Ѕанк≥вська справа > √рошов≥ агрегати ЌЅ” та њх характеристика

√рошов≥ агрегати ЌЅ” та њх характеристика

¬ умовах ринковоњ економ≥ки грош≥ функц≥онують у р≥зноман≥тних формах на основ≥ внутр≥шньоњ взаЇмод≥њ, притаманноњ грошовим функц≥¤м. ¬они не автономн≥ ≥ можуть бути теоретично обірунтован≥ лише ¤к складов≥ елементи Їдиноњ грошовоњ системи.

—укупн≥сть грошей у вс≥х формах, що знаход¤тьс¤ в економ≥чному оборот≥ на визначений момент часу (к≥нець м≥с¤ц¤ чи року) визначаЇ величину грошовоњ маси.

÷е один з к≥льк≥сних показник≥в, що характеризують стан грошового об≥гу. ѕоказник грошовоњ маси маЇ надзвичайно важливе значенн¤ дл¤ економ≥чноњ стаб≥льност≥. ќск≥льки зм≥на к≥лькост≥ грошей, що циркулюЇ в економ≥чному оборот≥, може суттЇво вплинути на реальний випуск ¬¬ѕ, р≥вень ц≥н, зайн¤т≥сть та ≥нш≥ економ≥чн≥ перем≥нн≥.

√рошова маса знаходитьс¤ в розпор¤дженн≥ вс≥х суб¢Їкт≥в економ≥чного обороту ¾ у населенн¤, п≥дприЇмств, њх об¢Їднань, громадських орган≥зац≥й, банк≥в, держави та ≥нших суб¢Їкт≥в.

«а формою грошова маса в сучасний пер≥од виступаЇ ¤к гот≥вков≥ знаки (банкноти та розм≥нн≥ монети); грошов≥ кошти на банк≥вських рахунках р≥зних вид≥в (депозитн≥ грош≥); де¤к≥ види ц≥нних папер≥в (вексель, чек) та ≥нш≥. Ѕ≥льше того, окрем≥ крањни до грошовоњ маси в≥днос¤ть обл≥гац≥њ державних позик, скарбницьк≥ вексел≥, комерц≥йн≥ ц≥нн≥ папери тощо. ÷≥ складов≥ грошовоњ маси ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ за своЇю л≥кв≥дн≥стю та активн≥стю в об≥гу. ѕор¤д з цим, вс≥ перерахован≥ форми л≥кв≥дних кошт≥в у т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ функц≥онують ¤к зас≥б збереженн¤ вартост≥, а тому практично не можливо провести межу м≥ж власно грошима та ≥ншими л≥кв≥дними активами. “ому в м≥жнародн≥й банк≥вськ≥й статистиц≥ широко використовуЇтьс¤ агрегатний метод класиф≥кац≥њ функц≥ональних форм грошей. ¬≥н ірунтуЇтьс¤ на ступен≥ њхньоњ л≥кв≥дност≥. ¬загал≥ пон¤тт¤ л≥кв≥дност≥ передбачаЇ на¤вн≥сть двох властивостей: можлив≥сть використовувати активи в ¤кост≥ платежу та здатност≥ збер≥гати варт≥сть.

ƒл¤ визначенн¤ обс¤гу та структури грошовоњ маси в банк≥вськ≥й практиц≥ застосовуЇтьс¤ в≥дпов≥дний наб≥р грошових агрегат≥в ¾ ћ1, ћ2, ћ3 та ≥нш≥.

√рошовий агрегат ¾ це визначене законодавством в≥дпов≥дно до ступен¤ л≥кв≥дност≥ специф≥чне угрупуванн¤† л≥кв≥дних актив≥в, ¤к≥ можуть служити альтернативними вим≥рниками грошовоњ маси.

√рошов≥ агрегати формуютьс¤ на основ≥ таких концепц≥й:

1) грошова маса у вузькому розум≥нн≥ включаЇ не т≥льки грош≥ гот≥вкою, а й депозитн≥ грош≥;

2) сукупна грошова маса включаЇ також банк≥вськ≥ вклади, депозити та ц≥нн≥ папери з ф≥ксованим доходом;

3) сукупна грошова маса под≥л¤Їтьс¤ на ту, що знаходитьс¤ в об≥гу, ≥ ту, ¤ка нагромаджуЇтьс¤, виконуЇ функц≥ю збереженн¤ вартост≥.

√рошов≥ агрегати побудован≥ шл¤хом приЇднанн¤ до попередн≥х величин нових грошових компонент≥в (кредитних ≥нструмент≥в) в посл≥довност≥, що характеризуЇ зменшенн¤ њх л≥кв≥дност≥. “обто кожний наступний грошовий агрегат включаЇ в себе попередн≥й плюс новий блок ф≥нансових актив≥в.

јгрегат ћ1 ¾ це грошова маса у вузькому розум≥нн≥. ƒо нього в≥днос¤тьс¤ найб≥льш л≥кв≥дн≥ форми грошей ¾ гот≥вков≥ грош≥ (банкноти ≥ монети) та банк≥вськ≥ вклади до запитанн¤ (трансакц≥йн≥ депозити). ѕ≥д терм≥ном Угот≥вкаФ розум≥ють сукупн≥сть засоб≥в платежу, ¤кими розпор¤джаютьс¤ економ≥чн≥ агенти, щоб у потр≥бний момент зд≥йснити видатки та розрахуватись з боргами, або Угот≥вкаФ ¾ це сукупн≥сть плат≥жних засоб≥в випущених банк≥вською системою, ¤к≥ дають можлив≥сть економ≥чному агенту продовжувати свою д≥¤льн≥сть незалежно в≥д перебоњв м≥ж доходами ≥ видатками, приливами ≥ в≥дливами кап≥талу. ћожна вважати, що центральн≥ банки займаютьс¤ випуском гот≥вки дл¤ своњх кл≥Їнт≥в, а матер≥алом дл¤ цього слугують засоби платежу.

¬клади до запитанн¤ (депозитн≥ грош≥) ¾ це вклади ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б на депозитних рахунках у комерц≥йних банках, кошти з ¤ких можуть бути передан≥ ≥ншим особам у вигл¤д≥ в≥дпов≥дних платеж≥в, що зд≥йснюютьс¤ за допомогою чек≥в або електронних грошових переказ≥в; плата за них м≥н≥мальна або зовс≥м в≥дсутн¤, в будь-¤кий час вони можуть бути використан≥ ¤к куп≥вельний чи плат≥жний зас≥б. «а своњм обс¤гом депозитн≥ грош≥, що забезпечують безгот≥вковий об≥г, Ї найпоширен≥шими. « допомогою депозитних грошей у крањнах «аходу зд≥йснюЇтьс¤ понад 90 в≥дсотк≥в ус≥х вид≥в оплат. ÷е ще раз св≥дчить про високу л≥кв≥дн≥сть депозитних грошей.

 р≥м вклад≥в до запитанн¤ у р≥зних крањнах структура грошового агрегату ћ1 доповнюЇтьс¤ ≥ншими грошовими компонентами. ƒе¤к≥ крањни включають сюди вс≥ поточн≥ вклади, ≥нш≥, наприклад. ¬еликобритан≥¤ ¾ т≥льки т≥ депозити за ¤кими не плат¤тьс¤ проценти. јмериканц≥ йдуть ще дальше, вони в≥днос¤ть сюди ≥ акредитиви, випущен≥ небанк≥вськими установами, та окрем≥ чеков≥ депозити, що в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д вклад≥в до запитанн¤ тим, що на них можна отримати процент.

як бачимо, грошовий агрегат ћ1 включаЇ досить вузький д≥апазон л≥кв≥дних актив≥в, ¤к≥ будь-коли ≥ без вс¤ких обмежень можуть використовуватись дл¤ зд≥йсненн¤ платеж≥в та розрахунк≥в. ≤снуЇ багато ≥нших актив≥в, ¤к≥ представл¤ють собою Умайже грош≥Ф ¾ це активи, ¤к≥ не виконують повн≥стю ус≥ функц≥њ, що властив≥ грошам.

√рошовий агрегат ћ2. √рошова маса агрегату ћ2 маЇ б≥льш розгалужену структуру. ƒо њњ складу вход¤ть грошов≥ форми агрегату ћ1, а також строков≥ та заощаджувальн≥ вклади в комерц≥йних банках тощо.

÷≥ грошов≥ активи можна легко, без ф≥нансового ризику, перевести в гот≥вков≥ або депозитн≥ грош≥. “аким чином вони слугують своЇр≥дним резервом дл¤ високол≥кв≥дних актив≥в агрегату ћ1.

√рошовий агрегат ћ3. ¬≥н включаЇ грошов≥ форми агрегату ћ2, депозитн≥ сертиф≥кати, ощадн≥ вклади у спец≥ал≥зованих кредитних установах та де¤к≥ ≥нш≥ види ф≥нансових актив≥в. «а характером це довгостроков≥ активи, зокрема в ц≥нних паперах та довгострокових позичках.

јгрегати ћ2 ≥ ћ3 поЇднують в соб≥ грошов≥ форми у широкому розум≥нн≥ цього пон¤тт¤. јктиви, що вход¤ть до ћ3 за м≥нусом ћ1 отримали назву Умайже грошейФ. Ќа в≥дм≥ну в≥д грошей, що вход¤ть до агрегату ћ1, вони безпосередньо не функц≥онують ¤к зас≥б об≥гу, а застосовуютьс¤ ¤к зас≥б нагромадженн¤ вартост≥. јле вони теж можуть без особливих ускладнень переходити ≥з одн≥Їњ функц≥ональноњ форми в ≥ншу; ≥з пасивноњ форми в активну форму. ќтже, грошова маса (ћ3-ћ1) ¾ це л≥кв≥дн≥ ф≥нансов≥ активи, що застосовуютьс¤ здеб≥льшого у функц≥њ засобу нагромадженн¤ ≥ принос¤ть њх власнику проценти.

¬ окремих крањнах, наприклад в —Ўј, банк≥вська статистика вид≥л¤Ї ще один агрегат L, ¤кий включаЇ ћ3, а також банк≥вськ≥ акцепти, комерц≥йн≥ папери, державн≥ ц≥нн≥ папери (скарбницьк≥ вексел≥, обл≥гац≥њ) та де¤к≥ ≥нш≥ форми ф≥нансових актив≥в. ¬важаЇтьс¤, що цей агрегат повн≥стю охоплюЇ ≥ характеризуЇ грошову масу в крањн≥.

як бачимо, грошов≥ агрегати в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою не т≥льки к≥льк≥стю, а й ¤к≥сно. “ак, грошовий агрегат ћ1 виражаЇ масу, ¤ка знаходитьс¤ безпосередньо в об≥гу, реально виконуючи функц≥њ засоб≥в об≥гу та платежу. ¬она найчаст≥ше пов¢¤зана з товарною масою, що проходить процес обм≥ну ≥ безпосередньо впливаЇ на ринкову кон¢юктуру. ќбс¤г грошовоњ маси в агрегат≥ ћ1 передус≥м залежить в≥д обс¤гу товарообороту та швидкост≥ об≥гу грошей. “ому цей агрегат повинен бути особливим об¢Їктом анал≥зу структури ≥ динам≥ки маси грошей в об≥гу та об¢Їктом регулюванн¤ грошового об≥гу.

¬ ≥нших грошових агрегатах (ћ2, ћ3, L) врахован≥ кр≥м того нагромадженн¤ грошей у р≥зноман≥тних формах. ÷≥ грош≥ тимчасово вийшли з канал≥в об≥гу, виконуючи функц≥ю нагромадженн¤ вартост≥. «алежно в≥д характеру та строк≥в цих нагромаджень вони в≥днос¤тьс¤ до р≥зних грошових агрегат≥в.

ќсобливост≥ побудови показник≥в грошовоњ маси в ”крањн≥.

ѕочинаючи з 1993 року ЌЅ” визначаЇ структуру грошовоњ маси в≥дпов≥дно до агрегатного методу. ƒл¤ розрахунку сукупноњ грошовоњ маси в ”крањн≥ передбачен≥ наступн≥ грошов≥ агрегати:

ћ0 = гот≥вка (грош≥ поза банками).

ћ1 = ћ0 + кошти на рахунках ≥ поточних депозитах.

ћ2 = ћ1 + строков≥ депозити та ≥нш≥ кошти (до ≥нших в≥днос¤тьс¤ кошти на рахунках кап≥тальних вкладень п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, кошти ƒержстраху та валютн≥ заощадженн¤).

ћ3 = ћ2 + кошти кл≥Їнт≥в за страховими операц≥¤ми банк≥в.

—татистичн≥ дан≥, що характеризують структуру грошовоњ маси в ”крањн≥, показано на малюнку 1.

ћалюнок 1. —“–” “”–ј Ќјя¬Ќќѓ √–ќЎќ¬ќѓ ћј—»

на 1.01.97 року

ƒан≥ показують, що в ”крањн≥ структура грошовоњ маси особливо грошов≥ агрегати ћ2 ≥ ћ3 ще не дос¤гли розгалуженоњ та розвинутоњ форми. ¬≥дносно незначний в≥дсоток, ¤кий припадаЇ на (ћ3-ћ1) грошовоњ маси можна по¤снити тим, що в ”крањн≥ т≥льки розпочавс¤ процес формуванн¤ ф≥нансового ринку, грошово-кредитноњ системи, ¤к≥ б за своњм зм≥стом ≥ параметрами були адекватними вимогам ринковоњ економ≥ки.

”крањна маЇ чи не найб≥льшу пропорц≥ю гот≥вки щодо загальноњ грошовоњ маси. Ќа початок 1997 року 43,2% грошовоњ маси маЇ гот≥вкову форму ≥ обертаЇтьс¤ поза банками, тод≥ ¤к в —Ўј частка гот≥вки становить менше 20 в≥дсотк≥в в≥д грошовоњ маси.

ѕричинами високого р≥вн¤ гот≥вки в об≥гу Ї:

¾ зростанн¤ ном≥нальних грошових доход≥в населенн¤;

¾ зниженн¤ р≥вн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в населенн¤ за придбан≥ товари та надан≥ послуги;

¾ зростанн¤ банк≥вських ризик≥в, пов¢¤зано ≥з збереженн¤м вартост≥ грошей;

¾ звол≥канн¤ населенн¤ розм≥щувати в≥льн≥ кошти на вклади, у зв¢¤зку з втратою дов≥ри до банк≥вських та парабанк≥вських структур через њх банкрутство, процентну пол≥тику ≥ в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дальност≥ перед вкладниками та механ≥зму страхуванн¤ депозит≥в.

1	2

Ќазва: √рошов≥ агрегати ЌЅ” та њх характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2996 прочитано)