЇ становище виробник≥в, але виг≥дний споживачам крањни-експортера. —аме це ≥ в≥др≥зн¤Ї механ≥зм д≥њ цього ≥нструменту торговельноњ пол≥тики в≥д ≥мпортного митного тарифу, оск≥льки останн≥й виг≥дний нац≥ональним виробниками, але невиг≥дний споживачам.

≈кспортна субсид≥¤ Ч це певна торба грош≥в, ¤ку держава сплачуЇ нац≥ональному виробников≥ з метою заохоченн¤ експорту товар≥в та послуг. ¬иплата експертноњ субсид≥њ створюЇ стимули дл¤ виробника розширити постачанн¤ передус≥м на зовн≥шн≥й, а не на внутр≥шн≥й ринок. ”насл≥док цього скороченн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ товару на внутр≥шньому ринку веде до зростанн¤ ц≥ни на нього. “аким чином, можна зробити висновок, що застосуванн¤ експортних субсид≥й негативне впливаЇ на добробут нац≥ональних споживач≥в. ѕо-друге, експортна субсид≥¤ не приносити жодного доходу, на в≥дм≥ну в≥д митних тариф≥в та експортних податк≥в.

≤мпортна квота Ч це зас≥б, за допомогою ¤кого регулюютьс¤ к≥льк≥сть товару, що ввозитис¤ в крањну. ≤ншими словами, ≥мпортна квота визначаЇ, ¤ка к≥льк≥сть товару ≥ноземного походженн¤ може бути реал≥зована на внутр≥шньому (нац≥ональному) ринку, тод≥ ¤к митний тариф визначаЇ величину податку, ¤ким обкладаЇтьс¤ товар, ≥ при цьому його к≥льк≥сть, що завозитис¤ в крањну, не обмежуЇтьс¤. „асто ≥мпортн≥ квоти виступають б≥льш ефективним засобом стримуванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥, чим мита. Ќезважаючи на висок≥ мита, певний товар може ≥мпортуватис¤ у в≥дносно великих к≥лькост¤х. Ќизьк≥ ж ≥мпортн≥ квоти ц≥лком заборон¤ють ≥мпорт товару понад визначену к≥льк≥сть [2,166].

ѕ≥д нетарифними барТЇрами розум≥Їтьс¤ система л≥цензуванн¤, створенн¤ невиправданих стандарт≥в ¤кост≥ продукц≥њ ≥ його безпеки чи просто бюрократичн≥ заборони в митних процедурах. “ак, япон≥¤ ≥ Ївропейськ≥ крањни жадають в≥д ≥мпортер≥в одержанн¤ л≥ценз≥й. ќбмежуючи випуск л≥ценз≥й, можна ефективно обмежувати ≥мпорт. —аме так над≥йшла ¬еликобритан≥¤, заборонивши ≥мпорт вуг≥лл¤.

Ќовою формою торгових барТЇр≥в Ї добров≥льн≥ експортн≥ обмеженн¤ “ак, ¤понськ≥ автомоб≥лебуд≥вники п≥д погрозою введенн¤ —полученими Ўтатами б≥льш високих тариф≥в чи низьких ≥мпортних квот погодилис¤ на введенн¤ добров≥льних експортних обмежень на св≥й експорт у —Ўј.

3 ћ≤∆Ќј–ќƒЌ≤ ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ

ѕќ  ќќ–ƒ»Ќ”¬јЌЌё —¬≤“ќ¬ќѓ “ќ–√≤¬Ћ≤

3.1 √енеральна угода з тариф≥в ≥ торг≥вл≥

ќб'Їктивна потреба в м≥жнародному регулюванн≥ торг≥вл≥ за допомогою Їдиних норм ≥ правил почала в≥дчуватис¤ вже в 30-х роках, коли одноб≥чн≥ протекц≥он≥стськ≥ д≥њ нац≥ональних ур¤д≥в р≥зко звузили можливост≥ св≥товоњ торг≥вл≥. —покуса регулювати пот≥к ≥мпорту в крањну за допомогою такого могутнього засобу, ¤к тарифи, завжди було наст≥льки сильним дл¤ вс≥х держав, що грозило взагал≥ парал≥зувати м≥жнародну торг≥влю. « приводу одного з розд≥л≥в догоди про створенн¤ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ, присв¤ченого питанн¤м тариф≥в, були проведен≥ спец≥альн≥ переговори в ∆енев≥. –езультатом њх стало п≥дписанн¤ тимчасовоњ догоди з питань тариф≥в ≥ торг≥вл≥, що здобули найменуванн¤ √ј““ (√енеральна угода про торг≥влю ≥ тарифи) чи GATT (General Agreement on Tariffs and Trade), що згодом сталас¤ серйозною силою по обмеженню тарифноњ д≥¤льност≥ держав ≥ ур¤д≥в. ” результат≥ переговор≥в у рамках √ј““ ставки тариф≥в сильно скоротилис¤ ≥ продовжують скорочуватис¤.

Ќезважаючи на складн≥сть ≥ визначену суперечлив≥сть статей, що складають основу √ј““, ус≥ смороду базуютьс¤ на р¤д≥ принцип≥в.

ѕершим ≥ головним Ї принцип взаЇмност≥ торгових учинок, вт≥лений у режим≥ найб≥льше благоспри¤тлив≥й нац≥њ (–ЌЅ). Ќа практиц≥ –ЌЅ характеризуЇтьс¤ наступним: шл¤хом двосторонн≥х консультац≥й ≥ переговор≥в крањни домовл¤ютьс¤ про наданн¤ митних вчинок у торг≥вл≥ товарами. як т≥льки в≥дпов≥дну угоду по даному питанню укладено, вона негайно поширюЇтьс¤ на вс≥ ≥нш≥ крањни; тепер д≥њ стор≥н будуютьс¤ за принципом недискрим≥нац≥њ, в≥дпов≥дно до ¤кого будь-¤ка крањна, що бере дол¤ в √ј““, не може бути поставлена в г≥рш≥ умови.

ўе один принцип √ј““ Ч принцип взаЇмност≥ торгових учинок перетворюЇтьс¤ в житт¤ з≥ значними вадами.

Ќарешт≥, важливим принципом √ј““ Ї неприйн¤тн≥сть одноб≥чних д≥й. –≥шенн¤ по захисту нац≥онального ринку повинн≥ прийматис¤ п≥сл¤ численних консультац≥й.

ќсновне значенн¤ в д≥¤льност≥ √ј““ маЇ задача л≥кв≥дац≥њ чи скороченн¤ митних тариф≥в. ” 1945Ч1947 р. середн¤ величина митних тариф≥в у розвитих крањнах складала 40Ч60 %, а по де¤ких товарах (наприклад, х≥м≥чних) дос¤гала 70Ч90 %. ѕост≥йна активна робота щодо зниженн¤ митних барТЇр≥в дозволила скоротити њхню величину до 3Ч5 % у к≥нц≥ 80-х рок≥в [1, 66].

3.2 Ѕреттон-¬удська система та створенн¤ ћ¬‘

Ф¬елика депрес≥¤ 30-х рок≥вФ привела до краху системи золотого стандарту. « метою розробки основ новоњ св≥товоњ валютноњ системи в 1944 роц≥ в Ѕреттон-¬удсе була скликана м≥жнародна конференц≥¤ союзних крањн. ” результат≥ ц≥Їњ конференц≥њ була дос¤гнута домовлен≥сть про створенн¤ регульованих звТ¤заних валютних курс≥в, ¤ку називають Ѕреттон-¬удською системою. Ќова система винна була зберегти переваги колишньоњ системи золотого стандарту (ф≥ксованих валютних курс≥в), в≥дзначаючи при цьому њњ недол≥ки. ƒал≥ на конференц≥њ був створений ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘), покликаний зробити нову валютну систему реальноњ ≥ д≥Їздатний. ÷¤ св≥това валютна система, що базуЇтьс¤ на в≥дносно ф≥ксованих валютних курсах ≥ керована через ћ¬‘, про≥снувала з де¤кими модиф≥кац≥¤ми аж до 1971 дол≥. ћ¬‘ же продовжуЇ ≥ зараз займати найважлив≥ше м≥сце в м≥жнародних ф≥нансах.

ўо ви¤вл¤ла собою Ѕреттон-¬удськаь система регулюванн¤ зв'¤заних валютних курс≥в? ўо викликало њњ розпад? «бер≥гаючи традиц≥њ золотого стандарту, кожна крањна-член ћ¬‘ була зобовТ¤зана установити золотий (чи доларовий) зм≥ст своЇњ грошовоњ одиниц≥, т≥м самим визначаючи валютний паритет м≥ж своЇю валютою ≥ валютами вс≥х ≥нших крањн-учасниць. ƒал≥, кожна крањна була зобовТ¤зана збер≥гати курс своЇњ валюти незм≥нним.  рањни, що входили в Ѕреттон-¬удську систему, були зобов'¤зан≥ вносити внески в ћ¬‘ у залежност≥ в≥д розм≥р≥в њхнього нац≥онального доходу, чисельност≥ населенн¤ й обс¤гу торг≥вл≥. ” такий спос≥б крањна могла б уз¤ти короткострокову позику, необх≥дну дл¤ забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чн≥ основи та види м≥жнародноњ торг≥вл≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1792 прочитано)