≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≤нвестиц≥њ, формуванн¤, використанн¤, ефектиувн≥сть

≤нвестиц≥њ, формуванн¤, використанн¤, ефектиувн≥сть

’арактеристика ≥нвестиц≥й. як показують розрахунки за тривалий пер≥од часу, в середньому приблизно одну третину обс¤гу ф≥нансових кошт≥в

п≥дприЇмств р≥зних галузей економ≥ки ”крањни становл¤ть ≥нвестиц≥њ (одноразов≥ кап≥тальн≥ витрати).

≤нвестиц≥њ Ч и/е. довгостроков≥ вкладенн¤ кап≥талу (грошей) у п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ певного доходу (прибутку). “ой, хто маЇ кап≥тал (грош≥) ≥ вкладаЇ його (њх) у ту ≥ ≥ншу комерц≥йну справу, називаЇтьс¤ ≥нвестором, а процес вкладенн¤ кап≥талу Ч ≤нвестуванн¤м строковим ф≥нансуванн¤м). ” будь-¤к≥й п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ ≥нвесторами можуть бути ¤к пн≥, так ≥ ф≥зичн≥ особи, тобто п≥дприЇмства ≥ окрем≥ ≥ки кап≥талу.

ƒл¤ сутньо-зм≥стовноњ характеристики ≥нвестиц≥й ≥стотне теоретичне ≥ практичне значенн¤ маЇ визначенн¤ р≥зновид≥в за окремими ознаками, њх функц≥онально-елементний склад (рис. 1).

–ис. 1. ‘ункц≥онально-елементний склад ≥нвестиц≥й п≥дприЇмства

«алежно в≥д того, де вкладаЇтьс¤ кап≥тал (у межах крањни чи за кордоном), виокремлюють ¬нутр≥шн≥ (в≥тчизн¤н≥) ≥ зовн≥шн≥ (≥ноземн≥) ≥нвестиц≥њ. ” свою чергу внутр≥шн≥ ≥нвестиц≥њ под≥л¤ютьс¤ на ф≥нансов≥ та реальн≥, а зовн≥шн≥ ~ на пр¤м≥ ≥ портфельн≥.

‘≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ означають використанн¤ на¤вного кап≥талу дл¤ придбанн¤ (куп≥вл≥) акц≥й, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в, що випускаютьс¤ п≥дприЇмствами або державою. «а умови такого ≥нвестуванн¤ маЇ м≥сце перем≥щенн¤ титул≥в власност≥, котр≥ дають право на одержанн¤ нетрудового доходу. ” л≥тератур≥ з питань пол≥тичноњ економ≥њ кап≥тал у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в називаЇтьс¤ ще фондовим, або ф≥ктивним кап≥талом, поза¤к в≥н не Ї реальним багатством ≥ не маЇ д≥йсноњ вартост≥ (на в≥дм≥ну в≥д кап≥талу, вкладеного в р≥зн≥ сфери ≥ галуз≥ сусп≥льного виробництва).

¬ умовах ринковоњ економ≥ки з ф≥нансових ≥нвестиц≥й найб≥льш поширеним Ї придбанн¤ акц≥й з метою одержанн¤ щор≥чного див≥дендного доходу. «а характером розпор¤дженн¤ вир≥зн¤ють два види акц≥й Ч ≥менн≥ та на пред'¤вника, а за розм≥ром одержуваного доходу ~ звичайн≥ та прив≥лейован≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥менних акц≥њ на пред'¤вника можуть в≥льно купуватись ≥ продаватись. ѕо звичайних акц≥¤х виплачуютьс¤ див≥денди, розм≥р ¤ких залежить в≥д величини одержуваного у тому або ≥ншому роц≥ п≥дприЇмством (акц≥онерним товариством) прибутку, а по прив≥лейованих Ч ф≥ксований розм≥р (процент) незалежно в≥д фактичноњ величини прибутку.

–еальн≥ ≥нвестиц≥њ ¤вл¤ють собою вкладенн¤ кап≥талу (грошей) в р≥зн≥ сфери ≥ галуз≥ народного господарства (сусп≥льного виробництва) з метою оновленн¤ ≥снуючих ≥ створенн¤ нових "кап≥тальних" (матер≥альних) благ, а ¤к насл≥док цих результат≥в Ч одержанн¤ набагато б≥льшого прибутку. “ак≥ реальн≥ ≥нвестиц≥њ ще називають виробничими; проте у практиц≥ господарюванн¤ за ними закр≥пилась ≥нша усталена ≥ повсюдно поширена назва Ч просто кап≥тальн≥ вкладенн¤. ќск≥льки в наступних розд≥лах мова йтиме лише про кап≥тальн≥ вкладенн¤ у виробництво на р≥зних п≥дприЇмствах, то це обумовлюЇ необх≥дн≥сть њх окремого б≥льш детального розгл¤ду.

«овн≥шн≥ ѕр¤м≥ ≥нвестиц≥њ Ч це вкладенн¤ кап≥талу за кордоном, що за величиною становить не менше 10% вартост≥ того чи ≥ншого конкретного проекту, а портфельн≥ Ч закордонн≥ ≥нвестиц≥њ розм≥ром до 10% вартост≥ зд≥йснюваного за њх допомогою кап≥тального проекту. ѕер≥одичний анал≥з сп≥вв≥дношенн¤ пр¤мих ≥ портфельних ≥нвестиц≥й маЇ приктичне значенн¤ дл¤ ви¤вленн¤ загальних масштаб≥в ≥ частки залученн¤ ≥ноземного кап≥талу до сфери розвитку ≥ п≥двищенн¤ виробництва та ≥нших напр¤мк≥в д≥¤льност≥ господарюючих суб'Їкт≥в.

≈фективн≥сть довгострокового ф≥нансуванн¤ модерн≥зац≥њ ≥снуючих ≥ буд≥вництва нових виробничих ≥ невиробничих об'Їкт≥в багато де в чому залежить в≥д пропорц≥й м≥ж державними ≥ приватними ≥нвестиц≥¤ми. ѕоки що дом≥нують державн≥ ≥нвестиц≥њ ≥ ф≥нансова п≥дтримка держави, поза¤к за к≥льк≥стю господарюючих суб'Їкт≥в ≥ обс¤гом вироблюваноњ продукц≥њ переважають державн≥ п≥дприЇмства пор≥вн¤но з ф≥рмами ≥нших форм власност≥. ÷≥лком природно, що з актив≥зац≥Їю розвитку роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ власност≥, акц≥онуванн¤ державних п≥дприЇмств все б≥льшою маЇ ставати частка приватного кап≥талу в загальному обс¤з≥. ÷е спри¤тиме п≥двищенню р≥вн¤ ефективност≥ використанн¤ ¤к внутр≥шн≥х, так ≥ зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й.

–≥зновиди ≥ структура кап≥тальних вкладень, джерела њх ф≥нансуванн¤.

–≥зновиди ≥ структура кап≥тальних вкладень «а загальноприйн¤тим визначенн¤м кап≥тальн≥ вкладенн¤ ¤вл¤ють собою пер≥одично зд≥йснюван≥ довгостроков≥ витрати кап≥талу на в≥дтворенн¤ основних вид≥в ≥ об'Їкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури п≥дприЇмства. « огл¤ду на функц≥ональну ц≥леспр¤мован≥сть розр≥зн¤ють валов≥ ≥ чист≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤. ¬алов≥ л≥тальн≥ вкладенн¤ Ч це загальна сума одноразових ,їат кап≥талу на просте ≥ розширене в≥дтворенн¤ виробничих основних фонд≥в та об'Їкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури, а чист≥ Ч витрати лише на розширене њх творенн¤. ¬еличину чистих кап≥таловкладень неважко "захувати; дл¤ цього з загального обс¤гу кап≥тальних вдень треба вилучити розм≥р амортизац≥йних в≥драхувань, р≥ використовуютьс¤, ¤к в≥домо, на просте в≥дтворенн¤ повних фонд≥в та ≥ншого майна п≥дприЇмства. «а ≥снуючими на п≥дприЇмствах системами плануванн¤ обл≥ку до складу кап≥тальних вкладень включають: 1) г≥сть буд≥вельно-монтажних роб≥т; 2) варт≥сть ус≥х вид≥в виробничого устаткуванн¤, а також зараховуваних до основних фонд≥в ≥нструмент≥в та ≥нвентар¤; 3) ≥нш≥ ≥тальн≥ роботи ≥ витрати. ƒо останн≥х в≥днос¤тьс¤:

власн≥сть земельних д≥л¤нок; роботи по глибокому вдувальному бур≥нню на нафту, газ ≥ термальну воду;

проектн≥ роботи; науково-досл≥дн≥ роботи; варт≥сть придбаних патент≥в ≥ л≥ценз≥й; витрати на п≥дготовку експлуатац≥йних кадр≥в дл¤ п≥дприЇмств, що будуютьс¤, власн≥сть нетитульних тимчасових споруд, необх≥дних при '≥з≥¤цтв≥ виробничих об'Їкт≥в тощо.

–ис. 1. ѕерес≥чна елементио-технолог≥чна ≥ в≥дтворювальна структура кап≥тальних вкладень на п≥дприЇмствах р≥зних галузей промисловост≥ ”крањни.

ѕлануванн¤ кап≥тальних вкладень, джерела њх ф≥нансуванн¤.

¬изначенн¤ необх≥дного обс¤гу ≥ джерел ф≥нансуванн¤. ѕроцес плануванн¤ (прогнозуванн¤) кап≥тальних вкладень на п≥дприЇмствах охоплюЇ два посл≥довно зд≥йснюваних етапи: перший обчисленн¤ необх≥дного обс¤гу реальних (виробничих) тиц≥й на розрахунковий пер≥од (р≥к, дек≥лька рок≥в); m Ч визначенн¤ конкретних джерел ф≥нансуванн¤ ≥алу.  ожний з цих етап≥в вимагаЇ окремого Хтленн¤. ћасштабн≥сть ≥ складн≥сть розрахунк≥в на першому ≥ залежать в≥д можливих вар≥ант≥в конкретноњ ком≥чноњ ситуац≥њ на ринку ≥ п≥дприЇмств≥. “акими .нтами можуть бути: 1) за к≥льк≥сними ≥ ¤к≥сними Хктеристиками виготовлюваноњ ≥ пропонованоњ дл¤ ,ажу продукц≥њ попит ринку задовольн¤Їтьс¤ повн≥стю, не потребуЇ зб≥льшенн¤ обс¤гу њњ виробництва на в≥дному п≥дприЇмств≥; 2) продукц≥¤ п≥дприЇмства за то ≥ ц≥нами користуЇтьс¤ зростаючим попитом на ринку; зництво ≥ трудовий колектив з метою одержанн¤ аного приросту прибутку зац≥кавлен≥ у в≥дпов≥дному ¤шенн≥ обс¤гу њњ виробництва шл¤хом введенн¤ в д≥ю ¤ткових виробничих потужностей; 3) маЇ м≥сце р≥зке Хшенн¤ попиту ринку на пропоновану дл¤ продажу на продукц≥ю, що втратила конкурентоспроможн≥сть за техн≥ко-економ≥чними показниками; за ц≥Їњ умови ї≥ство мусить модерн≥зувати њњ або ж терм≥ново вати виробництво новоњ продукц≥њ, здатноњ конкурувати на ринку товар≥в.

«а першим ¬ар≥антом маЇ зд≥йснюватись лише просте в≥дтворенн¤ основних фонд≥в переважно за рахунок амортизац≥йних в≥драхувань. ” цьому випадку розрахункова процедура обмежуЇтьс¤ визначенн¤м акумульованоњ суми амортизац≥йних в≥драхувань на реновац≥ю основних фонд≥в та њњ пор≥вн¤нн¤ з потребою кап≥талу дл¤ зам≥ни застар≥лих вид≥в устаткуванн¤ сучасними досконал≥шими њх модел¤ми. Ќеобх≥дний дл¤ ц≥Їњ мети розм≥р кап≥талу (грошових кошт≥в) обчислюЇтьс¤ на основ≥ ≥нформац≥њ про потребу нового устаткуванн¤ у ф≥зичних одиниц¤х та ≥снуюч≥ ≥ндив≥дуальн≥ ц≥ни на нього. ѕри цьому повинн≥ бути врахован≥ варт≥сть монтажу (встановленн¤) новоњ техн≥ки ≥ кап≥тальний доход в≥д реал≥зац≥њ машин та ≥нших засоб≥в прац≥, що вибувають з експлуатац≥њ.

ƒругий вар≥ант передбачаЇ зд≥йсненн¤ розширеного в≥дтворенн¤ основних фонд≥в ≥ об'Їкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури. Ќасл≥дком цього процесу маЇ бути нарощуванн¤ до необх≥дних розм≥р≥в виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства переважно шл¤хом його техн≥чного переозброЇнн¤, реконструкц≥њ або розширенн¤ за попередньо розробленим проектом.

“акий вар≥ант зб≥льшенн¤ виробничих можливостей п≥дприЇмства зумовлюЇ необх≥дн≥сть ретельного складанн¤ програми (плану) його техн≥чного переозброЇнн¤ ≥ реконструкц≥њ (розширенн¤). –озробц≥ програм (плану) повинн≥ передувати анал≥з ≥ оц≥нка техн≥ко-економ≥чного ≥ орган≥зац≥йного р≥вн¤ виробництва за системою показник≥в, ¤ка охоплюЇ так≥ њх основн≥ групи: техн≥чна оснащен≥сть виробництва ≥ техн≥чний р≥вень устаткуванн¤; в≥дпов≥дн≥сть застосовуванн¤ технолог≥й сучасним вимогам; техн≥чний р≥вень ≥ ¤к≥сть продукц≥њ; р≥вень орган≥зац≥њ виробництва.

ѕрограма (план) складаЇтьс¤ звичайно за розд≥лами:

1	2

Ќазва: ≤нвестиц≥њ, формуванн¤, використанн¤, ефектиувн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1512 прочитано)