Ѕанк≥вська справа > ¬алютний ризик в д≥¤льност≥ банк≥вськоњ системи

¬алютний ризик в д≥¤льност≥ банк≥вськоњ системи

¬ступ

–изик - це характерна ознака д≥¤льност≥ будь-¤кого виробника, у тому числ≥ банку, що в≥дбиваЇ можлив≥ неспри¤тлив≥ насл≥дки у випадку неусп≥ху. –изик виражаЇтьс¤ можлив≥стю одержанн¤ таких небажаних результат≥в, ¤к втрата прибутку або виникненн¤ збитк≥в.

ƒо ризику схильн≥ практично ус≥ види банк≥вських операц≥й.

јнал≥зуючи ризики комерц≥йних банк≥в на сучасному етап≥, потр≥бно враховувати:

-- кризовий стан економ≥ки перех≥дного пер≥оду, що виражаЇтьс¤ не т≥льки пад≥нн¤м виробництва, ф≥нансовою нест≥йк≥стю багатьох орган≥зац≥й, але ≥ знищенн¤м р¤ду господарських зв'¤зк≥в; пол≥тичною нест≥йк≥стю;

-- незавершен≥сть формуванн¤ банк≥вськоњ системи;

-- в≥дсутн≥сть або недосконал≥сть де¤ких основних законодавчих акт≥в, нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж правовою базою ≥ реально ≥снуючою ситуац≥Їю;

-- ≥нфл¤ц≥ю, що переходить у г≥пер≥нфл¤ц≥ю та ≥н.

–изики виникають у зв'¤зку з рухом ф≥нансових поток≥в ≥ ви¤вл¤ютьс¤ на ринках ф≥нансових ресурс≥в в основному у вигл¤д≥ процентних, валютних, кредитних, комерц≥йних, ≥нвестиц≥йних ризик≥в.

ѕон¤тт¤ валютного ризику

¬алютн≥ ризики Ї частиною комерц≥йних ризик≥в, до ¤ких схильн≥ учасники м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

¬алютний ризик - це ризик втрат при куп≥вл≥-продаж≥ ≥ноземноњ валюти за р≥зними курсами.

ƒаний ризик, або ризик курсових втрат, пов'¤заний з ≥нтернац≥онал≥зац≥Їю ринку банк≥вських операц≥й, створенн¤м транснац≥ональних (сп≥льних) п≥дприЇмств та банк≥вських орган≥зац≥й ≥ диверсиф≥кац≥Їю њхньоњ д≥¤льност≥, ≥ ¤вл¤Ї собою можлив≥сть грошових втрат у результат≥ коливань валютних курс≥в.

ѕри цьому зм≥на курс≥в валют по в≥дношенню один до одного в≥дбуваЇтьс¤ в силу численних чинник≥в, наприклад : у зв'¤зку з≥ зм≥ною внутр≥шньоњ вартост≥ валют, пост≥йним переливом грошових поток≥в ≥з крањни в крањну, спекул¤ц≥Їю ≥ т.д.  лючовим чинником, що характеризуЇ будь-¤ку валюту Ї ступ≥нь дов≥ри до валюти резидент≥в ≥ нерезидент≥в. ƒов≥ра до валюти - складний багатофакторний критер≥й, що складаЇтьс¤ ≥з к≥лькох показник≥в, наприклад: показник дов≥ри до пол≥тичного режиму, ступен¤ в≥дкритост≥ крањни, л≥берал≥зац≥њ економ≥ки ≥ режиму обм≥нного курсу, експортно-≥мпортного балансу крањни, базових макроеконом≥чних показник≥в ≥ в≥ри ≥нвестор≥в у стаб≥льн≥сть розвитку крањни в майбутньому.

Ќа сьогодн≥шн≥й день у св≥тов≥й практиц≥ ≥снуЇ к≥лька тип≥в режим≥в валютних курс≥в в залежност≥ в≥д специф≥ки кожноњ конкретноњ крањни. “ип валютноњ системи можна умовно визначити за де¤ких характеристиками :

1) “ип крањни з закритим ринком маЇ так≥ характеристики : тенденц≥ю до закритост≥ економ≥ки й економ≥чноњ ≥нформац≥њ, жорстк≥ обмеженн¤ дл¤ ≥нвестор≥в ≥ експортно-≥мпортних операц≥й, переважно державну форму економ≥ки, директивну форму визначенн¤ режиму валютного курсу.  урс валюти такоњ крањни непередбачуваний, ≥нвестори й ≥мпортери звичайно намагаютьс¤ уникати угод в так≥й валют≥, реальн≥ розрахунки по товарооб≥гу провод¤тьс¤ у валют≥ трет≥х крањн. –инок под≥бних валют звичайно дуже вузький (або взагал≥ не ≥снуЇ).

2)  рањни з пр≥оритетом ф≥ксованого курсу при значному економ≥чному потенц≥ал≥. «вичайно курси валют таких крањн жорстко ф≥ксован≥ стосовно Ђавторитетноњї валюти ≥ Ї п≥дход¤щими дл¤ зд≥йсненн¤ експортно-≥мпортних операц≥й ≥ ≥нвестиц≥й. ћакроеконом≥чн≥ показники звичайно не впливають або дуже слабо впливають на курс нац≥ональноњ валюти таких крањн.

3) ≤снуЇ також дуже широке коло крањн ≥з пор≥вн¤но в≥льною але не стаб≥льною економ≥кою, курс валют таких крањн важко прогнозований ≥ може залежати в≥д випадкових чинник≥в: пол≥тичноњ нестаб≥льност≥, непередбаченоњ економ≥чноњ пол≥тики ур¤ду, м≥жнародноњ неконкурентноздатност≥, ≥нфл¤ц≥йне ф≥нансуванн¤ деф≥циту держбюджету, недостатност≥ р≥вн¤ валютних резерв≥в у тому числ≥ ≥ в≥д макроеконом≥чних показник≥в. ≤нвестуванн¤ в под≥бну валюту звичайно ризикований зах≥д ≥ ≥мпортери схильн≥ використовувати валюту трет≥х крањн у розрахунках по товарооб≥гу з такими крањнами.

4)  рањни з≥ стаб≥льною економ≥кою, що дотримуютьс¤ пр≥оритету в≥льного плаванн¤ курсу нац≥ональноњ валюти. Ќайважлив≥ша характеристика таких крањн: розвита ринкова економ≥ка, економ≥чний добробут, прогнозована пол≥тика ур¤ду, жорсткий контроль грошовоњ маси, процентних ставок ≥ ≥нфл¤ц≥њ в крањн≥. ≤нвестиц≥њ в дан≥ валюти менш рискован≥, експортно-≥мпортн≥ операц≥њ в≥дбуваютьс¤ з використанн¤м саме цих валют.  урс валют активно реагуЇ на зм≥ну макроеконом≥чних показник≥в економ≥ки у таких крањнах.

¬алютний ринок завжди характеризуЇтьс¤ своЇю нест≥йк≥стю ≥ непередбачен≥стю. ÷е по¤снюЇтьс¤ надзвичайно швидкою реакц≥Їю учасник≥в валютного ринку на пол≥тичн≥ й економ≥чн≥ зм≥ни у св≥т≥, а також значною м≥рою може бути пов'¤зане з≥ спекул¤ц≥¤ми.

¬алютний ризик - це ризик втрат, обумовлений неспри¤тливою зм≥ною курс≥в ≥ноземних валют у ход≥ зд≥йсненн¤ угод по њхн≥й куп≥вл≥-продажу. ¬алютн≥ операц≥њ п≥дрозд≥л¤ють на Ђкасов≥ї ≥ Ђтерм≥нов≥ї. –инок касових операц≥й потребуЇ оплати на прот¤з≥ двох робочих дн≥в ≥з дн¤ виконанн¤ контракту, тому невиконанн¤ зобов'¤зань менш ймов≥рне. ƒо таких угод в≥днос¤ть овернайт. ƒо терм≥нових угод належать: форвард, фТючерси, опц≥они.

–изик несплати по терм≥нових валютних операц≥¤х залежить в≥д кредитоспроможност≥ ≥нвестора ≥ терм≥ну контракту. „им б≥льший цей терм≥н, тим вища можлив≥сть зм≥ни курсу ≥ несплати.

«м≥ст терм≥нових вид≥в угод такий:

1) ‘орвард.

‘орвардною угодою називаЇтьс¤ така угода, при ¤к≥й курс встановлюЇтьс¤ в даний час, а обм≥н валютами в≥дбуваЇтьс¤ в майбутньому.

якщо Ї реальна можлив≥сть виникненн¤ валютного ризику в майбутньому, в≥н покриваЇтьс¤ форвардной угодою.

Ѕанк займаЇ форвардную позиц≥ю у випадку, ¤кщо кл≥Їнт продаЇ або купуЇ ≥ноземну валюту по форварду, тобто з обм≥ном валют на майбутню заф≥ксовану дату, а також, ¤кщо сам банк продаЇ або купуЇ ≥ноземну валюту по форварду з метою отриманн¤ прибутку. ѕроте тут Ї присутн≥м ризик зм≥ни ц≥н, що може призвести до збитк≥в банку.

2) ќпц≥онн≥ операц≥њ.

ќпц≥он - це угода м≥ж покупцем ≥ продавцем, що надаЇ покупцю право - але не зобов'¤занн¤ - купувати валюту в продавц¤ опц≥ону або ж продавати њњ.

ќпц≥он Ї одним ≥з вар≥ант≥в повного покритт¤ валютних ризик≥в. …ого можна використовувати ¤к страховку, використовуючи при неспри¤тливих зм≥нах курсу. ” пор≥вн¤нн≥ з форвардом, опц≥он даЇ кращий захист в≥д можливих ризик≥в, тому що покупець опц≥ону лишаЇ за собою право вибору зд≥йсненн¤ або незд≥йсненн¤ угоди.

3) ‘Тючерси.

‘Тючерсн≥ контракти укладають на спец≥альних б≥ржах ≥, на в≥дм≥ну в≥д форвардного контракту, фТючерс не передбачаЇ реальну куп≥влю-продаж валюти. ѕозиц≥¤ по фТючерсу л≥кв≥дуЇтьс¤ за допомогою зустр≥чних контракт≥в. –изик по фТючерсам м≥н≥м≥зуЇтьс¤ за рахунок можливост≥ покрити зобов'¤занн¤ по першому ф'ючерсному контракту шл¤хом зд≥йсненн¤ зустр≥чноњ оберненоњ угоди.

¬алютн≥ ризики можна структуризувати у такий спос≥б:

а) кредитний ризик - ризик, обумовлений небажанн¤м або неможлив≥стю кл≥Їнта або контрпартнера розрахуватис¤ за своњми обов'¤зками;

б) конверс≥йний ризик - ризики валютних збитк≥в безпосередньо по конкретних операц≥¤х.

”правл≥нн¤ валютним ризиком.

¬алютн≥ ризики управл¤ютьс¤ в банках р≥зноман≥тними методами. ѕершим кроком до управл≥нн¤ валютними ризиками всередин≥ структури банку Ї встановленн¤ л≥м≥т≥в на валютн≥ операц≥њ. “ак, наприклад, дуже поширен≥ так≥ види л≥м≥т≥в :

л≥м≥ти на ≥ноземн≥ держави (встановлюютьс¤ максимально можлив≥ суми дл¤ операц≥й на прот¤з≥ дн¤ з кл≥Їнтами ≥ контрпартнерами в сум≥ з кожноњ конкретноњ крањни);

л≥м≥ти на операц≥њ з контрпартнерами ≥ кл≥Їнтами (встановлюЇтьс¤ максимально можлива сума дл¤ операц≥й на кожного контрпартнера, кл≥Їнта або групу кл≥Їнт≥в);

л≥м≥т ≥нструментар≥¤ (встановленн¤ обмежень по використовуваних ≥нструментах ≥ валютам ≥з визначенн¤м списку можливих до торг≥вл≥ валют ≥ ≥нструмент≥в торг≥вл≥);

л≥м≥т збитк≥в (встановлюЇтьс¤ максимально можливий розм≥р збитк≥в, п≥сл¤ дос¤гненн¤ ¤кого вс≥ в≥дкрит≥ позиц≥њ повинн≥ бути закрит≥ з≥ збитками). ” де¤ких банках такий л≥м≥т встановлюЇтьс¤ на кожний робочий день або окремий пер≥од часу (один м≥с¤ць), у де¤ких банках в≥н п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на окрем≥ види ≥нструмент≥в, а в ≥нших може також встановлюватис¤ на окремих д≥лер≥в.

 р≥м л≥м≥т≥в у св≥тов≥й практиц≥ застосовуютьс¤ так≥ методи зниженн¤ валютних ризик≥в :

-- взаЇмний зал≥к куп≥вл≥-продажу валюти по активу ≥ пасиву, так званий метод Ђметч≥нгї, де за допомогою в≥драхуванн¤ надходженн¤ валюти з розм≥ру њњ в≥дтоку банк маЇ можлив≥сть впливати на њхн≥й розм≥р ≥ в≥дпов≥дно на своњ ризики.

-- використанн¤ методу Ђнетт≥нгаї, що пол¤гаЇ в максимальному скороченн≥ к≥лькост≥ валютних операц≥й за допомогою њх укрупненн¤. « ц≥Їю метою банки створюють п≥дрозд≥ли, що координують надходженн¤ за¤вок на куп≥влю-продаж ≥ноземноњ валюти.

-- придбанн¤ додатковоњ ≥нформац≥њ шл¤хом придбанн¤ ≥нформац≥йних продукт≥в спец≥ал≥зованих ф≥рм у режим≥ реального часу валютних курс≥в, що в≥дображають зм≥ни ≥ останню ≥нформац≥ю.

-- ретельне вивченн¤ й анал≥з валютних ринк≥в.

“акож, дл¤ обмеженн¤ валютних ризик≥в застосовуЇтьс¤ страхуванн¤.

—трахуванн¤ - це процес зменшенн¤ ризику можливих втрат. ‘≥рма може прийн¤ти р≥шенн¤ страхувати ус≥ ризики, не страхувати н≥чого або щось виб≥рково.

1	2

Ќазва: ¬алютний ризик в д≥¤льност≥ банк≥вськоњ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3498 прочитано)