≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕон¤тт¤, форми та види зайн¤тост≥

ѕон¤тт¤, форми та види зайн¤тост≥

¬икористанн¤ трудових ресурс≥в характеризуЇтьс¤ показником зайн¤тост≥.

«айн¤т≥сть населенн¤ ¤вл¤Ї собою д≥¤льн≥сть частини населенн¤ щодо створенн¤ сусп≥льного продукту (нац≥онального доходу). —аме в цьому пол¤гаЇ њњ економ≥чна сутн≥сть. «айн¤т≥сть населенн¤ Ч найб≥льш узагальнена характеристика економ≥ки. ¬она в≥дбиваЇ дос¤гнутий р≥вень економ≥чного розвитку, внесок живоњ прац≥ в дос¤гненн¤ виробництва. «айн¤т≥сть об'ЇднуЇ виробництво ≥ споживанн¤, а њњ структура визначаЇ характер њхн≥х взаЇмозв'¤зк≥в.

—оц≥альна сутн≥сть зайн¤тост≥ в≥дображаЇ потребу людини в самовираженн≥, а також у задоволенн≥ матер≥альних ≥ духовних потреб через дох≥д, ¤кий особа отримуЇ за свою працю.

«г≥дно ≥з законом ”крањни Уѕро зайн¤т≥сть населенн¤Ф до зайн¤того населенн¤ належать громад¤ни нашоњ крањни, ¤к≥ проживають на њњ територ≥њ на законних п≥дставах, а саме:

Х працююч≥ за наймом на умовах повного або неповного робочого дн¤ (тижн¤) на п≥дприЇмствах, установах, орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм власност≥, у м≥жнародних та ≥ноземних орган≥зац≥¤х в ”крањн≥ та за кордоном;

Х громад¤ни, ¤к≥ самост≥йно забезпечують себе роботою, включаючи п≥дприЇмц≥в, ос≥б, зайн¤тих ≥ндив≥дуальною трудовою д≥¤льн≥стю, творчою д≥¤льн≥стю, члени кооператив≥в, фермери та члени њхн≥х с≥мей, ¤к≥ беруть участь у виробництв≥;

Х вибран≥, призначен≥ або затверджен≥ на оплачувану посаду в органах державноњ влади, управл≥нн¤ чи в сусп≥льних об'Їднанн¤х;

Х громад¤ни, ¤к≥ служать у збройних силах, прикордонних, внутр≥шн≥х, зал≥зничних в≥йськах, органах нац≥ональноњ безпеки та внутр≥шн≥х справ;

Х особи, ¤к≥ проход¤ть профес≥йну п≥дготовку, переп≥дготовку та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ з в≥дривом в≥д виробництва; ¤к≥ навчаютьс¤ у денних загальноосв≥тн≥х школах, середн≥х спец≥альних та вищих навчальних закладах;

Х зайн¤т≥ вихованн¤м д≥тей, догл¤дом за хворими, ≥нвал≥дами та громад¤нами похилого в≥ку;

Х працююч≥ громад¤ни ≥нших держав, ¤к≥ тимчасово перебувають в ”крањн≥ ≥ виконують функц≥њ, не пов'¤зан≥ ≥з забезпеченн¤м д≥¤льност≥ посольств ≥ м≥с≥й.

–озр≥зн¤ють так≥ форми зайн¤тост≥: повну, неповну, часткову, первинну та вторинну зайн¤т≥сть.

ѕовна зайн¤т≥сть Ч це д≥¤льн≥сть прот¤гом повного робочого дн¤ (тижн¤, сезону, року), ¤ка забезпечуЇ дох≥д у нормальних дл¤ даного рег≥ону розм≥рах.

Ќеповна зайн¤т≥сть характеризуЇ зайн¤т≥сть конкретноњ особи або прот¤гом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективн≥стю. Ќеповна зайн¤т≥сть може бути ¤вною або прихованою.

явна неповна зайн¤т≥сть зумовлена соц≥альними причинами, зокрема необх≥дн≥стю здобути осв≥ту, профес≥ю, п≥двищити квал≥ф≥кац≥ю тощо. Ќеповну зайн¤т≥сть можна вим≥р¤ти безпосередньо, використовуючи дан≥ про зароб≥ток, в≥дпрацьований час, або ж за допомогою спец≥альних в≥дб≥ркових обстежень.

ѕрихована неповна зайн¤т≥сть в≥дбиваЇ порушенн¤ р≥вноваги м≥ж робочою силою та ≥ншими виробничими факторами. ¬она пов'¤зана, зокрема, з≥ зменшенн¤м обс¤г≥в виробництва, реконструкц≥Їю п≥дприЇмства ≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в низьких доходах населенн¤, неповному використанн≥ профес≥йноњ компетенц≥њ або в низьк≥й продуктивност≥ прац≥.

¬ ”крањн≥ прихована неповна зайн¤т≥сть поки що не регламентована законом. ¬одночас прихована неповна зайн¤т≥сть у наш≥й крањн≥ набула загрозливих розм≥р≥в.

„асткова зайн¤т≥сть Ч це добров≥льна неповна зайн¤т≥сть.

ѕервинна зайн¤т≥сть характеризуЇ зайн¤т≥сть за основним м≥сцем роботи.

якщо кр≥м основноњ роботи чи навчанн¤ ще Ї додаткова зайн¤т≥сть, вона називаЇтьс¤ вторинною зайн¤т≥стю.

' ¬иди зайн¤тост≥ характеризують розпод≥л активноњ частини трудових ресурс≥в за сферами використанн¤ прац≥, профес≥¤ми, спец≥альност¤ми тощо. ѕ≥д час њх визначенн¤ враховують:

Х характер д≥¤льност≥;

Х соц≥альна належн≥сть;

Х галузева належн≥сть;

Х територ≥альна належн≥сть;

Х р≥вень урбан≥зац≥њ;

Х профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень;

Х статева належн≥сть;

Х в≥ковий р≥вень;

Х вид власност≥.

ќкр≥м цих вид≥в зайн¤тост≥, ≥снують ще так зван≥ нетрадиц≥йн≥, до ¤ких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайн¤т≥сть, зайн¤т≥сть неповний робочий день.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ ц≥ види зайн¤тост≥ охоплюють велику частку населенн¤.

«айн¤т≥сть неповний робочий часЧ це робота неповну робочу зм≥ну у зв'¤зку з неможлив≥стю забезпечити прац≥вника роботою на повну норму робочого часу, або за бажанн¤м прац≥вника в≥дпов≥дно до його соц≥альних потреб, а також у зв'¤зку з модерн≥зац≥Їю або реконструкц≥Їю виробництва.

“имчасова зайн¤т≥сть Ч це робота за тимчасовими контрактами. ƒо категор≥њ тимчасових належать прац≥вники, ¤к≥ наймаютьс¤ за контрактами на певний строк.

—езонна зайн¤т≥сть Ч це зайн¤т≥сть, ¤ка пов'¤зана з сезонною специф≥кою виробництва. –обота надаЇтьс¤ на певний пер≥од на умовах повного робочого часу й оформл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дним контрактом.

¬ умовах перех≥дноњ економ≥ки в ”крањн≥ досить поширена не регламентована форма зайн¤тост≥, ¤ка функц≥онуЇ ≥ ¤к первинна, ≥ ¤к вторинна зайн¤т≥сть громад¤н.

Ќерегламентована зайн¤т≥сть Ч це д≥¤льн≥сть працездатного населенн¤ працездатного в≥ку, ¤ка виключена з≥ сфери соц≥ально-трудових норм та в≥дносин ≥ не враховуЇтьс¤ державною статистикою.

–озширенн¤ нерегламентованоњ зайн¤тост≥ супроводжуЇтьс¤ подальшим знец≥нюванн¤м робочоњ сили, зниженн¤м мотивац≥њ до прац≥, насамперед у державному сектор≥, зростанн¤м ≥нфл¤ц≥њ та ц≥н. ƒоходи в≥д такоњ д≥¤льност≥ не оподатковуютьс¤, тому держава зазнаЇ певних збитк≥в. ¬одночас через вищ≥ зароб≥тки та зовн≥шню приваблив≥сть нерегламентованоњ д≥¤льност≥ у людей формуЇтьс¤ ставленн¤ до нењ ¤к до престижноњ.

¬ ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ скороченн¤ працюючих та зростанн¤ обс¤г≥в прихованого ≥ в≥дкритого безроб≥тт¤. «а 1997 р. чисельн≥сть населенн¤, зайн¤того в ус≥х сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥, скоротилас¤ майже на 3% пор≥вн¤но з 1996 р. ѕрот¤гом 1997 р. з р≥зних причин залишили пост≥йн≥ робоч≥ м≥сц¤ 20,6% роб≥тник≥в ≥ службовц≥в. ƒв≥ третини зв≥льнених були прийн¤т≥ в р≥зн≥ сектори економ≥ки, а одна третина знайшла самост≥йне зан¤тт¤ або поповнила лави безроб≥тних. ¬исока моб≥льн≥сть кадр≥в спостер≥гаЇтьс¤ переважно у виробничих галуз¤х.

1

Ќазва: ѕон¤тт¤, форми та види зайн¤тост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (846 прочитано)