≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕовне товариство

ѕовне товариство

ƒом≥нуюче м≥сце серед суб'Їкт≥в господарського права належить такому суб'Їктов≥, ¤к п≥дприЇмство. ÷е зумовлено особливими економ≥чними ≥ соц≥альними функц≥¤ми п≥дприЇмства в економ≥чн≥й систем≥, а саме функц≥¤ми товаровиробника, ¤кий задовольн¤Ї сусп≥льн≥ потреби у продукц≥њ, роботах та послугах. “ому законодавчий ≥нститут п≥дприЇмства або господарюючого суб'Їкта Ї центральною частиною системи господарського права ”крањни, його правовою основою.

ѕ≥дприЇмство ¤к соц≥ально-економ≥чний ≥ правовий ≥нститут маЇ певну сукупн≥сть економ≥чних, орган≥зац≥йних ≥ юридичних ознак, за ¤кими квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к господарюючий суб'Їкт ≥ суб'Їкт права. «а допомогою цих ознак, систематизованих ст. 1 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", ун≥ф≥ковано визначаЇтьс¤ правове становище п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ ≥ галузей народного господарства.

«акон встановлюЇ, що п≥дприЇмство Ї основною орган≥зац≥йною ланкою народного господарства ”крањни. ÷¤ орган≥зац≥йна ознака квал≥ф≥куЇ п≥дприЇмство ¤к орган≥зац≥йну форму господарськоњ ("б≥знесовоњ") орган≥зац≥њ, тобто орган≥зац≥њ, в ¤к≥й власники засоб≥в виробництва ≥ робочоњ сили об'Їднують своњ виробнич≥ ресурси дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ з метою одержанн¤ прибутку. ¬изначенн¤ "основна ланка", з одного боку, в≥дмежовуЇ п≥дприЇмство в≥д ≥нших орган≥зац≥йних форм економ≥чноњ д≥¤льност≥ (типу домашн≥х господарств, ≥ндив≥дуальних промисл≥в без створенн¤ п≥дприЇмств, так званих т≥ньових структур тощо), а з ≥ншого - в≥д суб'Їкт≥в господарського права, ¤к≥ не належать до основноњ ланки: об'Їднань п≥дприЇмств, ф≥нансових ≥ посередницьких ≥нститут≥в, орган≥в управл≥нн¤ економ≥кою.

«акон також встановлюЇ, що п≥дприЇмство - це господарюючий суб'Їкт. —уть визначенн¤ "господарюючий суб'Їкт" пол¤гаЇ в тому, що п≥дприЇмство Ї товаровиробником, трудовим колективом, ¤кий на профес≥йн≥й основ≥ (промисел) виробл¤Ї ≥ реал≥зуЇ св≥й товар з метою одержанн¤ прибутку. як господарюючий суб'Їкт п≥дприЇмство зд≥йснюЇ виробничу, науково-досл≥дну та комерц≥йну д≥¤льн≥сть. “ерм≥н "господарюючий" означаЇ, що п≥дприЇмства належать до комерц≥йних, спр¤мованих на прибуток, орган≥зац≥й (на в≥дм≥ну в≥д неприбуткових орган≥зац≥й - рел≥г≥йних, об'Їднань громад¤н тощо).
ѕ≥дприЇмство Ї самост≥йним, господарюючим суб'Їктом. —амост≥йн≥сть у прийн¤тт≥ господарських р≥шень Ї одн≥Їю з основних ≥ необх≥дних умов д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ¤к товаровиробника. ёридичний аспект такого визначенн¤ пол¤гаЇ в тому, що п≥дприЇмство при зд≥йсненн≥ своЇњ господарськоњ д≥¤льност≥ "маЇ право з власноњ ≥н≥ц≥ативи приймати будь-¤к≥ р≥шенн¤, що не суперечать законодавству ”крањни" (ст. 27 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥").

Ќарешт≥, п≥дприЇмство - це статутний господарюючий суб'Їкт. —татут п≥дприЇмства ¤к локальний акт господарського законодавства нормативне визначаЇ ц≥л≥ ≥ предмет д≥¤льност≥ окремого п≥дприЇмства, в≥дхил¤тис¤ в≥д ¤ких без зм≥ни статуту п≥дприЇмству заборонено. —татут також визначаЇ меж≥ спец≥альноњ правоздатност≥ п≥дприЇмства ¤к юридичноњ особи. ÷е один з найважлив≥ших правових акт≥в п≥дприЇмства, тому ст. 9 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" спец≥ально визначаЇ обов'¤зков≥ й альтернативн≥ пункти, ¤к≥ включаютьс¤ до статуту п≥дприЇмства.

«аконодавство ”крањни про п≥дприЇмства оперуЇ такими пон¤тт¤ми, ¤к орган≥зац≥йн≥ форми, види ≥ категор≥њ п≥дприЇмств.  ожне з них вживаЇтьс¤ дл¤ класиф≥кац≥њ п≥дприЇмств за певними ознаками.

ќрган≥зац≥йна (орган≥зац≥йно-правова) форма передбачаЇ класиф≥кац≥ю п≥дприЇмств залежно в≥д форм власност≥, визначених  онституц≥Їю ”крањни ≥ «аконом ”крањни "ѕро власн≥сть", та способ≥в розмежуванн¤ у п≥дприЇмствах окремих форм власност≥ ≥ управл≥нн¤ майном. ёридичне значенн¤ цього пол¤гаЇ в урахуванн≥ в законодавств≥, тобто в «акон≥ ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" ≥ спец≥альних законах, особливостей правового становища п≥дприЇмств окремих вид≥в.

«агалом орган≥зац≥йна форма ≥ вид визначають суб'Їкта, ¤кий маЇ право присвоювати результати д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. « точки зору орган≥зац≥йноњ форми ст. 2 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" вид≥л¤Ї так≥ види п≥дприЇмств: приватн≥, колективн≥, господарськ≥ товариства, п≥дприЇмства, заснован≥ на власност≥ об'Їднанн¤ громад¤н, комунальн≥, державн≥ (в тому числ≥ казенн≥).

—л≥д мати на уваз≥, що в≥дпов≥дно до чинного на момент створенн¤ п≥дприЇмств законодавства в ”крањн≥ були створен≥ ≥ д≥ють ƒо цього часу й ≥нш≥ види п≥дприЇмств: ≥ндив≥дуальн≥, с≥мейн≥, сп≥льн≥ (в тому числ≥ з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми) п≥дприЇмства.

ѕриватне п≥дприЇмство - це орган≥зац≥йно-правова форма п≥дприЇмства, заснованого на власност≥ ф≥зичноњ особи.

¬изначенн¤ приватне, кр≥м форми власност≥, виражаЇ головну особлив≥сть правового становища п≥дприЇмств ц≥Їњ орган≥зац≥йноњ форми. «г≥дно ≥з законодавством ”крањни власник у даному раз≥ водночас Ї ≥ п≥дприЇмцем, тобто власн≥сть ≥ управл≥нн¤ майном у приватному п≥дприЇмств≥ не розмежовуютьс¤.

 олективне п≥дприЇмство (точн≥ше його можна було б назвати "п≥дприЇмство колективноњ власност≥") - це орган≥зац≥йно-правова форма п≥дприЇмства, заснованого на власност≥ трудового колективу п≥дприЇмства.
¬изначенн¤ колективне означаЇ, що п≥дприЇмство належить колективу сп≥ввласник≥в (засновник≥в, учасник≥в), ¤к≥ д≥ють ¤к один суб'Їкт права колективноњ власност≥. ѕравосуб'Їктн≥сть власника (у даному раз≥ колективу або групи власник≥в, орган≥зованих у колективне п≥дприЇмство з правами юридичноњ особи) реал≥зуЇтьс¤ через юридичну особу - п≥дприЇмство, ¤ке волод≥Ї, користуЇтьс¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤ майном в≥дпов≥дно до свого статуту (статт≥ 6, 20 ≥ 21 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть"). ÷е вид недержавноњ юридичноњ особи. ѕраво колективноњ власност≥ у колективному п≥дприЇмств≥ безпосередньо зд≥йснюють його органи управл≥нн¤ - вищий орган управл≥нн¤ (загальн≥ збори або конференц≥¤) ≥ правл≥нн¤. ќтже, колективне п≥дприЇмство, поки воно д≥Ї, - це об'Їкт права власност≥ в≥дпов≥дноњ юридичноњ особи. …ого засновники ≥ учасники Ї власниками часток (пањв, вклад≥в) у майн≥ п≥дприЇмства.

ѕовним товариством зг≥дно з≥ ст. 66 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" визнаЇтьс¤ таке товариство, вс≥ учасники ¤кого займаютьс¤ сп≥льною п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю ≥ несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства ус≥м своњм майном.
ѕовне товариство створюЇтьс¤ ≥ д≥Ї на п≥дстав≥ установчого договору (статуту цей вид товариства не маЇ).  р≥м загальних вимог щодо зм≥сту установчих документ≥в господарських товариств, установчий догов≥р про повне товариство повинен визначати розм≥р частки кожного з учасник≥в, розм≥р, склад та пор¤док внесенн¤ вклад≥в, форму участ≥ у справах товариства. “ак≥ вимоги випливають з особливого характеру товариства, зокрема з веденн¤ його справ, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ за загальною згодою вс≥х учасник≥в.
¬еденн¤ справ товариства може зд≥йснюватис¤ або вс≥ма учасниками, або одним чи к≥лькома з них, ¤к≥ виступають в≥д ≥мен≥ товариства. ”часники, ¤ким було доручено веденн¤ справ повного товариства, зобов'¤зан≥ надавати решт≥ учасник≥в на њхню вимогу повну ≥нформац≥ю про д≥њ, виконуван≥ в≥д ≥мен≥ та в ≥нтересах товариства.

”часник повного товариства маЇ право передати свою частку або њњ частину ≥ншим учасникам товариства або трет≥м особам т≥льки за згодою вс≥х учасник≥в. « передачею частки (њњ частини) трет≥й особ≥ до останньоњ переход¤ть вс≥ права та обов'¤зки, що належали учасников≥, ¤кий вибув.
ќск≥льки вс≥ учасники повного товариства займаютьс¤ сп≥льною п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, вони не мають права в≥д свого ≥мен≥ та в своњх ≥нтересах зд≥йснювати угоди, однор≥дн≥ з ц≥л¤ми д≥¤льност≥ товариства, а також брати участь у будь-¤ких товариствах (кр≥м акц≥онерних), ¤к≥ мають однор≥дну з повним товариством мету д≥¤льност≥. ” раз≥ порушенн¤ ц≥Їњ вимоги, учасник товариства зобов'¤заний компенсувати збитки, запод≥¤н≥ товариству.
«аконодавством (ст. 71 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства") встановлено особливий пор¤док виходу учасника з повного товариства. якщо товариство було створено на невизначений строк, його учасник може в будь-¤кий час вийти з товариства, попередивши про це не п≥зн≥ше ¤к за 3 м≥с¤ц≥. ¬их≥д з товариства, створеного на визначений строк, можливий лише з поважних причин та з попередженн¤м не п≥зн≥ше ¤к за 6 м≥с¤ц≥в. ”часнику, ¤кий вибув, сплачуЇтьс¤ варт≥сть його частини прибутку, одержаноњ товариством у цьому роц≥.

як уже зазначалос¤, учасники повного товариства несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства ус≥м своњм майном. ћехан≥зм такоњ в≥дпов≥дальност≥ конкретизовано у ст 74 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства": ¤кщо при л≥кв≥дац≥њ повного товариства ви¤витьс¤ нестача на¤вного майна дл¤ сплати вс≥х борг≥в, за товариство у недостатн≥й частин≥ несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть його учасники ус≥м своњм майном, на ¤ке в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни може бути звернено ст¤гненн¤. ¬ажливим Ї те, що учасник товариства в≥дпов≥даЇ за борги останнього незалежно в≥д того, чи виникли вони п≥сл¤ або до його вступу до товариства.
якщо борги товариства повн≥стю сплатить один з учасник≥в, в≥н маЇ право звернутис¤ з регресною вимогою у в≥дпов≥дн≥й частин≥ до решти учасник≥в, ¤к≥ несуть перед ним в≥дпов≥дальн≥сть пропорц≥йно своњй частц≥ у майн≥ товариства.

¬икористана л≥тература:

1. ¬.—.ўербина У√осподарське правоФ.

1

Ќазва: ѕовне товариство
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (805 прочитано)