≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќборотн≥ фонди п≥дприЇмства

ќборотн≥ фонди п≥дприЇмства

ѕлан

—клад ≥ структура оборотних фонд≥в п≥дприЇмства та њх характеристика.

Ќормуванн¤ витрат.

≈фективн≥сть використанн¤.

ќборотн≥ фонди п≥дприЇмства мають матер≥ально-речову ≥ варт≥сну форму. ƒо обл≥ку оборотних фонд≥в включають Ц

виробнич≥ запаси

незавершене виробництво

нап≥вфабрикати власного виготовленн¤

витрати майбутн≥х пер≥од≥в.

¬иробнич≥ запаси Ц запаси сировини, основних ≥ допом≥жних матер≥ал≥в, покупних нап≥вфабрикат≥в палива ≥ пального, тари, ремонтних деталей ≥ вузл≥в, малоц≥нних ≥нструмент≥в, господарського ≥нвентарю та ≥нших предмет≥в, а також аналог≥чних предмет≥в, що швидко зношуютьс¤.

Ќезавершене виробництво Ц це предмети прац≥ обробку ¤ких не завершено п≥дприЇмством. ¬они перебувають безпосередньо на робочих м≥сц¤х або в процес≥ транспортуванн¤ в≥д одного робочого м≥сц¤ до ≥ншого.

Ќап≥вфабрикати власного виготовленн¤ в≥днос¤ть т≥ предмети прац≥, що њх повн≥стю оброблено у даному виробничому п≥дрозд≥л≥ п≥дприЇмства, абе ¤к≥ потребують дальшоњ обробки в ≥нших п≥дрозд≥лах.

¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в Ц це грошов≥ витрати, ¤к≥ зроблено в даний пер≥од, але ¤к≥ буде в≥дшкодовано за рахунок соб≥вартост≥ продукц≥њ у наступн≥ пер≥оди. ƒо них належать витрати на п≥дготовку виробництва, освоЇнн¤ випуску нових вироб≥в, рац≥онал≥зац≥ю ≥ винах≥дництво, придбанн¤ науково-техн≥чноњ та економ≥чноњ ≥нформац≥њ, передплату пер≥одичних видань.

—п≥вв≥дношенн¤ оборотних фонд≥в у розр≥з≥ окремих елемент≥в ≥ стад≥й функц≥онуванн¤ (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутн≥х пер≥од≥в) характеризуЇ њхню виробничо-технолог≥чну структуру. ÷е залежить в≥д типу виробництва, особливост≥ продукц≥њ та технолог≥њ њњ виготовленн¤) ≥ зм≥нюютьс¤ в час≥ пов≥льно, без р≥зких коливань.

ѕо ”крањн≥ виробнич≥ запаси = 70%

незавершене в-во = 25%.

ƒинам≥ка оборотних фонд≥в по окремих елементах така Ц в≥дносн≥ розм≥ри виробничих запас≥в у ц≥лому зменшуЇтьс¤, а незавершене виробництво ≥ витрати майбутн≥х пер≥од≥в ростуть.

2. ¬изначенн¤ потреби п≥дприЇмства в сировин≥ та ≥нших видах матер≥альних ресурс≥в зд≥йснюЇтьс¤ за певними нормами њхн≥х витрат. ÷≥ норми розробл¤ютьс¤ самим п≥дприЇмством, або на њхню вимогу галузевими науково-досл≥дними орган≥зац≥¤ми.

¬ини норм за класиф≥кац≥йними нормами

а) за призначенн¤м Ц норми витрат сировини, матер≥ал≥в, енерг≥њ, палива;

б) масштабом д≥њ Ц групов≥ (на однаков≥ види продукц≥њ) ≥ндив≥дуальн≥;

в) пер≥одом д≥њ Ц р≥чн≥ (дл¤ поточного плануванн¤) ≥ перспективн≥;

г) ступенем детал≥зац≥њ обТЇкт≥в нормуванн¤ дл¤ детал≥ ≥ виробу в ц≥лому;

д) ступенем детал≥зац≥њ нормованих ресурс≥в Ц специф≥кован≥ (на види ресурс≥в з конкретними параметрами) зведен≥ (на види ресурс≥в за звуженою номенклатурою).

Ќормуванн¤ витрат окремих вид≥в матер≥альних ресурс≥в передбачаЇ так≥ принципи Ц прогресивн≥сть, технолог≥чно же економ≥чна обірунтован≥сть, динам≥чн≥сть, забезпеченн¤ можливост≥ зниженн¤ норм.

Ќорма витрати Ц це гранично допустима величина витрати на виготовленн¤ продукц≥њ за умов конкретного виробництва з урахуванн¤м застосуванн¤ найпрогресивн≥шоњ технолог≥њ та сировини найвищого іатунку. ¬она маЇ власну структуру, тобто сп≥вв≥дношенн¤ окремих елемент≥в, ¤к≥ у сукупност≥ становл¤ть величину витрат певного виду матер≥альних ресурс≥в на одиницю продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤. ƒл¤ б≥льшост≥ матер≥ал≥в структура норми витрат включаЇ

корисну (чисту) витрату

технолог≥чн≥ в≥дходи ≥ втрати

≥нш≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ витрати (п≥д час транспортуванн¤, збер≥ганн¤).

” практиц≥ господарюванн¤ використовують три основн≥ методи нормуванн¤ витрат матер≥альних ресурс≥в: анал≥тично-розрахунковий, досл≥дно-лабораторний, зв≥тно-статистичний.

Ќайб≥льш прогресивним Ї анал≥тично-розрахунковий метод, що базуЇтьс¤ на глибокому анал≥з≥ та техн≥ко-економ≥чному обірунтуванн≥ вс≥х елемент≥в норми з використанн¤м найнов≥ших дос¤гнень техн≥ки ≥ технолог≥њ виробництва.

ƒосл≥дно-лабораторний метод Ц норми витрат визначають за допомогою проведенн¤ низки досл≥д≥в ≥ досл≥джень, його використовують дл¤ нормуванн¤ допом≥жних матер≥ал≥в ≥ ≥нструменту.

«в≥тно-статистичний метод Ц пол¤гаЇ в тому, що норми витрат, виход¤чи ≥з зв≥тних даних про фактичне витрачанн¤ ресурс≥в за минул≥ роки та оч≥куваного певного зниженн¤ норм у наступн≥ роки. …ого використовують, ¤к вин¤ток Ц дл¤ ор≥Їнтовних розрахунк≥в, а також у процес≥ нормуванн¤ витрат малоц≥нних ≥ таких, що њх р≥дко використовують, матер≥ал≥в.

3. –ац≥ональне та економне витрачанн¤ окремих елемент≥в оборотних фонд≥в маЇ неаби¤ке економ≥чне значенн¤. ÷е зумовлюЇтьс¤ пост≥йним зб≥льшенн¤м абсолютного споживанн¤ сировини, матер≥ал≥в, енерг≥њ дл¤ виробництва продукц≥њ в р≥зних галуз¤х н/г, переважаючою часткою матер≥альних витрат у загальн≥й њњ вартост≥. ≈коном≥¤ матер≥альних ресурс≥в даЇ змогу з т≥Їњ самоњ к≥лькост≥ сировини ≥ матер≥ал≥в виготовл¤ти б≥льше продукц≥њ без додаткових затрат сусп≥льноњ прац≥, п≥двищувати ефективн≥сть виробництва в ц≥лому на кожному п≥дприЇмств≥.

ƒл¤ вим≥рюванн¤ ступен¤ ефективност≥ використанн¤ оборотних фонд≥в ≥снуЇ в≥дпов≥дна система техн≥ко-економ≥чних показник≥в.

1. Ќа п≥дприЇмствах, що переробл¤ють первинну сировину, застосовують показник (коеф≥ц≥Їнт) виходу або видобутку готовоњ продукц≥њ з вих≥дноњ сировини. Ќаприклад, кольорова металург≥¤ Ц коеф≥ц≥Їнт видобутку м≥д≥ з руди, цукровий завод Ц вих≥д цукру з бур¤к≥в.

2. Ќа окремих п≥дприЇмствах використовують витрати сировини на одиницю готовоњ продукц≥њ. Ќаприклад, п≥дприЇмства чорноњ металург≥њ Ц витрати зал≥зноњ руди, коксу на 1 тону чавуну, на п≥дприЇмств≥ м≥неральних добрив Ц витрати с≥рчаноњ кислоти на 1 тону суперфосфату.

3. Ќа п≥дприЇмствах обробноњ промисловост≥ використовують коеф≥ц≥Їнт використанн¤ матер≥ал≥в, тобто в≥дношенн¤ чистоњ ваги до норми.

4. Ќа окремих п≥дприЇмствах розраховують коеф≥ц≥Їнт використанн¤ площ≥ матер≥алу (листовий прокат, тканина, шк≥ра).

5.  оеф≥ц≥Їнт використанн¤ обТЇму матер≥алу (деревина).

≈фективн≥ше використанн¤ об≥гових фонд≥в передбачаЇ розвТ¤занн¤ завдань з економ≥њ сировини, матер≥ал≥в, палива, електроенерг≥њ.

ƒжерела ≥ шл¤хи економ≥њ матер≥альних ресурс≥в. ƒжерела показують за рахунок чого можна дос¤гти економ≥њ, шл¤хи показують ¤к саме, за допомогою ¤ких заход≥в можна заощадити т≥ чи ≥нш≥ види матер≥альних ресурс≥в.

ƒжерела економ≥њ матер≥альних ресурс≥в:

- зниженн¤ ваги вироб≥в;

- зменшенн¤ питомоњ витрати матер≥ал≥в;

- скороченн¤ витрат ≥ в≥дход≥в сировини ≥ матер≥ал≥в;

- використанн¤ в≥дход≥в та поб≥чних продукт≥в;

- утил≥зац≥њ вторинних ресурс≥в;

- зам≥на натуральних вид≥в сировини та матер≥ал≥в штучними њх видами.

—пособи економ≥њ матер≥альних ресурс≥в:

≤. ¬иробничо-техн≥чн≥ заходи

- первинна обробка та збагаченн¤ сировини;

- комплексна переробка сировини;

- застосуванн¤ ресурсно-збер≥гаючоњ техн≥ки;

- запровадженн¤ малов≥дходноњ та безв≥дходноњ технолог≥њ.

≤≤. ќрган≥зац≥йно-економ≥чн≥ заходи

- удосконаленн¤ матер≥альних норматив≥в;

- пол≥пшенн¤ орган≥зац≥њ матер≥ального забезпеченн¤ виробництва;

- упор¤дкуванн¤ системи ц≥ноутворенн¤;

- застосуванн¤ д≥йовоњ системи економ≥чного стимулюванн¤.

—еред джерел та способ≥в економ≥њ матер≥альних ресурс≥в найб≥льше уваги можна прид≥лити

комплексн≥й переробц≥ сировини Ц це процес промисловоњ переробки результатом ¤кого Ї добуванн¤ з вих≥дноњ сировини вс≥х корисних њњ компонент≥в та њх повне використанн¤, включаючи ≥ технолог≥чн≥ в≥дходи.

јле в звТ¤зку з низьким р≥внем метод≥в переробки коеф≥ц≥Їнт використанн¤ багатьох вид≥в комплексноњ сировини тримаЇтьс¤ на р≥вн≥ не б≥льше 50-60%.

вторинн≥ матер≥альн≥ ресурси Ц це залишки сировини, в≥дходи виробництва ≥ споживанн¤, ¤к≥ можуть бути використан≥ у виробництв≥.

¬≥дходи виробництва Ц залишки сировини ≥ матер≥ал≥в, ¤к≥ втратили перв≥сну споживчу варт≥сть (обривки, стружка, техн≥чне масло, жом).

¬≥дходи споживанн¤ Ц виробничого споживанн¤ (брухт, гума, тара) побутового споживанн¤ (ношен≥ реч≥, од¤г, макулатура).

ћасштаби використанн¤ дуже мал≥. ќсобливо це стосуЇтьс¤ побутових в≥дход≥в.

“ема 5. ћатер≥альн≥ ≥ нематер≥альн≥ активи

Ћекц≥¤ 5.3. ≈фективн≥сть в≥дтворенн¤ та використанн¤ основних виробничих фонд≥в

ѕлан

ѕоказники в≥дтворенн¤ та ефективност≥ використанн¤ основних виробничих фонд≥в.

Ќапр¤мки ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворенн¤.

Ўл¤хи кращого використанн¤.

1. Ќагромадженн¤ та оновленн¤ основних фонд≥в, нарощуванн¤ виробничих потужностей зд≥йснюЇтьс¤ в процес≥ техн≥чного переозброЇнн¤ та реконструкц≥њ, розширенн¤ д≥ючих або спорудженн¤ нових виробничих обТЇкт≥в.

‘орми розширеного в≥дтворенн¤

“ехн≥чне переозброЇнн¤ д≥ючого п≥дприЇмства означаЇ зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дно до плану його техн≥чного розвитку комплексу заход≥в, що передбачають п≥двищенн¤ до сучасних вимог р≥вн¤ технолог≥чного виробництва за рахунок впровадженн¤ новоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, механ≥зац≥њ ≥ автоматизац≥њ виробничих процес≥в, модерн≥зац≥њ ≥ зам≥ни ф≥зично спрацьованого та техн≥чно застар≥лого обладнанн¤.

–еконструкц≥¤ д≥ючого п≥дприЇмства Ї зд≥йснюваним за Їдиним проектом повним або частковим переобладнанн¤м виробництва. ћожуть бути побудован≥ або розширен≥ д≥юч≥ допом≥жн≥ та обслуговуюч≥ обТЇкти, нов≥ виробнич≥ обТЇкти на зам≥ну тих, ¤к≥ недоц≥льн≥.

1	2

Ќазва: ќборотн≥ фонди п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1990 прочитано)