≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћетоди обгрунтуванн¤ план≥в внутр≥шн≥х п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства

ћетоди обгрунтуванн¤ план≥в внутр≥шн≥х п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства

ѕлан.

ѕотужн≥сть п≥дприЇмства.

ѕрактична ≥ д≥юча потужн≥сть п≥дприЇмства

¬иробнича потужн≥сть п≥дприЇмства характеризуЇ максимально можливий р≥чний обс¤г випуску продукц≥њ (видобутку й переробки сировини або наданн¤ певних послуг) заздалег≥дь визначених номенклатури, асор≠тименту та ¤кост≥ за умови найб≥льш повного використанн¤ про≠гресивноњ технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва.

ќдиниц≥ вим≥ру виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмств застосо≠вуютьс¤ р≥зн≥ залежно в≥д характеру виробництва та галузевоњ п≥дпо≠р¤дкованост≥. «агальне правило таке: виробнича потужн≥сть ви≠значаЇтьс¤ в тих самих одиниц¤х вим≥ру, в ¤ких плануЇтьс¤ та зд≥йснюЇтьс¤ обл≥к продукц≥њ, що виготовл¤Їтьс¤ (послуг, що на≠даютьс¤). «деб≥льшого це натуральн≥ або умовно натуральн≥ вим≥р≠ники за видами продукц≥њ (послуг).

ƒл¤ багатономенклатурних виробництв потужн≥сть може ви≠значатис¤ також варт≥сним показником усього обс¤гу продукц≥њ (по≠слуг). ” паспорт≥ такого п≥дприЇмства потужн≥сть позначають дво≠ма вим≥рниками: у чисельнику Ч натуральн≥ показники за ви≠дами продукц≥њ; у знаменнику Ч загальний варт≥сний (грошовий) показник.

Ќа п≥дприЇмствах окремих галузей (наприклад цукровоњ та молочноњ промисловост≥) виробнича потужн≥сть характеризуЇтьс¤ 240 к≥льк≥стю сировини, що переробл¤Їтьс¤ за добу. Ќаука та практика господарюванн¤ виокремлюють три види потужност≥ п≥дприЇмства: проектну, поточну (фактично дос¤гну≠ту), резервну. ѕроектною Ї потужн≥сть, ¤ка визначаЇтьс¤ в процес≥ проектуванн¤, реконструкц≥њ (розширенн¤) д≥ючого або буд≥вницт≠ва нового п≥дприЇмства: вона вважаЇтьс¤ оптимальною, оск≥льки склад ≥ структура устаткуванн¤ в≥дпов≥дають структур≥ трудо≠м≥сткост≥ запроектованоњ номенклатури продукц≥њ, ≥ маЇ бути до≠с¤гнута прот¤гом нормативного терм≥ну њњ освоЇнн¤. ѕоточна (фак≠тично дос¤гнута) виробнича потужн≥сть визначаЇтьс¤ пер≥одич≠но у зв'¤зку з≥ зм≥ною умов виробництва (номенклатури ≥ структу≠ри трудом≥сткост≥ продукц≥њ) або перевищенн¤м проектних показ≠ник≥в. ѕри цьому обчислюють вх≥дну (на початок року), вих≥дну (на к≥нець року) та середньор≥чну потужн≥сть п≥дприЇмства. –е≠зервна потужн≥сть повинна формуватись ≥ пост≥йно ≥снувати в пев≠них галуз¤х нац≥ональноњ економ≥ки: електроенергетиц≥ ≥ газов≥й промисловост≥ Ч дл¤ покритт¤ так званих п≥кових навантажень в електро- та газових мережах, над≥йного забезпеченн¤ енергоресур≠сами споживач≥в на пер≥од виконанн¤ ремонтно-авар≥йних ро≠б≥т; харчов≥й ≥ндустр≥њ Ч дл¤ переробки ≥стотно зб≥льшеного обс¤≠гу с≥льськогосподарськоњ сировини, що швидко псуЇтьс¤, у висо≠коврожайн≥ роки; на транспорт≥ Ч дл¤ перевезенн¤ зб≥льшеноњ к≥лькост≥ пасажир≥в у л≥тн≥ м≥с¤ц≥; в машинобудуванн≥ та ≥нших галуз¤х Ч дл¤ п≥дготовки виробництва та освоЇнн¤ випуску нових вид≥в устаткуванн¤ (агрегат≥в, прилад≥в) ≥ конструкц≥йних матер≥≠ал≥в тощо.

¬еличина виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства формуЇтьс¤ п≥д впливом багатьох чинник≥в. √оловними з них Ї:

Х номенклатура, асортимент та ¤к≥сть продукц≥њ, що виготовл¤≠Їтьс¤;

Х к≥льк≥сть встановленого устаткуванн¤, розм≥ри ≥ склад вироб≠ничих площ, можливий фонд часу роботи устаткуванн¤ та викори≠станн¤ площ прот¤гом року;

Х прогресивн≥ техн≥ко-економ≥чн≥ норми продуктивност≥ й ви≠користанн¤ устаткуванн¤, зн¤тт¤ продукц≥њ з виробничих площ, ; нормативи тривалост≥ виробничого циклу та трудом≥сткост≥ про≠дукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤ (послуг, що надаютьс¤).

њ ¬иробнич≥ потужност≥ п≥дприЇмств обчислюють-≥ с¤ за в≥дпов≥дними галузевими основними положенн¤ми, що в≥дображають особливост≥ конкретних галузей. ѕроте ≥снують сп≥льн≥ дл¤ б≥льшост≥ галузей економ≥ки методичн≥ принципи розрахунку виробничих по≠тужностей д≥ючих п≥дприЇмств.

'} ¬иробничу потужн≥сть п≥дприЇмства визначають за вс≥Їю номенклатурою проф≥льноњ продукц≥њ. ѕри цьому провод¤ть можливе звуженн¤ номенклатури, об'Їднуючи окрем≥ вироби в групи за конструктивно-технолог≥чною Їдн≥стю з визначенн¤м дл¤ кожноњ з них базового представника. –ешту вироб≥в даноњ групи привод¤ть до характеристик цього представника за допомо≠гою розрахункового коеф≥ц≥Їнта трудом≥сткост≥.

якщо п≥дприЇмство випускаЇ к≥лька вид≥в р≥зноњ продукц≥њ, то виробнича потужн≥сть визначаЇтьс¤ окремо дл¤ кожного виду ви≠роб≥в. Ќаприклад, на металург≥йних п≥дприЇмствах (комб≥натах) обчислюють окремо потужн≥сть доменного, сталеплавильного ≥ прокатного виробництва.

«а розрахунк≥в потужност≥ багатономенклатурних виробництв у грошовому вираз≥ обов'¤зково додаЇтьс¤ виробнича програма п≥дприЇмства, стосовно ¤коњ визначено потужн≥сть.

¬иробнича потужн≥сть п≥дприЇмства встановлюЇтьс¤, виход¤чи з потужност≥ пров≥дних цех≥в (д≥льниць, технолог≥чних л≥н≥й, агрегат≥в) основного виробництва з урахуванн¤м заход≥в дл¤ л≥кв≥дац≥њ вузьких м≥сць ≥ можливого внутр≥шньовиробничого ко≠оперуванн¤.

ƒо пров≥дних належать т≥ виробнич≥ п≥дрозд≥ли п≥дприЇмства, ¤к≥ виконують головн≥ технолог≥чн≥ процеси (операц≥њ) ≥ мають ви≠р≥шальне значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ випуску проф≥льних вид≥в продукц≥њ. Ќаприклад, дл¤ п≥дприЇмств чорноњ металург≥њ пров≥дни≠ми виробництвами заведено вважати доменн≥, сталеплавильн≥ та прокатн≥ цехи; машинобудуванн¤ та металообробки Ч механ≥чн≥, складальн≥, ливарн≥ й ковальсько-пресов≥ цехи; цементноњ промис≠ловост≥ Ч печ≥ з виробництва кл≥нкеру; текстильноњ ≥ндустр≥њ Ч пр¤дильне ≥ ткацьке виробництво.

«а на¤вност≥ к≥лькох пров≥дних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства вироб≠нича його потужн≥сть обчислюЇтьс¤ за тими з них, ¤к≥ виконують найб≥льш трудом≥сткий обс¤г роб≥т.

: "2 ≤ ” розрахунки виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства включають:

а) усе чинне ≥ нечинне внасл≥док несправност≥, ремонту та модерн≥зац≥њ устаткуванн¤ основних виробничих цех≥в;

б) ус≠таткуванн¤, що перебуваЇ на склад≥ ≥ маЇ бути введене в експлуата≠ц≥ю в основних цехах прот¤гом розрахункового пер≥оду;

в) понад≠нормативне резервне устаткуванн¤;

г) понаднормативне устатку≠ванн¤ допом≥жних цех≥в, ¤кщо воно аналог≥чне технолог≥чному ус≠таткуванню основних цех≥в.

¬иробничу потужн≥сть п≥дприЇмства треба обчислювати за техн≥чними або проектними (не завищеними) нормами про≠дуктивност≥ устаткуванн¤, використанн¤ виробничих площ ≥ тру≠дом≥сткост≥ вироб≥в, нормами виходу продукц≥њ з урахуванн¤м зас≠тосуванн¤ прогресивноњ технолог≥њ та досконалоњ орган≥зац≥њ ви≠робництва. «а браком таких норм можна використовувати власн≥ розрахунков≥ техн≥чн≥ норми, ¤к≥ враховують прогресивн≥ дос¤гненн¤ значноњ к≥лькост≥ (20 Ч 25%) роб≥тник≥в однакових профес≥й ≥ ланок виробництва.

ƒл¤ розрахунк≥в виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства беретьс¤ максимально можливий р≥чний фонд часу (к≥льк≥сть годин) роботи устаткуванн¤. Ќа п≥дприЇмствах з безперервним процесом виробництва таким максимально можливим фондом часу роботи устаткуванн¤ Ї календарний фонд (8760 годин на р≥к) за м≥нусом часу, необх≥дного дл¤ проведенн¤ ремонт≥в ≥ технолог≥чних зупи≠нок устаткуванн¤.

ƒл¤ п≥дприЇмств з дискретним процесом виробництва фонд часу роботи устаткуванн¤ визначають, виход¤чи з фактичного режиму роботи основних цех≥в ≥ встановленоњ тривалост≥ зм≥н у годинах з в≥драхуванн¤м часу на проведенн¤ ремонт≥в устаткуванн¤, вих≥д≠них ≥ св¤ткових дн≥в. ” сезонних виробництвах фонд часу роботи устаткуванн¤ регламентуЇтьс¤ встановленим режимом роботи п≥дприЇмства (за техн≥чним проектом) з урахуванн¤м забезпе≠ченн¤ оптимальноњ к≥лькост≥ д≥б роботи окремих технолог≥чних цех≥в (л≥н≥й).

” найзагальн≥шому вигл¤д≥ виробничу потужн≥сть пров≥дного цеху (д≥льниц≥) з виготовленн¤ однор≥дноњ продукц≥њ (пере≠робки сировини, виконанн¤ ≥нших виробничих операц≥й) можна визначити за одн≥Їю з таких формул

Ni=aiTpm

Ni=Tpm/ti

де NiЧ потужн≥сть /-го виробничого п≥дрозд≥лу п≥дприЇмства;

aiЧ продуктивн≥сть устаткуванн¤ у в≥дпов≥дних одиниц¤х ви≠м≥ру /-оњ продукц≥њ за годину;

TpЧ р≥чний фонд часу роботи устаткуванн¤;

m середньор≥чна к≥льк≥сть ф≥зичних одиниць устаткуванн¤;

tiЧ трудом≥стк≥сть виготовленн¤ одиниц≥ продукц≥њ (переробки сировини, час наданн¤ послуги в годинах).

–озраховуЇтьс¤ також технолог≥чна спроможн≥сть (потужн≥сть) решти виробничих ланок п≥дприЇмства (пор¤д з пров≥дними цехами чи д≥льниц¤ми).

“ак≥ розрахунки необх≥дн≥ дл¤ ви¤вленн¤ нев≥дпов≥дност≥ м≥ж потенц≥йними можливост¤ми з випуску продукц≥њ (наданн¤ по≠слуг) окремих виробничих п≥дрозд≥л≥в ≥ забезпеченн¤ узгодже≠ноњ технолог≥чноњ пропорц≥йност≥ м≥ж взаЇмозв'¤заними вироб≠ничими ланками. —туп≥нь в≥дпов≥дност≥ потужностей р≥зних структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства визначають через розра≠хунок ≥ пор≥вн¤нн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в сум≥жност≥, що характеризують сп≥вв≥дношенн¤ потужностей пров≥дного п≥дрозд≥лу та решти ви≠робничих ланок.

¬изначенн¤ виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства завершуЇтьс¤ складанн¤м балансу, що в≥дбиваЇ зм≥ни њњ величини прот¤≠гом розрахункового пер≥оду ≥ характеризуЇ вих≥дну потужн≥сть (Nвих). ƒл¤ цього використовуЇтьс¤ формула

Nвих=Nвх+Nотз+Nр±Nна-Nв

NвхЧ вх≥дна потужн≥сть п≥дприЇмства;

NотзЧ зб≥льшенн¤ потужност≥ прот¤гом розрахункового пер≥о≠ду внасл≥док зд≥йсненн¤ поточних орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в;

Nр Ч нарощуванн¤ виробничоњ потужност≥ завд¤ки реконструкц≥њ або розширенню п≥дприЇмства;

NнаЧ зб≥льшенн¤ (+) або зменшенн¤ (-) виробничоњ потужност≥, спричинене зм≥нами в номенклатур≥ та асортимент≥ продукц≥њ, що виготовл¤Їтьс¤;

NвЧ зменшенн¤ виробничоњ потужност≥ внасл≥док њњ вибутт¤,

тобто виведенн¤ з експлуатац≥њ певноњ к≥лькост≥ ф≥зично спрацьо≠ваного та техн≥чно застар≥лого .устаткуванн¤.

¬изначенн¤ й регулюванн¤ резервноњ виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ з допомогою розрахунк≥в необх≥≠дноњ к≥лькост≥ резервних агрегат≥в (груп устаткуванн¤) та обгрун≠туванн¤ розм≥р≥в експериментально-досл≥дних виробництв. «азви≠чай величина резервних потужностей дл¤ покритт¤ п≥кових наван≠тажень не перевищуЇ 10 Ч 15%, а дл¤ п≥дготовки та освоЇнн¤ ви≠робництва нових вироб≥в Ч 3 Ч 5% загальноњ потужност≥. ѕри цьо≠му треба враховувати, що резерв виробничоњ потужност≥ передба≠чаЇтьс¤, головне, дл¤ п≥дприЇмств, що вже дос¤гли р≥вн¤ вико≠ристанн¤ поточноњ потужност≥ не нижче за 95% ≥ випускають по≠над 25% новоњ продукц≥њ.

1	2

Ќазва: ћетоди обгрунтуванн¤ план≥в внутр≥шн≥х п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (782 прочитано)