≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕрипиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства

ѕрипиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства

ѕрипиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Цодне з юридичних пон¤ть господарського права. ÷е специф≥чна правова робота. ƒќ зм≥сту пон¤тт¤ припиненн¤Ф вход¤ть юридичн≥ п≥дстави (УумовиФ), ати та процесуально-правов≥ д≥њ щодо припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ¤к субТЇкта права. ÷≥ п≥дстави, акти та д≥њ передбачен≥ законодавством про п≥дприЇмства. «агальн≥ п≥дстави припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ус≥х вид≥в визначен≥ «аконом Уѕро п≥дприЇмництвоФ (ст. 11). «агальний процесуальний (процедурний) пор¤док ≥ форми припиненн¤ регулюЇ «акон Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф (ст.. 34-36). ” раз≥ банкрутства п≥дприЇмства правов≥дносини припиненн¤ регулюютьс¤ «аконом ”крањни в≥д 14 травн¤ 1992 р. Уѕро банкрутствоФ(в≥домост≥ ¬ерховноњ –ад ”крањни. Ц1992.-є31.-—т.440), ¤кий теж поширюЇтьс¤ на п≥дприЇмствах вс≥х вид≥в.

ќсоблив≥ п≥дстави ≥ форми припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств окремих вид≥в встановлен≥ також законами про ц≥ п≥дприЇмства та ≥ншими нормативними актами (зокрема про корпоратизац≥ю приватизац≥ю та ≥н.).

ёридичн≥ п≥дстави. ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмства припин¤Ї його власник (вищий орган п≥дприЇмства, уповноважений орган). ѕрипиненн¤ за юридичними п≥дставами, ¤к зазначалос¤ вище, може бути двох вид≥в: добров≥льним ≥ примусовим.

ёридичними п≥дставами добров≥льного припиненн¤ п≥дприЇмства Ї ≥н≥ц≥атива власника п≥дприЇмства або передбачен≥ законом чи установчими документами обставини. ћотиви ≥н≥ц≥ативи п≥дприЇмства (п≥дприЇмц¤) закон не регулюЇ. ÷е можуть бути: зм≥ни проф≥лю д≥¤льност≥, конкуренц≥¤, затоваренн¤ тощо.

ƒо передбачених законом чи установчим договором обставин належить:

а)зак≥нченн¤ строку, на ¤кий створювалось п≥дприЇмство; б) дос¤гненн¤ мети, поставленоњ засновниками п≥д час створенн¤ п≥дприЇмства (ст. 19 «акону Уѕро господарськ≥ товариства2). ”становч≥ документи п≥дприЇмств можуть включати й ≥нш≥ п≥дстави цього виду. –≥шенн¤ про припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства з цих п≥дстав приймаЇ його вищи орган. ѕ≥дприЇмц≥ зобовТ¤зан≥ припин¤ти свою д≥¤льн≥сть також Уу раз≥ зак≥нченн¤ строку д≥њ л≥ценз≥њФ (ст. 11 «акону Уѕро п≥дприЇмництвоФ).

¬иди юридичних п≥дстав примусового припиненн¤ п≥дприЇмства визначен≥ в законодавств≥ про п≥дприЇмства у вигл¤д≥ прим≥рного перел≥ку (ст.. 34 «акону Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф, ст.. 19 «акону Уѕро господарськ≥ товаристваФ).

ѕримусово п≥дприЇмства припин¤ютьс¤, по-перше, на п≥дстав≥ р≥шень суду (арб≥тражного суду) про визначенн¤ нед≥йсними установчих документ≥в п≥дприЇмства (нев≥дпов≥дн≥сть њх чинному законодавству) та акту (р≥шенн¤ засновника) про створенн¤ п≥дприЇмства. ѕо-друге, п≥дприЇмство припин¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду (арб≥тражного суду) за поданн¤м орган≥в, що контролюють його д≥¤льн≥сть, у раз≥ систематичного або грубого порушенн¤ ним законодавства. ѕо-третЇ, п≥дприЇмство припин¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду (арб≥тражного суду) у раз≥ несвоЇчасного пов≥домленн¤ ним про зм≥ну свого м≥сцезнаходженн¤ (при зм≥н≥ м≥сцезнаходженн¤ п≥дприЇмство повинно в семиденний терм≥н пов≥домити про це реЇструючий орган). ѕо-четверте, п≥дприЇмство припин¤Ї свою д≥¤льн≥сть на п≥дстав≥ р≥шенн¤ арб≥тражного суду про визнанн¤ його банкрутом. ѕор¤док такого припиненн¤ визначаЇ «акон Уѕро банкрутствоФ.

«акон передбачаЇ дв≥ правов≥ форми припиненн¤ п≥дприЇмства: л≥кв≥дац≥ю ≥ реорган≥зац≥ю (ст. 34 «акону Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф). ” випадку л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмство припин¤Їтьс¤ ¤к субТЇкт права без правонаступництва.

–еорган≥зац≥¤ передбачаЇ виникненн¤ на основ≥ д≥ючого п≥дприЇмства одного або б≥льше нових п≥дприЇмств, ¤к субТЇкт≥в права. ” раз≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства ус≥ його права переход¤ть вс≥ майнов≥ права та обовТ¤зки п≥дприЇмства, що реорган≥зуЇтьс¤.

«литт¤ двох ≥ б≥льше п≥дприЇмств в одне означаЇ перех≥д прав ≥ обовТ¤зк≥в кожного з них до п≥дприЇмства, що виникло внасл≥док правового акта злитт¤. ” цьому випадку виникаЇ нове п≥дприЇмство.

ѕриЇднанн¤ одного п≥дприЇмства до ≥ншого означаЇ, що до нього переход¤ть права ≥ обовТ¤зки приЇднаного п≥дприЇмства. Ќове п≥дприЇмство внасл≥док такоњ реорган≥зац≥њ не виникаЇ.

ѕод≥л п≥дприЇмства Ї створенн¤м на баз≥ одного ≥снуючого п≥дприЇмства двох ≥ б≥льше п≥дприЇмств ¤к субТЇкт≥в права. «а таких умов в≥дбуваЇтьс¤ под≥л усього майна п≥дприЇмства. “акий спос≥б реорган≥зац≥њ передбачаЇ затвердженн¤ власником (уповноваженим органом) розд≥льного акта (балансу). «г≥дно з цим актом частини майна та в≥дпов≥дн≥ права ≥ обовТ¤зки реорган≥зованого п≥дприЇмства переход¤ть до п≥дприЇмств, створених внасл≥док под≥лу.

¬ид≥л передбачаЇ, що х д≥ючого п≥дприЇмства вид≥л¤ютьс¤ один або б≥льше структурних п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ створюютьс¤ ¤к самост≥йн≥ п≥дприЇмства. ѕод≥лу всього майна п≥дприЇмства цей спос≥б реорган≥зац≥њ не передбачаЇ. «г≥дно з розд≥льним актом (балансом) до них переход¤ть частини майна та в≥дпов≥дн≥ права ≥ обовТ¤зки реорган≥зованого п≥дприЇмства.

ѕеретворенн¤ п≥дприЇмства ¤к спос≥б реорган≥зац≥њ означаЇ перетворенн¤ одн≥Їњ форми власност≥ в ≥ншу (наприклад, державноњ в колективну) ≥ в≥дпов≥дно зм≥ну орган≥зац≥йно-правовоњ форми п≥дприЇмства. “акий спос≥б реорган≥зац≥њ масово застосовуЇтьс¤ в процесах корпоратизац≥њ ≥ приватизац≥њ майна державних п≥дприЇмств. ѕри перетворенн≥ до п≥дприЇмства, ¤ке щойно виникло, переход¤ть права ≥ обовТ¤зки колишнього п≥дприЇмства.

Ћ≥кв≥дац≥¤ ≥ реорган≥зац≥¤ п≥дприЇмства т¤гне за собою виключенн¤ його з державного реЇстру п≥дприЇмств ”крањни. « дати виключенн¤ п≥дприЇмство вважаЇтьс¤ реорган≥зованим чи л≥кв≥дованим.

—татусу субТЇкта права ≥ юридичноњ особи п≥дприЇмство позбавл¤Їтьс¤ п≥сл¤ зд≥йсненн¤ щодо нього заход≥в, ¤к≥ Ї л≥кв≥дац≥йним процесом, врегульованим законом. «окрема, це так≥ заходи:

1.Ћ≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмства л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю, що призначаЇтьс¤ органом (особою), ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю. ÷е орган (особа) може покласти обовТ¤зок щодо л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства на його органи управл≥нн¤.

2.¬становленн¤ пор¤дку ≥ строк≥в л≥кв≥дац≥њ. ѓх встановлюЇ орган, що прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю (власник, уповноважений орган, суд, арб≥тражний суд). ¬становлюЇтьс¤ також строк дл¤ задоволенн¤ претенз≥й кредитор≥в. ¬≥н не може бути менше двох м≥с¤ц≥в з моменту оголошенн¤ про л≥кв≥дац≥ю.

3.¬иконанн¤ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю своњх обовТ¤зк≥в: пов≥домленн¤ про л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмства в прес≥ (за м≥сцезнаходженн¤м). про пор¤док ≥ строки л≥кв≥дац≥њ; вжитт¤ необх≥дних заход≥в дл¤ ст¤гненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмства, ви¤вленн¤ його кредитор≥в та претенз≥й останн≥х.  редитори та ≥нш≥ юридичн≥ й ф≥зичн≥ особи, що мають угоди з п≥дприЇмством, пов≥домл¤ютьс¤ про л≥кв≥дац≥ю письмово.

4,зд≥йсненн¤ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю зг≥дно з встановленим законом пор¤дком: ≥нвентаризац≥њ ≥ оц≥нки майна орган≥зац≥њ, реал≥зац≥њ майна, розрахунк≥в з кредиторами ≥ членами трудового колективу, складанн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу ≥ поданн¤ його органу, ¤кий призначив л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю, або власнику.

ћайнов≥ претенз≥њ кредитор≥в до п≥дприЇмства, що л≥кв≥дуЇтьс¤, задовольн¤ютьс¤ з його майна. ѕри цьому законодавець припускаЇ, що в≥дпов≥дного майна дл¤ задоволенн¤ претенз≥й вс≥х кредитор≥в може не вистачати (презумпц≥¤ недостатност≥ майна). “ому в законодавств≥ про л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмства д≥Ї загальне правило черговост≥ задоволенн¤ борг≥в п≥дприЇмством-боржником, що л≥кв≥дуЇтьс¤.

«алежно в≥д п≥дстав л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства встановлено два види черговост≥. якщо п≥дприЇмство л≥кв≥дуЇтьс¤ у звичайному пор¤дку, д≥Ї чергов≥сть, встановлена ст.. 36 «акону Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф. ¬она маЇ бути конкретизована статутом.

якщо п≥дприЇмство оголошене банкрутом, д≥Ї чергов≥сть, визначена ст.. 21 «акону Уѕро банкрутствоФ. «вичайна чергов≥сть Ц це першочергов≥ та ≥нш≥ борги п≥дприЇмства-боржника. ѕершочерговими Ї борги:

*перед бюджетом;

*витрати на в≥дновленн¤ природного середовища, ¤кому завдано шкоди л≥кв≥дованим п≥дприЇмством;

*розрахунки з оплати зг≥дно з трудовими договорами (контрактами) л≥кв≥дованого п≥дприЇмства;

*вимоги кредитор≥в, забезпечен≥ заставою.

„ергов≥сть задоволенн¤ ≥нших борг≥в маЇ бути встановлена у статут≥ (установчому договор≥). ¬она повинна визначатис¤ зг≥дно з ч. 2, 4, 5 ст. 36 «акону Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф, а саме:

*друга черга Ц за вимогами орган≥в державного соц≥ального страхуванн¤ та соц≥ального забезпеченн¤. ¬ межах ц≥Їњ черги зд≥йснюЇтьс¤ кап≥тал≥зац≥¤ платеж≥в, належних з п≥дприЇмства у звТ¤зку ≥з запод≥¤нн¤м кал≥цтва, ≥ншого ушкодженн¤ здоровТ¤ громад¤нина або у звТ¤зку з його смертю;

*трет¤ черга Ц своЇчасно ви¤влен≥ ≥ за¤влен≥ вимоги кредитор≥в, не забезпечен≥ заставою;

*четверта черга Ц поверненн¤ внеск≥в член≥в трудового колективу до статутного фонду п≥дприЇмства ≥ виплати по акц≥¤х трудового колективу;

*пТ¤та черга Ц претенз≥њ, ви¤влен≥ ≥ за¤влен≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку, встановленого дл¤ њх за¤вленн¤, а також будь-¤к≥ ≥нш≥ вимоги.

—уть черговост≥ пол¤гаЇ у тому, що вимоги кожноњ наступноњ черги виконуютьс¤ п≥сл¤ повного задоволенн¤ вимог попередньоњ черги. якщо в межах одн≥Їњ черги майна дл¤ повного погашенн¤ борг≥в не вистачаЇ, воно розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж кредиторами до за¤влених ними ≥ визначених л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю сум.

ѕри л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства застосовуЇтьс¤ категор≥¤ та званих погашених претенз≥й (ч. 3 ст. 36 «акону Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф). ѕогашеними зг≥дно з законом визначаютьс¤ претенз≥њ: а) не задоволен≥ за браком майна; б) не визнан≥ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю. ќстанн≥ можуть бути оскаржен≥ до суду або арб≥тражного суду кредиторами. ѕозови про задоволенн¤ њхн≥х вимог мають бути подан≥ кредиторами прот¤гом м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ отриманн¤ пов≥домленн¤ про повне або часткове невизнанн¤ претенз≥њ. ћайно, що залишилос¤ п≥сл¤ погашенн¤ борг≥в п≥дприЇмства, використовуЇтьс¤ зг≥дно з р≥шенн¤м власника майна.

1

Ќазва: ѕрипиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (766 прочитано)