≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсновн≥ фази промислового нововеденн¤ ≥ њх характеристика

ќсновн≥ фази промислового нововеденн¤ ≥ њх характеристика

ѕлан

1. ѕон¤тт¤ Ђнового продуктуї

2.‘ази виведенн¤ нового продукту на ринок

2.1. ≈тап генерац≥њ ≥дей
2.2. ƒоб≥р ≥дей

2.3. –озробка задуму ≥ його перев≥рка
2.4. ≈тап економ≥чного анал≥зу
2.5. –озробка товару
2.6. —пробний маркетинг
2.7.  омерц≥йна реал≥зац≥¤ товару

1. ѕон¤тт¤ Ђнового продуктуї
“овар з новими властивост¤ми, виробництво ≥ збут ¤кого додаютьс¤
до ≥снуючого асортименту, звичайно називають новим продуктом. ѕрост≥
удосконаленн¤ ≥снуючих вироб≥в сюди не вход¤ть. Ќов≥ вироби можуть чи бути принципово новим чи продуктом комб≥нац≥Їю нових пристосувань, механ≥зм≥в, без зм≥ни самого продукту.

ћету процесу нововведенн¤ (≥новац≥й) можна звести до наступного:
1) перебуванн¤ нового техн≥чного р≥шенн¤ задач≥ - створенн¤
винаходу;
2) проведенн¤ науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських
розробок (Ќ≤ќ –);
3) налагодженн¤ сер≥йного виробництва продукц≥њ;
4) р≥вноб≥жна п≥дготовка й орган≥зац≥¤ збуту;
5) упровадженн¤ нового товару на ринок;
6) закр≥пленн¤ на нових ринках шл¤хом пост≥йного удосконалюванн¤ технолог≥њ, п≥двищенн¤ конкурентноздатност≥ продукту.

≤нновац≥йна д≥¤льн≥сть складаЇ орган≥чну частину маркетинговоњ д≥¤льност≥ ф≥рми. ќсобливо це в≥дноситьс¤ до ф≥рм, зайн¤тим виробництвом науком≥сткоњ продукц≥њ. ” них спостер≥гаЇтьс¤ особливо т≥сна взаЇмод≥¤ служби Ќ≤ќ – з≥ службою маркетингу.

ѕ≥дрозд≥лу Ќ≤ќ – стають трансформаторами ≥дей ≥ розробок, що
виход¤ть в≥д споживач≥в. ¬они беруть активну участь у розробц≥
програм маркетингу по продукт≥. ћ≥ж вивченн¤м потреб ≥ Ќ≤ќ –
≥снуЇ зворотний зв'¤зок, що дозвол¤Ї в процес≥ Ќ≤ќ – максимально
враховувати вимоги споживач≥в ≥ коректувати в≥дпов≥дно до них
техн≥ко-економ≥чн≥ показники нового виробу з метою њхньоњ оптим≥зац≥њ.

2. ‘ази виведенн¤ нового продукту на ринок
” ход≥ ≥нновац≥йного процесу п≥дприЇмство створюЇ нов≥ потенц≥йн≥ можливост≥, оц≥нюЇ њх, усуваЇ найменш приваблив≥, вивчаЇ представленн¤ споживач≥в про њх, розробл¤Ї продукц≥ю, випробуЇ њњ ≥ впроваджуЇ на ринок.

÷ей тривалий процес можна розгл¤дати, що складаЇтьс¤ з ц≥лком
визначених етап≥в, на кожн≥м з ¤кий потр≥бно приймати в≥дпов≥дн≥ обірунтован≥ р≥шенн¤. Ќазвемо основн≥ етапи ≥нновац≥йного процесу: Ч генерац≥¤ ≥дей; Ч доб≥р ≥дењ; Ч розробка задуму ≥ його перев≥рка; Ч економ≥чний анал≥з; Ч розробка товару; Ч спробний маркетинг; Ч комерц≥йна реал≥зац≥¤.

–озробка нового товару повинна бути ч≥тко спланований ≥ кожен
етап створенн¤ новинки ретельно пророблений.

“акий п≥дх≥д, здавалос¤ б, веде до зб≥льшенн¤ терм≥н≥в розробки
нововведень ≥ до њх подорожчанн¤. «гадаЇмо, однак, що самими дорогими
Ї завершальн≥ етапи ≥нновац≥йного процесу. ѕри ретельному ≥
систематичному плануванн≥ в≥дс≥в менш перспективних ≥дей в≥дбуваЇтьс¤
ран≥ш, б≥льш≥сть причин, що ведуть до невдач≥ на ринку, вчасно
усуваЇтьс¤, значно заощаджуютьс¤ час ≥ засоби.
“ак, за результатами спец≥ально виконаних досл≥джень,
американськ≥ промислов≥ компан≥њ в 1969 р. повинн≥ були починати
працювати в середньому з 58 ≥де¤ми нових товар≥в, щоб одержати одну вдалу
новинку. ј в 1981 р. цим же ф≥рмам дл¤ одержанн¤ одного вдалого товару
треба було т≥льки 7 ≥дей. “аке пол≥пшенн¤ (≥ значна економ≥¤
засоб≥в) з'¤вилос¤ результатом б≥льш ретельноњ розробки новинки на кожн≥м
етап≥ ц≥Їњ роботи.

« усього вищесказаних не випливаЇ, однак, що кожен етап повинний
хронолог≥чно випливати один за ≥ншим. „асто користаютьс¤ паралельно-
посл≥довною орган≥зац≥Їю ≥нновац≥йного процесу , що дозвол¤Ї
скоротити р≥вень витрат ≥ терм≥ни проведенн¤ роб≥т на 15-20 в≥дсотк≥в у
пор≥вн¤нн≥ з посл≥довною орган≥зац≥Їю.  р≥м того, паралельно
посл≥довна орган≥зац≥¤ роб≥т повинна значно зменшити обс¤г
доробок на етап≥ виготовленн¤ досв≥дченого зразка.

–азом з тим у результат≥ сполученн¤ етап≥в з метою скороченн¤
часу часто виникають, так називан≥, витрати помилково, що ведуть
до зб≥льшенн¤ витрат у пор≥вн¤нн≥ з вих≥дним параметром реал≥зац≥њ
нововведень. «в≥дси ¤сно, що ≥нновац≥йний менеджмент призначений також
дл¤ вибору ≥ забезпеченн¤ оптимального сполученн¤ часу ≥ витрат.

2.1. ‘аза генерац≥њ ≥дей

–озробка будь-¤коњ ≥нновац≥њ починаЇтьс¤ з генерац≥њ ≥дей Ч
пост≥йного ≥ систематичного пошуку можливостей створенн¤ нових товар≥в.

÷ей етап Ч задающий в ≥нновац≥йному процес≥. ƒл¤ усп≥шноњ
д≥¤льност≥ на ринку п≥дприЇмство повинне мати управл≥нський механ≥зм,
здатний використовувати будь-¤к ≥дењ, з ¤кого би джерела вони не
з'¤вл¤лис¤.

јнал≥зуючи ≥нформац≥йн≥ потоки, що стимулювали виникненн¤
нововведенн¤, ≥ вид≥л¤ючи т≥ з них, характер ¤ких мав найб≥льше
значенн¤ дл¤ зародженн¤ ≥дењ нововведенн¤, досл≥дники висувають г≥потези
"технолог≥чного п≥дштовхуванн¤" ≥ "п≥дт¤гуванн¤ попитом". ¬≥дпов≥дно до
цих г≥потез звичайно вид≥л¤ють науково-техн≥чну (технолог≥чну) ≥
економ≥чну (комерц≥йну) ≥нформац≥ю: перша м≥стить зведенн¤ про
≥снуюч≥ технолог≥чних можливост¤х р≥шенн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ
проблеми, друга Ч про нестатки споживача. ѕереважним фактором
Ї "п≥дт¤гуванн¤ попитом". “ак, за рубежем у середньому в 75 в≥дсотках
випадк≥в джерелом нововведень Ї ринков≥ фактори. ƒжерела,
ор≥Їнтован≥ на ринок, ви¤вл¤ють можливост≥, заснован≥ на
обумовлених у ход≥ спец≥альних досл≥джень (опитуванн¤ кл≥Їнтури,
групов≥ обговоренн¤, анал≥з лист≥в, що надход¤ть, ≥ скарг) бажанн¤х
≥ нестатках споживач≥в. ѕот≥м на задоволенн¤ цих бажань ор≥Їнтуютьс¤
науков≥ досл≥дженн¤ ≥ конструкторськ≥ розробки, ≥ результат≥ з'¤вл¤ютьс¤
так≥ товари ¤к кульков≥ дезодоранти, св≥тле пиво,
банки, що легко в≥дкриваютьс¤, з газованими напо¤ми.

≤снуюч≥ в даний момент науково техн≥чн≥ пл≥вок ≥
можливост≥ (г≥потеза "технолог≥чного п≥дштовхуванн¤") також
¤вл¤ють собою поле дл¤ "збору" ≥дей нововведень. Ќе менш важливим
джерелом ≥дей Ї фундаментальн≥ науков≥ досл≥дженн¤, що
спр¤мован≥ на одержанн¤ нових знань ≥ поб≥чно принад¤ть до виникненн¤
≥нновац≥й. Ќайчаст≥ше, таким чином, виникають зовс≥м нов≥ товари ≥
технолог≥њ (телев≥зори, в≥деомагн≥тофони, антиб≥отики, синтетичн≥
волокна, лазерна обробка метал≥в), що породжують пот≥м лавинопод≥бний
процес удосконалень ≥ модиф≥кац≥й.

¬ажливим джерелом ≥нновац≥й може бути д≥¤льн≥сть конкурент≥в.
ѕо¤ва новинки на ринку найчаст≥ше стаЇ в≥дправною крапкою пошуку
конкуруючого нововведенн¤. ¬≥дзначимо також, що ≥м≥тац≥¤ ≥нновац≥й, а
≥нод≥ ≥ пр¤ме запозиченн¤ ≥дей ≥ розробок Ї хоч ≥ неетичноњ,
але реальною практикою ринкового поводженн¤ п≥дприЇмств.
ўе одним джерелом ≥дей Ї власн≥ проблеми техн≥ки ≥
технолог≥њ п≥дприЇмства. ≤нод≥, вир≥шуючи незначну ≥нженерну задачу, що
стосуЇтьс¤ нестатк≥в п≥дприЇмства, приход¤ть до чи в≥дкритт≥в винаходам, що
робл¤ть д≥йсний переворот у ц≥л≥й галуз≥.
¬ останн≥ дес¤тил≥тт¤ усе б≥льш важливими джерелами ≥дей стали
проблеми еколог≥њ, зокрема утил≥зац≥њ в≥дход≥в. Ќеобх≥дн≥сть ¤кось
використовувати см≥тт¤ принадить до виникненн¤ потр≥бних люд¤м нововведень.

ƒуже великий ≥нтерес представл¤ють методи пошуку ≥дей. ¬ даний
час таких метод≥в ≥снуЇ понад 100 ≥ њхн¤ к≥льк≥сть пост≥йна
зб≥льшуЇтьс¤.

2.2. ƒоб≥р ≥дей

ћетою вих≥дного етапу розробки нових товар≥в Ї прагненн¤
виробити ¤к можна б≥льшу к≥льк≥сть ≥дей. ÷≥ль наступних етап≥в Ч
скоротити ц¤ к≥льк≥сть, не втративши при цьому н≥ одн≥й з коштовних ≥дей.
ѕершим кроком на цьому шл¤ху Ї доб≥р ≥дей.

÷≥ль добору Ч ¤комога ран≥ше ви¤вити ≥ в≥дс≥¤ти непридатн≥ ≥дењ.
” б≥льшост≥ ф≥рм —Ўј розроблен≥ ≥ використовуютьс¤ конкретн≥
процедури оц≥нки ≥дей: фах≥вц≥ викладають ≥дењ новинок на стандартних
бланках, де м≥ститьс¤ опис товару, ц≥льового ринку ≥ конкурент≥в,
робл¤тьс¤ груб≥ прикидки щодо розм≥р≥в ринку, ц≥ни товару,
тривалост≥ ≥ вартост≥ роб≥т з≥ створенн¤ новинки, варт≥сть њњ
виробництва ≥ норми прибутку. ѕот≥м ц≥ бланки передаютьс¤ на розгл¤д
ком≥с≥њ з нових товар≥в, ц≥ль ¤коњ Ч в≥д≥брати не просто товари
гарн≥ ринков≥ перспективи, що мають, а т≥льки т≥, що п≥дход¤ть
дан≥й ф≥рм≥, погод¤тьс¤ з њњ ц≥л¤ми, стратег≥чними установками ≥ ресурсами.

ѕ≥д час етапу добору необх≥дно визначити можлив≥сть
патентуванн¤ новоњ продукц≥њ, а так само вир≥шити вс≥ зв'¤зан≥ з цим питанн¤.
Ќаприклад, у процедур≥ розробки новоњ продукц≥њ, ¤к правило, виникають
наступн≥ питанн¤:

чи ћоже пропозиц≥¤ бути запатентованим? „и запатентован≥
конкуруюч≥ товари?  оли зак≥нчуЇтьс¤ терм≥н д≥њ патент≥в?
„и доступн≥ патенти конкуруючих вироб≥в на л≥ценз≥йн≥й основ≥?
«адачею ≥нновац≥йного менеджменту на цьому етап≥ Ї ≥нновац≥¤
проробленн¤ уц≥л≥лих п≥сл¤ добору ≥дей до стад≥й р¤ду альтернативних
товарних задум≥в (вар≥ант ≥дењ, виражений значимими дл¤ споживанн¤
пон¤тт¤ми), оц≥нки њхньоњ пор≥вн¤льноњ привабливост≥ дл¤ споживач≥в ≥
вибору кращого з задум≥в.

ќднак, ¤к показуЇ св≥товий досв≥д, перев≥рка задуму Ч недорогий
≥нструмент визначенн¤ ентуз≥азму потенц≥йних споживач≥в ≥ њхнього
нам≥ру зробити покупку, ¤кщо з≥ставити його варт≥сть з можливими
втратами.

 оли ф≥рма "Ќ≤ћ—Ћќ" розробила в 1982 р. свою тривим≥рну
фотокамеру, вона думала, що споживач≥ захопл¤тьс¤ тривим≥рними
фотозн≥мками. Ќе проведена ¤к випливаЇ перев≥рка задуму тривим≥рноњ
фотокамери з'¤вилас¤ причиною того, що покупц≥ не прийн¤ли конкретне
вт≥ленн¤ ц≥Їњ ≥дењ. —початку установлена висока ц≥на
фотоапарата була знижена з 265 до 100 долар≥в, а до 1984 р. цей товар
узагал≥ був зн¤тий з ринку.

1	2	3

Ќазва: ќсновн≥ фази промислового нововеденн¤ ≥ њх характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1210 прочитано)