≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈фективн≥сть використанн¤ оборотних фонд≥в

≈фективн≥сть використанн¤ оборотних фонд≥в

–ац≥ональне та економне витрачанн¤ окремих елемент≥в оборотних фонд≥в п≥дприЇмств маЇ неаби¤ке економ≥чне значенн¤. ÷е зумовлюЇтьс¤ пос≠т≥йним зб≥льшенн¤м абсолютного споживанн¤ сировини, матер≥ал≥в, енерг≥њ дл¤ виробництва продукц≥њ в р≥зних галуз¤х народного гос≠подарства, переважаючою часткою матер≥альних витрат у загальн≥й њњ вартост≥. ≈коном≥¤ матер≥альних ресурс≥в, що характеризуЇтьс¤ зниженн¤м абсолютноњ та питомоњ витрати окремих вид≥в ресурс≥в, даЇ змогу з такоњ самоњ к≥лькост≥ сировини й матер≥ал≥в виготовл¤≠ти б≥льше продукц≥њ без додаткових затрат сусп≥льноњ прац≥, п≥дви≠щувати ефективн≥сть виробництва в ц≥лому на кожному п≥дприЇмств≥.

ƒл¤ вим≥рюванн¤ ступен¤ ефективност≥ використанн¤ оборот≠них фонд≥в ≥снуЇ в≥дпов≥дна система техн≥ко-економ≥чних показ≠ник≥в.

Ќа п≥дприЇмствах тих галузей, що переробл¤ють первинну си≠ровину, застосовують показник (коеф≥ц≥Їнт) виходу або видобут≠ку готовоњ продукц≥њ з вих≥дноњ сировини. Ќаприклад, на п≥д≠приЇмств≥ кольоровоњ металург≥њ таким показником служить коеф≥≠ц≥Їнт видобутку м≥д≥ з руди, а на цукровому завод≥ Ч вих≥д цукру з бур¤к≥в. Ќа п≥дприЇмствах окремих галузей народного господар≠ства показником ефективност≥ використанн¤ сировинних ресурс≥в Ї витрата сировини на одиницю готовоњ продукц≥њ. “ак, на ком≠б≥натах (заводах) чорноњ металург≥њ застосовуЇтьс¤ показник витрати сировини (зал≥зноњ руди, вуг≥льного коксу, флюс≥в) на одну тонну чавуну, а на п≥дприЇмств≥ з виробництва м≥неральних добрив Ч витрати с≥рчаноњ кислоти на тонну суперфосфату тощо.

Ќа п≥дприЇмствах обробноњ промисловост≥ дл¤ ц≥Їњ мети засто≠совують коеф≥ц≥Їнт використанн¤ матер≥ал≥в, тобто в≥дношенн¤ чистоњ ваги (маси) виробу до норми або фактичноњ витрати конст≠рукц≥йного матер≥алу. ƒл¤ окремих вид≥в матер≥ал≥в розраховують так≥ показники, ¤к коеф≥ц≥Їнт використанн¤ площ≥ матер≥алу (лис≠товий прокат, тканина, шк≥ра), коеф≥ц≥Їнт використанн¤ об'Їму ма≠тер≥алу (деревина) тощо.

≈фективн≥ше використанн¤ оборотних фонд≥в передбачаЇ пере≠довс≥м розв'¤занн¤ конкретних завдань з економ≥њ сировини, мате≠р≥ал≥в, палива, електроенерг≥њ. «аведено розр≥зн¤ти джерела ≥ шл¤≠хи економ≥њ матер≥альних ресурс≥в. ƒжерела економ≥њ показують, за рахунок чого можна дос¤гти економ≥њ ресурс≥в, а шл¤хи еконо≠м≥њ Ч ¤к саме, за допомогою ¤ких заход≥в можна заощаджувати т≥ чи т≥ види матер≥альних ресурс≥в. « ус≥Їњ сукупност≥ можливих за≠ход≥в щодо економ≥њ матер≥альних ресурс≥в сл≥д виокремлювати ви≠робничо-техн≥чн≥ та орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ (рис.1).

Ќайб≥льш≥ резерви п≥двищенн¤ р≥вн¤ ефективного викори≠станн¤ важливих вид≥в матер≥альних ресурс≥в зв'¤зано з ком≠плексною переробкою сировини та широким застосуванн¤м вто≠ринних ресурс≥в.

 омплексна переробка сировини Ч це процес њњ промисловоњ переробки, результатом ¤кого Ї добуванн¤ з вих≥дноњ сировини вс≥х корисних компонент≥в та њх повне використанн¤, включаючи й технолог≥чн≥ в≥дходи. ≈коном≥чна доц≥льн≥сть комплексноњ переробки сировини зумовлена великою ц≥нн≥стю так званоњ попутноњ про≠дукц≥њ, що м≥ститьс¤ у вих≥дн≥й сировин≥. Ќаприклад, за добуванн¤ природного газу поб≥жними продуктами Ї конденсати, гел≥й, с≥рка;

нафти Ч горючий газ, с≥рка, йод, бром; м≥дноњ, м≥дно-колчедановоњ та м≥дно-цинковоњ руди Ч цинк (до 7%), зал≥зо (понад 30%), с≥рка (до 45%), а також свинець, кобальт, мол≥бден, золото, ср≥бло та ≥нш≥ метали в к≥лькост≥, ¤ка забезпечуЇ њхнЇ рентабельне видобуванн¤.

«начна частка поб≥жних продукт≥в у загальному обс¤з≥ продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤, св≥дчить про економ≥чну доц≥льн≥сть комплекс≠ноњ переробки вих≥дноњ сировини на п≥дприЇмствах в≥дпов≥дних галузей народного господарства. Ќаприклад, понад 30% виробниц≠тва р≥зних вид≥в х≥м≥чноњ продукц≥њ зосереджено на п≥дприЇмствах кольоровоњ та чорноњ металург≥њ, 10% Ч на п≥дприЇмствах целю≠лозно-паперовоњ промисловост≥.

Ќезважаючи на достатн≥й р≥вень ефективност≥ такого методу переробки вих≥дноњ сировини дос¤гнутий ступ≥нь комплексност≥ њњ використанн¤ на б≥льшост≥ п≥дприЇмств ”крањни не в≥дпов≥даЇ сучас≠ним вимогам.  оеф≥ц≥Їнт використанн¤ багатьох вид≥в комплекс≠ноњ сировини прот¤гом останн≥х рок≥в тримаЇтьс¤ на р≥вн≥ не б≥льше 50Ч60%.

¬торинн≥ матер≥альн≥ ресурси Ч це залишки сировини (матер≥≠ал≥в), в≥дходи виробництва ≥ споживанн¤, ¤к≥ можуть бути повтор≠но використан≥ дл¤ виготовленн¤ продукц≥њ. «а ознакою утворенн¤ вони под≥л¤ютьс¤ на дв≥ основн≥ групи Ч в≥дходи виробництва та в≥дходи споживанн¤.

ƒо в≥дход≥в виробництва включають: залишки сировини й ма≠тер≥ал≥в, що значною м≥рою втратили свою перв≥сну споживну варт≥сть (обр≥зки матер≥ал≥в, металева стружка, в≥дпрацьован≥ ка≠тал≥затори, техн≥чне масло, жом, мел¤са, макуха, костриц¤ тощо);

поб≥чн≥ та поб≥жн≥ продукти переробки вих≥дноњ сировини, ¤к≥ технолог≥чно неминуч≥ (р≥зн≥ види шлаку, л≥гн≥н, поб≥жн≥ гази, пуста порода тощо). ¬≥дходи споживанн¤ охоплюють в≥дходи: виробни≠чого споживанн¤ (р≥зн≥ ц≥лком зношен≥ елементи засоб≥в вироб≠ництва Ч брухт, гума, тара тощо) ≥ побутового споживанн¤ (не≠придатн≥ реч≥ домашнього вжитку, зношен≥ взутт¤ та од¤г, макула≠тура тощо).

«а обс¤гом ≥ ц≥нн≥стю найб≥льш важливе значенн¤ дл¤ промис≠лового виробництва мають р≥зноман≥тн≥ вторинн≥ метали, що утво≠рюютьс¤ у вигл¤д≥ амортизац≥йного брухту ≥ так званого оборотно≠го металу (металева стружка, в≥дходи ливарного виробництва). ѓхн¤ частка в загальному матер≥ально-сировинному баланс≥ сталеплавильного виробництва становить понад 45%. ѕроте масштаби використанн¤ вторинних матер≥альних ресурс≥в на п≥дприЇмствах в≥дпов≥дних галузей промисловост≥ ”крањни аж н≥¤к не можна ви≠знати задов≥льними. ќсобливо це стосуЇтьс¤ побутових в≥дход≥в. Ќаприклад, частка паперовоњ макулатури у загальному обс¤з≥ сиро≠вини дл¤ виготовленн¤ паперу й картону становить нин≥ трохи б≥льше 20%, що майже в 2Ч2,5 рази нижче за технолог≥чно можли≠вий та економ≥чно доц≥льний р≥вень.

1

Ќазва: ≈фективн≥сть використанн¤ оборотних фонд≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (761 прочитано)