≈коном≥ка п≥дприЇмства > ”становч≥ документи п≥дприЇмства

ќсоблив≥ п≥дстави ≥ форми припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств окремих вид≥в встановлен≥ також законами про ц≥ п≥дприЇмства.
ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмства припин¤Ї його власник (вищий орган п≥дприЇмства, уповноважений орган). ѕрипиненн¤ за юридичними п≥дставами, ¤к зазначалос¤ вище, може бути двох вид≥в: добров≥льним ≥ примусовим.
ёридичними п≥дставами добров≥льного припиненн¤ п≥дприЇмства Ї ≥н≥ц≥атива власника п≥дприЇмства або передбачен≥ законом чи установчими документами обставини. ћотиви ≥н≥ц≥ативи п≥дприЇмства (п≥дприЇмц¤) закон не регулюЇ. ÷е можуть бути: зм≥на проф≥лю д≥¤льност≥, конкуренц≥¤, затоваренн¤ тощо.
ƒо передбачених законом чи установчим договором обставин належать:
а) зак≥нченн¤ строку, на ¤кий створювалось п≥дприЇмство; б) дос¤гненн¤ мети, поставленоњ засновниками п≥д час створенн¤п≥дприЇмства (ст. 19 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства"). ”становч≥ документи п≥дприЇмств можуть включати й ≥нш≥ п≥дстави цього виду. –≥шенн¤ про припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства з цих п≥дстав приймаЇ його вищий орган. ѕ≥дприЇмц≥ зобов'¤зан≥ припинити свою д≥¤льн≥сть також "у раз≥ зак≥нченн¤ строку д≥њ л≥ценз≥њ" (ст. 11 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво").

¬иди юридичних п≥дстав примусового припиненн¤ п≥дприЇмства визначен≥ в законодавств≥ про п≥дприЇмства у вигл¤д≥ при-м≥рного перел≥ку (ст. 34 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", ст. 19 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства").

ѕримусово п≥дприЇмства припин¤ютьс¤, по-перше, на п≥дстав≥ р≥шень суду (арб≥тражного суду) про визнанн¤ нед≥йсними установчих документ≥в п≥дприЇмства (нев≥дпов≥дн≥сть њх чинному законодавству) та акта (р≥шенн¤ засновника) про створенн¤ п≥дприЇмства. ѕо-друге, п≥дприЇмство припин¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду (арб≥тражного суду) за поданн¤м орган≥в, що контролюють його д≥¤льн≥сть, у раз≥ систематичного або грубого порушенн¤ ним законодавства. ѕо-третЇ, п≥дприЇмство припин¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду (арб≥тражного суду) у раз≥ несвоЇчасного пов≥домленн¤ ним про зм≥ну свого м≥сцезнаходженн¤ (при зм≥н≥ м≥сцезнаходженн¤ п≥дприЇмство повинно в 7-денний терм≥н пов≥домити про це реЇструючий орган). ѕо-четверте, п≥дприЇмство припин¤Ї свою д≥¤льн≥сть на п≥дстав≥ р≥шенн¤ арб≥тражного суду про визнанн¤ його банкрутом. ѕор¤док такого припиненн¤ визначаЇ «акон ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом".
«акон передбачаЇ дв≥ правов≥ форми припиненн¤ п≥дприЇмства: л≥кв≥дац≥ю ≥ реорган≥зац≥ю (ст. 34 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"). ” випадку л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмство припин¤Їтьс¤ ¤к суб'Їкт права без правонаступництва.
–еорган≥зац≥¤ передбачаЇ виникненн¤ на основ≥ д≥ючого п≥дприЇмства одного або б≥льше нових п≥дприЇмств ¤к суб'Їкт≥в права. ” раз≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства ус≥ його права та обов'¤зки переход¤ть до правонаступника (правонаступник≥в). «аконодавство визначаЇ п'¤ть правових способ≥в реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства: злитт¤, приЇднанн¤, под≥л, вид≥л та перетворенн¤. « юридичноњ точки зору ц≥ способи р≥зн¤тьс¤ залежно в≥д того, до ¤кого суб'Їкта права переход¤ть ус≥ майнов≥ права та обов'¤зки п≥дприЇмства, що реорган≥зуютьс¤.
«литт¤ двох ≥ б≥льше п≥дприЇмств в одне означаЇ перех≥д прав та обов'¤зк≥в кожного з них до п≥дприЇмства, що виникло внасл≥док правового акту злитт¤. ” цьому випадку виникаЇ нове п≥дприЇмство.

ѕриЇднанн¤ одного п≥дприЇмства до ≥ншого означаЇ, що до нього переход¤ть права та обов'¤зки приЇднаного п≥дприЇмства. Ќове п≥дприЇмство внасл≥док такоњ реорган≥зац≥њ не виникаЇ.
ѕод≥л п≥дприЇмства Ї створенн¤м на баз≥ одного ≥снуючого п≥дприЇмства двох ≥ б≥льше п≥дприЇмств ¤к суб'Їкт≥в права. «а таких умов в≥дбуваЇтьс¤ под≥л усього майна п≥дприЇмства. “акий спос≥б реорган≥зац≥њ передбачаЇ затвердженн¤ власником (уповноваженим органом) розд≥льного акта (балансу). «г≥дно з цим актом частини майна ≥ в≥дпов≥дн≥ права та обов'¤зки реорган≥зованого п≥дприЇмства переход¤ть до п≥дприЇмств, створених внасл≥док под≥лу.
¬ид≥л передбачаЇ, що з д≥ючого п≥дприЇмства вид≥л¤ютьс¤ один або б≥льше структурних п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ створюютьс¤ ¤к самост≥йн≥ п≥дприЇмства ѕод≥лу всього майна п≥дприЇмства цей спос≥б реорган≥зац≥њ не передбачаЇ. «г≥дно з розд≥льним актом (балансом) до них переход¤ть частини майна та в≥дпов≥дн≥ права та обов'¤зки реорган≥зованого п≥дприЇмства.

ѕеретворенн¤ п≥дприЇмства ¤к спос≥б реорган≥зац≥њ означаЇ перетворенн¤ одн≥Їњ форми власност≥ на ≥ншу (наприклад, державноњ на колективну) ≥ в≥дпов≥дно зм≥ну орган≥зац≥йно-правовоњ форми п≥дприЇмства. “акий спос≥б реорган≥зац≥њ масово застосовуЇтьс¤ у процесах корпоратизац≥њ ≥ приватизац≥њ майна державних п≥дприЇмств. ѕри перетворенн≥ до п≥дприЇмства, ¤ке щойно виникло, переход¤ть права та обов'¤зки колишнього п≥дприЇмства.
Ћ≥кв≥дац≥¤ ≥ реорган≥зац≥¤ п≥дприЇмства т¤гне за собою виключенн¤ його з державного реЇстру п≥дприЇмств ”крањни. « дати виключенн¤ п≥дприЇмство вважаЇтьс¤ реорган≥зованим чи л≥кв≥дованим.

—татусу суб'Їкта права ≥ юридичноњ особи п≥дприЇмство позбавл¤Їтьс¤ п≥сл¤ зд≥йсненн¤ щодо нього заход≥в, ¤к≥ Ї л≥кв≥дац≥йним процесом, врегульованим законом. «окрема, це так≥ заходи:

1. Ћ≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмства л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю, що призначаЇтьс¤ органом (особою), ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю. ÷ей орган (особа) може покласти обов'¤зок щодо л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства на його органи управл≥нн¤.

2. ¬становленн¤ пор¤дку ≥ строк≥в л≥кв≥дац≥њ, њх встановлюЇ орган, що прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю (власник, уповноважений орган, суд, арб≥тражний суд). ¬становлюЇтьс¤ також строк дл¤ задоволенн¤ претенз≥й кредитор≥в. ¬≥н не може бути менше двох м≥с¤ц≥в з моменту оголошенн¤ про л≥кв≥дац≥ю.

3. ¬иконанн¤ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю своњх обов'¤зк≥в: пов≥домленн¤ про л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмства в прес≥ (за м≥сцезнаходженн¤м), про пор¤док ≥ строки л≥кв≥дац≥њ; вжитт¤ необх≥дних заход≥в дл¤ ст¤гненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмства,
ви¤вленн¤ його кредитор≥в та претенз≥й останн≥х.  редитори та ≥нш≥ юридичн≥ й ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ мають угоди з п≥дприЇмством, пов≥домл¤ютьс¤ про л≥кв≥дац≥ю письмово.

4. «д≥йсненн¤ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю зг≥дно з встановленим законом пор¤дком: ≥нвентаризац≥њ ≥ оц≥нки майна орган≥зац≥њ, реал≥зац≥њ майна, розрахунк≥в з кредиторами ≥ членами трудового колективу, складанн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу ≥ поданн¤ його органу, ¤кий призначив л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю, або власнику.
ћайнов≥ претенз≥њ кредитор≥в до п≥дприЇмства, що л≥кв≥дуЇтьс¤, задовольн¤ютьс¤ з його майна. ѕри цьому законодавець припускаЇ, що в≥дпов≥дного майна дл¤ задоволенн¤ претенз≥й вс≥х кредитор≥в може не вистачити (презумпц≥¤ недостатност≥ майна). “ому в законодавств≥ про л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмств д≥Ї загальне правило черговост≥ задоволенн¤ борг≥в п≥дприЇмством-боржни-ком, що л≥кв≥дуЇтьс¤.

«алежно в≥д п≥дстав л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства встановлено два види черговост≥. якщо п≥дприЇмство л≥кв≥дуЇтьс¤ у звичайному пор¤дку, д≥Ї чергов≥сть, встановлена ст. 36 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥". ¬она маЇ бути конкретизована статутом.

якщо п≥дприЇмство оголошено банкрутом, д≥Ї чергов≥сть, визначена ст. 31 «акону ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом".
«вичайна чергов≥сть - це першочергов≥ та ≥нш≥ борги п≥дприЇмства-боржника. ѕершочерговими Ї борги:

перед бюджетом;

витрати на в≥дновленн¤ природного середовища, ¤кому завдано шкоди л≥кв≥дованим п≥дприЇмством;

розрахунки з оплати зг≥дно з трудовими договорами (контрактами) л≥кв≥дованого п≥дприЇмства;

вимоги кредитор≥в, забезпечен≥ заставою.
„ергов≥сть задоволенн¤ ≥нших борг≥в маЇ бути встановлена у статут≥ (установчому договор≥). ¬она маЇ визначатис¤ зг≥дно з частинами 2, 4, 5 ст. 36 «акону ”крањни

"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥, а саме:
друга черга - за вимогами орган≥в державного соц≥ального страхуванн¤ та соц≥ального забезпеченн¤. ” межах ц≥Їњ черги зд≥йснюЇтьс¤ кап≥тал≥зац≥¤ платеж≥в, належних з п≥дприЇмства у зв'¤зку ≥з запод≥¤нн¤м кал≥цтва, ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤ громад¤нина або у зв'¤зку з його смертю;
трет¤ черга - своЇчасно ви¤влен≥ ≥ за¤влен≥ вимоги кредитор≥в, не забезпечен≥ заставою;

четверта черга - поверненн¤ внеск≥в член≥в трудового колективу до статутного фонду п≥дприЇмства ≥ виплати за акц≥¤ми трудового колективу;
п'¤та черга - претенз≥њ, ви¤влен≥ ≥ за¤влен≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку, встановленого дл¤ њх за¤вленн¤, а також будь-¤к≥ ≥нш≥ вимоги.

—уть черговост≥ пол¤гаЇ у тому, що вимоги кожноњ наступноњ черги виконуютьс¤ п≥сл¤ повного задоволенн¤ вимог попередньоњ черги. якщо в межах одн≥Їњ черги майна дл¤ повного погашенн¤ борг≥в не вистачаЇ, воно розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж кредиторами пропорц≥йно до за¤влених ними ≥ визначених л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю сум.

ѕри л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства застосовуЇтьс¤ категор≥¤ так званих погашених претенз≥й (ч. « ст. 36 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"). ѕогашеними зг≥дно ≥з законом визнаютьс¤ претенз≥њ:

а) не задоволен≥ за браком майна;

б) не визнан≥ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю. ќстанн≥ можуть бути оскаржен≥ до суду або арб≥тражного суду кредиторами. ѕозови про задоволенн¤ њхн≥х вимог мають бути подан≥ кредиторами прот¤гом м≥с¤ц¤ з дн¤ отриманн¤ пов≥домленн¤ про повне або часткове невизнанн¤ претенз≥њ. ћайно, що залишилос¤ п≥сл¤ погашенн¤ борг≥в п≥дприЇмства, використовуЇтьс¤ зг≥дно з р≥шенн¤м власника майна.

1	2

Ќазва: ”становч≥ документи п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1812 прочитано)