≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћехан≥зм банкрутства в ”крањн≥ та шл¤хи його вдосконаленн¤

про припиненн¤ процедури санац≥њ в звТ¤зку в≥дновленн¤м платоспроможност≥ боржника, а в≥дтак ≥ припиненн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство;

про укладанн¤ мировоњ угоди;

про зверненн¤ в арб≥тражний суд з проханн¤м про подовженн¤ терм≥ну процедури санац≥њ;

про зверненн¤ в арб≥тражний суд з проханн¤м про визнанн¤ боржника банкрутом ≥ в≥дкритт¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури в звТ¤зку з в≥дсутн≥стю ознак в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника.

—л≥д зауважити, що мирова угода може бути укладена на будь-¤к≥й стад≥њ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство. –≥шенн¤ про укладанн¤ ц≥Їњ угоди в≥д ≥мен≥ кредитор≥в приймаЇтьс¤ ком≥тетом кредитор≥в ≥ вважаЇтьс¤ прийн¤тим за умови, що вс≥ кредитори, вимоги ¤ких забезпечен≥ заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладанн¤ угоди. «атвердженн¤ мировоњ угоди арб≥тражним судом Ї п≥дставою дл¤ припиненн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство. ¬ той же час, за за¤вою будь-кого з кредитор≥в мирова угода може бути визнана нед≥йсною, а в≥дтак провадженн¤ у справ≥ про банкрутство буде поновлено.

ћетою л≥кв≥дац≥йноњ процедури Ї сп≥в розм≥рне задоволенн¤ визнаних судом вимог кредитор≥в. ÷¤ процедура завершуЇ справу про банкрутство. ” в≥дпов≥дност≥ ≥з ст.22 «акону строк л≥кв≥дац≥йноњ процедури не повинен перевищувати 12 м≥с¤ц≥в (можливе подовженн¤ строку на 6 м≥с¤ц≥в). ѕроведенн¤ процедури л≥кв≥дац≥њ доручаЇтьс¤ л≥кв≥датору. …ому на прот¤з≥ трьох дн≥в з дн¤ його призначенн¤ передаЇтьс¤ бухгалтерська та ≥нша документац≥¤ банкрута, штампи, печатки, матер≥альн≥ та ≥нш≥ ц≥нност≥. ƒо нього переход¤ть права кер≥вника (орган≥в керуванн¤) юридичноњ особи Ц банкрута. Ћ≥кв≥датор над≥лений наступними повноваженн¤ми:

приймаЇ в своЇ п≥дпор¤дкуванн¤ майно боржника та орган≥зовуЇ його збер≥ганн¤;

проводить ≥нвентаризац≥ю ≥ оц≥нку майна;

предТ¤вл¤Ї трет≥м особами вимоги щодо поверненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ банкруту;

зд≥йснюЇ заходи, спр¤мован≥ на пошук, ви¤вленн¤ ≥ поверненн¤ майна банкрута, ¤ке знаходитьс¤ у трет≥х ос≥б;

реал≥зуЇ майно банкрута дл¤ задоволенн¤ вимог, ¤к≥ включен≥ в реЇстр вимог кредитор≥в.

Ћ≥кв≥датор також очолюЇ л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю, до ¤коњ вход¤ть представники кредитор≥в, ф≥нансових орган≥в, а у випадку необх≥дност≥ Ц представники јнтимонопольного ком≥тету, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, держоргану з питань банкрутства.

ѕ≥сл¤ проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ ≥ оц≥нки майна л≥кв≥датор розпочинаЇ його продаж на в≥дкритих торгах. „ерез засоби масовоњ ≥нформац≥њ в≥н опов≥щаЇ про пор¤док продажу майна банкрута, складу, умовах та строках придбанн¤ майна. ” випадку надходженн¤ двох ≥ б≥льше пропозиц≥й в≥дносно придбанн¤ майна л≥кв≥датор орган≥зовуЇ конкурс (аукц≥он).  ошти, отриман≥ в≥д продажу майна, спр¤мовуютьс¤ на задоволенн¤ вимог кредитор≥в зг≥дно њх черговост≥: вимоги, забезпечен≥ заставою, вих≥дн≥ допомоги зв≥льненим, витрати арб≥тражноњ процедури, обовТ¤зки перед прац≥вниками (зокрема, заборгован≥сть ≥з зароб≥тноњ плати), податкова заборгован≥сть, претенз≥њ кредитор≥в, не забезпечен≥ заставою, поверненн¤ внеск≥в колективу до статутного фонду, решта вимог.

Ћ≥кв≥датор виконуЇ своњ обовТ¤зки до моменту завершенн¤ процедури л≥кв≥дац≥њ, що п≥дтверджуЇтьс¤ визначенн¤м арб≥тражного суду, ¤ке Ї п≥дставою дл¤ виключенн¤ юридичноњ особи-банкрута з ™диного державного реЇстру п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ”крањни. « цього моменту вс≥ вимоги кредитор≥в вважаютьс¤ погашеними. ёридична особа ¤к субТЇкт права ≥ п≥дприЇмство ¤к майновий комплекс припин¤ють своњ ≥снуванн¤.

ќтже, ¤кщо попередн≥й механ≥зм банкрутства б≥льшою м≥рою працював на кредитора ≥ передбачав практично безапел¤ц≥йне банкрутство боржника, то новий надаЇ можлив≥сть пошуку шл¤х≥в в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника Ц санац≥њ, укладанн¤ мировоњ угоди ≥з застосуванн¤м цес≥њ, переоформленн¤ боргу чи його переуступки.

—л≥д в≥дм≥тити ще про одну особлив≥сть нового механ≥зму. ” випадку прийн¤тт¤ арб≥тражним судом постанови про визнанн¤ боржника банкрутом ≥ в≥дкритт¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури кер≥вник п≥дприЇмства-банкрута зв≥льн¤Їтьс¤ з роботи, про що робитьс¤ запис у його трудов≥й книжц≥ (абсолютно новий зах≥д дл¤ нашого трудового законодавства, внесений «аконом до  одексу закон≥в про працю). ѕричому в цьому в≥дношенн≥ редакц≥¤ украњнського закону вигл¤даЇ б≥льш-менш мТ¤кою, бо, наприклад, рос≥йський закон Уѕро неспроможн≥сть (банкрутство)Ф передбачаЇ, що невиконанн¤ кер≥вником зобовТ¤занн¤ по своЇчасному поданню за¤ви самого боржника до арб≥тражного суду т¤гне за собою субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть кер≥вника боржника та член≥в л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ.

3. ѕ–ќЅЋ≈ћ» ћ≈’јЌ≤«ћ” ЅјЌ –”“—“¬ј

“ј ЎЋя’» ѓ’ ¬»–≤Ў≈ЌЌя

Ќе дивл¤чись на весь прогресивний характер нового механ≥зму в≥н все ж таки не позбавлений недол≥к≥в, ¤к≥ ≥ були ви¤вленн≥ практикою його застосуванн¤. «агалом «” Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомФ, списаний з аналог≥чних акт≥в де¤ких крањн ™вропи (‘ранц≥¤, ѕольща ≥ ≥н.) та —Ўј. якщо вдатис¤ до зах≥дного досв≥ду, з 1978 р. в —Ўј д≥Ї типово продеб≥торська система законодавства, ¤ка дозвол¤Ї збер≥гати колишню адм≥н≥страц≥ю й проводити реорган≥зац≥ю в ≥нтересах староњ команди менеджер≥в. ј, наприклад, в ¬еликобритан≥њ п≥дходи навпаки прокредиторськ≥. ¬≥тчизн¤н≥ законодавц≥, очевидно, прагнули знайти Узолоту серединуФ, виход¤чи з необх≥дност≥ збереженн¤ б≥знесу боржника, адже у проборжников≥й систем≥ (це в основному ‘ранц≥¤ та —Ўј) в≥дновленн¤м платоспроможност≥ боржника завершуЇтьс¤ лише в≥д семи до дес¤ти в≥дсотк≥в справ про банкрутство. ¬ той же час англ≥йц≥ з жорсткою прокредиторською системою збер≥гають б≥знес у пТ¤тдес¤ти в≥дсотках випадк≥в, д≥ючи при цьому дуже оперативно: усувають колишню адм≥н≥страц≥ю, суд призначаЇ зовн≥шнього керуючого, головне завданн¤ ¤кого Ц знайти покупц¤ ≥ швидко продати активи. ѕ≥сл¤ продажу б≥знес ≥ робоч≥ м≥сц¤ збер≥гаютьс¤, ф≥рма працюЇ, хоч власник ≥ зм≥нюЇтьс¤ на б≥льш ефективного. Ќаш закон з ц≥Їњ точки зору вигл¤даЇ досить еклектично, оск≥льки, з одн≥Їњ сторони, спр¤мований на в≥дновленн¤ платоспроможност≥, а з ≥ншого Ц досить тривалий час дозвол¤Ї зд≥йснювати ц≥ заходи старою командою управл≥нц≥в хоч ≥ п≥д певним контролем. ѕроте чи можна спод≥ватис¤, що старий менеджмент, ¤кий власне ≥ дов≥в п≥дприЇмство до кризового стану (банкрутства), спроможетьс¤ його з ц≥Їњ ситуац≥њ вит¤гти? ƒосить сумн≥вно. јдже кр≥м того, досудова ≥нстанц≥¤ не передбачаЇ в≥дстороненн¤ кер≥вництва п≥дприЇмства-боржника ≥ Ї системою заход≥в щодо в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника, ¤к≥ може зд≥йснювати власник майна (орган, уповноважений управл¤ти майном) боржника, ≥нвестор, з метою запоб≥ганн¤ банкрутству боржника шл¤хом реорган≥зац≥йних, орган≥зац≥йно-господарських, управл≥нських, ≥нвестиц≥йних, техн≥чних, ф≥нансово-економ≥чних, правових заход≥в в≥дпов≥дно до законодавства до початку порушенн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство. “аким чином кредитори вт¤гуютьс¤ у Упереговорний процесФ стосовно своњх вимог, ¤кий може носити навмисно зат¤гнутий характер. ¬веденн¤ до «акону процедури Умирова угодаФ та закр≥пленн¤ можливост≥ њњ укладанн¤ на будь-¤к≥й стад≥њ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство також св≥дчать про зазначену сутн≥сть «акону, але використанн¤ цього правового ≥нституту Ї ц≥лком виправданим.

« огл¤ду на вищевикладену проблему доц≥льним було б передбачити в «акон≥ б≥льш широк≥ можливост≥ дл¤ усуненн¤ кер≥вництва боржника, окреслити перел≥к ситуац≥й в ¤ких його усуненн¤ Ї безсп≥рним (наприклад, ¤кщо кризовий стан п≥дприЇмства Ї насл≥дком зловживань, безгосподарност≥, та безпосередньоњ недобросов≥сност≥ вищого управл≥нського апарату, а не зумовлений, наприклад, незадов≥льною плат≥жною дисципл≥ною його контрагент≥в).

≤нший недол≥к «акону криЇтьс¤ в ст.6, за ¤кою справа про банкрутство порушуЇтьс¤ арб≥тражним судом, ¤кщо безсп≥рн≥ вимоги кредитора (кредитор≥в) до боржника сукупно складають не менше 300 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати, ¤к≥ не були задоволен≥ боржником прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ встановленого дл¤ њх погашенн¤ строку. ќтже боржнику достатньо не задовольнити безсп≥рн≥ вимоги кредитора на суму понад 35 400 грн. (на сьогодн≥шн≥й день Ц 300 * 118 грн.), щоб отримати коп≥ю ухвали арб≥тражного суду про порушенн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство. 35 400 грн. Ц це багато чи мало? Ќа мою думку Ц дивл¤чись дл¤ кого, адже дл¤ середнього чи великого б≥знесу це зовс≥м не значна сума, в той час ¤к дл¤ представник≥в малого та м≥кроб≥знесу вона може вважатис¤ астроном≥чною. ќчевидно, що розробники «акону п≥шли на певний компром≥с, виг≥дний в першу чергу п≥дприЇмствам ≥з незначним оборотом, ¤ким можна спод≥ватис¤ ≥ на автоматичне зростанн¤ ц≥Їњ меж≥ пропорц≥йно зб≥льшенню м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати. “ому, на мою думку, необх≥дно провести градац≥ю м≥н≥мальних сум позов≥в дл¤ р≥зних за розм≥рами субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, враховуючи при цьому особливост≥ њх д≥¤льност≥, галузеву приналежн≥сть.

¬иход¤чи з тлумаченн¤ статтей 1 та 14 «акону стосовно пон¤тт¤ Уоф≥ц≥йний друкований органФ, можна д≥йти висновку, що дл¤ оголошенн¤ про порушенн¤ справи про банкрутство достатньо подати ≥нформац≥ю до друкованого виданн¤ в≥дпов≥дноњ обласноњ ради за м≥сцезнаходженн¤м боржника. ј це значно обмежуЇ можливост≥ кредитор≥в у в≥дстеженн≥ таких публ≥кац≥й ≥ своЇчасному звертанн≥ до арб≥тражного суду. “ому перел≥к оф≥ц≥йних друкованих орган≥в необх≥дно обмежити виданн¤ми У√олос ”крањниФ ≥ У”р¤довий курТЇрФ ≥ вилучити виданн¤ в≥дпов≥дноњ обласноњ ради за м≥сцезнаходженн¤м боржника. ƒо реч≥, таке вир≥шенн¤ проблеми закр≥плене в проект≥ «акону Уѕро внесенн¤ зм≥н до «” Фѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомФ.

Ќе позбавлений недол≥к≥в ≥ принципово новий вид п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ дл¤ ”крањни (на в≥дм≥ну, наприклад, в≥д –ос≥њ, де арб≥тражн≥ керуюч≥ працюють з 1.03.1998 р. Ц дати вступу в силу рос≥йського закону Уѕро неспроможн≥сть (банкрутство)Ф) Ц ≥нститут арб≥тражних керуючих. јрб≥тражний керуючий стаЇ ключовою ф≥гурою у вир≥шенн¤ подальшоњ дол≥ потенц≥йного банкрута. «а визначенн¤м «акону арб≥тражним керуючим може бути призначено лише л≥цензованого фах≥вц¤.  ≥льк≥сть (а також ≥ ¤к≥сть п≥дготовки) л≥цензованих арб≥тражних керуючих, без ¤ких практично не можливе зд≥йсненн¤ процедур, передбачених «аконом, поки що далеко неадекватна потреб≥ в них. ¬ насл≥док чого Ц швидк≥сть та масштаб зм≥н, ¤к≥ передбачен≥ новим механ≥змом, Ї досить низькими.

÷≥лком недостатн≥м вигл¤даЇ ≥ захист особи арб≥тражного керуючого, житт¤ та здоровТ¤ ¤кого, за «аконом, лише можуть бути застрахован≥ за рахунок кошт≥в кредитор≥в зг≥дно з законодавством, а ризик зд≥йсненн¤ такого роду д≥¤льност≥ Ї надзвичайно великим (процеси банкрутства охоплюють приватизац≥ю та реструктуризац≥ю п≥дприЇмств ≥ досить часто повТ¤зан≥ ≥з д≥¤ми крим≥нальних структур). ¬ польськ≥й практиц≥, де також д≥ють арб≥тражн≥ керуюч≥ (синдики), питанн¤ власноњ безпеки вир≥шуютьс¤ ними самост≥йно Ц њм приходитьс¤ витрачатис¤ не т≥льки на пом≥чник≥в, але й на охорону. “ому оплата прац≥ синдик≥в в ѕольщ≥ Ї в≥дпов≥дно високою. ” нас же «акон обмежуЇ оплату прац≥ арб≥тражного кер≥вника середньою за останн≥й р≥к перед початком процедури зарплатою директора, та й њњ може не бути. ќсновним заохоченн¤м роботи управител¤ Ї разова винагорода, ¤ка становить певний в≥дсоток в≥д суми поверненн¤ борг≥в. ” –ос≥њ початково така винагорода була законодавчо обмежена 5%, але працювати на таких умовах практично н≥хто не погоджувавс¤. ќбмеженн¤ довелос¤ зн¤ти, ≥ ц≥на послуг одразу п≥дскочила до 15-25%. Ќе врегульованим залишаЇтьс¤ ≥ питанн¤: ¤к на практиц≥ зац≥кавлен≥ у банкрутств≥ особи зможуть оплачувати послуги арб≥тражного керуючого за в≥дсутност≥ (чи недостатност≥) у банкрута майна. Ќехтуванн¤ ж, з боку «акону, матер≥альних потреб та необх≥дност≥ високого р≥вн¤ захисту арб≥тражного керуючого п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть корупц≥њ, використанн¤ останн≥м механ≥зм≥в банкрутства дл¤ дос¤гненн¤ особистих корисливих ц≥лей.

Ќе дивл¤чись на те, що новим «аконом створен≥ спри¤тлив≥ умови дл¤ проведенн¤ санац≥њ п≥дприЇмств-банкрут≥в на сьогодн≥шн≥й день така процедура не д≥стала широкого поширенн¤. ќдн≥Їю з головних причин Ї те, що грошей на нењ н≥хто зазвичай не даЇ.  редитори, ¤к правило, прагнуть повернути своњ борги, а боржники Ц бодай частково в≥ддати борги. ™диним виходом тут може слугувати реструктуризац≥¤ п≥дприЇмства, коли де¤к≥ активи розпродуютьс¤, а виторг спр¤мовуЇтьс¤ на потреби санац≥њ. јле й тут ≥снуЇ проблема: застар≥л≥ основн≥ фонди (а це Ї характерним дл¤ переважноњ б≥льшост≥ украњнських п≥дприЇмств), ¤к правило, не Ї л≥кв≥дним майном. „астковим виходом ≥з даноњ проблеми могла б стати застава або продаж нерухомост≥, а головне Ц земл≥. јле на сьогодн≥шн≥й день на завад≥ цьому стоњть пол≥тика м≥сцевих адм≥н≥страц≥й та не сформован≥сть ринку земл≥ в ”крањн≥.

ќтже, кредитори та ≥нвестори поки що не зац≥кавлен≥ у проведенн≥ процедури в≥дновленн¤ платоспроможност≥ свого боржника. ƒл¤ державних п≥дприЇмств ще одним джерелом кошт≥в на проведенн¤ санац≥њ Ї ф≥нансуванн¤ з держбюджету. ѕричому в цьому випадку витрати на санац≥ю повинн≥ ф≥гурувати в «акон≥ про державний бюджет на в≥дпов≥дний р≥к. ѕри ≥снуючому стан≥ справ ур¤д навр¤д чи може дозволити соб≥ витрачати на ц≥ заходи велик≥ кошти. «окрема, «аконом про бюджет на 2000 р≥к було призупинено д≥ю статей «акону Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥...Ф, що стосуютьс¤ процедури санац≥њ дл¤ держп≥дприЇмств. ¬ин¤ток було зроблено лише дл¤ п≥дприЇмств, що випускають трактори ≥ комбайни. “ак, два Успец закониФ (так≥, що п≥д них маЇ Уп≥длаштовуватис¤Ф решта законодавства) Ц «акон Уѕро бюджет на поточний р≥кФ та Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥...Ф Ц перебувають у суперечност≥. Ѕюджетний закон, фактично, вимагав безальтернативноњ л≥кв≥дац≥њ неплатоспроможних п≥дприЇмств ≥ на сьогодн≥шн≥й день в≥дновленн¤ њх платоспроможност≥, ¤ке проголошене за мету «аконом Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥...Ф Ц не б≥льш н≥ж м≥раж.

Ќе т≥льки не вир≥шила, а й нав≥ть в де¤к≥й м≥р≥ поглибила проблеми банкрутства держп≥дприЇмств ѕостанова ѕро ѕор¤док проведенн¤ досудовоњ санац≥њ держп≥дприЇмств, затверджена  ћ” 17.03.2000 р.. ¬ ц≥лому вона лише формально носить продеб≥торський характер ≥ не передбачаЇ вагомих важел≥в дл¤ реального в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржник≥в-держп≥дприЇмств, хоча перел≥к заход≥в, ¤к≥ можуть застосовуватис¤ з метою в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника розширений. ¬ цей перел≥к на сьогодн≥ вход¤ть: реструктуризац≥¤ п≥дприЇмства, перепроф≥люванн¤ виробництва, закритт¤ нерентабельних виробництв, в≥дчуженн¤ основних фонд≥в, передача майна в оренду, в≥дстроченн¤ платеж≥в, переоформленн¤ короткострокових кредит≥в в довгостроков≥, скороченн¤ персоналу. якщо в≥дкинути де¤ку терм≥нолог≥чну плутанину (перепроф≥люванн¤ ≥ закритт¤ нерентабельних виробництв, наприклад, вход¤ть у пон¤тт¤ Уреструктуризац≥¤Ф), то д≥йсно свобода маневр≥в дл¤ кер≥вник≥в санац≥њ зб≥льшена. ¬ перел≥ку нав≥ть передбачено можлив≥сть скороченн¤ прац≥вник≥в, про що ш≥сть рок≥в потому не можна було б ≥ у¤вити. ¬ той же час присутню ран≥ше норму про обовТ¤зкове врахуванн¤ соц≥альних насл≥дк≥в закритт¤ (перепроф≥люванн¤) того чи ≥ншого п≥дприЇмства скасовано. ¬ цьому значенн≥ ѕор¤док носить виражену антисоц≥альну спр¤мован≥сть, адже одночасно не вводить жодних захисних механ≥зм≥в дл¤ скорочених прац≥вник≥в.

√оловний недол≥к постанови Ц повна невизначен≥сть прав кредитора державного п≥дприЇмства. “ак, в≥н може виходити з ≥н≥ц≥ативою щодо проведенн¤ санац≥њ боржника, може брати участь в розробц≥ плану санац≥њ ≥ все. ¬ той же час повноваженн¤ держоргану, ¤кий за визначенн¤м, в≥дстоюЇ ≥нтереси боржника, довол≥ широк≥.

Ќасамперед насторожуЇ по¤ва в документ≥ строк≥в проведенн¤ санац≥њ Ц Устроки проведенн¤ санац≥њ не повинн≥ перевищувати 12 м≥с¤ц≥в. ¬ окремих випадках уповноважений орган може подовжити строки, але не б≥льше н≥ж на ш≥сть м≥с¤ц≥вФ. јналог≥чн≥ строки ф≥гурують в «акон≥ Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ ...Ф. јле там р≥шенн¤ про санац≥ю приймають кредитори, а не боржники або вповноважений орган.

≤нша суперечн≥сть пол¤гаЇ в тому, що дл¤ потенц≥йних ≥нвестор≥в або кредитор≥в передбачено Упридбанн¤ прав власност≥ на майно п≥дприЇмства у в≥дпов≥дност≥ ≥з законодавствомФ. ÷им фактично пропонуЇтьс¤ приватизац≥¤ державного майна. јле д≥юче законодавство про приватизац≥ю державного майна (за вин¤тком окремих разових випадк≥в в≥дчуженн¤ основних засоб≥в виробництва) не передбачаЇ ч≥ткого пор¤дку придбанн¤ такого майна в ход≥ процедури досудовоњ санац≥њ ¤к засобу приватизац≥њ.

ѕ≥д час проведенн¤ санац≥њ, боржника (державне п≥дприЇмство зокрема) збанкрутити практично неможливо. “обто кредитор може спробувати порушити справу про банкрутство, але навр¤д чи будь-¤кий суд прийме р≥шенн¤ до зак≥нченн¤ санац≥њ держп≥дприЇмства. якщо взагал≥ прийме справу до розгл¤ду.

–озгл¤немо г≥потетичну ситуац≥ю. ”¤вимо, що де¤кому кредитору терм≥ново необх≥дно повернути своњ грош≥ (в≥н сам може опинитис¤ у стан≥ банкрутства). ƒ≥знавшись про це, держп≥дприЇмство сп≥льно з уповноваженим органом ≥н≥ц≥юЇ процедуру авто санац≥њ ≥ на в≥с≥мнадц¤ть м≥с¤ц≥в таке державне п≥дприЇмство застраховане в≥д неприЇмностей.

ѕод≥бн≥ тенденц≥њ небезпечн≥ не т≥льки сам≥ по соб≥. јдже в≥дсутн≥сть д≥Ївого механ≥зму банкрутства Ц одна з головних причин, ¤ка стримуЇ розвиток кредитуванн¤: ¤к грошового так ≥ товарного.

Ќарешт≥, в  онституц≥њ ”крањни, ¤ка Ї основним «аконом ”крањни, задекларовано р≥вн≥сть вс≥х форм власност≥. “ому неприпустимим Ї створенн¤ п≥льгових умов Ц так званих Убанкрутних кан≥кулФ дл¤ держп≥дприЇмств ≥ обмеженн¤ прав ≥нших форм власност≥.

”суненн¤ вищезазначених недол≥к≥в, врегулюванн¤ суперечностей, ¤к≥ виникають м≥ж р≥зними законодавчими актами забезпечать д≥Їв≥сть нового механ≥зму банкрутства, ¤кий за своЇю суттю Ї прогресивним. « ц≥Їю метою було розроблено проект «акону Уѕро внесенн¤ зм≥н до «” Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомФ. ¬≥н зокрема передбачаЇ конкретизац≥ю положень щодо арб≥тражного керуючого Ц в≥дтепер ним може бути лише ф≥зична особа Ц субТЇкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ка маЇ вищу юридичну або економ≥чну осв≥ту, волод≥Ї спец≥альними знанн¤ми та не Ї зац≥кавленою особою щодо боржника ≥ кредитор≥в (зараз ц≥ вимоги формально стосуютьс¤ лише розпор¤дника майна).

”точнено повноваженн¤ керуючого санац≥Їю. «окрема, в≥н зобовТ¤зуЇтьс¤ не просто зд≥йснювати заходи щодо ст¤гненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ боржником, але й подавати в≥д ≥мен≥ боржника позови про це. ј його право в≥дмовл¤тис¤ в≥д договор≥в у раз≥ ¤кщо њх виконанн¤ завдаЇ збитк≥в боржнику пор≥вн¤но з аналог≥чними договорами, що укладаютьс¤ за таких же умов, трансформуютьс¤ в право в≥дмовл¤тис¤ в≥д ус≥х договор≥в, виконанн¤ ¤ких завдаЇ боржнику збитк≥в.

¬ той же час законопроект в своЇму ставленн≥ до кредитор≥в ≥ њх прав Ї дуже жорстким. Ќасамперед, зТ¤вл¤Їтьс¤ под≥л кредитор≥в на УконкурснихФ та УпоточнихФ. ѕ≥д Уконкурсними кредиторамиФ сл≥д розум≥ти кредитор≥в за вимогами до боржника, ¤к≥ виникли до порушенн¤ справи про банкрутство або визнан≥ ¤к так≥ зг≥дно з цим законопроектом ≥ не забезпечен≥ заставою майна боржника. ¬ свою чергу, Употочними кредиторамиФ Ї кредитори за вимогами до боржника, ¤к≥ виникли п≥сл¤ порушенн¤ провадженн¤ справи про банкрутство. «аконопроект над≥л¤Ї Уконкурсних кредитор≥вФ б≥льшими правами н≥ж УпоточнихФ. —аме з Уконкурсних кредитор≥вФ складаютьс¤ збори кредитор≥в ≥ њх ком≥тет.  р≥м того, Уконкурсний кредиторФ здобуваЇ право отримувати в≥д розпор¤дника майна ≥нформац≥ю про вимоги ≥нших кредитор≥в та заперечувати њх. ”точнено також, що л≥кв≥датор маЇ право за¤вл¤ти запереченн¤ лише щодо Употочних кредитор≥вФ.

Ѕ≥льш жорстко сформульован≥ ≥ вимоги дл¤ ви¤вленн¤ кредитор≥в при порушенн≥ справи про банкрутство. «окрема, встановлюЇтьс¤, що вимоги Уконкурсних кредитор≥вФ, за¤влен≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку, встановленого дл¤ њх поданн¤ (до реч≥, цей терм≥н дещо уточнено: зам≥сть м≥с¤ц¤ пропонуЇтьс¤ визначити його у 30 дн≥в), або не ви¤влен≥ взагал≥ Ц не розгл¤даютьс¤ ≥ вважаютьс¤ погашеними, про що арб≥тражний суд зазначаЇ в ухвал≥, ¤кою затверджуЇ реЇстр вимог кредитор≥в. ѕ≥дкреслюЇтьс¤, що цей терм≥н Ї прис≥чним ≥ поновленню не п≥дл¤гаЇ.

“обто законопроект вимагаЇ в≥д кредитор≥в пост≥йно зд≥йснювати мон≥торинг стану своњх контрагент≥в-боржник≥в (це також Ї проблематичним на сьогодн≥шн≥й день, оск≥льки нав≥ть оф≥ц≥йна статистична зв≥тн≥сть не Ї загальнодоступною, а альтернативн≥ джерела ≥нформац≥њ на ”крањн≥ ще практично не в≥дпрацьован≥), б≥льш зважено п≥дходити до вибору форм ≥ способ≥в розрахунк≥в (тут можна передбачити скороченн¤ грошового та товарного кредитуванн¤).

–озоренн¤ п≥дприЇмства завжди Ї трагед≥Їю ≥ дл¤ його кер≥вництва, ≥ дл¤ тих, хто вклав у нього кошти, ≥ дл¤ тих, хто на ньому працюЇ. ћехан≥зм банкрутства покликаний помТ¤кшити негативн≥ насл≥дки провалу дл¤ вс≥х, звод¤чи њх до м≥н≥муму. ÷е може бути дос¤гнуто, зокрема, за рахунок використанн¤ страхуванн¤ ризик≥в неповерненн¤ витрат, створенн¤ гарант≥йних фонд≥в. ƒл¤ своЇчасност≥ розрахунк≥в ≥з зв≥льненими прац≥вниками може створюватис¤ гарант≥йний фонд, ¤кий утримуватиметьс¤ ≥з в≥дпов≥дних внеск≥в вс≥х п≥дприЇмств. јрб≥тражний керуючий отримуЇ кредит у цьому фонд≥ ≥ виплачуЇ зв≥льненим вих≥дну допомогу, а п≥сл¤ продажу майна повертаЇ кошти до фонду ≥з низькими в≥дсотками. ≈фективн≥сть використанн¤ таких механ≥зм≥в п≥дтверджена закордонною практикою (ѕольщею, —ловаччиною, ”горщиною та ≥н.) Ц вона дозвол¤Ї уникнути соц≥альних вибух≥в, спричинених банкрутством.

—в≥това практика показала, що ефективн≥сть застосуванн¤ механ≥зму банкрутства, за умови на¤вност≥ всього необх≥дного У≥нструментар≥юФ Ї високою. ѕроте та ж практика виробила ≥ р¤д вимог, без виконанн¤ ¤ких дана процедура перетворюЇтьс¤ з оздоровчоњ в каральну. —еред них можна вид≥лити так≥, ¤к достатньо розвинена економ≥ка, б≥льш-менш стаб≥льна ф≥нансова ситуац≥¤, на¤вн≥сть в≥дпов≥дноњ правовоњ бази, грамотна ≥нвестиц≥йна пол≥тика ≥ на¤вн≥сть самих ≥нвестор≥в, напрацьована система оздоровчих ≥ антикризових засоб≥в, пристосованих саме до економ≥ки даноњ крањни, на¤вн≥сть висококвал≥ф≥кованого штату антикризових керуючих. ќсобливо важливим Ї використанн¤ даного ≥нституту в комплекс≥ з ≥ншими засобами: ≥нвестиц≥¤ми, державним регулюванн¤м ≥ п≥дтримкою.

—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–»

«акон ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомФ в≥д 30.06.99 р. є784-XIV.

—торонн≥м ¬. « банкрутством щось не так, ¤к мало бути... //Ѕухгалтер≥¤ - є12 (427) Ц 2001 р. Ц с.8.

—идорук —. Ѕанкрутом можеш ти не бути... // √алицьк≥ контракти - є22 Ц 2000 р. Ц с.10-12.

ѕрилипко ё. “енденц≥њ у ф≥нансовому стан≥ п≥дприЇмств (п≥дсумки 1999 року) // ÷≥нн≥ папери ”крањни. - є29 Ц 2000 р. Ц с.12.

¬олченко ј. Ќеподсудные. // Ѕизнес - є13 (376) Ц 2000 г. Ц с.29.

¬арг≥ч —. –еформуванн¤ власност≥ шл¤хом банкрутства. //÷≥нн≥ папери ”крањни. -є9 Ц 2000 р. Ц с.6-7.

¬арг≥ч —. ћехан≥зм банкрутства: п≥дсумки його д≥њ в ”крањн≥. //÷≥нн≥ папери ”крањни. -є8 Ц 2000 р. Ц с.4-5.

“рет¤к ќ. ѕро проблему банкрутства п≥дприЇмств. // ≈коном≥ка ”крањни - є2 Ц 2000 р. Ц с.46-49.

√аврилова Ќ.—. »нститут банкротства: о новом этапе становлени¤. // –осийский экономический журнал - є8 Ц 2000 г. Ц с.87-89.

“ычино —., ѕушкар —., Ўапиро —., ќбрусова ». Ќовый ответ на старые вопросы. // ‘инансова¤ консультаци¤ Ц є49-52 Ц 1999 г. Ц с.11-48 /приложение/.

¬арг≥ч —. ћехан≥зм банкрутства виправл¤тиме перекоси в приватизац≥њ. //÷≥нн≥ папери ”крањни - є45 Ц 1999 р. Ц с.6-7.

¬арг≥ч —. јтнибанрутне управл≥нн¤ в ѕольщ≥. //÷≥нн≥ папери ”крањни - є41, 42 Ц 1999 р. Ц с.16-17, 18-19.

¬арг≥ч —. «акон, що Ул≥куватиме хвор≥ п≥дприЇмстваФ. // ÷≥нн≥ папери ”крањни. Ц є38 Ц 1999 р. Ц с.5-7.

ѕолозенко ƒ., ¬арг≥ч —. —анац≥¤ неплатоспроможних п≥дприЇмств: њњ форми та шл¤хи удосконаленн¤. // ÷≥нн≥ папери ”крањни - є26 Ц 1999 р. Цс.16-17.

ѕолозенко ƒ., ¬арг≥ч —. Ѕанкрутство ≥ шл¤хи його подоланн¤. // ¬≥сник ЌЅ” - є10 Ц 1999 р. Ц с.59-63.

¬арг≥ч —. Ѕанкрутство: де¤к≥ проблеми законодавчого врегулюванн¤ поверненн¤ держав≥ борг≥в збанкрут≥лими п≥дприЇмствами. // ÷≥нн≥ папери ”крањни - є10 Ц 1999 р.

“аблиц¤ 2. ƒинам≥ка показник≥в банкрутства субТЇкт≥в

п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥.

1	2	3	4

Ќазва: ћехан≥зм банкрутства в ”крањн≥ та шл¤хи його вдосконаленн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3346 прочитано)