Sort-ref - ѕрибуток п≥дприЇмства, його види, джерела формуванн¤ ≥ використанн¤


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕрибуток п≥дприЇмства, його види, джерела формуванн¤ ≥ використанн¤

3. ѕрибуток п≥дприЇмств формуЇтьс¤ за рахунок таких джерел:

продаж (реал≥зац≥¤) продукц≥њ

продаж ≥ншого майна

позареал≥зац≥йн≥ операц≥њ.

1) ѕрибуток в≥д продажу продукц≥њ Ї основним складником загального прибутку. ÷е прибуток в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥, ¤ка в≥дображаЇ м≥с≥ю ≥ проф≥ль п≥дприЇмства. ¬≥н обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж виручкою та њњ повною соб≥варт≥стю (без урахуванн¤ ѕƒ¬ ≥ акцизного збору)

ѕр=¬ƒ Ц Sвир Ц ѕƒ¬ Ц јзб

¬ƒ Ц виручка;

Sвир Ц витрати виробництва на виготовленн¤ ≥ зароб≥тну плату прац≥вника;

ѕƒ¬ Ц податок на додану варт≥сть;

јзб Ц акцизний зб≥р.

” раз≥ калькуванн¤ за неповними витратами ту частину витрат, що њњ не включено в соб≥варт≥сть продукц≥њ, в≥днос¤ть на певний пер≥од ≥ прибуток обчислюЇтьс¤:

ѕр = ¬– Ц Sрнв Ц Sн

¬– Ц виручка;

Sрнв Ц соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ на неповними витратами;

Sн Ц витрати, що не включен≥ в соб≥варт≥сть, а в≥днесено на певний пер≥од.

÷е так званий пр¤мий метод обчисленн¤ прибутку. ≤снуЇ ще анал≥тичний метод обчисленн¤, за ¤ким прогнозований прибуток визначаЇтьс¤ коригуванн¤м його фактичноњ (базовоњ) величини. « урахуванн¤ впливу певних чинник≥в у плановому пер≥од≥. „инниками може служити зм≥на обс¤г≥в виробництва та продажу, соб≥варт≥сть продукц≥њ ≥ ц≥н.

2) прибуток в≥д продажу майна включаЇ прибуток в≥д продажу основних фонд≥в, нематер≥альних актив≥в, ц≥нних папер≥в. …ого розраховують ¤к р≥зницю м≥ж ц≥ною продажу та балансовою (залишковою) варт≥стю обТЇкта, ¤кий продаЇтьс¤ з урахуванн¤м витрат на продаж-демонтаж, транспортуванн¤, оплата агентських служб.

ѕ≥н = ÷пр Ц ÷ прид

÷пр Ц ц≥на продажу;

÷прид Ц ц≥на придбанн¤.

3) прибуток в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й Ц це прибуток в≥д пайовоњ участ≥ у сп≥льних п≥дприЇмствах, здаванн¤м майна в оренду, див≥денди на ц≥нн≥ папери, дох≥д в≥д волод≥нн¤ борговими зобовТ¤занн¤ми, надходженн¤ в≥д економ≥чних санкц≥й ≥ обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж доходами, отриманими внасл≥док виконанн¤ цих операц≥й ≥ витратами на њх виконанн¤.

ѕпр = ƒ Ц Sп.р.

ƒ Ц дох≥д;

Sп.р. Ц витрати на виконанн¤.

ќтже, загальний прибуток п≥дприЇмства

ѕб = ѕр + ѕпр + ѕ≥н

ѕр - прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ;

ѕпр Ц прибуток в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й;

ѕ≥н Ц прибуток в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ.

—хема формуванн¤ прибутку

ќбчисленн¤ величини загального прибутку маЇ важливе значенн¤ дл¤ анал≥зу та господарськоњ д≥¤льност≥, тому що прибуток Ї обТЇкт оподаткуванн¤.

«г≥дно ≥з «аконом ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибуткуФ оподаткований прибуток обчислюЇтьс¤ по формул≥:

ѕо = ƒв Ц (¬в +ј¬)

ƒв Ц валовий дох≥д;

¬в Ц валов≥ витрати;

јв Ц сума амортизац≥йних в≥драхувань.

4. ” ф≥нансов≥й пол≥тиц≥ п≥дприЇмства важливе м≥сце займаЇ розпод≥л ≥ використанн¤ одержуваного прибутку ¤к основного джерела ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йних потреб ≥ задоволенн¤ економ≥чних ≥нтерес≥в власник≥в.

“ипова схема використанн¤ прибутку

≤з загального прибутку сплачуЇтьс¤ податок (30%) зг≥дно чинного законодавства. ѕрибуток, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ оподаткуванн¤ Ц чистий прибуток та використовуЇтьс¤ зг≥дно з≥ статутом п≥дприЇмства ≥ д≥литьс¤ на 2 частини:

1) прибуток, що спр¤мовуЇтьс¤ за меж≥ п≥дприЇмства у вигл¤д≥ виплат власникам п≥дприЇмства, персоналу, ¤к заохочувальний зас≥б, на соц≥альну п≥дтримку, благод≥йн≥сть;

2) прибуток, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства ≥ Ї ф≥нансовим джерелом його розвитку ≥ спр¤мовуЇтьс¤ на розвиток виробництва та ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть та резервний фонд на компенсац≥ю непередбачених в≥дхилень.

ƒл¤ акц≥онерних товариств характерним Ї виплата див≥денд≥в членам акц≥онерного товариства.

—пр¤муванн¤ достатньоњ суми прибутку на виплату див≥денд≥в ≥ високий р≥вень зб≥льшуЇ попит на акц≥њ. ¬одночас обмежуЇтьс¤ джерело власного ≥нвестуванн¤, а низький р≥вень див≥денд≥в призводить до протилежних насл≥дк≥в. “ому акц≥онерне товариство повинно вибирати таку див≥дендну пол≥тику, ¤ка б в≥дпов≥дала конкретним умовам д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

¬ар≥анти див≥дендноњ пол≥тики:

виплата див≥денд≥в з≥ щор≥чним зростанн¤м;

виплата пост≥йного р≥вн¤ див≥денд≥в прот¤гом к≥лькох рок≥в;

спр¤муванн¤ на див≥денди встановленоњ частки чистого прибутку;

виплата див≥денд≥в ≥з прибутку п≥сл¤ ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йних потреб;

виплата див≥денд≥в не грошима, а додатковим випуском акц≥й.

ожний ≥з вар≥ант≥в маЇ своњ переваги ≥ недол≥ки ≥ використовуЇтьс¤ з врахуванн¤м специф≥ки ф≥нансового стану п≥дприЇмства.

¬еличина див≥денду у в≥дсотках визначаЇтьс¤ за формулою:

ѕд. Ц частина прибутку, що спр¤мовують на виплату див≥денд≥в

ст Ц статутний кап≥тал.

јбсолютна сума див≥денд≥в у розрахунку на одну акц≥ю становить:

Na Ц к≥льк≥сть акц≥й, що формуЇ величину статутного кап≥талу.

ƒосв≥д св≥дчить, що оптимальним вважають частину ѕд. у чистому прибутку в межах 30-70%. якщо ѕд.<30%, то виплати вважаютьс¤ заниженими, а коли ѕд.>70%, то виплати завищен≥.

‘ќ–ћ”Ћ» ƒЋя –ќ«¬Тя«јЌЌя «јƒј„

до теми Уѕрибуток п≥дприЇмстваФ

1. ѕрибуток в≥д продажу продукц≥њ