Ѕанк≥вська справа > «алученн¤ банк≥вського кап≥талу до ≥нвестуванн¤ реального сектора економ≥ки ”крањни

«алученн¤ банк≥вського кап≥талу до ≥нвестуванн¤ реального сектора економ≥ки ”крањни

«алученн¤ тимчасово в≥льних грошових кошт≥в населенн¤, юридичних ос≥б та державного бюджету дл¤ ≥нвестиц≥йних потреб зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою банк≥вського кредиту. ¬ умовах нестаб≥льноњ економ≥ки ”крањни, коли ≥нвестиц≥йн≥ можливост≥ п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ Ї обмеженими, а зовн≥шн≥ ≥нвестиц≥њ через низький рейтинг нашоњ держави на м≥жнародних ринках кап≥талу Ї також незначними, в≥тчизн¤ним банкам, ¤к найб≥льш розвиненому сектору серед комерц≥йних ф≥нансових орган≥зац≥й, належить реально впливати на розвиток ≥нвестиц≥йноњ активност≥. ¬они мають вз¤ти на себе основний т¤гар ≥нвестиц≥йного процесу, що забезпечуЇ реструктуризац≥ю народного господарства, економ≥чне зростанн¤ та трансформац≥ю в≥дносин власност≥.

ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ UNIDO (ќрган≥зац≥¤ ќбТЇднаних Ќац≥й з промислового розвитку) вважаЇ, що саме в таких складних соц≥ально-економ≥чних умовах в≥тчизн¤н≥ банки мають активно стимулювати зб≥льшенн¤ заощаджень домогосподарств ≥ ≥нших сектор≥в економ≥ки та активно впливати на ≥нвестиц≥йний процес [1, 185]. ћоб≥л≥зуючи тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти, вони забезпечують економ≥ку крањни додатковими ≥нвестиц≥йними ресурсами, оск≥льки кошти одних використовуютьс¤ ≥ншими на умовах поверненн¤. Ѕанк≥вськ≥ кредити п≥дприЇмц¤м забезпечують покупку сировини, комплектуючих, палива, енерг≥њ, машин ≥ механ≥зм≥в тощо. ¬ п≥дсумку розширюЇтьс¤ виробництво, зб≥льшуЇтьс¤ кап≥тал, зростають доходи населенн¤, що спричинюЇ зб≥льшенн¤ сукупного попиту, ≥нвестиц≥йних вкладень ≥ подальше зростанн¤ виробництва.

«аруб≥жний досв≥д показуЇ, що нав≥ть процв≥таюч≥ ф≥рми р≥дко обход¤тьс¤ без довгострокових кредит≥в. “ак, наприклад, у Ќ≥меччин≥ приблизно 70% ус≥х банк≥вських кредит≥в, ¤к≥ надаютьс¤ п≥дприЇмствам та приватним особам, Ц це довгостроков≥ кредити на чотири ≥ б≥льше рок≥в. «вичайн≥ строки д≥њ кредит≥в у галуз≥ створенн¤, розширенн¤ та модерн≥зац≥њ виробничих обТЇкт≥в у Ќ≥меччин≥ становл¤ть в≥д 12 до 25 рок≥в, у галуз≥ житлового буд≥вництва Ц в≥д 5 до 30 рок≥в. ќтже, довгостроков≥ кредити комерц≥йних банк≥в, з точки зору всього народного господарства, мають особливо велике значенн¤, оск≥льки в поЇднанн≥ кап≥талу-грошей з факторами виробництва створюЇтьс¤ продукт-кап≥тал, ¤кий Ї основою дл¤ подальшого зростанн¤ економ≥ки [2, 73].

¬ ”крањн≥ кредитн≥ ресурси комерц≥йних банк≥в дуже обмежен≥, але в останн≥ роки поступово зб≥льшуютьс¤. ¬ 1996 р. вони становили лише 5,4 млрд. грн., в 1998 р. Ц 8,3 млрд. грн. або зб≥льшились на 53,7%. Ќа к≥нець 1998 р. кредити в економ≥ку ”крањни становили 10261 млн. грн. ѕередбачаЇтьс¤, що в 1999 р. њхн¤ величина складе 12765 млн. грн. [3, 4]. ќсновна частка кредит≥в припадаЇ на субТЇкти господарюванн¤ Ц 76,9%, м≥жбанк≥вський кредит Ц 12,3%, ф≥зичним особам Ц 3,9% [4, 44].

«б≥льшенн¤ кредитноњ д≥¤льност≥ банк≥в супроводжуЇтьс¤ зростанн¤м заборгованост≥. Ќа к≥нець 1995 р. загальна величина заборгованост≥ за кредитами вс≥Їњ банк≥вськоњ системи становила 6173 млн. грн., а на к≥нець 1996 р. Ц 7672 млн. грн., тобто за один р≥к њњ прир≥ст склав 24,3%. «аборгован≥сть за кредитами комерц≥йних банк≥в зб≥льшилас¤ за цей час з 3029 млн. грн. до 4203 млн. грн., тобто на 35,5%. Ќа розвитку кредитноњ д≥¤льност≥ негативно позначаЇтьс¤ зростанн¤ простроченоњ заборгованост≥ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, населенн¤ за позиками банк≥в. ” 1995 р. вона становила 388 млн. грн., в 1996 р. Ц 417 млн. грн., прир≥ст склав 7,5%. „астка простроченоњ заборгованост≥ за довгостроковими кредитами незначна (в≥дпов≥дно 3,1 ≥ 6,5%), але прир≥ст њњ дуже великий Ц майже в 2,5 раза за один р≥к (з 11 до 27 млн. грн.) [5, 69].

¬ажливим показником, ¤кий характеризуЇ роль кредитноњ д≥¤льност≥ банк≥вськоњ системи ”крањни, Ї обс¤г кредит≥в стосовно валового внутр≥шнього продукту. ” 1992 р. цей показник склав 54,0% (в тому числ≥ у нац≥ональн≥й валют≥ 48,0%), у 1993 р. Ц в≥дпов≥дно 27,4% ≥ 26,0%, у 1994 р. Ц12,9% ≥ 10,0%, у 1995 р. Ц 7,5% ≥ 5,5%, у 1996 р. Ц 6,7% ≥ 4,9%, а у 1997 р. Ц 7,9% ≥ 5,6% [6, 83-84].

†” кредитному портфел≥ комерц≥йних банк≥в ”крањни на довгостроков≥ кредити припадаЇ приблизно 4%. ўе меншою Ї частка кредит≥в комерц≥йних банк≥в у структур≥ ≥нвестиц≥й. ” 1997 р. њхн¤ частка складала лише 1,7%, у 1998 р. Ц 1,8% [7]. ќсновна частина кредитних ресурс≥в спр¤мовуЇтьс¤ на кредитуванн¤ комерц≥йних, ф≥нансових операц≥й, поповненн¤ об≥гових кошт≥в п≥дприЇмств, дл¤ потреб торг≥вл≥, р≥зних посередницьких структур та ур¤ду.  редити у виробництво в 1998 р. складали лише 0,4%. “аким чином, бачимо, що прот¤гом всього пер≥оду економ≥чноњ кризи спостер≥гаЇтьс¤ ст≥йка тенденц≥¤ до невпинного пад≥нн¤ обс¤г≥в кредит≥в на одиницю новоствореноњ вартост≥ сусп≥льного продукту. Ќезначна частка кредит≥в комерц≥йних банк≥в, в тому числ≥ довгострокових у ф≥нансуванн≥ ≥нвестиц≥йного процесу Ї насл≥дком кумул¤тивноњ д≥њ р¤ду фактор≥в.

†ѕо-перше, надм≥рно високих ставок реф≥нансуванн¤ Ќац≥онального банку. ” 1992 р. ставка реф≥нансуванн¤ складала 90%, у 1993 р. Ц 190%, у 1994 р. Ц 225,9%, з 1995 р. вона була знижена до 131%, у 1996 р. Ц до 62,3% прот¤гом 1998 р. вона зм≥нювалас¤ ш≥сть раз≥в - в≥д 35% до 82% [5, 67]. Ќа VII зТњзд≥ ”—ѕѕ з цього приводу в≥дзначалос¤, що абсолютно ненормально, коли в 1998 р. при темпах ≥нфл¤ц≥њ у середньом≥с¤чному обчисленн≥, ¤к≥ виражались в 1,7%, на к≥нець року обл≥кова ставка процента складала 82% у р≥чному обчисленн≥, що практично не даЇ можливост≥ використовувати кредитн≥ ресурси в ≥нвестиц≥йному процес≥ [8]. « 21 грудн¤ 1998 р. обл≥кову ставку ЌЅ” знижено до 60% [9, 41].

†ѕо-друге, середн≥ ставки позикового процента комерц≥йних банк≥в демонстрували динам≥ку аналог≥чну обл≥ков≥й ставц≥. ” 1992 р. середн¤ в≥дсоткова ставка комерц≥йних банк≥в за кредитами складала 76%, у 1993 р. Ц 221,1%, у 1994 р. Ц 201,7%, у 1995 р. Ц 107,1%, у 1996 р. Ц 77,0%, у 1997 р. Ц 49,1% [10, 57].

†¬ окрем≥ пер≥оди процентна ставка за кредитами була ще вищою ≥ зм≥нювалас¤ дуже часто. “ак, у другому квартал≥ 1993 р. вона зросла з 84,8% до 178,1% ≥ до 216,7% Ц у третьому квартал≥, до 263,8% Ц у четвертому квартал≥,† до 287,0% Ц у першому квартал≥ 1994 р. ≥ аж до 363,0% у другому квартал≥ 1994 р. ¬л≥тку 1994 р. Ќац≥ональний банк ”крањни видав постанову, зг≥дно з ¤кою максимальна ставка комерц≥йних банк≥в за кредитами встановлювалас¤ на р≥вн≥ 250% на р≥к [2, 74]. «розум≥ло, що за такого високого р≥вн¤ процентноњ ставки за кредитами п≥дприЇмства не були зац≥кавлен≥ у банк≥вських кредитах.

ѕо-третЇ, процентн≥ ставки за депозитами, хоча ≥ в≥дпов≥дали тенденц≥њ ставки за кредитами, все ж ви¤вилис¤ недостатн≥ми дл¤ стимулюванн¤ залученн¤ депозитних вклад≥в, особливо на довгостроковий пер≥од. ” 1992 р. середн¤ величина в≥дсотка за депозитами складала 68,0%, у 1993 р. Ц 187,3%, у 1994 р. Ц 171,0%, у 1995 р. Ц 61,2%, у 1996 р. Ц 34,3%, у 1997 р. Ц 18,2% [10, 57]. Ќезважаючи на в≥дносно високу ном≥нальну процентну ставку за депозитами, реальна процентна ставка упродовж всього пер≥оду (аж до 1997 р.) мала в≥дТЇмне значенн¤. ÷е не могло спонукати субТЇкт≥в ринку до розм≥щенн¤ њхн≥х грошових кошт≥в на рахунках в банках, а в≥дтак останн≥ позбавл¤лис¤ одного з важливих ресурсних джерел формуванн¤ пасив≥в.

†ѕо-четверте, реальна процентна ставка за кредитами прот¤гом 1992-1995 рр. була також в≥дТЇмною: у 1992 р. вона склала Ц 1924,0%, у 1993 р. Ц9934,9%, у 1994 р. Ц 199,3%, у 1995 р. Ц 74,9%. Ћише починаючи з 1996 р., вона набула позитивного значенн¤. ¬ 1996 р. вона склала 37,0%, в 1997 р. Ц 39,0% [11, 9]. ¬ умовах в≥дТЇмного значенн¤ реальних процентних ставок за кредитами банкам невиг≥дно займатис¤ довгостроковими кредитними операц≥¤ми. ¬они змушен≥ займатис¤ переважно спекул¤тивними, зокрема валютними операц≥¤ми. ¬≥дпов≥дно, й основн≥ джерела прибутку та швидке њхнЇ зростанн¤ у комерц≥йних банк≥в в пер≥од 1992-1994 рр. були спекул¤тивними за своњм характером, оск≥льки забезпечувались валютними операц≥¤ми та непом≥рно високими процентами за надан≥, переважно короткостроков≥, кредити.

†ѕо-пТ¤те, значна к≥льк≥сть банк≥в з≥ зм≥ною умов функц≥онуванн¤ економ≥ки, њњ переходу в≥д ≥нфл¤ц≥йного до поступового формуванн¤ без≥нфл¤ц≥йного стану продемонструвала неготовн≥сть ≥ невм≥нн¤ пристосуватис¤ до новоњ економ≥чноњ ситуац≥њ, за ¤коњ база спекул¤тивних операц≥й стала р≥зко звужуватис¤, а отже, почали зникати можливост≥ отримувати ≥нфл¤ц≥йн≥ надприбутки ≥ втратила платоспроможн≥сть.

ѕо-шосте, велика к≥льк≥сть украњнських банк≥в Ї надто слабкими, неспроможними акумулювати достатн≥ кредитн≥ ресурси, обслуговувати ≥нвестиц≥йний процес. « кожним роком все б≥льше комерц≥йних банк≥в перетворюЇтьс¤ в неконкурентоспроможн≥.

†ѕосилити роль довгострокового кредитуванн¤ у ф≥нансуванн≥ ≥нвестиц≥й можна, з одного боку, шл¤хом забезпеченн¤ позитивних процентних ставок не т≥льки за кредитами, а й за депозитами, а з другого боку, внасл≥док суттЇвого зниженн¤ процентних ставок за кредитами. Ѕез активноњ процентноњ пол≥тики оч≥кувати зростанн¤ рол≥ банк≥в в ≥нвестиц≥йному процес≥ не доводитьс¤.

ќкр≥м того, зростанн¤ рол≥ довгострокового кредитуванн¤ можливе за умови стаб≥л≥зац≥њ гривн≥ та суттЇвого зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. ƒосв≥д показуЇ, що за високих темп≥в ≥нфл¤ц≥њ банк≥вський кап≥тал вит≥сн¤Їтьс¤ з реальноњ економ≥ки у в≥ртуальну, пр≥оритетного значенн¤ у д≥¤льност≥ банк≥в набувають спекул¤тивн≥ операц≥њ, операц≥њ з ц≥нними паперами, ≥ноземною валютою тощо. —пр¤мувати д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в у русло реальноњ економ≥ки ≥ виконанн¤ найважлив≥шоњ своЇњ функц≥њ Ц кредитуванн¤ та ≥нвестуванн¤ п≥дприЇмницьких структур можна ¤к шл¤хом посиленн¤ њхньоњ за≥нтересованост≥ у зд≥йсненн≥ цих операц≥й, так ≥ створенн¤ таких умов, за ¤ких ц≥ операц≥њ стануть дл¤ них найб≥льш виг≥дними. «а ≥нфл¤ц≥њ, ¤ка не перевищуЇ 10-15% на р≥к, становище можна, на нашу думку, певною м≥рою зм≥нити запровадженн¤м плаваючих процентних ставок, величина ¤ких складаЇтьс¤ з достатнього реального банк≥вського процента в межах 5-7% за кредитами ≥ 3-5% за депозитами та ≥нфл¤ц≥йноњ складовоњ, тобто ном≥нальна ставка процента за кредитами становитиме максимально 22%, а за депозитами 20%. “акий п≥дх≥д забезпечить платн≥сть кредиту дл¤ позичальника ≥ реальний дох≥д дл¤ вкладника. ÷е, на нашу думку, посилить зац≥кавлен≥сть вкладник≥в у збер≥ганн≥ тимчасово в≥льних грошових кошт≥в у банках, а також зробить виг≥дним наданн¤ довгострокових кредит≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й. ¬се це буде спри¤ти оздоровленню економ≥ки ≥ зниженню темп≥в ≥нфл¤ц≥њ.

1	2

Ќазва: «алученн¤ банк≥вського кап≥талу до ≥нвестуванн¤ реального сектора економ≥ки ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2506 прочитано)