≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕерсонал п-ва ≥ продуктивн≥сть прац≥

“рудовий вим≥рник характеризуЇ к≥льк≥сть продукц≥њ в трудовому вираженн≥ на 1-го роб≥тника. ¬≥н визначаЇтьс¤ через трудом≥стк≥сть:

ѕт=(∑Ni*ti)/“ж

трудом≥стк≥сть

∑Ni*ti=“Ї

трудоЇмн≥сть виробничоњ програми

¬арт≥сний вим≥рник характеризуЇ к≥льк≥сть продукц≥њ в грошовому вираз≥ на 1-го працюючого:

ѕв=(∑Ni*÷≥)/“ж

ƒл¤ характеристики динам≥ки продуктивност≥ прац≥ використовують ≥ндекс продуктивност≥ прац≥:

≤пп=ѕпл/ѕбаз

продуктивн≥сть планова продуктивн≥сть базова

–≥вень продуктивност≥ прац≥ характеризуЇтьс¤ показником Двироб≥токФ, ¤кий показуЇ, ск≥льки продукц≥њ виготовл¤Їтьс¤ за одиницю часу на 1-го працюючого:

¬=обс¤г в-ва/чисельн≥сть прац≥вник≥в

ќберненим показником до вироб≥тку Ї трудом≥стк≥сть.

” зв'¤зку ≥з обмежен≥стю ус≥х вид≥в ресурс≥в ≥ трудових зокрема головним чинником нарощуванн¤ в-ва Ї забезпеченн¤ ефективност≥ њх використанн¤. ƒл¤ забезпеченн¤ росту продуктивност≥ прац≥ на п-в≥ зд≥йснюють њњ плануванн¤, що знаходить практичне в≥дображенн¤ в складанн≥ плану по прац≥ ≥ кадрах, одним ≥з розд≥л≥в ¤кого Ї план п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥. ¬ процес≥ плануванн¤ продуктивност≥ прац≥ вид≥л¤ють так≥ етапи:

анал≥з показник≥в росту продуктивност≥ прац≥

визначенн¤ м≥ри впливу фактор≥в на р≥ст продуктивност≥ прац≥

розробка орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в дл¤ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥

розрахунок потреби в робоч≥й сил≥

визначенн¤ р≥вн¤ ≥ ≥ндексу продуктивност≥ прац≥ на плановий пер≥од.

–≥ст продуктивност≥ прац≥ повинен випереджати р≥ст зароб≥тноњ плати.

≤снують 2 методи плануванн¤ продуктивност≥ прац≥:

метод пр¤мого рахунку (обс¤г в-ва продукц≥њ под≥лити на к≥льк≥сть ѕ¬ѕ)

метод непр¤мого рахунку (пофакторний метод) даЇ змогу визначити вплив техн≥ко-економ≥чних фактор≥в на р≥вень продуктивност≥ прац≥. ƒо цих фактор≥в належать:

п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ в-ва (впровадженн¤ новоњ техн≥ки, модерн≥зац≥¤)

покращенн¤ орган≥зац≥њ в-ва (скороченн¤ непродуктивних втрат, втрат в≥д браку тощо)

зм≥на обс¤гу ≥ структури продукц≥њ, що випускаЇтьс¤ (покращенн¤ в-ва).

ѕо кожному ≥з даних фактор≥в розраховують показник в≥дносноњ економ≥њ чисельност≥ роб≥тник≥в, на баз≥ ¤коњ визначаЇтьс¤ сумарна чисельн≥сть, ≥ розраховують прир≥ст продуктивност≥ прац≥ у %:

∆ѕ=Ё∑/(„вих Ц Ё∑)*100%

економ≥¤ сумарна чисельн≥сть вих≥дна

„вих=Q/ѕб Ц чисельн≥сть прац≥вник≥в, розрахована на плановий обс¤г випуску при базов≥й продуктивност≥ прац≥.

∆ѕ=(∆“Ї ∕ (100 Ц ∆“Ї))*100%

%зниженн¤ трудоЇмкост≥ виробничоњ програми

3.ќск≥льки прац¤ Ц це основа виробничого процесу, то њњ орган≥зац≥¤ повинна зд≥йснюватис¤ на науков≥й основ≥. Ќауковою Ї така орган≥зац≥¤ прац≥, ¤ка ірунтуЇтьс¤ на передових дос¤гненн¤х науки, передовому досв≥д≥, дозвол¤Ї поЇднувати найкращим чином техн≥ку ≥ людей в Їдиному процес≥ в-ва, забезпечуЇ найефективн≥ше використанн¤ вс≥х вид≥в ресурс≥в, п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ ≥ спри¤Ї збереженню здоровТ¤ людини. Ќаукова орган≥зац≥¤ прац≥ (Ќќѕ) дозвол¤Ї вир≥шувати 3 завданн¤:

економ≥чне, ¤ке пол¤гаЇ в найефективн≥шому використанн≥ матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в ≥ забезпечуЇ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥;

психо-ф≥з≥олог≥чне: п≥двищенн¤ працездатност≥ людини без шкоди дл¤ њњ здоровТ¤;

соц≥альне: створенн¤ спри¤тливих умов при орган≥зац≥њ виробничого процесу.

ќсновними напр¤мками Ќќѕ Ї:

вдосконаленн¤ форм розпод≥лу ≥ кооперац≥њ прац≥. –озпод≥л прац≥ на п-в≥ передбачаЇ уособленн¤ окремих груп прац≥вник≥в, кожна з ¤ких виконуЇ визначену частину загального обс¤гу роботи. “акий розпод≥л називаЇтьс¤ функц≥ональним. ¬середин≥ кожноњ функц≥ональноњ групи вид≥л¤ють групи прац≥вник≥в за профес≥¤ми Ц це профес≥йний розпод≥л.  р≥м того, Ї ще розпод≥л за квал≥ф≥кац≥Їю.

покращенн¤ орган≥зац≥њ ≥ обслуговуванн¤ робочих м≥сць. –ац≥ональна орган≥зац≥¤ робочого м≥сц¤ передбачаЇ його правильне плануванн¤ ≥ оснащенн¤ основним технолог≥чним обладнанн¤м, а також забезпеченн¤ њх на прот¤з≥ зм≥ни р≥зними послугами, що дозвол¤Ї роб≥тникам виконувати своњ безпосередн≥ функц≥њ.

впровадженн¤ передових прийом≥в ≥ метод≥в прац≥ пол¤гаЇ у детальному вивченн≥ способ≥в виконанн¤ окремих елемент≥в роботи р≥зними роб≥тниками, в≥дб≥р кращих з них ≥ формуванн¤ на ц≥й основ≥ нових норм прац≥.

вдосконаленн¤ нормуванн¤ прац≥ проводитьс¤ на основ≥ зд≥йснених наукових досл≥джень ≥ досл≥джень виконанн¤ окремих елемент≥в операц≥й окремими роб≥тниками.

вдосконаленн¤ матер≥ального ≥ морального стимулюванн¤ прац≥ пол¤гаЇ у створенн≥ в колектив≥ такого кл≥мату, при ¤кому своЇчасно б пом≥чавс¤ про¤в кожноњ корисноњ ≥н≥ц≥ативи. ћатер≥альне стимулюванн¤ прац≥ Ц це вдосконаленн¤ форм ≥ систем оплати прац≥ на п-в≥.

покращенн¤ умов прац≥. ”мови прац≥ Ц це те зовн≥шнЇ середовище, ¤ке оточуЇ роб≥тника на в-в≥. ƒо фактор≥в, ¤к≥ визначають умови прац≥, належать: температура, волог≥сть, осв≥тленн¤, запорошен≥сть, в≥брац≥њ тощо.

п≥дготовка ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в (може в≥дбуватис¤ з в≥дривом ≥ без в≥дриву в≥д в-ва).

зм≥цненн¤ трудовоњ дисципл≥ни. ¬ пон¤тт≥ Ддисципл≥наФ розр≥зн¤ють державну, виробничу, технолог≥чну ≥ трудову дисципл≥ну. ƒержавна дисципл≥на виконуЇтьс¤ через виконанн¤ державних завдань. ¬иробнича дисципл≥на характеризуЇ ступ≥нь дотриманн¤ правил експлуатац≥њ основних фонд≥в, норм витрат оборотних засоб≥в, правил охорони прац≥, ритм≥чност≥ (через дотриманн¤ граф≥к≥в в-ва) ≥ обслуговуванн¤ робочих м≥сць. “ехнолог≥чна дисципл≥на Ц це непорушенн¤ правил прот≥канн¤ технолог≥чних процес≥в. “рудова дисципл≥на Ц це дотриманн¤ прац≥вниками правил внутр≥шнього трудового розпор¤дку прац≥ ≥ в≥дпочинку. —укупн≥сть державноњ, виробничоњ, технолог≥чноњ ≥ трудовоњ дисципл≥н становить дисципл≥ну прац≥.

Ќормуванн¤ прац≥ Ц це процес встановленн¤ витрат прац≥, необх≥дних дл¤ виконанн¤ певних роб≥т або окремих функц≥й. –озр≥зн¤ють так≥ норми прац≥:

норма часу

норма вироб≥тку

норма чисельност≥

норма обслуговуванн¤

ќск≥льки вим≥рником прац≥ Ї робочий час, то вс≥ норми Ї пох≥дними в≥д норми часу Ц це к≥льк≥сть робочого часу, ¤ка необх≥дна дл¤ виконанн¤ певноњ роботи в найб≥льш рац≥ональних дл¤ даного п-ва орган≥зац≥йно-техн≥чних умовах ≥з врахуванн¤м передового виробничого досв≥ду. —клад норми часу в умовах сер≥йного ≥ масового в-ва такий:

“шт Ц норма часу

“ Ц час

“шт=“опер.+“обслуг.+“в≥дпоч.

“опер.=tосн.+tдопом≥ж.

ќперативний час Ц це час, прот¤гом ¤кого роб≥тник впливаЇ на предмети прац≥.

ќсновний час Ц це час, що витрачаЇтьс¤ безпосередньо на зм≥ну розм≥ру, форми, ф≥зичного чи х≥м≥чного складу виробу.

ƒопом≥жний час Ц це час, ¤кий витрачаЇтьс¤ на виконанн¤ роб≥т, що забезпечують можлив≥сть прот≥канн¤ основного процесу.

„ас обслуговуванн¤ под≥л¤Їтьс¤ на час техн≥чного ≥ час орган≥зац≥йного обслуговуванн¤.

¬ умовах одиничного або др≥бносер≥йного в-ва норма часу визначаЇтьс¤ через штучно-калькул¤ц≥йний час:

“шт.-к.=(“п≥дгот.-закл. ∕ n)+“шт

час п≥дготовчо-заключний к≥льк≥сть деталей у парт≥њ

ѕ≥дготовчо-заключний час Ц це час, що витрачаЇтьс¤ на д≥њ, повТ¤зан≥ ≥з початком ≥ зак≥нченн¤м роботи.

Ќорма вироб≥тку Ц це обс¤г роботи в натуральному вираз≥, ¤кий повинен бути виконаний за одиницю часу. ÷е обернена величина до норми часу:

Ќв=1∕“шт

Ќв=“з∕“шт (норма вироб≥тку зм≥нна)

тривал≥сть зм≥ни

Ќорма чисельност≥ Ц це величина сукупних витрат прац≥, виражених через необх≥дну дл¤ виконанн¤ певноњ операц≥њ чисельн≥сть персоналу.

Ќорма обслуговуванн¤ Ц це встановлена к≥льк≥сть одиниць обладнанн¤, ¤к≥ обслуговуютьс¤ одним роб≥тником або бригадою на прот¤з≥ зм≥ни.

≤снують 2 методи нормуванн¤ прац≥:

досв≥дно-статистичний (сумарний): норми встановлюютьс¤ на основ≥ досв≥ду роботи майстра (начальника) ≥ ірунтуютьс¤ на дос¤гнутому р≥вн≥ в-ва. ÷ей метод не стимулюЇ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥.

анал≥тичний, ¤кий под≥л¤Їтьс¤ на анал≥тично-розрахунковий ≥ анал≥тично-досл≥дницький. јнал≥тично-розрахунковий метод передбачаЇ встановленн¤ норм на основ≥ використанн¤ попередньо розроблених зб≥рник≥в норм ≥ норматив≥в. јнал≥тично-досл≥дницький метод пол¤гаЇ у встановленн≥ норми часу на основ≥ результат≥в спостережень ≥ досл≥джень витрат (норм) часу методом хронометражу. ¬≥н передбачаЇ визначенн¤ норм часу на основ≥ проведенн¤ досл≥джень фактичних витрат часу на виконанн¤ певних елемент≥в операц≥њ дл¤ встановленн¤ техн≥чно обірунтованих норм прац≥. ѕроцес хронометражу под≥л¤Їтьс¤ на 3 етапи:

п≥дготовка до хронометражу: проводитьс¤ ознайомленн¤ з обладнанн¤м, орган≥зац≥Їю робочого м≥сц¤, роб≥тником, операц≥Їю, розщепленн¤ њњ на елементи ≥ виб≥р ф≥ксажних точок. ѕот≥м визначаютьс¤ фактори, ¤к≥ впливають на х≥д технолог≥чного процесу ≥ на тривал≥сть виконанн¤ операц≥њ. ѕ≥сл¤ цього в≥дбуваЇтьс¤ виб≥р к≥лькост≥ спостережень.  ≥льк≥сть спостережень залежить в≥д типу в-ва: масове, сер≥йне чи др≥бносер≥йне.

спостереженн¤ ≥ вим≥рюванн¤ часу. «ам≥ри витрат часу можна проводити двома методами: а) за поточним часом (не виключаючи секундом≥ра) ≥ б) окремими в≥дл≥ками. «ам≥ри записуютьс¤ нормувальником (майстром) у лист спостережень.

1	2	3

Ќазва: ѕерсонал п-ва ≥ продуктивн≥сть прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2535 прочитано)