≈коном≥ка п≥дприЇмства > ‘≥нанси акц≥онерних товариств

ёридична суть класу (виду, сер≥њ) пол¤гаЇ в тому, що акц≥њ одного класу дають њх власникам однакове за обс¤гом пра≠во майновоњ участ≥ в товариств≥. «а ознакою класу закон визначаЇ, по-перше, прив≥лейован≥ ≥ прост≥ акц≥њ. ѕо-друге, залежно в≥д передбачених статутами обмежень прав в≥дчуженн¤ (трансферт), розр≥зн¤ють також ≥менн≥ акц≥њ ≥ акц≥њ на пред'¤вника (пред'¤вницьк≥).

ѕростими ≥менними закон визначаЇ акц≥њ з р≥вними правами участ≥ акц≥онер≥в, ≥мена ¤ких вхо≠д¤ть до обов'¤зкових рекв≥зит≥в акц≥њ. ¬ласники простих ≥менних акц≥й Ї, ¤к правило, громад¤ни. —татус ≥менних акц≥й маЇ на уваз≥ спец≥альн≥ пра≠вила њх в≥дчуженн¤. ¬ласники ≥менних акц≥й в принцип≥ в≥льно розпор¤≠джаютьс¤ ними (продають, передають, в≥дчужують ≥ншим особам), але з дотриманн¤м цих правил. ќб≥г ≥менних акц≥й ф≥ксуЇтьс¤ товариством, ¤ке зобов'¤зано вести книгу реЇстрац≥њ акц≥й. –еЇстрац≥йною ≥нформац≥Їю в даному раз≥ Ї дан≥ про к≥льк≥сть ≥менних акц≥й, про вс≥х власник≥в даних акц≥й, про час придбанн¤, про пакет акц≥й кожного акц≥онера. –еЇстрац≥њ п≥дл¤гаЇ ≥ передача (трансферт) акц≥й ≥ншим особам, тобто перех≥д прав участ≥. —татутами акц≥онерних товариств визначаютьс¤ ≥менн≥ акц≥њ, ¤к≥ п≥дл¤гають ≥ ¤к≥ не п≥дл¤гають в≥льному в≥дчуженню ≥ншим особам. якщо в акц≥њ спец≥ально не вказано, що вона п≥дл¤гаЇ передач≥, передача зд≥йс≠нюЇтьс¤ шл¤хом ≥менного ≥ндосаменту. ≤менний ≥ндосамент - це передато≠чний запис особи, ¤к≥й передаЇтьс¤ акц≥¤ безпосередньо на акц≥њ або в окремому документ≥. ÷ей запис посв≥дчуЇ перех≥д права участ≥ до акц≥оне≠ра-покупц¤ акц≥њ. јкц≥њ на пред'¤вника на в≥дм≥ну в≥д ≥менних обертають≠с¤ в≥льно, тобто без ≥ндосаментних процедур. јкц≥онерне товариство ф≥к≠суЇ в книз≥ реЇстрац≥њ загальну к≥льк≥сть пред'¤вницьких акц≥й. « розвит≠ком акц≥онерних товариств ≥ ринку ц≥нних папер≥в ≥менн≥ акц≥њ поступово вит≥сн¤ютьс¤ акц≥¤ми на пред'¤вника, ¤к≥ Ї об'Їктом куп≥вл≥ - продажу на фондов≥й б≥рж≥.

ѕрив≥лейован≥ акц≥њ - це акц≥њ з п≥льговими правами май≠новоњ участ≥. ¬ласники таких акц≥й мають певн≥ майнов≥ прив≥лењ ≥ несуть певний ризик пор≥вн¤но з простими акц≥онерами.  онкретн≥ права прив≥≠лейованих акц≥онер≥в визначають загальн≥ збори акц≥онерного товарист≠ва. ѕрив≥ле¤ми Ї, насамперед, переваги на одержанн¤ див≥денд≥в, а саме: р≥чний розм≥р див≥денду ф≥ксуЇтьс¤ в процентах до ном≥нальноњ вартост≥ акц≥њ ≥ виплачуЇтьс¤ незалежно в≥д р≥чного прибутку товариства. якщо прибутку не вистачаЇ, див≥денд виплачуЇтьс¤ з резервного фонду, а не ли≠ше з фонду див≥денд≥в. ѕрив≥лейована акц≥¤ передбачаЇ також доплату њњ власнику у тому раз≥, ¤кщо розм≥р див≥денду на прив≥лейовану акц≥ю ви≠¤витьс¤ нижчим в≥д див≥денду на просту акц≥ю. ѕрив≥леЇм Ї також пр≥о≠ритетна участь власника прив≥лейованоњ акц≥њ в розпод≥л≥ л≥кв≥дних акти≠в≥в товариства, ¤ке припин¤Їтьс¤. ќск≥льки власники прив≥лейованих акц≥й ризикують ¤к п≥дприЇмц≥ менше, н≥ж власники простих акц≥й, вони мають обмежен≥ управл≥нськ≥ права. «а загальним правилом прив≥лейо≠ван≥ акц≥онери не мають права на участь в управл≥нн≥ товариством, але статути можуть визначати коло питань, у вир≥шенн≥ ¤ких бере участь ≥ ц¤ категор≥¤ акц≥онер≥в. «акон обмежуЇ к≥льк≥сть прив≥лейованих акц≥й. ѓх випуск не повинен перевищувати суми, ¤ка становить 10% статутного фонду акц≥онерного товариства. „астина прибутку товариства, що зали≠шилась п≥сл¤ сплати див≥денд≥в власникам прив≥лейованих акц≥й, розпо≠д≥л¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ див≥денд≥в м≥ж власниками звичайних акц≥й. «в≥дси, розм≥р доходу по звичайних акц≥¤х находитьс¤ в залежност≥ в≥д прибутку товариства. ¬раховуючи, що власники звичайних акц≥й несуть п≥двищений ризик, повТ¤заний з д≥¤льн≥стю акц≥онерного товариства, њм надаЇть≠с¤ право обирати член≥в правл≥нн¤ товариства ≥ вир≥шувати ≥нш≥ питанн¤ на загальних зборах акц≥онер≥в. ‘≥ксований див≥денд по прив≥лейованим акц≥¤м встановлюЇтьс¤ при њх випуску. ¬≥н може виплачуватись: кожний квартал, раз в п≥вроку чи р≥к; акц≥¤ми (кап≥тал≥зац≥¤ прибутку), обл≥гац≥¤ми ≥ товарами. ƒив≥денд не виплачуЇтьс¤ по акц≥¤м, що небули випущен≥ в об≥г або знаход¤тьс¤ на баланс≥ товариства. ƒо акц≥њ мо≠же додаватись купонний лист на виплату див≥денд≥в, ¤кий м≥стить наступн≥ данн≥: пор¤дковий номер купона на виплату див≥денд≥в, пор¤дковий номер акц≥њ, по ¤к≥й виплачуютьс¤ див≥денди, найменуванн¤ акц≥онерного това≠риства ≥ р≥к виплати див≥денд≥в.

¬арт≥сть Ї одн≥Їю з найб≥льш важливих характеристик акц≥й. ќск≥льки акц≥¤ ¤вл¤Ї собою грошовий документ, вона повинна мати варт≥сть, визначену в грошових одиниц¤х. јкц≥њ можуть мати ном≥нальну, ем≥с≥йну, ринкову та балансову вартост≥.

Ќом≥нальна варт≥сть акц≥њ ¤вл¤Ї собою варт≥сть, ¤ку ном≥нально маЇ один пай статутного фонду акц≥онерного товариства. ƒл¤ даного типу господарських товариств характерним Ї те, що статутний фонд акц≥онерного товариства под≥л¤Їтьс¤ на певну к≥льк≥сть р≥вних м≥ж собою пањв.  оли створюЇтьс¤ акц≥онерне товариство, воно визначаЇ св≥й статутний фонд, а також к≥льк≥сть пањв, на ¤к≥ цей фонд под≥л¤Їтьс¤. ƒл¤ того щоб виразити ¤кимось чином варт≥сть одн≥Їњ дол≥, њй надаЇтьс¤ ном≥нальна варт≥сть. “обто варт≥сть, ¤ка не залежить в≥д будь Ц ¤ких фактор≥в впливу, окр≥м вибору ем≥тента.

Ќом≥нальна варт≥сть одн≥Їњ акц≥њ визначаЇтьс¤ за формулою:

Ќ¬ј=—‘/« ј

ƒе Ќ¬ј Ц ном≥нальна варт≥сть одн≥Їњ акц≥њ

—‘ Ц розм≥р статутного фонду

« ј Ц загальна к≥льк≥сть акц≥й, що випускаютьс¤.

ѕ≥д ем≥с≥йною варт≥стю акц≥й розум≥ють ц≥ну, за ¤кою акц≥њ продаютьс¤ покупц¤м при випуску, тобто вперше. јкц≥онерне товариство може зд≥йснювати продаж своњх акц≥й безпосередньо покупц¤м або за допомогою посередник≥в. ” першому випадку товариство самост≥йно визначаЇ, за ¤кою ц≥ною його акц≥њ будуть пропонуватис¤ покупц¤м; в останньому Ц питанн¤ ем≥с≥йноњ вартост≥ маЇ погоджуватис¤ з посередниками.

≤нколи ем≥с≥йна варт≥сть сп≥впадаЇ за розм≥рами з ном≥нальною варт≥стю акц≥й. “ак≥ випадки, ¤к правило, мають м≥сце тод≥, коли акц≥онерне товариство випускаЇ своњ акц≥њ самост≥йно, без допомоги посередник≥в. ќплата ж посередницьких послуг, ¤кщо вони використовуютьс¤ акц≥онерним товариством, зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок р≥зниц≥ м≥ж ем≥с≥йною та ном≥нальною вартост¤ми акц≥й.

ѕ≥д ринковою варт≥стю розум≥ють ц≥ну, ¤ка складаЇтьс¤ при об≥гу акц≥й на ринку. –инкова варт≥сть не Ї ф≥ксованою за розм≥ром, навпаки вона повинна бути м≥нливою, оск≥льки зм≥ни в ринков≥й вартост≥ акц≥й ¤вл¤ють собою одну ≥з причин, за ¤ких виникаЇ рух акц≥й в≥д одних ≥нвестор≥в до ≥нших.

якщо ринкова варт≥сть акц≥й Ї б≥льшою н≥ж ном≥нальна, то це означаЇ, що ≥нвестори погоджуютьс¤ сплатити б≥льше грошей за акц≥њ певного товариства, оск≥льки вони вважають становище товариства сол≥дним, а товариство - здатним сплачувати див≥денди.

якщо ринкова варт≥сть акц≥й Ї меншою, н≥ж ном≥нальна, то це означаЇ, що ≥нвестори не Уц≥нуютьФ високо справи та результати д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства; у них немаЇ впевненост≥ в тому, що товариство зможе працювати прибутково, а значить Ц ≥ сплачувати див≥денди.

Ѕалансова варт≥сть акц≥й ¤вл¤Ї собою варт≥сть, ¤ка розраховуЇтьс¤ за балансовими документами ем≥тента. ”мовно њњ визначають ¤к варт≥сть одного паю майна ем≥тента, ¤кий припадаЇ на одну акц≥ю, ¤кби ем≥тент п≥дл¤гав л≥кв≥дац≥њ у дану мить. “обто в розрахунок приймаЇтьс¤ балансова варт≥сть майна та кошт≥в ем≥тента, включаючи нерозпод≥лен≥ прибутки минулих рок≥в.

јкц≥¤ Ї непод≥≠льною. ” раз≥ коли одна ≥ та ж акц≥¤ належить к≥льком особам, ус≥ вони визначаютьс¤ одним власником акц≥њ ≥ можуть зд≥йснювати своњ права че≠рез одного з них, або через сп≥льного представника.

јкц≥њ оплачуютьс¤ у нац≥ональн≥й чи ≥ноземн≥й валют≥, або шл¤хом передач≥ майна (у випадках передбачених статутом товариства). Ќезалежно в≥д форми внесеного вкла≠ду варт≥сть акц≥њ виражаЇтьс¤ в нац≥ональн≥й валют≥. —татт¤ 26 «акону "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу" визначаЇ наступне. ƒ≥¤льн≥стю по ви≠пуску та об≥гу ц≥нних папер≥в визнаЇтьс¤ посередницька д≥¤льн≥сть по ви≠пуску та об≥гу ц≥нних папер≥в, зд≥йснювана акц≥онерними товариствами, а також банками, статутний фонд ¤ких сформовано за рахунок виключно ≥менних акц≥й, та ≥ншими товариствами, дл¤ ¤ких операц≥њ з ц≥нними па≠перами становл¤ть виключний вид њх д≥¤льност≥ (надал≥ торговц≥ ц≥нними паперами). ¬они вправ≥ зд≥йснювати так≥ види д≥¤льност≥ по об≥гу ц≥нних папер≥в:

 ом≥с≥йну д≥¤льн≥сть по ц≥нних паперах - куп≥вл¤-продаж ц≥нних папер≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ торговцем ц≥нними паперами в≥д свого ≥мен≥, за дорученн¤м ≥ за рахунок ≥ншоњ особи.

 омерц≥йна д≥¤льн≥сть - куп≥вл¤ - продаж ц≥нних папер≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ торговцем ц≥нними паперами в≥д свого ≥мен≥ та за св≥й рахунок.

—татт¤ 29 цього ж «акону визначаЇ, що при прийн¤тт≥ дорученн¤ на куп≥≠влю або продаж ц≥нних папер≥в торговець ц≥нними паперами зобов'¤заний надавати особ≥, за рахунок ¤коњ в≥н д≥Ї, ≥нформац≥ю про курс ц≥нних папе≠р≥в. ¬≥н також зобов'¤заний подавати фондов≥й б≥рж≥ ≥нформац≥ю про вс≥ укладен≥ ним угоди з ц≥нними паперами в строки ≥ пор¤дку, визначен≥ правилами б≥рж≥. ќсобливост≥ веденн¤ бухгалтерського обл≥ку операц≥й з ц≥нними паперами визначаЇ ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондо≠вого ринку за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни та Ќац≥о≠нальним банком ”крањни. ќподаткуванн¤ доход≥в по ц≥нних паперах зд≥й≠снюЇтьс¤ зг≥дно з законодавством ”крањни.

«.«.ќ“–»ћјЌЌя ƒќ’ќƒ≤¬ ≤ ѕ–»Ѕ”“ ”

ћайновим фондом особливого роду можна вважати прибуток това≠риства. ѕравовий режим прибутку охоплюЇ ≥ пон¤тт¤ прибутку, пор¤док та методи його нарахуванн¤; зобов'¤занн¤ товариства щодо сплати подат≠к≥в з прибутку та механ≥зм њх зд≥йсненн¤; права товариства щодо викори≠станн¤ прибутку. ѕрибуток Ї основним узагальнюючим показни≠ком ф≥нансових результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ на вс≥х (в тому числ≥ ≥ державних) п≥дприЇмствах. ƒл¤ ц≥лей оподаткуванн¤ прибутку това≠риств, а також орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ в законодавс≠тв≥ вживаЇтьс¤ терм≥н "балансовий прибуток", п≥д ¤ким розум≥ють за≠гальну суму прибутку товариства в≥д ус≥х вид≥в д≥¤льност≥ за зв≥тний пер≥≠од, отриману ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами, ¤ка в≥дображена в його баланс≥ ≥ включаЇ прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг), в тому числ≥ прибуток в≥д основних фонд≥в, нематер≥альних актив≥, ц≥нних папер≥в, валютних ц≥нностей, ≥нших вид≥в ф≥нансових ресурс≥в та матер≥альних ц≥нностей, а також прибуток в≥д орендних (л≥зингових) опера≠ц≥й, ро¤лт≥, а також в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нанси акц≥онерних товариств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5245 прочитано)