≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕредставництво
ѕредставництво—тор≥нка: 1/3
ѕ л а н ¬ступ 2 –озд≥л 2 «м≥ни державноњ пол≥тики в ”крањн≥ щодо оподаткуванн¤ прибутку юридичних ос≥б 6 2.1 ќсобливост≥ обчисленн¤ валових витрат 6 2.2 ¬регулюванн¤ питань сумн≥вноњ та безнад≥йноњ заборгованост≥ 7 2.3 ”досконаленн¤ системи нарахуванн¤ амортизац≥њ 8 2.3 ѕеренесенн¤ збитк≥в на майбутн≥ пер≥оди - зас≥б ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмств 10 2.4 Ќедол≥ки «аконодавства з оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств 10 –озд≥л 3 ѕодаток на прибуток ¤к зас≥б впливу на д≥лову активн≥сть п≥дприЇмц≥в 12 ¬исновки 178 —писок використаноњ л≥тератури 20 ¬ступ Ќа початку формуванн¤ на ”крањн≥ власноњ податковоњ системи система оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств знаходилас¤ п≥д значним впливом догм та п≥дход≥в до формуванн¤ та оподаткуванн¤ прибутку в –ад¤нському —оюз≥ . ƒовгий час концепц≥¤ оподаткуванн¤ прибутку не зазнавала суттЇвих зм≥н .√оловн≥ ≥дењ ц≥Їњ концепц≥њ були наступними : ¬исок≥ прибутки п≥дприЇмств сфери матер≥ального виробництва Ц це нормально , висок≥ ж прибутки п≥дприЇмств посередник≥в та громад¤н Ї аморальними . ќсновним доходом громад¤н маЇ бути зароб≥тна платн¤ , ¤ка Ї майже однаково невисокою дл¤ вс≥х галузей . јмортизац≥¤ Ї витратою а не зменшенн¤м податкового зобовТ¤занн¤ “ака пол≥тика стала причиною формуванн¤ ситуац≥њ коли : ѕодаток на доходи громад¤н займав незначне м≥сце в формуванн≥ дох одноњ частини бюджету держави , а основний т¤гар був перенесений на п≥дприЇмства . √ромад¤ни не мали можливост≥ розпочати власну справу ( власних доход≥в не вистачало , а держава не займалас¤ кредитуванн¤м приватних п≥дприЇмц≥в ) јмортизац≥йний фонд не Ї реальним джерелом ≥нвестиц≥й „ерез це на певному етап≥ зневажанн¤ рол≥ посередницьких ф≥рм та малих приватних п≥дприЇмств призвело до того , що в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки б≥льш≥сть державних промислових п≥дприЇмств не змогла самост≥йно ефективно займатис¤ забезпеченн¤м ресурсами власного виробництва та збутом продукц≥њ . ÷е призвело до зниженн¤ обс¤г≥в виробництва та ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств , що в свою чергу стало причиною зменшенн¤ надходжень до бюджету в≥д оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств. „ерез те ж , що надходженн¤ в≥д даного податку завжди займали друге м≥сце за обс¤гами в дох≥дноњ частини держбюджету таке зменшенн¤ вимусило державу перейти в≥д оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств до оподаткуванн¤ њх доход≥в . ÷е ще б≥льше посилило податковий т¤гар на п≥дприЇмства через те , що тепер оподаткуванню п≥дл¤гали не т≥льки прибуток , а й витрати виробництва . Ѕажаного ефекту зростанн¤ надходжень держава дос¤гла лише на короткий пер≥од п≥сл¤ чого знову в≥дбулос¤ зниженн¤ , що вимусило законодавц≥в знову перейти до оподаткуванн¤ прибутку. ќсобливе м≥сце в розвитку оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств на ”крањн≥ займаЇ наданн¤ п≥льг. як правило так≥ п≥льги надавалис¤ не за зд≥йсненн¤ ¤коњсь сусп≥льно необх≥дноњ д≥¤льност≥ , а окремим юридичним особам з метою Упротекц≥он≥змуФ. ƒосв≥д застосуванн¤ таких п≥льг засв≥дчив , що будь ¤ка п≥льга призводила до миттЇвоњ реакц≥њ ринку та виникненн¤ диспропорц≥й у розпод≥л≥ ресурс≥в . “ак наданн¤ п≥льг окремим благод≥йним фондам ( низка указ≥в ѕрезидента за 1994 Ц 1995 роки призвело до згортанн¤ д≥ловоњ активност≥ та монопол≥зац≥њ де¤ких продукт≥в п≥дакцизноњ групи . Ќаданн¤ п≥льг У чорнобильц¤м У ( 1991 р≥к ) зруйнувало легальну торг≥влю автомоб≥л¤ми та тютюновими виробами . “акож викликаЇ подив наданн¤ п≥льг або в≥дстроченн¤ податкових платеж≥в дл¤ державних п≥дприЇмств ( березень 1996 року ) через нестачу об≥гових кошт≥в . я вважаю , що нестача об≥гових кошт≥в св≥дчить про неспроможн≥сть п≥дприЇмства функц≥онувати , про його фактичне банкруцтво . ¬ д≥йсност≥ ж держава т¤гне на соб≥ борги багатьох п≥дприЇмств не визнаючи њх банкрутами . Ѕез сумн≥ву Ї п≥дприЇмства без ¤ких не можливе ефективне функц≥онуванн¤ економ≥ки , дл¤ них повинна ≥снувати п≥дтримка держави . ≤нш≥ ж через механ≥зм банкруцтва повинн≥ або зм≥нити власника , залишаючись Їдиним комплексом , або бути розпроданими дл¤ виплати борг≥в . Ќайб≥льш парадоксальним Ї також те що фактично при ставц≥ податку 30 % фактично п≥дприЇмства сплачують на 10 Ц 15 % б≥льше . “аке переоподаткуванн¤ вит≥кало насамперед з наступних правил обл≥ку ф≥нансових результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства : Ќе дозвол¤лос¤ переносити збитки отриман≥ в поточному податковому пер≥од≥ на майбутн≥ пер≥оди. Ќе дозвол¤лос¤ в≥дносити на витрати виробництва в поточному пер≥од≥ видатки по придбанню матер≥альних запас≥в , що будуть використовуватис¤ в майбутн≥х пер≥одах Ќе дозвол¤лос¤ вести амортизац≥ю основних фонд≥в невведених в експлуатац≥ю Ќе дозвол¤лос¤ проводити самост≥йну ≥ндексац≥ю вартост≥ основних фонд≥в на р≥вень ≥нфл¤ц≥њ та впроваджувати ≥нший н≥ж л≥н≥йний метод амортизац≥њ . ƒос≥ д≥Ї правило , що заборон¤Ї продаж товар≥в за ц≥ною нижчою за соб≥варт≥сть , не зважаючи на значне зростанн¤ товарних запас≥в ( зараз вони складають 40 % в≥д ¬¬ѕ )[1] ѕобудова в ”крањн≥ економ≥ки в≥дкритого типу , розмањтт¤ форм власност≥ та джерел отриманн¤ доход≥в , пост≥йна потреба держави в отриманн≥ ф≥нансових ресурс≥в ≥ нев≥дпов≥дн≥сть ≥снуючоњ податковоњ системи вимогам часу зумовили необх≥дн≥сть реформуванн¤ податкового законодавства . —л≥д зазначити , що в крањнах з розвинутою ринковою системою основними джерелами поповненн¤ дох≥дноњ частини бюджету Ї особистий податок з громад¤н та податок на додану варт≥сть .ѕитома вага ж надходжень в≥д податку на прибуток корпорац≥й дуже незначна .( в≥д 2 до 15 % ) ( —хема є1). ¬≥н в ц≥лому виконуЇ функц≥ю регул¤тора виробничо-господарських процес≥в . ѕри цьому ≥снуЇ загальна тенденц≥¤ до зниженн¤ питомоњ ваги цього податку в загальн≥й сум≥ податкових надходжень . ¬ ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ протилежна ситуац≥¤ : питома вага надходжень в держбюджет≥ коливалась в р≥зн≥ роки в≥д 19 до 25 % . ¬ 1996 р. основну частку зведеного бюджету ”крањни складав податок на додану варт≥сть ( 21 % ) та податок з прибутку п≥дприЇмств ( 19 % ) , питома ж вага податку на доходи громад¤н склала лише 9 % [2] ќр≥Їнтуючись на св≥тов≥ тенденц≥њ , ¤к≥ св≥дчать про зниженн¤ ф≥скальноњ функц≥њ податку на прибуток п≥дприЇмств ≥ п≥двищенн¤ його регулюючоњ рол≥ був прийн¤тий «акон ”крањни У ѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни У ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств ФФ( дал≥ - «акон ) —хема є 1 —труктура федерального бюджету —Ўј за 1994 ф≥нансовий р≥к[3] –озд≥л 2 «м≥ни державноњ пол≥тики в ”крањн≥ щодо оподаткуванн¤ прибутку юридичних ос≥б ѕринцип≥ально новим в прийн¤тому «акон≥ Ї визначенн¤ обТЇкта оподаткуванн¤. ” в≥дпов≥дност≥ з≥ ст.6 оподатковуваний прибуток дор≥внюЇ валовим доходам за вирахуванн¤м валових витрат та амортизац≥йних в≥драхувань. ÷е св≥дчить про перех≥д до нових стандарт≥в обрахунку ф≥нансових результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмств на ”крањн≥ . ÷е певною м≥рою викличе де¤к≥ складнощ≥ в обл≥ку , бо бухгалтерськ≥й обл≥к використовуЇ принцип , за ¤ким ц≥на товару базуЇтьс¤ на соб≥вартост≥ ≥ не може бути нижчою за нењ . јле ¤ вважаю що нов≥ принципи обрахунку ф≥н результат≥в це лише перший крок до зм≥ни системи бухгалтерського обл≥ку у в≥дпов≥дност≥ з≥ св≥товими стандартами взагал≥. 2.1 ќсобливост≥ обчисленн¤ валових витрат ардинальних зм≥н зазнав пор¤док формуванн¤ та списанн¤ витрат виробництва . “епер ц≥ важлив≥ процеси повТ¤зан≥ з придбанн¤м ресурс≥в , а не з њх включенн¤м до ц≥ни товару . ÷е дозволить п≥дприЇмствам , ¤к≥ вимушен≥ робити велик≥ запаси дл¤ забезпеченн¤ безперервност≥ процесу виробництва , п≥двищити моб≥льн≥сть своњх ф≥нансових ресурс≥в . ѕозитивним моментом у включенн≥ видатк≥в до складу валових витрат Ї наступне : ¬≥днесенн¤ до складу валових витрат видатк≥в повТ¤заних з науково-техн≥чним забезпеченн¤м д≥¤льност≥ п≥дприЇмства , рац≥онал≥заторством та винах≥дництвом незалежно в≥д того призвели так≥ заходи до зб≥льшенн¤ валових доход≥в чи н≥ ¬≥днесенн¤ до складу валових витрат видатк≥в повТ¤заних з провадженн¤м гарант≥йних ремонт≥в та зам≥н проданих товар≥в , гарант≥йний терм≥н по ¤ких не завершивс¤ але не б≥льше 10 % сукупноњ вартост≥ реал≥зованих товар≥в ¬≥днесенн¤ до складу валових витрат видатк≥в повТ¤заних з проведенн¤м рекламних та передпродажних кампан≥й по товарах , ¤к≥ розповсюджуЇ платник податку ¬≥днесенн¤ до складу валових витрат видатк≥в повТ¤заних з виплатою чи нарахуванн¤м в≥дсотк≥в за борговими зобовТ¤занн¤ми на прот¤з≥ зв≥тного пер≥оду , ¤кщо так≥ виплати повТ¤зан≥ з веденн¤м господарськоњ д≥¤льност≥ платника податку . Ќа м≥й погл¤д до витрат виробництва сл≥д також було б включити витрати на впровадженн¤ пр¤мих ≥нвестиц≥й . якщо це не прийн¤тно дл¤ держави в повному обс¤з≥ то можна було б встановити певну пропорц≥ю по в≥днесенню витрат на пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ до валових витрат . 2.2 ¬регулюванн¤ питань сумн≥вноњ та безнад≥йноњ заборгованост≥ —умн≥вн≥ та безнад≥йн≥ борги п≥дприЇмств , що давл¤ть важким пресом на економ≥ку ”крањни в ц≥лому звернули на себе увагу ≥ законодавц¤ . Ќарешт≥ були зроблен≥ лог≥чн≥ висновки , що сумн≥вна та безнад≥йна заборгован≥сть може вплинути на прибуток п≥дприЇмства не т≥льки з настанн¤м терм≥н≥в позовноњ давност≥ , а й значно ран≥ше. “аким чином в≥днесенн¤ зазначеноњ заборгованост≥ на ф≥нансовий результат д≥¤льност≥ може бути зд≥йснено не по настанню терм≥ну позовноњ давност≥ , ¤к це було встановлено п. 62 ѕоложенн¤м про орган≥зац≥ю бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥ в ”крањн≥ , а ран≥ше , але при дотриманн≥ умов зазначених в статт≥ 12 «акону . –озгл¤немо так≥ умови докладн≥ше .
Ќазва: ѕредставництво ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1018 прочитано) |