≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћета ≥ завданн¤ виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства
ћета ≥ завданн¤ виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства—тор≥нка: 1/2
ѕ л а н: 1. ѕ≥дприЇмство - первинна ланка народного господарства. 2. ћета функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства. 3. ¬иробнич≥ ≥ ринков≥ звТ¤зки п≥дприЇмства. 4. онкуренц≥¤ ≥ п≥дприЇмство. 5. ћалий б≥знес в економ≥ц≥. ѕроблеми малого б≥знесу та њх подоланн¤. 6. ѕон¤тт¤ виробництвор ≥ виробнича структура п≥дприЇмства. 7. “ипи виробничоњ структури ≥ типи орган≥зац≥њ виробництва. 8. Ўл¤хи удосконаленн¤ виробничоњ структури. Ћ≥тература: 1. ”стенко ќ.Ћ. У≈коном≥ка п≥дприЇмстваФ. ћетод. пос≥бн..- .: ћј”ѕ, 1997.36 с. 2. ≈коном≥ка п≥дприЇмства./п≥д ред. ¬.я. √орф≥нкел¤Ф.-ћ.: банки ≥ б≥рж≥: ёЌ≥“≤, 1996 - 367 с. 3. ѕокротський —.‘. У≈коном≥ка п≥дприЇмстваФ –, 1, 2. 1. ѕ≥дприЇмство - первинна ланка народного господарства. Ќа п≥дприЇмств≥ зд≥йснюЇтьс¤ виробництво продукц≥њ, в≥дбуваЇтьс¤ безпосередн≥й звТ¤зок роб≥тника з засобами виробництва. ѕ≥дприЇмство самост≥йно розпор¤джаЇтьс¤ своЇю продукц≥Їю, одержаним прибутком, що залишаЇтьс¤ в його розпор¤дженн≥ п≥сл¤ оплати податк≥в ≥ ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в. ¬ умовах ринкових економ≥чних в≥дносин основною ф≥гурою на п≥дприЇмств≥ виступаЇ п≥дприЇмець. —татус п≥дприЇмц¤ (б≥знесмена) набуваЇтьс¤ шл¤хом державноњ реЇстрац≥њ п≥дприЇмства. ѕри цьому субТЇктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ може бути ¤к окремий громад¤нин, так ≥ обТЇднанн¤ громад¤н. “аким чином, ѕ≥дприЇмство - це самост≥йний господарський субТЇкт, створений п≥дприЇмцем або обТЇднанн¤м п≥дприЇмц≥в дл¤ виробництва продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т ≥ наданн¤ послуг з метою задоволенн¤ сусп≥льних потреб ≥ одержанн¤ прибутку. 2. ћета функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства - задоволенн¤ сусп≥льних потреб ≥ одержанн¤ прибутку. ƒ≥йсно, основна мета п≥дприЇмництва - одержанн¤ прибутку, але не будь-¤кою ц≥ною. ÷ив≥л≥зован≥ ринков≥ в≥дносини вимагають розумного сп≥вв≥дношенн¤ обох ц≥лей: задоволенн¤ сусп≥льних потреб ≥ одержанн¤ прибутку. ѕриступаючи до утворенн¤ п≥дприЇмтсва, п≥дпрЇмець чи група п≥дприЇмц≥в повинн≥ мати перед собою ч≥тку ≥ ¤сну (зрозум≥лу) ≥дею. ÷¤ ≥де¤ повинна бути п≥дкр≥плена системою пост≥йного одержанн¤ замовлень на свою продукц≥ю або послуги. ѕередбачений випуск продукц≥њ або наданн¤ послуг повинн≥ бути забезпечен≥ ус≥ма необх≥дними матер≥альними ресурсами. р≥м того, починаючи нову справу, необх≥дно подумати про можливост≥ пост≥йного поповненн¤ свого кап≥талу. ¬с≥ ц≥ питанн¤ повинн≥ бути конкретно в≥дображен≥ в основному документ≥ - п≥дприЇмницькому б≥знес - план≥. ¬ажливою ¤к≥сною рисою будь-¤кого п≥дприЇмц¤ сучасного п≥дприЇмц¤ Ї здатн≥сть гнучко реагувати на зм≥ну ситуац≥њ. ƒл¤ цього треба бути компетентним у вибран≥й сфер≥ д≥¤льност≥, волод≥ти необх≥дними рисами характеру: ц≥леспр¤мован≥сть, наполеглив≥сть, готовн≥сть до невдач, здатн≥сть навчатис¤ ≥ робити висновки ≥з своњх помилок. Ќеобх≥дно п≥д≥брати над≥йних партнер≥в ≥ соратник≥в. “реба бути готовим до конкурентноњ боротьби. Ќеобх≥дно ч≥тко орган≥зувати маркетинг, вм≥ти п≥дтримувати неформальн≥ звТ¤зки ≥ оф≥ц≥йн≥ в≥дносини ¤к з постачальниками сировини, матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, комплектуючих вироб≥в, так ≥ з споживачами продукц≥њ, з замовниками. —учасне п≥дприЇмство - складна орган≥зац≥йна структура. ¬ умовах ринковоњ економ≥кки зростаЇ роль трьох основних напр¤м≥в орган≥зац≥њ промислового п≥дприЇмства: - наукова орган≥зац≥¤ виробництва; - наукова орган≥зац≥¤ прац≥; - наукова орган≥зац≥¤ управл≥нн¤. будь-¤ка п≥дприЇмницька акц≥¤ - це орган≥зац≥¤ взаЇмозвТ¤зк≥в м≥ж людьми. ≤ чим обгрунтован≥ше вона створена ≥ ум≥ло регулюЇтьс¤, тим б≥льше над≥њ на одержанн¤ економ≥чноњ вигоди, на прибуткове покритт¤ вт≥лених у виробництво затрат. 3. ¬иробнич≥ ≥ ринков≥ звТ¤зки п≥дприЇмства. Ќа практиц≥ про¤вл¤ютьс¤ в≥д самого початку орган≥зац≥њ ≥ нав≥ть задум≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ѕри вивченн≥ ринку, вивченн≥ пропозиц≥й ≥ попиту на т≥ чи ≥нш≥ товари в зац≥кавлен≥й його галуз≥, рег≥он≥. - у вивченн≥ можливост≥ одержанн¤ п≥льг - позичкових, податкових ≥ ≥н., тобто у визначенн≥ загальних умов ≥нвестуванн¤ засоб≥в. - при встановленн≥ спец≥ал≥зац≥њ свого п≥дприЇмства; - при вибор≥ форми п≥дприЇмництва (≥ндив≥дуальне, с≥мейне, колективне). - формуванн¤ виробничоњ бази. Ќеобх≥дно придбати або взути в оренду виробнич≥ ≥ складськ≥ прим≥щенн¤, обладнанн¤, придбати сировину ≥ матер≥али, нап≥вфабрикати, комплектуюч≥ вироби, залучити робочу силу. тут п≥дприЇмство виступаЇ у в≥дносини з виробниками обладнанн¤, постачальниками сировини ≥ матер≥ал≥в, з посередницькими ф≥рмами. –об≥тники наймаютьс¤ на б≥ржах прац≥, через оголошенн¤ в прес≥ ≥ ≥ншими шл¤хами. ¬ажливий етап - залученн¤ ф≥нансових ресурс≥в. ¬ласних кошт≥в дл¤ в≥дкритт¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ завжди не вистачаЇ. “ому користуютьс¤ кредитами банк≥в, випускають акц≥њ ≥ т.д. редити Ї короткостроков≥, середньостроков≥ ≥ довгостроков≥. Ќаданн¤ банками кредиту п≥дприЇмству ≥нколи супроводжуЇтьс¤ р≥зними видами операц≥њ. “аким чином п≥дприЇмство вступаЇ у в≥дносини з комерц≥йними банками, страховими компан≥¤ми, р≥зними юридичними ≥ ф≥зичними особами. ј це вимагаЇ належноњ п≥дготовки у п≥дприЇмц¤. 4. онкуренц≥¤ ≥ п≥дприЇмство. онкуренц≥¤ - це економ≥чне змаганн¤ виробник≥в однакових товар≥в на ринку за прит¤гненн¤ ¤к можна б≥льшоњ к≥лькост≥ покупц≥в ≥ отриманн¤ завд¤ки цьому максимальноњ вигоди. онкуренц≥¤ - важливий зас≥б контролю в ринков≥й систем≥. –инковий механ≥зм пропозиц≥њ ≥ попиту доводить побажанн¤ споживач≥в до п≥дприЇмств - виробник≥в продукц≥њ, а через них - ≥ до постачальник≥в ресурс≥в. онкуренц≥¤ змушуЇ п≥дприЇмства найповн≥ше сприймати науково-техн≥чн≥ дос¤гненн¤, використовувати ефективну техн≥ку, технолог≥ю, сучасн≥ методи орган≥зац≥њ прац≥ виробництва. онкуренц≥¤ спонукаЇ розширенн¤ виробництва ≥ зниженн¤ ц≥ни продукц≥њ до р≥вн¤, що в≥дпов≥даЇ затратам виробництва. ѕон¤тт¤ протилежне конкуренц≥њ - монопол≥¤. ¬ умовах монопол≥њ - один продавець ≥ багато покупц≥в цього тоавру. ористуючись цим монопол≥ст назначаЇ за цей товар на ринку монопольну високу ц≥ну. јле зменшуЇтьс¤ обс¤г реал≥зац≥њ в натуральних одиниц¤х, що може призвести ≥ до зменшенн¤ доход≥в. “ому ≥ монопол≥ст повинен добре вивчати криву попиту на св≥й товар. ¬ конкуренц≥њ, ¤к показуЇ практика, мал≥ п≥дприЇмства мають переваги перед крупними. 5. ћалий б≥знес в економ≥ц≥. ѕроблеми малого б≥знесу ≥ њх подоланн¤. ћалий б≥знес в економ≥ц≥ служить дл¤ подоланн¤ монопол≥њ на виробництво продукц≥њ. ƒосв≥д розвинених цив≥л≥зованих крањн п≥дтверджуЇ необх≥дн≥сть розвитку малого п≥дприЇмництва в ”крањн≥. “ак в —Ўј ≥з 19 млн. р≥зних самост≥йних ф≥рм б≥льше 90% припадаЇ на мал≥. ¬ япон≥њ ≥з 10 млн. самост≥йних компан≥й, що в≥днос¤тьс¤ до середн≥х ≥ малих п≥дщприЇмств, 99% також в≥дноситьс¤ до сектору малого б≥знесу. ѕитома вага цього сектора в —Ўј становить майже 50% валового нац≥онального продукту крањни, в япон≥њ б≥льш н≥ж 50%. ѕроблеми малого б≥знесу в ”крањн≥ - в≥дсутн≥сть д≥Ївоњ державноњ п≥дтримки малих п≥дприЇмств. ќсоблива проблема - забезпеченн¤ малих п≥дприЇмств кредитами з достатньо прийн¤тним процентом за њх користуванн¤. Ќин≥шн≥ кредити надаютьс¤ комерц≥йними банками п≥д високий процент, що не даЇ змоги п≥дприЇмствам широко використовувати њх. —уттЇвий недол≥к - в≥дсутн≥сть кер≥вник≥в (менеджер≥в) малих п≥дприЇмств, ¤к≥ глибоко знали б њх специф≥ку, особливост≥, волод≥ли б рисами, необх≥дними дл¤ роботи в сучасних умовах. 6. ѕон¤тт¤ виробництва ≥ виробнича структура п≥дприЇмства. ¬иробництво - це процес створенн¤ матер≥альних благ, необх≥дних дл¤ ≥снуванн¤ ≥ розвитку сусп≥льства. «м≥ст виробництва визначаЇ трудова д≥¤льн≥сть, ¤ка включаЇ три складов≥: - ц≥леспр¤мовану роботу або саму працю; - предмети прац≥, тобто все те, на що спр¤мована рац≥ональна д≥¤льн≥сть людини; - знар¤дд¤ прац≥ - з допомогою ¤ких людина перетворюЇ предмети прац≥, пристосовуючи њх дл¤ задоволенн¤ своњх потреб. ѕродукт матер≥ального виробництва - матер≥альн≥ блага, ¤к≥ поЇднують в себе речовини природи ≥ прац≥. ожне промислове п≥дприЇмство складаЇтьс¤ ≥з виробничих п≥дрозд≥л≥в - цех≥в, д≥льниць, обслуговуючих господарств, орган≥в управл≥нн¤, орган≥зац≥й ≥ установ, покликаних задовольнити потреби прац≥вник≥в п≥дприЇмства ≥ член≥в њх с≥мей. ¬иробнич≥ п≥дрозд≥ли п≥дприЇмства - цехи, д≥льниц≥, обслуговуюч≥ господарства ≥ служби (¤к≥ пр¤мо або посередньо беруть участь у виробничому процес≥), звТ¤зки м≥ж ними, вз¤т≥ в сукупност≥ - складають його виробничу структуру. ќсновною структурою п≥дприЇмства (кр≥м п≥дприЇмств з безцеховою структурою управл≥нн¤) Ї цех - в≥докремлена в адм≥н≥стративному в≥дд≥ленн≥ ланка, що виконуЇ в≥дпов≥дну частину загального виробничого процесу. ÷ехи Ї: основн≥, допом≥жн≥ ≥ поб≥чн≥. ¬ склад цех≥в вход¤ть основн≥ ≥ допом≥жн≥ виробнич≥ д≥льниц≥. ќсновн≥ виробнич≥ д≥льниц≥ створюютьс¤ по технолог≥чному або предметному принципу. ƒо допом≥жних в≥днос¤тьс¤ д≥льниц≥ головного механ≥ка ≥ головного енергетика по поточному ремонту ≥ обслуговуванню обладнанн¤ ≥ т.д. ƒопом≥жн≥ цехи ≥ д≥льниц≥ орган≥зуютьс¤ по тих жн переметрах, що ≥ цехи ≥ д≥льниц≥ основного виробництва. 7. “ипи виробничоњх структури ≥ типи орган≥зац≥њ виробництва. ™ три типи виробничоњ структури промислового виробництва: - предметна; - технолог≥чна; - зм≥шана (предметно-технолог≥чна)..
Ќазва: ћета ≥ завданн¤ виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1539 прочитано) |