≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ќапр¤ми та об'Їкти ≥нвестуванн¤

‘≥нансуванн¤ без регресу па позичальника зумовлюЇ покла≠денн¤ вс≥Їњ в≥дпов≥дальност≥ за реал≥зац≥ю проекту на ф≥нансово-кредитну орган≥зац≥ю. “обто банк бере на себе вс≥ ≥нвестиц≥йн≥ ризики та в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д будь-¤ких зворотних вимог (регресу) з приводу розпод≥лу в≥дпов≥дальност≥.

√енеруванн¤ грошових поток≥в звичайно починаЇтьс¤ п≥сл¤ введенн¤ об'Їкта в експлуатац≥ю. ѕозитивн≥ грошов≥ потоки в≥дпов≥дають граф≥ку погашенн¤ боргу та виплати нарахованих в≥дсотк≥в.  редитору видаЇтьс¤ гарант≥¤. ” свою чергу, ≥нш≥ суб'Їкти ≥нвестиц≥йного проекту (≥нвестори, менеджери проек≠ту або виконавц≥ роб≥т) гарантують своЇчасне введенн¤ проек≠ту в експлуатац≥ю, вих≥д на проектну потужн≥сть та додержан≠н¤ кошторису.

‘≥нансуванн¤ без регресу на позичальника застосовуЇтьс¤ уже р≥дко. Ѕанк бере на себе ≥нвестиц≥йн≥ ризики т≥льки по достатньо високоефективних проектах та встановлюЇ при цьому висок≥ в≥дсотков≥ ставки. ”кладанню кредитного договору дуЇ велика анал≥тична робота щодо техн≥ко-економ≥чного обгрунтуванн¤ проекту. ¬арт≥сть такого ф≥нансуванн¤ дл¤ по≠зичальника Ї дуже високою: кр≥м високоњ банк≥вськоњ в≥дсотковоњ ставки, в≥н ще несе витрати з консалтингу, ≥нжин≥рингу експертизи тощо.

‘≥нансуванн¤ з частковим регресом на позичальника зумов≠люЇ паритетний розпод≥л ризик≥в м≥ж учасниками проекту. ¬с≥ учасники беруть на себе в≥дпов≥дальн≥сть за ризики, ¤к≥ виника≠ють у результат≥ њх д≥¤льност≥: замовники Ч за вид≥ленн¤ д≥л¤нки п≥д буд≥вництво, вчасне наданн¤ проектно-кошторисноњ докумен≠тац≥њ, де¤ких вид≥в обладнанн¤ та матер≥ал≥в; п≥др¤дники Ч за своЇчасне введенн¤ об'Їкта в експлуатац≥ю з в≥дпов≥дною ¤к≥стю та дотриманн¤м кошторису; постачальники обладнанн¤ Ч за своЇчасн≥сть, ¤к≥сть та комплектн≥сть поставок; кредитори Ч за вчасн≥сть наданн¤ ф≥нансових ресурс≥в, дотриманн¤ плат≥жноњ та розрахунковоњ дисципл≥ни.

¬арт≥сть такого типу ф≥нансуванн¤ в≥дносно невелика, що можна по¤снити його достатн≥м поширенн¤м. «а певних умов так≥ ф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ поза балансом д≥ючого п≥дприЇмств≥ позичальника, проте част≥ше позичальник гарантуЇ своњ обов'¤зки часткою актив≥в.

‘≥нансуванн¤ з повним регресом на позичальника дозвол¤Ї оформити ф≥нансуванн¤ у найкоротш≥ строки. ÷ей тип ф≥нансу≠ванн¤ застосовуЇтьс¤ дл¤ проект≥в, ¤к≥ мають державне значенн¤, зд≥йснюютьс¤ п≥д гарант≥ю ур¤ду або за його п≥дтримкою. ƒо цих проект≥в належать проекти розвитку пр≥оритетних галузей, рег≥о≠н≥в, виробничоњ та соц≥альноњ ≥нфраструктури тощо. –еал≥зуючи так≥ проекти, позичальник, кр≥м поток≥в гот≥вки, використовуЇ ≥нш≥ джерела дл¤ погашенн¤ боргу. —л≥д в≥дзначити, що цей тип ф≥нансуванн¤ найб≥льш прийн¤тний дл¤ економ≥ки ”крањни, ¤ка маЇ гостру необх≥дн≥сть в актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. —ьогодн≥ м≥жнародн≥ ф≥нансово-кредитн≥ ≥нституц≥њ в≥ддають пе≠ревагу саме цьому виду ф≥нансуванн¤.

‘≥нансуванн¤ на консорц≥йних засадах зд≥йснюЇтьс¤ за схе≠мою: Ђстворюй Ч волод≥й Ч експлуатуйї. “ака схема припускаЇ згоду м≥ж учасниками проекту щодо створенн¤ (буд≥вництва) п≥дприЇмства, його акц≥онуванн¤ або корпоратизац≥њ та експлуа≠тац≥њ власниками на пайових умовах. «вичайно за умовами кон≠сорц≥уму банк або к≥лька банк≥в (синдикат) конвертують боргов≥ зобов'¤занн¤ в акц≥њ позичальника. ¬ласниками проекту стають також п≥др¤дники, страхов≥ компан≥њ та ≥н.

ƒл¤ реал≥зац≥њ великих проект≥в можуть створюватись проми≠слово-ф≥нансов≥ групи, учасники ¤ких, у тому числ≥ банки, ста≠ють ≥нвесторами та зд≥йснюють безпосереднЇ ф≥нансуванн¤ ≥ роз≠под≥л¤ють м≥ж собою вс≥ ≥нвестиц≥йн≥ ризики.

“еор≥¤ ≥нвестиц≥йного портфел¤

ѕортфель ц≥нних папер≥в Ч це ц≥леспр¤мован≥ вкладенн¤ в ц≥нн≥ папери з метою управл≥нн¤ ними ¤к Їдиним ц≥лим. ƒо ц≥н≠них папер≥в, ¤к≥ виступають об'Їктами портфельного ≥нвестуван≠н¤, належать:

1) акц≥њ;

2) державн≥ боргов≥ зобов'¤занн¤;

3) деривативи;

4) сертиф≥кати;

5) комерц≥йн≥ ц≥нн≥ папери (вексел≥);

6) акц≥њ п≥дприЇмств;

7) депозитн≥ сертиф≥кати банк≥в, чеки, ощадн≥ сертиф≥кати та ≥нше.

ћожна виокремити два види портфел≥в ц≥нних папер≥в: ≥нди≠в≥дуальний ≥ портфель п≥дприЇмства.

ѕ≥дприЇмство може залучати грошов≥ ресурси за рахунок ви≠пуску ц≥нних папер≥в (пасивн≥ операц≥њ") та вкладати залучен≥ гро≠шов≥ кошти в ц≥нн≥ папери ≥нших ем≥тент≥в (активн≥ операц≥њ) з метою отриманн¤ додаткового прибутку чи збереженн¤ та приро≠сту кап≥талу.

ѕ≥дприЇмства-≥нвестори можуть мати на мет≥ розширенн¤ сфери впливу та перерозпод≥лу власност≥, створенн¤ холдингових та ≥нших структур, спекул¤тивну гру тощо.

≤ндив≥дуальний портфель повинен включати три основн≥ еле≠менти: л≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери, гнучк≥ коротко- та середньотерм≥нов≥ ≥нвестиц≥њ та ≥нвестиц≥њ, що спр¤мован≥ на прир≥ст кап≥талу.

„астина портфел¤ маЇ в≥д≥грати роль авар≥йного резерву та складатис¤ з ц≥нних папер≥в та ≥нвестиц≥й в≥льних кошт≥в, ¤к≥ можуть бути оплачен≥ чи отриман≥ за вимогою негайно чи прот¤≠гом к≥лькох дн≥в. ≤нша частина портфел¤ маЇ включати ≥нвестиц≥њ в≥льних кошт≥в та ц≥нн≥ папери з перспективою достатн≥х доход≥в та приросту кап≥тальноњ вартост≥ у сп≥вв≥дношенн≥ з можлив≥стю њх реал≥зац≥њ без суттЇвоњ втрати кап≥талу.

ѕризначенн¤ частини портфел¤, що залишилас¤, Ч захист ≥н≠вестора в≥д ≥нфл¤ц≥њ, що забезпечуЇтьс¤ приростом кап≥тальноњ вартост≥, так само ¤к ≥ доходом, що принос¤ть пр¤м≥ чи непр¤м≥ вкладенн¤ кошт≥в в акц≥њ.

—п≥вв≥дношенн¤ розм≥р≥в частин портфел¤ та види ≥нвестиц≥й у кожн≥й з них залежать в≥д р¤ду фактор≥в, у тому числ≥:

Х можливостей ≥нвестуванн¤ ¤к кап≥талу, так ≥ заощаджень за≠лежно в≥д розм≥ру доход≥в;

Х необх≥дност≥ диверсиф≥кац≥њ ¤к способу зниженн¤ ризику;

Х особистих бажань ≥нвестора та його схильност≥ до ризику;

Х вибору м≥ж доходом та приростом кап≥талу. ¬≥н залежить в≥д ≥нших ф≥нансових можливостей ≥нвестора та його податкових зобов'¤зань;

Х довго тривалост≥ запланованоњ перспективи. ¬она значною м≥рою визначаЇтьс¤ в≥ком ≥нвестора;

Х стану ф≥нансових ринк≥в.

«а податковими зобов'¤занн¤ми ≥нвестор≥в можна под≥лити на тих, ¤к≥ плат¤ть податок за базовою чи вищою ставкою, а також тих, що зв≥льнен≥ в≥д прибуткового податку. ¬они можуть використову≠вати св≥й кап≥тал з метою отриманн¤ доходу чи приросту кап≥талу.

Ѕудь-¤к≥ ≥нвестиц≥њ пов'¤зан≥ з певним ризиком. ћабуть, най≠менший з них пов'¤заний з ≥нвестиц≥¤ми в ц≥нн≥ папери з ф≥ксо≠ваним в≥дсотком. ѕроте ≥снуЇ реальний ризик знец≥ненн¤ вартос≠т≥ ¤к кап≥талу, так ≥ доходу п≥д впливом ≥нфл¤ц≥њ. « ≥ншого боку, ≥снуЇ р¤д досить ризикованих вид≥в ≥нвестиц≥й. ƒе¤к≥ з них мо≠жуть призводити до теоретично необмежених зворотних ефект≥в.

–озгл¤немо ризик та його вплив на дох≥д, кап≥тал чи в сукуп≠ност≥ Ч на обидва показники. ¬плив па дох≥д без урахуванн¤ ка≠п≥талу: за умов становленн¤ ринку ц≥нних папер≥в доходи в≥д останн≥х практично непередбачуван≥. ¬плив на кап≥тал без ураху≠ванн¤ доходу: при ≥нвестуванн≥ кошт≥в в особливо над≥йн≥ ц≥нн≥ папери та ≥нш≥ Ђгарантованої л≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери з ф≥ксованим в≥дсотком завжди ≥снуЇ ризик втрати кап≥талу при зниженн≥ ц≥н. ¬плив на кап≥тал та дох≥д у сукупност≥: б≥льш≥сть вид≥в ≥нвести≠ц≥й Ї ризикованими ¤к стосовно кап≥талу, так ≥ доходу. Ќер≥дко зниженн¤ доходу передуЇ втрат≥ кап≥талу.  омпан≥¤ може знизи≠ти див≥денди за звичайними акц≥¤ми, що спричинить прискорене пад≥нн¤ ц≥н на акц≥њ. ¬ ≥ншому випадку компан≥¤ може ви¤витис¤ неспроможною виплатити в≥дсотки по обл≥гац≥¤х, що спри¤тиме њњ л≥кв≥дац≥њ, ≥, можливо, варт≥сть акц≥онерного кап≥талу буде в≥д≠шкодована лише частково.

–изик може бути пов'¤заний ≥з загальними причинами чи фак≠торами, ¤к≥ специф≥чн≥ дл¤ окремого виду ц≥нних папер≥в.

”с≥ ≥нвестиц≥њ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою схильн≥ до впливу зм≥н пол≥тичного та економ≥чного кл≥мату, через що завжди Ї ризик того, що ≥нвестор не зможе повернути вкладений кап≥тал без втрат. ‘актором ризику дл¤ ≥нвестиц≥й Ї ≥нфл¤ц≥¤. ѕад≥нн¤ курсу валюти може вплинути ¤к на дох≥д, так ≥ на кап≥тал. ≤нвестиц≥њ в≥≠льних кошт≥в та ≥нш≥ ≥нвестиц≥њ, ¤к≥ не пов'¤зан≥ з ц≥нними папе≠рами, особливо схильн≥ до зниженн¤ курсу. ¬ той же час висок≥ доходи за ними не можуть слугувати певною компенсац≥Їю.

Ќа усп≥х д≥¤льност≥ окремоњ компан≥њ впливають не лише еко≠ном≥чн≥ чинники, але й специф≥чн≥ причини, так≥ ¤к вид вироб≠люваноњ продукц≥њ чи послуг, конкурентоспроможн≥сть у межах галуз≥ та фактори управл≥нн¤. ЅуваЇ ≥ так, що ц≥ни на акц≥њ окре≠мих компан≥й зростають чи падають, в той час ¤к на ринку пануЇ зворотн¤ тенденц≥¤. ¬ ≥нших випадках ситуац≥¤ у всьому сектор≥ протилежна стану в ≥нших сферах ринку. “ак≥ тенденц≥њ визнача≠ють комерц≥йний ризик.

≤ншим видом ризику, ¤кий пов'¤заний з окремими компан≥¤≠ми, виступаЇ ф≥нансовий ризик, що характеризуЇтьс¤ можлив≥с≠тю втрат при реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в через зм≥ну њх вартост≥.

 редитний ризик з'¤вл¤Їтьс¤ при виникненн≥ ситуац≥њ, коли ем≥тент не в змоз≥ виплатити в≥дсотки та/чи основну суму за бор≠говими ц≥нними паперами.

“акож може мати м≥сце валютний ризик. ”с≥ ≥нвестиц≥њ в ≥ноземн≥ об'Їкти п≥дпадають п≥д ризик того, що незалежно в≥д ефективност≥ окремого виду ≥нвестиц≥й в одиниц¤х м≥сцевоњ ва≠люти величини доходу та кап≥талу можуть зм≥нюватис¤ п≥д впли≠вом коливань курс≥в обм≥ну.

—истематичний ризик будь-¤ких ц≥нних папер≥в Ч це та ча≠стина њх загального ризику, ¤ка пов'¤зана з≥ зм≥нами загального економ≥чного та пол≥тичного кл≥мату, що впливаЇ на вс≥ види ц≥нних папер≥в.

Ќесистематичний ризик Ч це частина загального ризику, що зумовлена факторами, ¤к≥ не впливають на вс≥ види ц≥нних папер≥в та можуть бути пов'¤зан≥ лише з одним з них (наприклад, нев≥рн≥ р≥шенн¤ кер≥вництва компан≥њ). ƒо несистематичних ви≠д≥в ризику належить також ризик, пов'¤заний з окремим секто≠ром чи галуззю (галузевий ризик).

1	2	3

Ќазва: Ќапр¤ми та об'Їкти ≥нвестуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2701 прочитано)