≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕрирода ≥нновац≥йних процес≥в

ƒе Lвп Ч чисельн≥сть вив≥льнених прац≥вник≥в за рахунок техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних нововведень, чол.;

¬п1 Ч продуктивн≥сть пращ у розрахунковому pop

(пер≥од≥), тис.грош.од./чол.;

Vвп- обс¤г виробленоњ продукц≥њ, тис.грош.од.

ѕрир≥ст продуктивност≥ прац≥

≤вп1 - загальне зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ у розрахунковому роц≥ (пер≥од≥), %;

L1 Ч фактична чисельн≥сть персоналу, чол.;

¬п1 Ч продуктивн≥сть прац≥ у базовому роц≥ (пер≥од≥), тис.грош.од./чол.

ѕрир≥ст фондоозброЇност≥ прац≥

де I1f Ч темп зростанн¤ фондоозброЇност≥ прац≥ у розрахунковому роц≥ (пер≥од≥), /о;

‘осн Ч варт≥сть основних виробничих фонд≥в, тис.грош.од.;

f0 Ч фондоозброЇн≥сть прац≥ у базовому роц≥ (пер≥од≥), тис.грош.од./чол.

ѕрир≥ст фондов≥ддач/

де IF- Ч темп зм≥ни фондов≥ддач≥ за розрахунковий р≥к (пер≥од), %;

F0 Ч фондов≥ддача у базовому роц≥ (пер≥од≥), грош.од.

Х „астка економ≥њ в≥д впровадженн¤ техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних новин в загальних витратах на виробництво продукц≥њ, %

де D1 Ч середн¤ зароб≥тна плата одного прац≥вника у розрахунковому роц≥ (пер≥од≥), грош.од.;

–1 Ч загальна сума прибутку у тому ж роц≥ (пер≥од≥), тис.грош.од.

ѕрир≥ст рентабельност≥ виробництва

де R1 - р≥вень рентабельност≥ виробництва у розрахунковому роц≥ (пер≥од≥), %;

‘вир ~ загальна варт≥сть виробничих фонд≥в, тис.грош.од.

«роблен≥ за наведеним методичним п≥дходом розрахунки перес≥чних показник≥в св≥дчать про ≥стотний вплив техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних нововведень на розвиток ≥ ефективн≥сть виробництва на п≥дприЇмствах р≥зних галузей народного господарства ”крањни. «окрема по вс≥й сукупност≥ машинобуд≥вних п≥дприЇмств крањни за останн≥й дес¤тир≥чний в≥дтинок часу за рахунок зд≥йснених нових орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в частка приросту обс¤гу виробленоњ продукц≥њ, продуктивност≥ ≥ фондоозброЇност≥ прац≥ у середньому становила в≥дпов≥дно 63, 76 ≥ 57 в≥дсотк≥в загальноњ його величини. ѕри загальн≥й пом≥тн≥й тенденц≥њ пост≥йного зниженн¤ фондов≥ддач≥ техн≥чн≥ ≥ орган≥зац≥йн≥ нововведенн¤ забезпечили значне п≥двищенн¤ цього показника (приблизно 18%). ” пор≥вн¤нн≥ з загальною позитивною динам≥кою показник≥в витрат на виробництво (соб≥вартост≥ продукц≥њ) ≥ рентабельност≥ виробництва темпи њх в≥дпов≥дно зниженн¤ ≥ зб≥льшенн¤, ¤к≥ обумовлен≥ орган≥зац≥йно-техн≥чними чинниками, були майже у 1,5-2 рази вищими. ѕри цьому частки зм≥ни розрахункових показник≥в п≥д впливом техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних нововведень склали у середньому 62-63 ≥ 37-38 в≥дсотк≥в загальноњ позитивноњ њх динам≥ки.

“ехн≥чний розвиток п≥дприЇмства, суть ≥ основн≥ форми.

Ќауково-техн≥чний процесц ѕотенц≥йн≥ можливост≥ розвитку ≥ ефективност≥ виробництва визначаютьс¤ перш за все науково-техн≥чним огресом, його темпами ≥ соц≥ально-економ≥чними зультатами.

„им ц≥леспр¤мован≥ше ≥ ефективн≥ше використовуютьс¤ ≥в≥тн≥ дос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки, що Ї першоджерелами ггку продуктивних сил, тим усп≥шн≥ше вир≥шуютьс¤ з≥ ≥ пр≥оритетн≥ (по в≥дношенню до виробничих) льн≥ завданн¤ життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства. Ќауково-техн≥чний прогресе (Ќ“ѕ) в буквальному розум≥нн≥ означаЇ безперервний .взаЇмообумовлений науки њ :хн≥ки; у ширшому суттЇво-зм≥стовному ≥.њченн≥ Ч це пост≥йний процес створенн¤ нових ≥ \ ≥ осконаленн¤ застосовуваних технолог≥й, засоб≥в Хпва ≥ к≥нцевоњ продукц≥њ з використанн¤м науки.

Ќ“ѕ можна тлумачити також ¤к процес нагромадженн¤ ≥ практичноњ реал≥зац≥њ нових наукових ≥ техн≥чних знань, ц≥л≥сну цикл≥чну систему "наука Ч техн≥ка Ч виробництво", що охоплюЇ р¤д стад≥й: фундаментальн≥ теоретичн≥ досл≥дженн¤; прикладн≥ науково-досл≥дн≥ роботи; досл≥дно-конструкторськ≥ розробки; освоЇнн¤ техн≥чних нововведень; нарощуванн¤ виробництва новоњ техн≥ки до потр≥бного обс¤гу, њњ застосуванн¤ (експлуатац≥¤) впродовж певного пер≥оду часу; техн≥ко-економ≥чне, еколог≥чне ≥ соц≥альне стар≥нн¤ вироб≥в, наростаюча њх зам≥на новими, б≥льш ефективними зразками.

…ому властив≥ ¤к еволюц≥йн≥ (зв'¤зан≥ з накопиченн¤м к≥льк≥сних зм≥н), так ≥ революц≥йн≥ (обумовлен≥ стрибкопод≥бними ¤к≥сними зм≥нами) форми удосконаленн¤ технолог≥чних метод≥в ≥ засоб≥в виробництва, к≥нцевоњ продукц≥њ. ѕри цьому до еволюц≥йних форм Ќ“ѕ в≥днос¤ть пол≥пшенн¤ окремих техн≥ко-експлуатац≥йних параметр≥в вироб≥в чи технолог≥њ њх виготовленн¤, модерн≥зац≥ю або створенн¤ нових моделей машин, обладнанн¤, прилад≥в ≥ матер≥ал≥в у межах одного й того ж покол≥нн¤ техн≥ки, а до революц≥йних Ч зм≥на покол≥нь техн≥ки ≥ к≥нцевоњ продукц≥њ, виникненн¤ принципово нових науково-техн≥чних ≥дей, загально-техн≥чн≥ (науково-техн≥чн≥) революц≥њ, у процес≥ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ масовий перех≥д до нових покол≥нь техн≥ки у л≥дируючих њњ галуз¤х.

Ќауково-техн≥чна революц≥¤ (Ќ“–) в≥ддзеркалюЇ докор≥нну ¤к≥сну трансформац≥ю сусп≥льного розвитку на основ≥ нов≥тн≥х наукових в≥дкрить ≥ винаход≥в, що справл¤ють революц≥он≥зуючий вплив на зм≥нюванн¤ знар¤дь ≥ предмет≥в прац≥, технолог≥њ, орган≥зац≥њ ≥ управл≥нн¤ виробництвом, характеру трудовоњ д≥¤льност≥ людей. «м≥ст сучасноњ Ќ“– найб≥льш повно розкриваЇтьс¤ ѓњ особливост≥. ƒо ключових (визначальних) з них с¤тьс¤:

Х перетворенн¤ науки у безпосередньо дуктивну силу (вт≥ленн¤ наукових знань у людин≥, лог≥њ ≥ техн≥ц≥; безпосередн≥й вплив науки на пальне виробництво та ≥нш≥ сфери д≥¤льност≥

сусп≥льства);

Х новий етап сусп≥льного под≥лу прац≥, по0¤заний з перетворенн¤м науки у ведучу сфери економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ д≥¤льност≥, що набуваЇ масового характеру (до науки перейшла найб≥льш революц≥он≥зуюча, активна роль у розвитку вс≥х стор≥н сусп≥льства; сама практика вимагаЇ, щоб наука випереджала у своЇму розвитку техн≥ку ≥ виробництво, а останнЇ все б≥льш ставало технолог≥чним вт≥ленн¤м науки);

Х прискоренн¤ темп≥в розвитку сучасноњ науки ≥ техн≥ки, що п≥дтверджуЇтьс¤ скороченн¤м переб≥гу часу в≥д наукового в≥дкритт¤ до його практичного використанн¤;

Х ≥нтеграц≥¤ багатьох галузей науки, самоњ/науки з виробництвом з метою прискоренн¤ ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ ус≥х сучасних напр¤мк≥в науково-техн≥чного прогресу;

Х ¤к≥сне перетворенн¤ ус≥х елемент≥в процесу виробництва Ч засоб≥в прац≥ (революц≥¤ ” робочих машинах, по¤ва керуючих машин, перех≥д до автоматизованого виробництва). ѕредмет≥в ѕрац≥ (створенн¤ нових матер≥ал≥в з наперед заданими властивост¤ми; використанн¤ нових, потенц≥йно невичерпних джерел енерг≥њ),, самоњ прац≥ (трансформац≥¤ њњ характеру та зм≥сту, зб≥льшенн¤ у н≥й частки творчих елемент≥в).

Ќауково-техн≥чний прогрес, що завжди зд≥йснюЇтьс¤ у взаЇмозв'¤заних еволюц≥йних та революц≥йних його формах, Ї дом≥нантою (визначальним чинником) розвитку продуктивних сил, невпинного п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, цим самим забезпечуЇ неухильне зростанн¤ продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥. —пираючись на суть, зм≥ст та законом≥рност≥ сучасного розвитку науки ≥ техн≥ки, можна виокремити характерн≥ дл¤ б≥льшост≥ галузей народного господарства загальн≥ напр¤мки Ќ“ѕ, а по кожному з них Ч ѕр≥оритети на найближчу доступну дл¤ огл¤ду перспективу (рис.8.2).

¬ умовах сучасних революц≥йних перетворень у техн≥чному базис≥ виробництва ступ≥нь його техн≥чноњ досконалост≥ та р≥вень економ≥чного потенц≥алу в ц≥лому визначаютьс¤ прогресивн≥стю використовуваних технолог≥й Ч способ≥в одержанн¤ ≥ перетворюванн¤ матер≥ал≥в, енерг≥њ, ≥нформац≥њ, виготовленн¤ продукц≥њ. “ехнолог≥¤ виступаЇ завершальною ланкою ≥ формою матер≥ал≥зац≥њ фундаментальних досл≥джень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва.

якщо ран≥ше њњ вважали забезпечуючою п≥дсистемою виробництва, то зараз вона набула самост≥йного значенн¤, перетворившись в авангардний напр¤м Ќ“ѕ.

—учасним технолог≥¤м властивн≥ певн≥ тенденц≥њ њх розвитку "≥ застосуванн¤. √оловними з них Ї: по-перше, перех≥д до малостад≥йних процес≥в шл¤хом сполученн¤ в одному технолог≥чному агрегат≥ окремо виконуваних ран≥ше операц≥й; по-друге, забезпеченн¤ у нових технолог≥чних системах мало- або безв≥дх≥дност≥ виробництва; по-третЇ, п≥двищенн¤ р≥вн¤ комплексност≥ механ≥зац≥њ процес≥в на основ≥ застосуванн¤ систем машин ≥ технолог≥чних л≥н≥й; по-четверте, використанн¤ в нових технолог≥чних процесах засоб≥в м≥кроелектрон≥ки, що дозвол¤Ї одночасно з п≥двищенн¤м ступеню автоматизац≥њ процес≥в дос¤гти б≥льш динам≥чноњ гнучкост≥ виробництва.

–ис. 8.2. «агальн≥ ≥ пр≥оритетн≥ напр¤мки Ќ“ѕ.

“ехнолог≥чн≥ методи все б≥льше ≥ част≥ше визначають конкретну форму ≥ функц≥њ засоб≥в та предмет≥в прац≥ ≥, отже, ≥н≥ц≥юють по¤ву ≥нших напр¤мк≥в Ќ“ѕ; вилучають з виробництва техн≥чно ≥ економ≥чно застар≥л≥ знар¤дд¤ прац≥ ≥ породжують нов≥ машини ≥ устаткуванн¤, засоби автоматизац≥њ. «араз принципово нов≥ види техн≥ки розробл¤ютьс¤ ≥ виготовл¤ютьс¤ п≥д нов≥ технолог≥њ, а не навпаки, ¤к це в≥дбувалось ран≥ше, коли панував примат засоб≥в прац≥

Ќ“ѕ у галуз≥ знар¤дь прац≥, техн≥чний р≥вень ≥ ¤к≥сть виготовлювальних машин ≥ устаткуванн¤ залежать безпосередньо в≥д ступен¤ прогресивност≥ та ¤к≥сних характеристик застосовуваних дл¤ њх виробництва конструкц≥йних та ≥нших допом≥жних матер≥ал≥в. «в≥дси випливаЇ все зростаюча роль створенн¤ та широкого використанн¤ нових матер≥ал≥в, що характеризуЇ один з важливих напр¤мк≥в Ќ“ѕ.

¬ галуз≥ предмет≥в прац≥ варто вид≥лити так≥ тенденц≥њ Ќ“ѕ: 1) ≥стотне п≥двищенн¤ ¤к≥сних характеристик матер≥ал≥в м≥нерального походженн¤, стаб≥л≥зац≥¤ ≥ нав≥ть зменшенн¤ питомих обс¤г≥в њх споживанн¤; 2) ≥нтенсивний перех≥д' до застосуванн¤ у все б≥льш≥й к≥лькост≥ легких, м≥цних та короз≥Їст≥йких кольорових метал≥в ≥ сплав≥в, що став можливим внасл≥док по¤ви принципово нових технолог≥й, ¤к≥ у багато раз≥в зменшили варт≥сть њх виробництва; 3) ≥стотне розширенн¤ номенклатури та форсоване нарощуванн¤ обс¤г≥в продукуванн¤ штучних матер≥ал≥в з наперед заданими ≥ ун≥кальними властивост¤ми.

ѕерша тенденц≥¤ про¤вл¤Їтьс¤ у значному зб≥льшенн≥ випуску низьколегованоњ стал≥, листового ≥ термообробленого прокату, метал≥чного порошку, беззлиткового прокату кольорових метал≥в, що забезпечують п≥двищенн¤ над≥йност≥ ≥ зниженн¤ металом≥сткост≥ р≥зних техн≥чних конструкц≥й;

друга тенденц≥¤ Ч у всезростаючому використанн≥ ¤к конструкц≥йних матер≥ал≥в алюм≥н≥ю, титану, магн≥ю та њх сплав≥в, що уможливлюЇ у дек≥лька, (в≥д 2 до 10) раз≥в зменшувати масу машин ≥ устаткуванн¤, транспортних засоб≥в тощо; трет¤ тенденц≥¤, найперспективн≥ша за своЇю прогресивн≥стю ≥ економ≥чною ефективн≥стю, Ч у випереджаючому розвитку виробництва пол≥мерних, композиц≥йних (пол≥мерних з наповнювачем) та керам≥чних матер≥ал≥в, що пор≥вн¤но з традиц≥йними мають б≥льш високу терм≥чну, абразивну ≥ ероз≥йну ст≥йк≥сть, меншу питому щ≥льн≥сть, ≥нертн≥сть до агресивних середовищ, а нер≥дко Ч ун≥кальн≥ властивост≥, завд¤ки чому стають незам≥нимими, Їдино можливими конструкц≥йними матер≥алами дл¤ р¤ду найнов≥ших тип≥в сучасноњ техн≥ки.

ƒо сучасних виробничих процес≥в ставл¤тьс¤ так≥ вимоги, ¤к дос¤гненн¤ максимально можливоњ безперервност≥, безпеки, гнучкост≥ ≥ продуктивност≥, що можуть бути реал≥зован≥ лише за в≥дпов≥дного р≥вн¤ њх механ≥зац≥њ ≥ автоматизац≥њ Ч ≥нтегрованого та завертаючого напр¤мку Ќ“ѕ. ћехан≥зац≥¤ ≥ автоматизац≥¤ виробництва, ¤ка в≥дображаЇ р≥зний ступ≥нь зам≥ни ручноњ прац≥ машиною, у своЇму безперервному розвитку посл≥довно, паралельно або паралельно-посл≥довно переходить в≥д нижчоњ (частковоњ) до вищоњ (комплексноњ) форми.

«а умов ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва, гостроњ необх≥дност≥ багаторазового зростанн¤ продуктивност≥ та радикального пол≥пшенн¤ соц≥олог≥зац≥њ, докор≥нного п≥двищенн¤ продукованих вироб≥в автоматизац≥¤ виробничих процес≥в стаЇ стратег≥чним напр¤мком Ќ“ѕ дл¤ п≥дприЇмств б≥льшост≥ галузей народного господарства. ѕри цьому пр≥оритетне завданн¤ пол¤гаЇ у забезпеченн≥ њњ комплексност≥, оск≥льки впровадженн¤ окремих автоматичних машин ≥ агрегат≥в часто не даЇ бажаного економ≥чного ефекту, збер≥гаЇ значну частку ручноњ прац≥. Ќовий ≥ досить перспективний напр¤мок комплексноњ автоматизац≥њ пов'¤заний ≥з створенн¤м ≥ впровадженн¤м гнучких автоматизованих виробництв. ‘орсований њх розвиток перш за все у машинобудуванн≥ та де¤ких ≥нши¤ галуз¤х зумовлений об'Їктивною необх≥дн≥стю пост≥йно забезпечувати високоефективне використанн¤ автоматичного устаткуванн¤, що дорого коштуЇ, та достатню моб≥льн≥ств виробництва з часто оновлюваною номенклатурою продукц≥њ

“ехн≥чний розвиток п≥дприЇмства ¬с¤ сукупн≥сть сучасниз напр¤мк≥в Ќ“ѕ слугуЇ] фундаментальною базою техн≥чного розвитку будь-¤кого п≥дприЇмства. “ехн≥чний розвиток в≥дображаЇ процес формуванн¤ ≥ удосконаленн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ бази п≥дприЇмства, що маЇ бути пост≥йно зор≥Їнтованим на к≥нцев≥ результати його господарськоњ д≥¤льност≥.

“ехн≥чний розвиток ¤к об'Їкт орган≥зац≥йно-економ≥чного управл≥нн¤ охоплюЇ р≥зноман≥тн≥ форми, що мають в≥дображати в≥дпов≥дн≥ стад≥њ процесу розвитку виробничого потенц≥алу ≥ забезпечувати в≥дтворенн¤ основних фонд≥в п≥дприЇмства (в≥д кап≥тального ремонту знар¤дь прац≥ до розширенн¤ та нового буд≥вництва певним виробничих ланок). ≤з сукупност≥ форм техн≥чного розвитку варто виокремлювати так≥, ¤к≥ характеризують, з одного боку, п≥дтримуванн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ базк

п≥дприЇмства, а з другого, Ч њњ безпосередн≥й розвиток шл¤хом удосконаленн¤ ≥ нарощуванн¤ (рис. 8.3).

ќц≥нка техн≥чного р≥вн¤ п≥дприЇмства т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ народного господарства повинна зд≥йснюватись пер≥одично (один раз на 1-3 роки) у процес≥ анал≥зу ≥ узагальненн¤ певноњ системи показник≥в, що в≥дбивають ступ≥нь техн≥чноњ оснащеност≥ прац≥ персоналу, р≥вень прогресивност≥ застосовуваноњ технолог≥њ, техн≥чний р≥вень виробничого устаткуванн¤, р≥вень механ≥зац≥њ ≥ автоматизац≥њ основного ≥ допом≥жного виробництва. Ќа'йб≥льш важлив≥ ≥ типов≥ дл¤ ус≥х п≥дприЇмств (незалежно в≥д галузевого под≥лу) показники дл¤ оц≥нки стану њх техн≥чного розвитку наведен≥ у табл. 8.1.

ѕри цьому об'Їктивн≥сть такоњ оц≥нки може бути Х ≥безпечена за умови не лише методично правильного '" "' "юв≥дних показник≥в, але й пор≥вн¤нн¤ њх ,аного п≥дприЇмства за певний пер≥од, а "тим р≥внем на ≥нших спор≥днених ƒл¤ поглибленоњ анал≥тичноњ оц≥нки стану тку п≥дприЇмства, необх≥дн≥сть у проведенн≥ виникаЇ при розробц≥ спец≥альноњ юграми, мають застосовуватис¤ також ≥нш≥ ≥чаючи т≥ з них, що в≥дбивають галузев≥ обництва. «окрема до таких показник≥в механоозброЇн≥сть прац≥ (в≥дношенн¤ зет≥ машин ≥ устаткуванн¤ до к≥лькост≥ б≥льш≥й зм≥н≥); коеф≥ц≥Їнт ф≥зичного чанн¤; коеф≥ц≥Їнт технолог≥чноњ всовуваних / на одну утил≥зац≥' риродноњо середовища, ¤кий визначаЇтьс¤ за спец≥альною шкалою у балах, тощо.

1	2	3

Ќазва: ѕрирода ≥нновац≥йних процес≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1934 прочитано)