≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћетодичн≥ основи плануванн¤ продуктивност≥ прац≥

ћетодичн≥ основи плануванн¤ продуктивност≥ прац≥

” ринков≥й економ≥ц≥ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ Ч основний чинник вир≥шенн¤ економ≥чних проблем п≥дприЇмства.

«м≥на сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж затратами робочого часу ≥ к≥льк≥стю виробленоњ продукц≥њ характеризуЇ рух продуктивност≥ прац≥. –≥вень ≥ динам≥ка продуктивност≥ прац≥ визначаютьс¤ складною взаЇмод≥Їю чинник≥в: матер≥ально-техн≥чних, орган≥зац≥йних, економ≥чних, соц≥альних, природнокл≥матичних, структурних.

ƒл¤ плануванн¤ продуктивност≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥ можуть використовуватис¤ варт≥сн≥ й натуральн≥ показники виробництва. ѕроте вим≥рюванн¤ продуктивност≥ в натуральних одиниц¤х практично не застосовуЇтьс¤ через р≥зноман≥тн≥сть ≥ непор≥вн¤нн≥сть продукц≥њ. ¬она часто обновлюЇтьс¤, зм≥нюютьс¤ њњ споживч≥ властивост≥. ÷им по¤снюЇтьс¤ повсюдне використанн¤ варт≥сних показник≥в. ѕ≥д час плануванн¤ продуктивност≥ прац≥ визначають р≥вень, темпи ≥ фактори њњ зростанн¤.

ћетою плануванн¤ зростанн¤ продуктивност≥ Ї:

Х розрахунок основних техн≥ко-економ≥чних показник≥в виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства на стад≥њ п≥дготовки ≥ пор≥вн¤нн¤ вар≥ант≥в проекту плану;

Х найповн≥ший обл≥к ефективност≥ впровадженн¤ заход≥в плану техн≥чного й орган≥зац≥йного розвитку виробництва;

Х визначенн¤ рол≥ й завдань окремих служб, в≥дд≥л≥в та ≥нших виробничих п≥дрозд≥л≥в у п≥двищенн≥ продуктивност≥ прац≥;

Х анал≥з динам≥ки зростанн¤ продуктивност≥ прац≥.

Ќайпоширен≥шим методом плануванн¤ показника п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ Ї плануванн¤ за факторами њњ зростанн¤.

”с≥ фактори, що впливають на п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, можна под≥лити на так≥:

1) структурн≥ зрушенн¤ у виробництв≥, тобто зм≥на частки окремих вид≥в продукц≥њ в загальному обс¤з≥ виробництва;

2) п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ виробництва;

3) удосконаленн¤ управл≥нн¤ орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥;

4) зм≥на обс¤гу виробництва продукц≥њ;

5) галузев≥ фактори, наприклад зм≥на г≥рничо-геолог≥чних умов, вм≥ст корисних речовин у руд≥ тощо;

6) уведенн¤ в д≥ю ≥ освоЇнн¤ нових об'Їкт≥в.

¬изначаючи к≥льк≥сний вплив окремих фактор≥в на п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, сл≥д виходити ≥з в≥дносноњ економ≥њ чисельност≥ прац≥вник≥в за рахунок впливу того чи ≥ншого фактора або њх сукупност≥. ¬их≥дним показником вс≥х планово-економ≥чних розрахунк≥в Ї необх≥дна чисельн≥сть промислово-виробничого персоналу (умовна), розрахована на основ≥ показник≥в базисного вироб≥тку ≥ запланованого обс¤гу виробництва, тобто вона дор≥внюЇ базисн≥й чисельност≥, помножен≥й на показник темпу зростанн¤ запланованого обс¤гу продукц≥њ. ¬плив можливоњ економ≥њ робочоњ сили на п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ за окремими факторами ≥ в ц≥лому визначаЇтьс¤ за допомогою показника умовноњ плановоњ чисельност≥, зменшеноњ за рахунок ус≥х фактор≥в.

ѕриклад. ” базисному пер≥од≥ обс¤г продукц≥њ п≥дприЇмства становив 2744 тис. грн., вироб≥ток на одного працюючого Ч 2000 грн., а обс¤г продукц≥њ на запланований пер≥од установлено в розм≥р≥ 2800 тис. грн. „исельн≥сть прац≥вник≥в у плановому пер≥од≥ за умови вироб≥тку на р≥вн≥ базисного пер≥оду становитиме: 2800000/2000=1400 (ос≥б). —правжн¤ ж потреба в прац≥вниках буде меншою. ƒл¤ њњ визначенн¤ необх≥дно врахувати економ≥ю робочоњ сили за окремими факторами.

¬≥дм≥нност≥ в умовах виробництва на п≥дприЇмствах, а також особливост≥ впливу на зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ окремих чинник≥в зумовлюють р≥зноман≥тн≥сть розрахунк≥в економ≥њ чисельност≥ за окремими факторами. ќднак можна визначити певн≥ загальн≥ принципи цих розрахунк≥в:

Х необх≥дн≥сть урахуванн¤ поправки на строк упровадженого заходу;

Х в тих випадках, коли впроваджуваний зах≥д стосуЇтьс¤ т≥льки частини роб≥тник≥в, результат множитьс¤ на в≥дпов≥дну частку роб≥тник≥в у загальн≥й њх чисельност≥;

Х за посл≥довного впровадженн¤ заход≥в, спр¤мованих на економ≥ю чисельност≥ прац≥вник≥в, застосовуЇтьс¤ ступ≥нчастий метод розрахунку, тобто наступна величина зменшенн¤ в≥дноситьс¤ не до перв≥сноњ чисельност≥ прац≥вник≥в, а до скороченоњ в результат≥ упровадженн¤ попередн≥х заход≥в.

¬плив вив≥льненн¤ чисельност≥ за рахунок кожного фактора визначаЇмо:

де ≈≥ ЦЦ економ≥¤ чисельност≥ працюючих за даним фактором, ос≥б;

„п Ч умовна чисельн≥сть працюючих, розрахована на запланований обс¤г

виробництва за вироб≥тком базисного року, ос≥б;

≈заг Ч економ≥¤ чисельност≥ промислово-виробничого персоналу, ос≥б;

¬еличина зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ в ц≥лому за рахунок д≥њ ус≥х фактор≥в по виробничому п≥дрозд≥лу визначаЇтьс¤ за формулою:

Ќа р≥вень продуктивност≥ прац≥ впливають структурн≥ зрушенн¤ у виробництв≥. ќск≥льки зб≥льшенн¤ планових обс¤г≥в виробництва по окремих цехах неоднакове, ост≥льки умовна чисельн≥сть працюючих, розрахована в ц≥лому по п≥дприЇмству, ≥ сума умовноњ чисельност≥ по цехах р≥знитиметьс¤:

≈чп = „баз Ј  об Ј „п,

де ≈чп Ч в≥дносна економ≥¤ чисельност≥ промислово-виробничого персоналу;

„баз Ч чисельн≥сть промислово-виробничого персоналу в окремих структурних

п≥дрозд≥лах у базисному пер≥од≥, ос≥б;

 об Ч коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва продукц≥њ у плановому пер≥од≥;

„п Ч умовна чисельн≥сть промислово-виробничого персоналу, розрахована в ц≥лому по

п≥дприЇмству.

¬ажливим фактором зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ Ї п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ виробництва, що дос¤гаЇтьс¤ за рахунок комплексноњ механ≥зац≥њ й автоматизац≥њ виробничих процес≥в, упровадженн¤ передовоњ технолог≥њ, модерн≥зац≥њ д≥ючого устаткуванн¤, зм≥ни конструкц≥њ ≥ техн≥чних характеристик вироб≥в, п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, пол≥пшенн¤ використанн¤ матер≥ал≥в, палива та ≥нших енергоресурс≥в, упровадженн¤ нових, ефективн≥ших вид≥в сировини, матер≥ал≥в та енергоресурс≥в. «м≥на чисельност≥ прац≥вник≥в у результат≥ впровадженн¤ новоњ техн≥ки, технолог≥њ, модерн≥зац≥њ устаткуванн¤ визначаЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤м чисельност≥ прац≥вник≥в дл¤ виконанн¤ запланованого обс¤гу роб≥т, до ≥ п≥сл¤ впровадженн¤ заход≥в.

де ≈чп Ч в≥дносна економ≥¤ чисельност≥ прац≥вник≥в, ос≥б;

ћ Ч загальна к≥льк≥сть одиниць устаткуванн¤ в запланованому пер≥од≥;

ћ1Ч к≥льк≥сть одиниць устаткуванн¤, що не п≥дл¤гаЇ техн≥чному удосконаленню;

ћ2Ч к≥льк≥сть одиниць нового або модерн≥зованого устаткуванн¤;

ѕ Ч показник п≥двищенн¤ продуктивност≥ нового або модерн≥зованого устаткуванн¤, %;

„пЧ чисельн≥сть промислово-виробничого персоналу на плановий пер≥од, розрахована

виход¤чи ≥з вироб≥тку базисного пер≥оду, ос≥б;

“д Ч к≥льк≥сть м≥с¤ц≥в д≥њ нового або модерн≥зованого устаткуванн¤;

“к Ч календарна к≥льк≥сть м≥с¤ц≥в у плановому пер≥од≥;

  Ч частка роб≥тник≥в, зайн¤тих на устаткуванн≥ в загальн≥й чисельност≥ прац≥вник≥в.

¬плив комплексноњ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ на економ≥ю прац≥ в де¤ких випадках можна визначити пр¤мим розрахунком. ¬плив удосконаленн¤ орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ на п≥двищенн¤ продуктивност≥ найчаст≥ше ви¤вл¤Їтьс¤ за такими напр¤мами: удосконаленн¤ управл≥нн¤ виробництвом, скороченн¤ втрат робочого часу (зменшенн¤ простоњв, невиход≥в на роботу); зб≥льшенн¤ норм ≥ зон обслуговуванн¤; скороченн¤ втрат в≥д браку; зм≥ни в спец≥ал≥зац≥њ виробництва, не пов'¤зан≥ з впровадженн¤м новоњ техн≥ки; впровадженн¤ прогресивних форм орган≥зац≥њ прац≥; зменшенн¤ к≥лькост≥ роб≥тник≥в, ¤к≥ не виконують норми вироб≥тку, тощо.

ѕол≥пшенн¤ використанн¤ робочого часу можна дос¤гти в результат≥ скороченн¤ ц≥лодобових ≥ внутр≥шньозм≥нних втрат (простоњ, прогули, не¤вки через хворобу, у зв'¤зку з виконанн¤м держобов'¤зк≥в, з дозволу адм≥н≥страц≥њ тощо). «меншенн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в за рахунок скороченн¤ втрат робочого часу:

де ”чр Ч частка роб≥тник≥в у загальн≥й чисельност≥ промислово-виробничого персоналу, %;

¬о Ч втрати робочого часу в базисному пер≥од≥, %;

¬пл Ч втрати робочого часу в плановому пер≥од≥, %.

≈коном≥¤ робочоњ сили в результат≥ скороченн¤ браку ≥ в≥дхилень в≥д нормальних умов роботи розраховуЇтьс¤ так само, ¤к ≥ при скороченн≥ втрат робочого часу.

≈коном≥¤ затрат прац≥ завд¤ки спец≥ал≥зац≥њ виробництва ≥ зб≥льшенню обс¤гу кооперованих поставок визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м частки куплених вироб≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в у загальному обс¤з≥ продукц≥њ:

де ѕпл Ч частка кооперованих поставок у плановому пер≥од≥, %;

ѕбаз Ч частка кооперованих поставок у базисному пер≥од≥, %.

¬елике значенн¤ дл¤ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ маЇ зниженн¤ чисельност≥ роб≥тник≥в, ¤к≥ не виконують норми вироб≥тку. –озрахунок в≥дносноњ економ≥њ робочоњ сили, дос¤гнутоњ завд¤ки такому зниженню, зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ показник≥в середнього виконанн¤ норм цими роб≥тниками, њх частки в загальн≥й чисельност≥ роб≥тник≥в ≥ коеф≥ц≥Їнта виконанн¤ норм у плановому пер≥од≥:

де ”чр ЦЦ частка роб≥тник≥в у загальн≥й чисельност≥ промислово-виробничого персоналу, %;

≈чр ЦЦ в≥дносна економ≥¤ чисельност≥ роб≥тник≥в, %;

ѕн Ч планове п≥двищенн¤ р≥вн¤ виконанн¤ норм вироб≥тку групою роб≥тник≥в, ¤к≥ не

виконують норми вироб≥тку, %;

”р Ч частка роб≥тник≥в, ¤к≥ не виконують норми вироб≥тку, в загальн≥й чисельност≥

роб≥тник≥в.

¬плив на зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ зм≥ни обс¤гу ≥ структури виробництва зд≥йснюЇтьс¤ за такими напр¤мами, ¤к зм≥на обс¤гу виробництва продукц≥њ, зм≥на питомоњ ваги окремих вид≥в продукц≥њ тощо. Ќеобх≥дно наголосити, що пропорц≥йно до зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва коливаЇтьс¤ лише чисельн≥сть основних роб≥тник≥в, ≥ значно меншою м≥рою Ч чисельн≥сть ≥нших категор≥й промислово-виробничого персоналу.

1	2

Ќазва: ћетодичн≥ основи плануванн¤ продуктивност≥ прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1299 прочитано)