Ѕанк≥вська справа > Ѕанк≥вська система

Ќа початку своЇњ д≥¤льност≥ комерц≥йн≥ банки створювалис¤ переважно ¤к галузев≥. “ак,† в ”крањн≥ були створен≥ ”крлегбанк,† ”крбудбанк, †”крмонтажспецбанк, †”крм≥жвузбанк, †≈нергобанк, †ѕоштбанк та ≥нш≥. ÷≥ банки повинн≥ були спри¤ти вир≥шенню перш за все проблем всередин≥ галуз≥, †прискоренню темп≥в Ќ“ѕ† на п≥дприЇмствах галуз≥,† зб≥льшенню об'Їкт≥в виробництва та п≥дви≠щенню ¤кост≥ випущеноњ продукц≥њ. √алузев≥ м≥н≥стерства та п≥дпор¤дкован≥ њм п≥дприЇмства створенн¤м своњх банк≥в намагали≠с¤ моб≥л≥зувати ¤к найб≥льше грошових кошт≥в на розвиток галуз≥ та стати незалежними в≥д кредитноњ та ф≥нансовоњ пол≥тики,† ¤ка провадилась державою через так зван≥ спец≥ал≥зован≥ банки Ц ѕромбудбанк, †јгропромбанк, †∆итлсоцбанк.

ѕоступово статус комерц≥йних отримали державн≥ спец≥ал≥зо≠ван≥ банки. “ак,† на баз≥ республ≥канського ∆итлсоцбанку був ор≠ган≥зований ”крсоцбанк, †јгропромбанку Ц јѕЅ "”крањна" ј“, †ѕромбудбанку Ц ѕ≤Ѕ. “аке роздержавленн¤ вказаних банк≥в привело до створенн¤ в банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни нер≥вних умов дл¤ д≥¤льност≥ банк≥в,† зробивши важким становище новостворених. јдже колишн≥ державн≥ спец≥ал≥зован≥ банки були забезпечен≥ прим≥щенн¤ми, †оф≥сною техн≥кою,† транспортними засобами,† кадрами,† мали велику ≥ сол≥дну кл≥Їнтуру. ѓм ≥ тепер надаЇтьс¤ значна допомога з боку держави ≥ ЌЅ”. Ќовостворен≥ комерц≥йн≥ банки такоњ бази не мали.

Ѕ≥льш правильним за колишн≥ми державними банками було б залишити статус державних спец≥ал≥зованих банк≥в,† через ¤к≥ направл¤лась би державна кредитна ≥ ф≥нансова† (пол≥тика) п≥дтримка пр≥оритетним напр¤мкам розвитку економ≥ки. “ак в б≥льшост≥ крањн така п≥дтримка надаЇтьс¤ розвитков≥ с≥льського господарства,† науки, †державним† п≥дприЇмствам,†† житловому буд≥вництву та ≥ншим.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки суттЇв≥ зм≥ни пройшли в банк≥вському контрол≥. якщо ран≥ше банки в≥д≥гравали роль держав≠них контролер≥в за д≥¤льн≥стю суб'Їкт≥в господарюванн¤,† то в наш час цей контроль зд≥йснюЇтьс¤ на партнерських в≥дносинах м≥ж банками та њх кл≥Їнтами. ѕравда,† в окремих випадках держа≠ва накладаЇ на банки контроль за окремими господарськими опе≠рац≥¤ми њх кл≥Їнт≥в. Ќаприклад,† за повнотою здач≥ в банк вируч≠ки гот≥вковими грошима та виконанн¤м касовоњ дисципл≥ни.

 омерц≥йн≥ банки класиф≥куютьс¤ за р¤дом ознак. ¬ залеж≠ност≥ в≥д форми власност≥ вони п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на приватн≥ ≥ державн≥. «араз в ”крањн≥ державними комерц≥йними банками Ї ли≠ше ≈кс≥мбанк (експортно-≥мпортний банк) та ќщадбанк.

ѕо форм≥ орган≥зац≥њ серед приватних банк≥в переважають ак≠ц≥онерн≥ у вигл¤д≥ товариств в≥дкритого або закритого типу. ¬ерховна –ада ”крањни останн≥ми зм≥нами ≥ доповненн¤ми в «а≠кон "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" заборонила комерц≥йним банкам виступати у форм≥ ј“ закритого типу ≥ вс≥м ≥снуючим ос≠танн≥м треба перереЇструватись в ј“ в≥дкритого типу.

 омерц≥йн≥ банки в залежност≥ виконуваних операц≥й 6увають ун≥версальними ≥ спец≥ал≥зованими. «араз на ”крањн≥ вс≥ комерц≥йн≥ банки прагнуть бути ун≥версальними, †хоча далеко не вс≥ вони виконують весь† спектр† банк≥вських† операц≥й. —пец≥ал≥зованих банк≥в поки що немаЇ. ѕравда,† окрем≥ банки по≠чали створювати спец≥ал≥зован≥ ф≥л≥али (≥нвестиц≥йн≥,† депозитн≥ та ≥нш≥).

¬ залежност≥ в≥д територ≥њ д≥¤льност≥ комерц≥йн≥ банки под≥л¤ютьс¤ на м≥жнародн≥,† республ≥канськ≥ та рег≥ональн≥. ћ≥жнародн≥ банки утворюютьс¤ за участю ≥ноземного кап≥талу ≥ можуть мати в≥дд≥ленн¤ (ф≥л≥али) в ≥нших крањнах. Ќа ”крањн≥ вони т≥льки починають зароджуватис¤. ѕерший Ц ”крањнський ћ≥жнародний банк та ≥нш≥. ѓх створенн¤ не п≥дтримуЇтьс¤ ЌЅ” через завалюванн¤ ключових порц≥й,† до† ¤ких† в≥дноситьс¤ банк≥вська справа,† що ¤вл¤Ї собою велику небезпеку дл¤ нашоњ економ≥ки,† що перебуваЇ в стан≥ глибокоњ економ≥чноњ кризи,† що супроводжуЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥Їю. ¬ подальшому, †коли економ≥чна ситуац≥¤ в крањн≥ нормал≥зуЇтьс¤, †не буде перешкод в створенн≥ м≥жнародних банк≥в,† а також у в≥дкритт≥ в≥дд≥лень,† ф≥л≥ал≥в та представництв ≥ноземних комерц≥йних банк≥в. јдже ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в економ≥ку ”крањни швидше будуть зд≥йснюватись че≠рез банки,† з ¤кими ≥ноземн≥ ≥нвестори звикли працювати ≥ ¤ким вони дов≥р¤ють.

ƒо республ≥канських комерц≥йних банк≥в в≥дноситьс¤ ѕром≥нвестбанк ”крањни, †”крсоцбанк, †≈кс≥мбанк ”крањни та ќщадбанк ”крањни,† ¤к≥ мають розгалужену мережу в≥дд≥лень та ф≥л≥ал≥в по вс≥й територ≥њ ”крањни. ¬они т≥сно пов'¤зан≥ з ус≥ма органами державноњ влади та ѕравл≥нн¤ми банк≥в. ƒо статусу республ≥канських наближаютьс¤ ≥ де¤к≥ нов≥ комерц≥йн≥ банки (√радобанк, †ѕриватбанк, ††јѕѕЅ† "јваль",† "”кр≥нбанк"), †¤к≥ виникли разом з початком розвитку ринковоњ економ≥ки в крањн≥. —воњ ф≥л≥али починають в≥дкривати також ба≠гато ≥нших банк≥в. «вичайно,† це буде спри¤ти росту конку≠ренц≥њ в банк≥вськ≥й сфер≥,† але в результат≥ цього покращитьс¤ ¤к≥сть та зб≥льшитьс¤ к≥льк≥сть банк≥вських послуг,† тощо.

1	2	3	4

Ќазва: Ѕанк≥вська система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (8027 прочитано)