јрх≥тектура > ƒерев'¤на арх≥тектура ѕокутт¤

¬ сел≥ ямна, тоже зл≥ва дороги знаходитьс¤ храм архангела ћихањла ≥ дзв≥ниц¤ ’V≤≤-’V≤≤≤ ст. Ќевелика дзв≥ниц¤, представл¤Ї собою композиц≥ю Учетв≥рка на четв≥рц≥Ф форми њњ строг≥, а силует сухий. ’рам ћихањла в план≥ вир≥шений ¤к р≥внок≥нечний хрест Ц вс≥ його зруби однаковоњ ширини. ≤ тому в його загальн≥й конструкц≥њ важливе м≥сце в≥дведено боковим прим≥щенн¤м. ’оча центральний квадрат дуже низький, а шатер його бан≥ крутий, в≥н добре вТ¤житьс¤ з чотирма обТЇмами, ¤к≥ залишилас¤. ƒ¤куючи цьому в просторовому сприйн¤тт≥ церква набуваЇ п≥рам≥дний силует. ¬нутр≥шнЇ середовище храму тоже вир≥шено особливо Ц тут вс≥ пТ¤ть прим≥щень однаково простор≥. Ќевеликий ≥коностас знаходитьс¤ в центральному зруб≥, вишивка ≥ стар≥ ≥кони надають ≥нтерТЇру образ музею народного мистецтва.

ќсновн≥ риси ѕокутських храм≥в Ц вони волод≥ють кожний своњми особливост¤ми Ц розм≥рами, пропорц≥¤ми, силуетом, –≥зноман≥тн≥ в побудов≥ ≥ в детал¤х творц≥, майстри в своњй робот≥ не повторюютьс¤, намагаютьс¤ надати кожному витвору св≥й особливий образ.

ƒеревТ¤на арх≥тектура  оломињ

¬перше про м.  оломи¤ згадуЇтьс¤ в л≥топис≥ 1240 р. ѕро виникненн¤ назви м≥ста ≥снують р≥зн≥ верс≥њ. ѕо одн≥й з них Д оломи¤Ф походить в≥д прот≥каю чого тут струмка ДћињФ ≥ означаЇ Дколо ћињФ.

Ќелегка була в минулому дол¤ м≥ста, багато раз воно розрушувалось пожежами. Ѕагато раз, але п≥дн≥малос¤ з руњн ≥ попелу, повертало соб≥ славу великого осередку торг≥вл≥ ≥ ремесла. ¬ результат≥ м≥сто стало в≥доме, ¤к центр ѕокутт¤. ¬ процес≥ ≥сторичних контакт≥в  оломињ з г≥рц¤ми вона ≥ сама впитувала риси њх художньоњ культури.

–озбудова  оломињ, ¤к ≥ багато ≥нших зах≥дноукрањнських м≥ст в≥дбувалос¤ в к≥лькох ≥сторичних пер≥одах. ѕерший Ц в≥д найдавн≥ших час≥в ≥ до к≥нц¤ 16 ст. Ц почавс¤ задовго до першоњ л≥тописноњ згадки про  оломию, коли м≥сто з твердженн¤ археолог≥чних та писемних памТ¤ток, прост¤глос¤ на правому берез≥ р. ѕруту, у межах ¬оскрес≥нецькоњ гори ≥ навколо нењ ближче до с.  орнича, м≥сц¤, де впадають у р. ѕрут —оп≥вка, ѕ≥стинька, Ћючка. ”крањнський ≥сторик ≥ археолог ј. ѕетрушевич у друг≥й половин≥ 19 ст. обстежував м≥сцев≥сть навколо ¬оскрес≥нецькоњ гори, на сх≥дному њњ боц≥ знайшов чимало археолог≥чних памТ¤ток.

” 13 ст.  оломи¤ була великим м≥стом. ѕ≥д ту пору в розбудов≥  оломињ брали участь ¤к зах≥дн≥, так ≥ сх≥дн≥ майстри буд≥внич≥, що повт≥кали в наш≥ крањ в≥д монгольськоњ навали. ”ц≥л≥л≥ ще в 19 ст. буд≥вл≥ 14-15 ст. вказували на те, що в них збереглос¤ чимало рис зах≥дноЇвропейського буд≥вництва.

Ќаприк≥нц≥ 15 ст.  оломи¤ розбудувалась на п≥вн≥ч вузькою смугою. ¬иростають нов≥ деревТ¤н≥ споруди. ¬ к≥нц≥ 16 ст. буд≥вництво в  оломињ стаЇ плановим, починаЇтьс¤ новий пер≥од у його розбудов≥.  оломи¤, ¤к прикордонне м≥сто зазнало р≥зних напад≥в ворог≥в. 1502 р. њњ здобули волохи; 1532 р. Ц молдавани; 1539 р. Ц татари. ћайже 90 татарських напад≥в на ѕокутт¤ перейшли через  оломию. «≥ значних споруд, зведених у т≥ часи в≥дом≥ православний монастир ≥ Ѕлагов≥щенська церква.

Ѕлагов≥щенська церква ≥ дзв≥ниц¤ 18 ст. Ц останн¤, так ¤к ≥ в  ремниц≥, збудована в м≥н≥атюрних розм≥рах. ¬ народ≥ њњ називали ДмонастирськоюФ бо в давнину, за народними переказами, знаходивс¤ б≥л¤ церкви монастир. ¬ 1589 р. татаро-монгольська навала зруйнувала дотла всю  оломию, не пощадила монастир ≥ церкви.

Ќев≥домо, ¤кий був њњ початковий вигл¤д, бо вигл¤д перебудувалась. «бережен≥ нар≥зи на одв≥рку з зах≥дного боку подають кириличними буквами р≥к 1709, в ¤кому добудовано дв≥ б≥чн≥ назви Ц з≥ сходу ≥ заходу. ќтже, до перебудови б≥чних нав не було ≥ мала вона вигл¤д пр¤мокутний.

ƒруга реконструкц≥¤ була зроблена 1846 р., про що говорить нар≥з на одв≥рку центральних дверей. ¬ рад¤нський пер≥од церква довгий час не функц≥онувала.

Ќа зах≥д в≥д ц≥Їњ церкви у 18 ст. побудовано дзв≥ницю. ќбТЇм дзв≥ниц≥ д¤куючи композиц≥њ Дчетв≥рка на четв≥рц≥Ф ≥ простоњ чотирьохгранноњ шатровоњ покр≥вл≥ значно строг≥ш≥.

÷ерква Ѕлагов≥щенн¤ належить до найдавн≥ших храм≥в. ѓњ образ склавс¤ не зразу в тому вигл¤д≥ в ¤кому вона зараз. ћайстер збер≥г образ перв≥сних обТЇм≥в, ≥ дуже тактовно прибудував своњ прируби. ѓњ може знайти лише око вченого чи знавц¤ деревТ¤ного зодчества.

≤з вс≥х ѕокутських храм≥в коломийський маЇ сам≥ приземест≥ пропорц≥њ. ¬ народ≥ його назвали ДпечеричкоюФ.

¬ ≥нтерТЇр≥ церкви все набудовано в контраст≥. Ѕоков≥ зруби темн≥, а центральн≥ Ц св≥тл≥. „ерез сплюснут≥ стел≥ середовище б≥чних зруб≥в вигл¤даЇ скромно, а центральне, д¤куючи бан≥ Дв≥сьм≥рка на четв≥рц≥Ф, ¤ка н≥би розкриваЇ його вверх Ц величаво. ≤коностас храму ориг≥нальний, в≥н виконаний десь в к≥нц≥ 18 ст. Ќа жаль ≥коностас не збер≥г свого перв≥сного вигл¤ду.

™ св≥дченн¤, що з к≥нц¤ 17 ст. деревТ¤не буд≥вництво  оломињ поступово було вит≥снене цегл¤ним. ѕричиною цього стало насамперед виснаженн¤ навколишн≥х л≥с≥в, що њх безжально вирубували на потребу р≥зноман≥тних промисл≥в.

–≥зноман≥тн≥ зм≥ни в буд≥вництв≥  оломињ розпочалис¤ з входом, п≥сл¤ под≥лу ѕольщ≥ 1772 р. √аличини до складу јвстр≥њ. ћожна нав≥ть стверджувати, що з цього часу в  оломињ починаЇ розвиватис¤ арх≥тектура масова, котру творили буд≥вельники Ц рем≥сники, дотримуючись народних традиц≥й, ≥ арх≥тектура оф≥ц≥йна, ¤ку формували певн≥ ≥деолог≥чн≥ завданн¤, що ставилис¤ перед арх≥текторами-фах≥вц¤ми. «амовниками такоњ оф≥ц≥йноњ арх≥тектури була влада, церква та, зв≥сно багата шл¤хта разом з молодою буржуаз≥Їю.

ƒеревТ¤на арх≥тектура  оломийщини

÷еркви  оломийщини переважно деревТ¤н≥. ƒуже давн≥х серед них мало. ™ церкви, збудован≥ в 17-18 ст., але б≥льш≥сть Ц у 19 - поч. 20 ст. як ≥ вс≥ деревТ¤н≥ церкви ѕокутт¤, наш≥ церкви в переважн≥й б≥льшост≥ одноверх≥, р≥дше зустр≥чають три Ц ≥ п'¤тиверх≥. ” план≥ вс≥ вони хрещат≥ й под≥л¤ютьс¤ на пТ¤ть тип≥в. «г≥дно з цим под≥лом вс≥ вони в план≥ утворюють або р≥внораменний хрест, або ж хрест ≥з скороченими боковими ременами й розширеним центральним зрубом. —еред них Ї й так≥, в ¤ких значно видовжений бабинець, але боков≥ ремена скорочен≥.

« обстежених понад 50 церков  оломийщини видно, що чим старша за в≥ком церква, тобто, не п≥зн≥ше к≥нц¤ 18 ст., тим менша вона за розм≥ром ≥ в б≥льшост≥ належить до тих церков, що в план≥ утворюють р≥внорамениий хрест.

÷еркви здеб≥льшого поставлен≥ на краю села, р≥дше Ц в центр≥. ” такому випадку церква становить ¤дро поселенн¤. Ѕ≥льш≥сть церков обнесен≥ деревТ¤ним парканом. ” багатьох селах б≥л¤ церкви розташований ≥ цвинтар. ѕодекуди такий арх≥тектурний ансамбль доповнюЇтьс¤ дзв≥ницею, що стоњть б≥л¤ церкви. як покр≥вельний матер≥ал, використовуЇтьс¤ гонт, в нов≥тн≥ часи Ц бл¤ха. ¬ мурованих церквах, що повстали останн≥ми роками на м≥сц≥ зруйнованих або спалених, модна пом≥тити сх≥дний тип церкви, проте з в≥дчутними зах≥дними впливами ≥ елементами традиц≥й деревТ¤ноњ народноњ арх≥тектури.

ƒзв≥ниц≥  оломийщини, ¤к ≥ по вс≥й ”крањн≥, належать до найстар≥ших зр≥зк≥в деревТ¤ного буд≥вництва. ѓх зводили ≥ звод¤ть недалеко в≥д церкви, але в межах церковноњ огорож≥. —воњм походженн¤м дзв≥ниц≥ с¤гають готичноњ доби ≥ витворилис¤ з оборонних веж, що тривалий час служили, за недостачею церков, дл¤ рел≥г≥йних потреб.

«а конструкц≥Їю, дзв≥ниц≥  оломийщини у переважн≥й своњй б≥льшост≥ належать до типу квадратних, дво¤русних, нижн¤ частина поставлена в зруб, що стоњть на грубих п≥двалинах, а верхн¤ зроблена в каркас. Ќижн¤ частина в≥д гор≥шньоњ в≥дд≥л¤Їтьс¤ широким п≥ддашш¤м, а завершуЇтьс¤ дзв≥ниц¤ широким дашком.

™ також на  оломийщин≥ ≥ три¤русн≥ дзв≥ниц≥, верхн¤ частина ¤ких прикрашена р≥зноман≥тною аркатурою. ƒе¤к≥ дзв≥ниц≥ мають драбини в середин≥ зруба, а де¤к≥ ззовн≥, ≥ щоби дзвонити Ц треба добутис¤ на другий поверх по окрем≥й зовн≥шн≥й драбин≥.

ƒо громадських споруд сл≥д в≥днести й каплички, що зводилис¤ у кожному сел≥, м≥стечку, великих ≥ малих м≥стах. ћайже вс≥ вони були свого часу знищен≥ комун≥стичною владою, а т≥, що збереглис¤, д≥йшли до нас у понищеному стан≥. Ѕудувалис¤ каплички на цвинтар¤х ≥ при дорогах. ¬ тих, що розташовувалис¤ в межах кладовища, справл¤лис¤ панахиди, поминальн≥ об≥ди тощо. ѕридорожн≥ каплички були уособленн¤м побожност≥ громад¤н ≥ п≥дтверджували розвиток придорожн≥х хрест≥в. ўоби захистити в≥д в≥тру, дощу чи сн≥гу хрест ≥ св≥чку спочатку ставили на чотирьох стовпах над ним невеличкий дашок, а згодом Ц ≥ ст≥ни. Ѕудувалис¤ каплички з дерева. “епер на м≥сц≥ зруйнованих капличок будуютьс¤ нов≥. як ≥ колись, њх прикрашають ззовн≥ р≥зноман≥тною р≥зьбою. ¬середин≥ каплички робл¤ть наст≥л, на ¤кому ставл¤ть хрести, образи, св≥чки.

Ќа  оломийщин≥ процв≥тало тесл¤рське майстерство ≥ тому тут Ї ц≥кав≥ синагоги. « кращих зразк≥в в≥дм≥тимо синагоги в м≥стечках яблун≥в, ѕечен≥жин, √в≥здець. Ќайб≥льш поширеним Ц бо найпрост≥шим Ц типом Ї синагога у √в≥здц≥, под≥бн≥ до нењ в Ц –оздол≥, ∆идачев≥. —инагога в ѕечен≥жин≥ зовс≥м у таких самих фермах ≥ детал¤х, ¤к один ≥з м≥ських будинк≥в у яблунев≥. —инагога в яблунев≥ (1650-70) ≥нтересна не т≥льки своњм фасадом ≥з п≥ддашш¤м, але також наст≥нними орнаментальними мальовилами, виконаними в≥д руки.

¬исновки

” ѕокутськ≥й деревТ¤н≥й арх≥тектур≥ пост≥йно повторюЇтьс¤ традиц≥йний тип тризрубного та п¤тизрубного хрещатого храм≥в. ѕроте народн≥ майстри завжди над≥л¤ли своњ витвори самобутн≥ми, неповторними рисами. « великим мистецьким хистом ≥ фантаз≥Їю вони щораз, по-р≥зному застосовували арх≥тектурно-конструктивн≥ детал≥, м≥н¤ли пропорц≥њ обс¤г≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ƒерев'¤на арх≥тектура ѕокутт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (3170 прочитано)