≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕерсонал п≥дприЇмства

ќсобливост≥ структури персоналу р≥зних тип≥в п≥дприЇмств (фактори впливу).

Ќаведен≥ вище класиф≥кац≥йн≥ ознаки персоналу п≥дприЇмства пор¤д з ≥ншими (стать, в≥к, ступ≥нь механ≥зац≥њ прац≥, стаж) служать основою дл¤ розрахунк≥в р≥зних вид≥в структур. ƒл¤ ефективного управл≥нн¤ важлива не проста констатац≥¤ чисельност≥ (або њњ динам≥ки) окремих категор≥й працюючих, а вивченн¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ними (рис.4.2).

÷е дозвол¤Ї не т≥льки ви¤вити вплив фактору й встановити найб≥льш суттЇв≥ структурн≥ зм≥ни, њх руш≥йн≥ сили, тенденц≥њ ≥ на ц≥й основ≥ формувати реальну стратег≥ю щодо розвитку трудових ресурс≥в.

Ќа формуванн¤ р≥зних вид≥в структур персоналу та трудових ресурс≥в ¤к на макро-, так ≥ на м≥крор≥вн≥ в найближч≥ роки будуть впливати так≥ фактори та загальн≥ тенденц≥њ:

–ис. 4.2.  атегор≥њ та перес≥чна структура персоналу п≥дприЇмств промисловост≥ ”крањни

Х ≤нтенсивний перерозпод≥л працюючих з промислового та с≥льськогосподарського вид≥в д≥¤льност≥ в ≥нформац≥йну сферу та у сферу прац≥ по обслуговуванню населенн¤.

Х ¬ключенн¤ до складу трудових ресурс≥в прац≥вник≥в з б≥льш високим р≥внем, н≥ж у тих, що вибувають за меж≥ працездатного в≥ку.

Х ѕ≥двищенн¤ частки допом≥жноњ розумовоњ прац≥ (сьогодн≥ вона в к≥лька раз≥в менша, н≥ж у розвинутих крањнах з ринковою економ≥кою).

Х «ростанн¤ попиту на квал≥ф≥ковану робочу силу (оператор≥в, наладчик≥в, програм≥ст≥в-експлуатац≥йник≥в), що може значною м≥рою задовольн¤тись за рахунок безроб≥тних з категор≥й кер≥вник≥в та спец≥ал≥ст≥в.

Х ”пов≥льненн¤ темп≥в зниженн¤ частки мало- та неквал≥ф≥кованоњ прац≥ у зв'¤зку з р≥зким скороченн¤м за останн≥ п'¤ть рок≥в техн≥чного переозброЇнн¤ д≥ючих п≥дприЇмств.

Х —истема осв≥ти недостатньо враховуЇ можлив≥ та вже ≥снуюч≥ технолог≥чн≥ зрушенн¤, продовжуючи в≥дтворенн¤ квал≥ф≥кованих кадр≥в в основному за старою фаховою схемою.

Х ¬ходженн¤ економ≥ки ”крањни в г≥пер≥нфл¤ц≥йний режим обумовлюЇ нарощуванн¤ безроб≥тт¤, ¤ке сьогодн≥ ще ви¤вл¤Їтьс¤, в основному, у прихованих формах.

‘ормуванн¤ ринкового механ≥зму та системи державного регулюванн¤ ринку прац≥ потребують урахуванн¤ цих та ≥нших об'Їктивних тенденц≥й, њх позитивного та негативного впливу на функц≥онуванн¤ економ≥ки в ц≥лому та окремих п≥дприЇмств.

ќц≥нка трудового потенц≥алу п≥дприЇмства.

”правл≥нн¤ трудовими ресурсами, забезпеченн¤ њх ефективного використанн¤ викликаЇ необх≥дн≥сть формуванн¤ системи оц≥нки трудового потенц≥алу п≥дприЇмства.

ѕерш за все сл≥д в≥др≥зн¤ти ¤вочну, обл≥кову та середньообл≥кову чисельн≥сть працюючих на п≥дприЇмств≥. явочна чисельн≥сть включаЇ вс≥х пост≥йних, тимчасових ≥ сезонних працюючих, що прийн¤т≥ на роботу на строк один ≥ б≥льше дн≥в незалежно в≥д того, знаход¤тьс¤ вони на робот≥, у в≥дпустц≥, в≥др¤дженн≥, зв≥льнен≥ в≥д прац≥ за хворобою чи з ≥нших причин. —ередньообл≥кова чисельн≥сть працюючих за певний пер≥од визначаЇтьс¤ ¤к сума середньом≥с¤чноњ чисельност≥, под≥лена на к≥льк≥сть м≥с¤ц≥в у розрахунковому пер≥од≥. –≥зниц¤ м≥ж обл≥ковою та ¤вочною чисельн≥стю характеризуЇ резерв (в основному роб≥тник≥в), що маЇ використовуватись дл¤ зам≥ни тих, що не виход¤ть на роботу з поважних причин.

ќкр≥м оц≥нки персоналу шл¤хом анал≥зу групуванн¤ за названими вище ознаками, найб≥льш часто у заруб≥жн≥й та в≥тчизн¤н≥й практиц≥ управл≥нн¤ трудовими ресурсами

використовуютьс¤ так≥ показники:

÷≥ та ≥нш≥ анал≥тичн≥ показники (коеф≥ц≥Їнти) потребують њх пор≥вн¤нн¤ з аналог≥чними спор≥днених п≥дприЇмств або ж повинн≥ анал≥зуватис¤ в динам≥ц≥. “реба також враховувати, що вони характеризують т≥льки потенц≥ал трудових ресурс≥в та його в≥дпов≥дн≥сть ≥ншим факторам та умовам виробництва. ≈фективн≥сть використанн¤ трудових ресурс≥в ви¤вл¤Їтьс¤ повною м≥рою через показники, що характеризують результати д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

¬изначенн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в по вс≥м категор≥¤м.

ќкреслюючи ц≥л≥ та напр¤мки розвитку д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, його кер≥вництво повинно визначити необх≥дн≥ дл¤ њх реал≥зац≥њ ресурси, в тому числ≥ трудов≥.

ѕлануванн¤ трудових ресурс≥в на д≥ючому п≥дприЇмств≥ починаЇтьс¤ з оц≥нки њх на¤вност≥. ќстанн¤ передбачаЇ ≥нвентаризац≥ю робочих м≥сць, ви¤вленн¤ к≥лькост≥ працюючих на кожн≥й операц≥њ, що забезпечуЇ реал≥зац≥ю к≥нцевоњ мети (створенн¤ продукц≥њ, наданн¤ послуг). јнал≥з ≥ подальш≥ розрахунки провод¤тьс¤ за категор≥¤ми працюючих (роб≥тники, кер≥вники, спец≥ал≥сти, службовц≥), а по кожн≥й з них Ч за профес≥¤ми, спец≥альност¤ми, розр¤дами. ўодо прац≥вник≥в розумовоњ прац≥ можливе використанн¤ системи ≥нвентаризац≥њ трудових навичок або спец≥альностей, що передбачаЇ реЇстрац≥ю профес≥йних навичок службовц≥в з зазначенн¤м к≥лькост≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ волод≥ють ними.

–озрахунки чисельност≥ спираютьс¤ не лише на к≥льк≥сну та ¤к≥сну оц≥нку самих трудових ресурс≥в, але й на можливий р≥вень њх використанн¤, анал≥з обумовлюючих фактор≥ї ' Ч техн≥чних, орган≥зац≥йних, соц≥ально-економ≥чних.

ќб'Їктами анал≥зу виступають:

Ч номенклатура виготовлюваноњ продукц≥њ та послуг, що надаютьс¤;

Ч втрати робочого часу та њх причини;

Ч характер та пор≥вн¤льний р≥вень технолог≥чних процес≥в та устаткуванн¤;

Ч прогресивн≥сть та в≥дпов≥дн≥сть сучасним вимогам орган≥зац≥њ прац≥ та виробництва;125

Ч р≥вень мотивац≥њ трудовоњ д≥¤льност≥;

Ч норми обслуговуванн¤ та вироб≥тку, р≥вень њх

фактичного виконанн¤ тощо.

¬изначенн¤ плановоњ чисельност≥ персоналу залежить в≥д специф≥ки п≥дприЇмства, особливостей його функц≥онуванн¤. «окрема:

розрахунки за своњм обс¤гом будуть р≥зними дл¤ п≥дприЇмств масового ≥ сер≥йного виробництва у пор≥вн¤нн≥ з п≥дприЇмствами одиничного та досл≥дного виробництва;

п≥дприЇмство, ¤ке докор≥нно диверсиф≥куЇ свою д≥¤льн≥сть, натрапить на значно б≥льш≥ проблеми у розрахунках, н≥ж п≥дприЇмство, що розширюЇ т≥льки обс¤ги виробництва чи наданн¤ послуг;

п≥дприЇмству, виробництво на ¤кому носить ритм≥чний характер прот¤гом всього року, нев≥дом≥ проблеми виробництва сезонного характеру, у тому числ≥ у розрахунках чисельност≥ персоналу.

«а умови значних орган≥зац≥йних зрушень (наприклад, створенн¤ нового п≥дприЇмства) оц≥нка майбутн≥х потреб у трудових ресурсах ¤вл¤Ї собою досить складне завданн¤. ” цьому випадку використовуютьс¤ типов≥ структури, модел≥, аналоги. ѕри визначенн≥ чисельност≥ на перспективний пер≥од необх≥дно враховувати фактори зовн≥шнього середовища, а саме: ринкову кон'юнктуру, пов'¤зану з тим чи ≥ншим видом д≥¤льност≥; цикл≥чн≥сть розвитку економ≥ки, передбаченн¤ можливого загального економ≥чного спаду; рег≥ональн≥ особливост≥ ринку прац≥ (перем≥щенн¤ виробничих потужностей в рег≥они з нижчою варт≥стю прац≥);

державн≥ (ур¤дов≥) програми, замовленн¤, контракти (у в≥дпов≥дност≥ з останн≥ми п≥дприЇмство зобов'¤зане створювати нов≥ робоч≥ м≥сц¤);

юридичн≥ аспекти (закони, договори з профсп≥лками ≥ т. ≥н.), що регулюють трудов≥ в≥дносини, захищають ≥нтереси окремих категор≥й населенн¤ та працюючих; *

можливост≥ використанн¤ тимчасового найманн¤ прац≥вник≥в, надомноњ прац≥.

“ехн≥ка розрахунк≥в плановоњ чисельност окремих категор≥й прац≥вник≥в визначаЇтьс¤ конкретною специф≥кою њх профес≥йноњ д≥¤льност≥ та галузевими особливост¤ми функц≥онуванн¤ того чи ≥ншого п≥дприЇмства. јле у вс≥х випадках вона маЇ базуватись на врахуванн≥ можливоњ економ≥њ затрат прац≥ за факторами.

–озгл¤немо систему необх≥дних (основниу) розрахунк≥в на приклад≥ промислового п≥дприЇмства.

ѕерш за все дл¤ ви¤вленн¤ загальноњ (¬≥дносно приблизноњ) чисельност≥ промислово-виробничого персоналу на плановий пер≥од використовуЇтьс¤ метод коригуванн¤ базовоњ чисельност≥.

де „пл - чисельн≥сть промислово-виробничого персоналу, що необх≥дна дл¤ забезпеченн¤ планового обс¤гу виробництва, чол.;

„Ѕ Ч базова (оч≥кувана) чисельн≥сть, чол.;

DVЧ плановий темп зростанн¤ обс¤гу виробництва продукц≥њ, %

D„ Ч сумарне зм≥нюванн¤ чисельност≥ за пофакторним розрахунком можливого зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, чол.

Ѕ≥льш точним Ї метод розрахунку плановоњ чисельност≥ на основ≥ повноњ трудом≥сткост≥ виготовленн¤ продукц≥њ:

де ∑t Ч повна трудом≥стк≥сть виробничоњ програми планового року (включаЇ технолог≥чну трудом≥стк≥сть, трудом≥стк≥сть обслуговуванн¤ та управл≥нн¤ виробництвом),

нормо-годин;

“рп - розрахунковий ефективний фонд часу одного прац≥вника, годин (табл. 4.2).

 вн Ч оч≥куваний коеф≥ц≥Їнт виконанн¤ норм.

„исельн≥сть роб≥тник≥в, що зайн¤т≥ на роботах, ¤к≥ нормуютьс¤ („рнпл), розраховуЇтьс¤ за формулою:

де ti - планова трудом≥стк≥сть одиниц≥ 1-го виду виробу, нормо-годин;

тi Ч к≥льк≥сть вироб≥в ≥-го виду, одиниць;

n Ч к≥льк≥сть вид≥в виготовлюваних одиниць/

“аблиц¤ 4.2. –озрахунок балансу робочого часу середньо-обл≥кового працюючого (цифри умовн≥)

1	2	3

Ќазва: ѕерсонал п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2404 прочитано)