≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќснови б≥знесу

/розраховано к.е.н. за даними книги Ућалий б≥знес ”крањни. ѕ≥дприЇмц≥ здатн≥ в≥дродити крањнуФ. Ц  ., 1997 та —татистичного щор≥чника ”крањни за 1996 р. Ц  ., 1997/.

јнал≥з динам≥ки зм≥н к≥лькост≥ д≥ючих субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва засв≥дчуЇ, що за перш≥ роки незалежност≥ ”крањни (1991-1993 рр.) ≥ в звТ¤зку з проведенн¤м малоњ приватизац≥њ та формуванн¤ законодавчоњ бази (¤ка спонукала п≥дприЇмливих ос≥б на законних п≥дставах орган≥зовувати св≥й приватний б≥знес) к≥льк≥сть малих п≥дприЇмств зб≥льшилас¤ в 3,8 рази, фермерських господарств 13,2 рази, а число кооператив≥в (а њх б≥льш≥сть була заснована на державн≥й форм≥ власност≥) р≥зко скоротилась.

¬ друг≥й половин≥ 90-х рок≥в темпи створенн¤ нових малих п≥дприЇмств загальмувалис¤. ѕочала скорочуватись середньоспискова чисельн≥сть працюючих в малому б≥знес≥. ќсобливо негативним ¤вищем стало те, що досить велика к≥льк≥сть зареЇстрованих малих п≥дприЇмств не д≥¤ла, а б≥льша частка д≥ючих займаЇтьс¤ торг≥влею та громадським харчуванн¤м.

–азом з тим, прот¤гом 1999-2000 рок≥в, ¤к св≥дчать сам≥ п≥дприЇмц≥ (опитуванн¤ кер≥вник≥в 900 п≥дприЇмств проводилось у 12 м≥стах ”крањни) украњнський малий б≥знес потроху почав спинатис¤ на ноги. јдже п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ оц≥нили стан справ у своњх ф≥рмах ¤к Узадов≥льнийФ було удв≥ч≥ б≥льше, н≥ж в 1998 р. “рохи покращилас¤ ситуац≥¤ з оподаткуванн¤м: малий б≥знес сплачував у середньому 9 р≥зних податк≥в, тобто на 25% менше, пор≥вн¤но з 1993 роком. Ќа сплату податк≥в йде до 30%, а ≥нод≥ й до 40% кошт≥в, отриманих в≥д реал≥зац≥њ роб≥т чи товар≥в.

¬ процес≥ опитуванн¤ 85% п≥дприЇмц≥в чесно зазначили, що змушен≥ приховувати частину доход≥в в≥д державних орган≥в. ѕерет≥канн¤ кап≥талу в т≥нь в≥дбуваЇтьс¤ через висок≥ ставки податку на прибуток, ѕƒ¬ та нарахуванн¤ до фонду зароб≥тноњ плати. Ќа пол≥пшенн¤ ситуац≥њ в майбутньому спод≥ваЇтьс¤ лише 10% кер≥вник≥в п≥дприЇмств. 68% вважають, що можна чекати чого завгодно.

≤нфраструктура ринку

малих п≥дприЇмств в систем≥ ринкових в≥дносин

		ƒл¤ створенн¤ ринкового механ≥зму в наш≥й крањн≥ необх≥дно зд≥йснювати комплекс заход≥в: І роздержавленн¤ економ≥ки (там де це в ≥нтересах сусп≥льства); І реформу ц≥ноутворенн¤; І радикальну перебудову ф≥нансовоњ кредитно-грошовоњ системи; І приведенн¤ у в≥дпов≥дн≥сть структури виробництва ≥ попиту у демонопол≥зац≥ю економ≥ки; І створенн¤ сучасноњ системи соц≥ального захисту населенн¤; І формуванн¤ системи ефективного державного регулюванн¤ економ≥ки.

јнал≥з стану малого п≥дприЇмництва показуЇ, що сектор малого б≥знесу в ”крањн≥ перебуваЇ на початковому етап≥ розвитку ≥ характеризуютьс¤ високим ступенем неефективност≥. «а тепер≥шньоњ ситуац≥њ розвиток малого б≥знесу в ”крањн≥ повинен стати вир≥шальним чинником дл¤ вдосконаленн¤ економ≥чних механ≥зм≥в: цей напр¤мок потребуЇ ефективноњ державноњ п≥дтримки, ¤ка повинна бути спр¤мована на створенн¤ позитивного економ≥чного та правового кл≥мату. ≤ це особливо потр≥бно тому, що малий б≥знес повТ¤заний ≥з значним ризиком. ¬ —Ўј спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤: в перший р≥к робото свого ≥снуванн¤ банкрутуЇ половина новостворених малих п≥дприЇмств, а через 5 рок≥в залишаЇтьс¤ т≥льки 25% в≥д њх початковоњ к≥лькост≥. ¬ япон≥њ 7 з 10 др≥бних п≥дприЇмств припин¤ють свою д≥¤льн≥сть прот¤гом перших пТ¤ти рок≥в. ∆орстока конкуренц≥¤, нестача початкового та об≥гового кап≥талу, п≥двищена чутлив≥сть до зовн≥шн≥х фактор≥в (конкуренти, ц≥ни, кредитуванн¤ тощо) можуть обернутись дл¤ будь-¤коњ ф≥рми крахом. “ому згубним дл¤ малого п≥дприЇмництва Ї в≥дсутн≥сть знань ≥ досв≥ду в галуз≥ ф≥нанс≥в, права, недостатн¤ компетентн≥сть в управл≥нн≥ ф≥рмою. як св≥дчить статистика, т≥льки 5% з числа новостворених п≥дприЇмств в ”крањн≥ можна вважати усп≥шними. 35% зникають вже прот¤гом першого року д≥¤льност≥. –ешта (60%) ледве звод¤ть к≥нц≥ з к≥нц¤ми.

ќдн≥Їю з найвагом≥ших перепон на шл¤ху розвитку малого б≥знесу Ї в≥дсутн≥сть ф≥нансових ресурс≥в дл¤ ≥нвестиц≥йного розвитку, а значить ≥ спов≥льнений розвиток ≥нвестиц≥йних процес≥в, ¤к≥ Ї руш≥йною силою економ≥чного зростанн¤.

¬ крањнах з розвинутою економ≥кою найб≥льш поширеною формою ф≥нансовоњ п≥дтримки малого б≥знесу (70%) Ї кредитн≥ ресурси банк≥в.  редити видаютьс¤ ¤к дл¤ працюючих п≥дприЇмц≥в, так ≥ дл¤ початк≥вц≥в. ƒержава вс≥л¤ко спри¤Ї зац≥кавленост≥ кредитним установам надавати п≥льгов≥ кредити початк≥вц¤м ≥ залучаЇ до ц≥Їњ справи р≥зн≥ верстви населенн¤. ƒл¤ цього створюють спец≥альн≥ ур¤дов≥ програми дл¤ молод≥, безроб≥тних, непрацюючих ж≥нок, реал≥зац≥¤ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ через вибран≥ банки. « метою заохоченн¤ виконанн¤ таких програм держава формуЇ систему мотивац≥й Ц вид≥ленн¤ додаткових кредитних ресурс≥в, встановленн¤ п≥льговоњ системи оподаткуванн¤ дл¤ кредитодавц¤ тощо. Ѕанк≥вська система Ї гнучкою, а тому маЇ багато переваг. ѕри банках видаютьс¤ м≥кро кредити, створюютьс¤ л≥зингов≥ ф≥рми, венчурн≥ та ≥нвестиц≥йн≥ фонди, ¤к≥ в р≥зних формах також мають пр¤ме чи опосередковане в≥дношенн¤ до реал≥зац≥њ под≥бних програм розвитку малого п≥дприЇмництва. ќднак в ”крањн≥ за умови обмеженост≥ кредитних ресурс≥в, висок≥ ц≥ни на грош≥ та великого ризику, процентн≥ ставки Ї надто високими ≥ не можуть бути джерелом ≥нвестиц≥й дл¤ малого б≥знесу.

¬ ”крањн≥ ≥снують спец≥ал≥зован≥ джерела п≥дтримки малих п≥дприЇмств Ц це державна ф≥нансова допомога та м≥жнародна донорська допомога.

ƒержавна ф≥нансова допомога реал≥зуЇтьс¤ через ”крањнський фонд п≥дтримки п≥дприЇмництва, ”крањнський державний фонд п≥дтримки фермерських господарств та державний ≥нновац≥йний фонд. јле ц≥ фонди не стали д≥йовим ≥нструментом реал≥зац≥њ державноњ програми п≥дтримки б≥знесу, так ¤к формуютьс¤ з тих же обмежених ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, ¤к≥ в держав≥ в≥дсутн≥.

ћ≥жнародна донорська допомога зд≥йснюЇтьс¤ через м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ Ц ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку, јмериканський фонд п≥дтримки п≥дприЇмництва в зах≥дних крањнах, Ќ≥мецький фонд спри¤нн¤ п≥дприЇмництву, фонд ™враз≥¤,  аунтерпат, ѕј”—≤ тощо. ќднак кошти надто мал≥ дл¤ масового розвитку п≥дприЇмництва, та й не завжди вони спр¤мован≥ на формуванн¤ ф≥нансовоњ п≥дтримки малого б≥знесу.

Ќамагаючись ¤кось вир≥шити проблему в≥дсутност≥ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, п≥дприЇмц≥ утворюють громадськ≥ орган≥зац≥њ Ц кредитн≥ сп≥лки та позичков≥ кола взаЇмного кредитуванн¤. ќднак великого поширенн¤ так≥ форми ще не отримали ≥ основна причина криЇтьс¤ в тих же м≥зерних доходах, ¤к≥ утримують ¤к п≥дприЇмц≥, так ≥ домогосподарства. ћова йде про концепц≥ю граничноњ схильност≥ до споживанн¤, зг≥дно ¤коњ експериментальн≥ досл≥дженн¤ п≥дтвердили, що кожна додатково отримана одиниц¤ доходу зб≥льшуЇ споживанн¤ на 0,7% та 0,3% направл¤Їтьс¤ на заощадженн¤. ƒостатньо висока схильн≥сть до споживанн¤ в економ≥ц≥ ”крањни Ї передумовою економ≥чного росту, але сума самих витрат на споживанн¤ та ≥нвестиц≥њ залишаЇтьс¤ дуже незначною.

«вуженн¤ вказаних джерел ≥нвестиц≥йних ресурс≥в переносить центр ваги на власн≥ кошти, ¤ких Ї надто мало ≥ тому процеси розвитку малого п≥дприЇмництва прот≥кають надто пов≥льно. јле вих≥д Ї. –озмови про в≥дсутн≥сть в ”крањнськ≥й держав≥ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в ¤вно некоректн≥. јдже в самому в≥дтворювальному процес≥ закладено потенц≥ал достатнього ≥нвестуванн¤. …ого необх≥дно акумулювати, вм≥ло використовувати, скеровувати в найефективн≥ше русло. —истема регулюванн¤ умов ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ не Ї стаб≥льною ≥ коригуЇтьс¤ залежно в≥д економ≥чноњ пол≥тики держави кожен конкретний пер≥од. «араз такими важел¤ми дл¤ економ≥ки взагал≥ ≥ малого б≥знесу зокрема можуть бути:

¬иб≥р амортизац≥йноњ пол≥тики, направленоњ на формуванн¤ фонду в≥дтворенн¤;

‘ормуванн¤ стимулюючоњ податковоњ пол≥тики дл¤ малих п≥дприЇмств, з диференц≥ац≥Їю субТЇкт≥в та обТЇкт≥в оподаткуванн¤;

ѕол≥тика ц≥ноутворенн¤, з акцентом на оц≥нц≥ в≥дтворювальноњ вартост≥ робочоњ сили;

–еал≥зац≥¤ рег≥ональноњ пол≥тики самовр¤дуванн¤, з врахуванн¤м природного розм≥щенн¤ продуктивних сил.

ѕовноњ реорган≥зац≥њ потребуЇ система мотивац≥њ ≥ орган≥зац≥њ прац≥. ќплата прац≥, ¤к в≥домо, Ї потужним двигуном продуктивного розвитку. ¬≥дсутн≥сть обірунтованих метод≥в оц≥нки вартост≥ робочоњ сили привели до того, що разом з по¤вою ринкових ц≥н сформувались попул≥стськ≥ п≥дходи в≥дносно розм≥р≥в та способ≥в виплати зароб≥тноњ плати. ¬ структур≥ доход≥в типового споживача в≥дсутн≥м Ї м≥сце дл¤ заощадженн¤ (в 1988 роц≥ грошов≥ заощадженн¤ громад¤н втрич≥ перевищували розм≥р бюджету, сьогодн≥ вони складають 1% в≥д бюджету). Ќа¤вн≥сть таких заощаджень створюЇ джерела дл¤ ф≥нансових ≥нвестиц≥й Ц через куп≥влю акц≥й, обл≥гац≥й, сертиф≥кат≥в та депозит≥в формуютьс¤ кредитн≥ ресурси дл¤ малого б≥знесу. „ерез зростанн¤ власних доход≥в домогосподарства створюютьс¤ власн≥ джерела ф≥нансуванн¤ власноњ справи. ј створенн¤ нових робочих м≥сць приводить до виникненн¤ мультипл≥кац≥йного ефекту економ≥чного зростанн¤.

1	2	3	4

Ќазва: ќснови б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2454 прочитано)