≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћетодика обчисленн¤ основних статей калькул¤ц≥њ

ћетодика обчисленн¤ основних статей калькул¤ц≥њ

” процес≥ калькул¤ц≥њ пр¤м≥ витрати обчислюютьс¤ безпосередньо на калькул¤ц≥йну одиницю зг≥дно з чинними нормами й ц≥нами. Ќа не пр¤м≥ витрати спочатку складають кошторис на певний пер≥од, п≥сл¤ чого витрати розпод≥л¤ють м≥ж р≥зними виробами за в≥домою методикою.

—татт¤ Ђ—ировина й матер≥алиї м≥стить витрати на сировину, основн≥, допом≥жн≥ матер≥али, закуплен≥ вироби та нап≥вфабрикати, тобто витрати, ¤к≥ можна безпосередньо обчислити на одиницю продукц≥њ на п≥дстав≥ витратних норм ≥ ц≥н.  р≥м ц≥ни матер≥ал≥в, ураховуютьс¤ транспортно-загот≥вельн≥ витрати (плата за транспортуванн¤, вантажно-розвантажувальн≥ роботи, ком≥с≥йн≥ виплати загот≥вельним орган≥зац≥¤м та ≥н.). ≤з вартост≥ сировини й матер≥ал≥в в≥дн≥мають варт≥сть в≥дход≥в за ц≥ною ѓхнього можливого використанн¤ чи продажу.

—татт¤ Ђ≈нерг≥¤ технолог≥чнаї включаЇ витрати на енерг≥ю (паливо, електроенерг≥ю, пару, газ та ≥н.), ¤ка безпосередньо використовуЇтьс¤ в технолог≥чному процес≥ дл¤ зм≥ни стану або форми предмет≥в прац≥ (плавленн¤, нагр≥ванн¤, зварюванн¤, суш≥нн¤ ≥ т, п.). ќбчислюЇтьс¤ за нормами витрат ≥ тарифами на енерг≥ю.

—татт¤ Ђќсновна зароб≥тна плата виробник≥вї м≥стить витрати на оплату прац≥ роб≥тник≥в, безпосередньо зайн¤тих виготовленн¤м основноњ продукц≥њ. ќбчислюЇтьс¤ зг≥дно з нормами витрат часу на виконанн¤ технолог≥чних операц≥й ≥ тарифними ставками або в≥др¤дними розц≥нками на операц≥њ, детал≥, вузли.

ƒодаткова зарплата (оплата в≥дпусток, часу виконанн¤ державних обовТ¤зк≥в, доплати за виконанн¤ додаткових функц≥й та ≥н.) обчислюЇтьс¤ у в≥дсотках в≥д основноњ, а в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ потреби - виробник≥в у в≥дсотках в≥д суми основноњ та додатковоњ зарплати.

—татт¤ Ђ”триманн¤ та експлуатац≥¤ машин ≥ устаткуванн¤ї Ї комплексною та охоплюЇ так≥ витрати, ¤к амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ стосовно машин та устаткуванн¤, котр≥ належать до основних фонд≥в, витрати на електроенерг≥ю, стиснуте пов≥тр¤, пальне дл¤ приведенн¤ њх у д≥ю, технолог≥чний ≥нструмент, ремонт, оплату прац≥ з в≥дпов≥дними в≥драхуванн¤ми на соц≥альн≥ потреби роб≥тник≥в, ¤к≥ обслуговують машини (наладчики, електрики, слюсар≥ та ≥н.). Ќа ц≥ витрати складаЇтьс¤ кошторис дл¤ кожного цеху (виробництва) на р≥к (квартал). Ќа одиницю кожного р≥зновиду продукц≥њ витрати на утриманн¤ та експлуатац≥ю машин ≥ устаткуванн¤ обчислюютьс¤ методом розпод≥лу.

Ќайб≥льш поширеним на наших п≥дприЇмствах Ї розпод≥л цих витрат пропорц≥йно основн≥й зарплат≥ виробничник≥в, тобто

де —м - витрати на утриманн¤ та експлуатац≥ю машин ≥ устаткуванн¤ на одиницю продукц≥њ, грн.;

— з.о- основна зароб≥тна плата виробник≥в на одиницю продукц≥њ, грн.; –м - в≥дношенн¤ витрат на утриманн¤ та експлуатац≥ю машин ≥ устаткуванн¤ до основноњ зарплати виробник≥в (по цеху, виробництву), %.

ѕеревага цього методу пол¤гаЇ в його простот≥, але вади його надто велик≥. ѕо-перше, за такого розпод≥лу витрати на кожний вир≥б обчислюютьс¤ ¤к середн≥ по цеху незалежно в≥д того, на ¤кому устаткуванн≥ його обробл¤ють; по-друге, зарплата не може бути точною базою розпод≥лу витрат на утриманн¤ та експлуатац≥ю устаткуванн¤, бо за умов р≥зного р≥вн¤ механ≥зац≥њ прац≥ вона не в≥дображаЇ адекватно витрат машинного часу; по-третЇ, за комплексноњ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва функц≥њ роб≥тник≥в зм≥нюютьс¤ в напр¤м≥ зростанн¤ значенн¤ функц≥й контролю й регулюванн¤ роботи виробничих систем. ¬≥дтак зарплату вже не можна нормувати по операц≥йно, а отже, вона не може бути базою розпод≥лу ≥нших витрат.

—татт≥ Ђ«агально виробнич≥ витратиї, Ђ«агальногосподарськ≥ витратиї близьк≥ за зм≥стом ≥ р≥зн¤тьс¤ т≥льки за р≥внем узагальненн¤ витрат. «агально виробнич≥ - це витрати на управл≥нн¤, виробниче й господарське обслуговуванн¤ в межах цеху (виробництва). —юди вход¤ть витрати на зарплату з в≥драхуванн¤ми на соц≥альн≥ потреби прац≥вник≥в управл≥нн¤ цеху, спец≥ал≥ст≥в, обслуговуючого персоналу, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ стосовно буд≥вель ≥ споруд, кошти на ѓхнЇ утриманн¤, ремонт, на охорону прац≥ та ≥н. «агальногосподарськ≥ витрати Ї такими самими, т≥льки на р≥вн≥ п≥дприЇмства ¤к Їдиноњ системи. ƒодатково в них включають витрати на наб≥р ≥ п≥дготовку кадр≥в, в≥др¤дженн¤, обов'¤зков≥ платеж≥ (страхуванн¤ майна, платеж≥ за забрудненн¤ довк≥лл¤ тощо), виплату в≥дсотк≥в за кредити ≥ т. п. Ќа невеликих п≥дприЇмствах з без цеховою структурою ц≥ дв≥ статт≥ Їднаютьс¤ в одну.

–озпод≥л¤ютьс¤ загально виробнич≥ та загальногосподарськ≥ витрати здеб≥льшого однаково - пропорц≥йно основн≥й зарплат≥ виробник≥в. “очн≥шим Ї њхн≥й розпод≥л пропорц≥йно сум≥ основноњ зарплати й витратна утриманн¤ та експлуатац≥ю машин ≥ устаткуванн¤ за умови, що останн≥ обчислено на одиницю продукц≥њ достатньо обірунтованим способом.

—татт¤ Ђѕ≥дготовка та освоЇнн¤ виробництваї може м≥стити три р≥зновиди витрат на: освоЇнн¤ нових п≥дприЇмств, виробництв, цех≥в, агрегат≥в (пусков≥ витрати); п≥дготовку та освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ; п≥дготовч≥ роботи в добувн≥й промисловост≥. ÷≥ витрати списуютьс¤ на продукц≥ю р≥вними частками за встановлений пер≥од ѓхнього в≥дшкодуванн¤. ¬итрати на п≥дготовку та освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ в сер≥йному ≥ масовому виробництв≥ зг≥дно з прийн¤тим пор¤дком ф≥нансуютьс¤ ≥з прибутку або з позабюджетних фонд≥в ф≥нансуванн¤ науки ≥ техн≥ки.

—татт¤ Ђѕоза виробнич≥ витратиї м≥стить витрати на вивченн¤ ринку, на рекламу та продаж продукц≥њ. ƒе¤к≥ з цих витрат Ї пр¤мими, ≥ њх можна обчислити безпосередньо дл¤ окремих вироб≥в (витрати на тару, пакуванн¤, рекламу, транспортуванн¤, в певний район ринку). Ќепр¤м≥ витрати (на анал≥з ринку, ком≥с≥йн≥ виплати орган≥зац≥¤м збуту, проведенн¤ ¤рмарк≥в тощо) розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж виробами пропорц≥йно њхн≥й виробнич≥й соб≥вартост≥

1

Ќазва: ћетодика обчисленн¤ основних статей калькул¤ц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (755 прочитано)