≈коном≥ка п≥дприЇмства > «агальна характеристика плануванн¤, принципи та методи плануванн¤

“обто в протилежн≥сть наступального руху при екстрапол¤ц≥њ ≥нтерпол¤тивний метод передбачаЇ зворотний рух Ч в≥д встановленоњ мети та в≥дпов≥дного к≥нцевого значенн¤ планових показник≥в з обчисленн¤м пром≥жних њх величин.

ƒл¤ визначенн¤ ступеню обгрунтованост≥ показник≥в важливим Ї виокремленн¤ метод≥в плануванн¤ за способом розрахунку планових завдань.

—пробно-статистичний (перес≥чних показ≠ник≥в) метод передбачаЇ використанн¤ фактичних статистичних даних за попередн≥ роки, середн≥х величин при встановленн≥ планових показник≥в. Ѕ≥льш обгрунтованим Ї чинников≥/й метод плануванн¤ у в≥дпов≥дност≥ ≥з ¤ким планов≥ значенн¤ показник≥в визначають на основ≥ розрахунк≥в впливу найважлив≥ших чинник≥в, що обумовлюють зм≥ни цих показник≥в. –озрахунки за окремими факторами застосовуютьс¤ перш за все при плануванн≥ ефективност≥ виробництва (визначенн≥ можливих темп≥в зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ тощо).

Ќайб≥льш точним Ї нормативний метод плануванн¤, суть ¤кого пол¤гаЇ в тому, що планов≥ показники розраховуютьс¤ на основ≥ прогресивних норм використанн¤ ресурс≥в ≥з врахуванн¤м њх зм≥н в результат≥ впровадженн¤ орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в у плановому пер≥од≥. «розум≥ло, що застосуванн¤ цього методу на п≥дприЇмств≥ вимагаЇ створенн¤ в≥дпов≥дноњ нормативноњ бази.

”згоджен≥сть при плануванн≥ потреб ≥з необх≥дними ресурсами дл¤ њх задоволенн¤ забезпечуЇтьс¤ за допомогою балансового методу. …ого суть зводитьс¤ до розробки спец≥альних таблиць-баланс≥в, в одн≥й частин≥ ¤ких ≥з р≥зною cтуп≥нню детал≥зац≥њ показують вс≥ напр¤мки витрачанн¤ ресурс≥в у в≥дпов≥дност≥ ≥з потребами, а в друг≥й Ч джерела надходженн¤ цих ресурс≥в. ¬ процес≥ розробки балансу маЇ бути вир≥шене таке основне завданн¤: забезпечити р≥вн≥сть м≥ж вказаними двома частинами балансу. Ѕаланси на п≥дприЇмств≥ розробл¤ютьс¤ дл¤ р≥зних вид≥в ресурс≥в (матер≥альн≥, трудов≥, ф≥нансов≥). ћатричний метод плануванн¤ Ї подальшим розвитком балансового методу ≥ ¤вл¤Ї собою побудову моделей взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж виробничими п≥дрозд≥лами та показниками.

¬ сучасних умовах господарюванн¤ на п≥дприЇмствах звичайно розробл¤ють не один, а дек≥лька вар≥ант≥в плану. ѕоказники окремих його розд≥л≥в (найб≥льш важливих) мають бути оптим≥зован≥ за допомогою Їконом≥ко-математичного моделюванн¤. Ќа зм≥ну традиц≥йному ручному методу плануванн¤ з застосуванн¤м найпрост≥ших обчислювальних засоб≥в започаткован≥ ≥ набувають поширенн¤ б≥льш сучасн≥ Ч механ≥зован≥ ≥ автоматизован≥ з використанн¤м наст≥льних електронних обчислювач≥в, персональних комп'ютер≥в та складних електронно-обчислювальних машин (комплекс≥в). ‘орма поданн¤ розраховуваних показник≥в план≥в (у вигл¤д≥ таблиць, малюнк≥в, схем, с≥тьових граф≥к≥в тощо) в≥дображаЇ культуру ≥ наочн≥сть того або ≥ншого методу плануванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

—тратег≥¤ розвитку п≥дприЇмства. ћ≥с≥¤ та стратег≥чн≥ ц≥л≥.

≈волюц≥¤ теор≥њ та метод≥в управл≥нн¤ в умовах зростаючоњ м≥нливост≥ характеру середовища д≥¤льност≥ п≥дприЇмства призвела до формуванн¤ стратег≥чного п≥дходу до управл≥нн¤, зокрема плануванн¤.

—тратег≥¤ Ч це генеральна комплексна програма д≥й, ¤ка визначаЇ пр≥оритетн≥ дл¤ п≥дприЇмства проблеми, його м≥с≥ю, головн≥ ц≥л≥ та розпод≥л ресурс≥в дл¤ њх дос¤гненн¤. ¬она формулюЇ ц≥л≥ та основн≥ шл¤хи њх дос¤гненн¤ таким чином, що п≥дприЇмство маЇ сп≥льний (об'Їднуючий вс≥ його п≥дрозд≥ли) напр¤мок розвитку. «а своњм зм≥стом стратег≥¤ Ї довгостроковим плановим документом, результатом стратег≥чного плануванн¤.

—тратег≥чне плануванн¤ Ч процес зд≥йсненн¤ сукупност≥ систематизованих та взаЇмоузгоджених роб≥т по визначенню довгострокових (на певний пер≥од) ц≥лей та напр¤мк≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

–озробка стратег≥њ представл¤Ї собою складний, ≥теративний процес розгл¤ду певноњ к≥лькост≥ альтернатив розвитку п≥дприЇмства, пост≥йноњ переоц≥нки ≥ пер≥одичноњ перев≥рки зд≥йснюваноњ стратег≥њ в залежност≥ в≥д стану середовища д≥¤льност≥.

ћ≥с≥¤ та стратег≥чн≥ ц≥л≥ ѕершим, найб≥льш суттЇвим визначальним р≥шенн¤м при стратег≥чному плануванн≥ Ї виб≥р ц≥лей. —истема стратег≥чних ц≥лей п≥дприЇмства може бути:

Х багатор≥вневою (головна, субп≥др¤дн≥ ц≥л≥ дек≥лькох р≥вн≥в);

Х неоднор≥дною за пер≥одом часу (довгостроков≥, середньо-та короткостроков≥ ц≥л≥);

Х р≥зноман≥тною за зм≥стом або предметом в≥дображенн¤ (виробництво, комерц≥йна та соц≥альна д≥¤льн≥сть, ≥нновац≥йн≥ та ≥нвестиц≥йн≥ процеси тощо);

Х нер≥внозначною за об'Їктом характеристики (п≥дприЇмство в ц≥лому або його п≥дрозд≥ли, групи п≥дрозд≥л≥в).

ќсновну загальну ц≥ль п≥дприЇмства (ч≥тко визначену причину ≥снуванн¤, основне призначенн¤, напр¤мок сусп≥льно-п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥) прийн¤то називати …ого ћ≤—≤™ё.

¬иб≥р м≥с≥њ п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м д≥њ чинник≥в зовн≥шнього середовища. ¬ процес≥ вибору п≥дприЇмство маЇ вир≥шити, хто Ї чи буде його кл≥Їнтами та ¤к≥ потреби цих кл≥Їнт≥в воно зможе задовольнити. ÷е дуже важлива передумова високоњ прибутковост≥ п≥дприЇмства в майбутньому.

Ќа основ≥ загальноњ м≥с≥њ п≥дприЇмства формулюютьс¤ його стратег≥чн≥ ц≥л≥. –еальн≥сть та ефективн≥сть стратег≥њ п≥дприЇмства буде забезпечена, ¤кщо стратег≥чн≥ ц≥л≥ будуть: конкретними та вим≥рюваними; ч≥тко зор≥Їнтованими у час≥ (коли ≥ ¤ка ц≥ль повинна бути дос¤гнута); дос¤жними, збалансованими, ресурсно забезпеченими;

односпр¤мованими та взаЇмно п≥дтримуючими.

ѕри розробц≥ стратег≥њ сл≥д встановлювати ц≥л≥ дл¤ кожного напр¤мку д≥¤льност≥, ¤кий, на думку п≥дприЇмства, Ї важливим та виконанн¤ ¤кого необх≥дно спостер≥гати та контролювати. јле загалом в систем≥ стратег≥чних ц≥лей мають бути присутн≥ показники (абсолютн≥ або в≥дносн≥), ўо характеризують:

ринок товар≥в та послуг, позиц≥ю на ньому п≥дприЇмства;

прибутков≥сть д≥¤льност≥;

виробництво продукц≥њ;

виробничий потенц≥ал;

науков≥ досл≥дженн¤ та впровадженн¤ нововведень;

ф≥нанси п≥дприЇмства;

ефективн≥сть виробництва;

орган≥зац≥йну структуру, њњ зм≥ст;

кадри п≥дприЇмства;

соц≥альну в≥дпов≥дальн≥сть.

ѕ≥сл¤ визначенн¤ м≥с≥њ починаЇтьс¤ д≥агностичний етап стратег≥чного плануванн¤. ѕершим та найб≥льш важливим кроком Ї вивченн¤ зовн≥шнього середовища д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. јнал≥з зовн≥шнього середовища ¤вл¤Ї собою безперервний процес спостереженн¤, вивченн¤ та контролю д≥њ зовн≥шн≥х по в≥дношенню до п≥дприЇмства чинник≥в дл¤ того, щоб своЇчасно та ¤комога повн≥ше визначити можливост≥ та загрози дл¤ п≥дприЇмства, тобто позитивну та негативну д≥ю зовн≥шн≥х чинник≥в Ч пол≥тичних, економ≥чних, науково-техн≥чних, соц≥альних, м≥жнародних тощо. ѕри розробц≥ та зд≥йсненн≥ стратег≥њ велике дл¤ п≥дприЇмства значенн¤ маЇ анал≥з ринкових чинник≥в, ¤к≥ ≥з врахуванн¤м њх високого ступеню м≥нливост≥, можуть безпосередньо вплинути на усп≥х або крах п≥дприЇмства. “ут /мовитьс¤ про м≥кроеконом≥чний анал≥з попиту, пропонуванн¤ та р≥вн¤ конкуренц≥њ (табл. 3) за певноњ системою показник≥в.

ћетоди вибору стратег≥њ “еор≥¤ та практика стратег≥чного управл≥нн¤ накопичила значний досв≥д оц≥нки та обгрунтуванн¤ вибору генеральноњ таальтернативноњ стратег≥њ. ѓх декомпонуванн¤ та розробки

субстратег≥й.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: «агальна характеристика плануванн¤, принципи та методи плануванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5495 прочитано)