≈коном≥ка п≥дприЇмства > ‘орми ≥ системи оплати прац≥

‘орми ≥ системи оплати прац≥

ќрган≥зац≥¤ оплати прац≥ на п≥дприЇмствах зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ розпод≥лу функц≥й ≥ роб≥т, нормуванн¤, тарифноњ системи, форм ≥ систем оплати прац≥.

“арифна система оплати прац≥ Ї сукупн≥стю взаЇмопов'¤заних елемент≥в: тарифноњ с≥тки, тарифних ставок, схем посадових оклад≥в ≥ тарифно-квал≥ф≥кац≥йних характеристик.

“арифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики використову≠ютьс¤ дл¤ розпод≥лу роб≥т ≥ прац≥вник≥в залежно в≥д њх, в≥дпов≥дно, складност≥ та квал≥ф≥кац≥њ за розр¤дами тарифноњ с≥тки ≥ Ї основою формуванн¤ та регулюванн¤ (диференц≥ац≥њ) зароб≥тноњ плати.

“арифна с≥тка встановлюЇ в≥дпов≥дн≥ сп≥вв≥дношенн¤ у оплат≥ прац≥ прац≥вник≥в р≥зноњ  вал≥ф≥кац≥њ. ¬она ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть тарифних –озр¤д≥в ≥ в≥дпов≥дних њм тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в.

¬ ”крањн≥ з 1993 року впроваджуЇтьс¤ един тарифна с≥тка розр¤д≥в ≥ коеф≥ц≥Їнт≥в оплати прац≥ прац≥вник≥в державни орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств. ¬она складаЇтьс¤ 29 тарифних розр¤д≥в, що поширюютьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в п≥дприЇмства (кер≥вник≥в спец≥ал≥ст≥в, службовц≥в, роб≥тник≥в), д≥апазоном тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в 1:13,,8 ѕараметри ц≥Їњ с≥тки щодо оплати прањ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в за загальним (наскр≥зними) профес≥¤ми та посадаш наведен≥ у табл. 13.1.

ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата Ч це встановлен≥њ державою розм≥р зароб≥тноњ плати, нижче ¤кого не може проводитис¤ оплата за фактично виконану найманим прац≥вником повну м≥с¤чну (денну або годинну) норм прац≥ (робочого часу).

“аблиц¤ 1. ™дина тарифна с≥тка оплати прац≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в за загальними (наскр≥зними) профес≥¤ми та посадами

ѕрим≥тки:

1. –озм≥р тарифноњ ставки (окладу) першого тарифного розр¤ду визначаЇтьс¤ на р≥вн≥ встановленого лепжавоњ м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати.

2. “арифн≥ ставки (оклади) ≥нших розр¤д≥в ≥ груп визначаютьс¤ множенн¤м тарифноњ ставки (окладу) першого розр¤ду на тарифний коеф≥ц≥Їнт в≥дпов≥дного тарифного розр¤ду ≥ групи тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в.

3.  ожному, з другого по одинадц¤тий, тарифному розр¤ду в≥дпов≥даЇ дв≥ групи, а з дванад¤того по п'¤тнадц¤тий - три групи тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в. ¬иход¤чи з цих груп з кожного тарифного розр¤ду встановлюютьс¤ в≥дпов≥дно два або три ф≥ксованих розм≥ри тарифних ставок (оклад≥в). ”становленн¤ на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х конкретних розм≥р≥в ф≥ксованих тарифних ставок (оклад≥в) роб≥тникам одного розр¤ду зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м результат≥в њх роботи.

ƒо м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати не включаютьс¤ доплати, надбавки та компенсац≥йн≥ виплати. ¬ той же час, розм≥р оплати прац≥ може бути нижчим в≥д встановленоњ державою м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати у раз≥ невиконанн¤ норм вироб≥тку, виготовленн¤ продукц≥њ, що ви¤вилас¤ браком, простою та з ≥нших причин, передбачених законодавством, ¤к≥ мали м≥сце з вини прац≥вника.

√алузева диференц≥ац≥¤ та диференц≥ац≥¤ оплати за умовами прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в сп≥вв≥дношенн¤ до м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати м≥н≥мальних тарифних ставок по галуз¤х народного господарства ”крањни (табл. 2).

 ер≥вник державного п≥дприЇмства обираЇ форми ≥ системи оплати прац≥, встановлюЇ прац≥вникам конкретн≥ –озм≥ри тарифних ставок, в≥др¤дних розц≥нок, посадових оклад≥в, прем≥й, винагород, надбавок ≥ доплат, керуючись ^ною тарифною с≥ткою, а також умовами, що передбачен≥ ≈лективним договором. ўо стосуЇтьс¤ п≥дприЇмств ≥нших ‘∞–ћ власност≥, то вони можуть: використовувати TPaƒицiйнy тарифну систему; застосовувати тарифн≥ ставки та оклади т≥льки ¤к ор≥Їнтири; запроваджувати власну, „див≥дуально розроблену модель оплати прац≥.

“аблицї 2.  оеф≥ц≥Їнти сп≥вв≥дношенн¤ до м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати м≥н≥мальних тарифних ставок дл¤ њх диференц≥ац≥њ за видами виробництв, роб≥т ≥ д≥¤льност≥ залежно в≥д складност≥ та умов прац≥ по основних галуз¤х народного господарства

¬становлен≥ тарифн≥ ставки, коеф≥ц≥Їнти та розр¤ди, ¤к≥ визначають м≥ру оплати прац≥, сам≥ по соб≥ не дають можливост≥ розрахувати зароб≥ток того чи ≥ншого прац≥вника. ¬иникаЇ необх≥дн≥сть њх ув'¤зки з фактичними результатами (витратами) прац≥. —аме цю функц≥ю виконують форми та системи оплати прац≥, обумовлюючи визначений пор¤док њњ нарахуванн¤.

ќсновними вим≥рниками витрат прац≥ Ї к≥льк≥сть виготовленоњ продукц≥њ (наданих послуг) в≥дпов≥дноњ ¤кост≥ або робочий час, тобто к≥льк≥сть дн≥в, годин, прот¤гом ¤ких прац≥вник зайн¤тий на п≥дприЇмств≥. “акому под≥лу вим≥рник≥в витрат прац≥ в≥дпов≥дають дв≥ форми оплати прац≥, що базуютьс¤ на тарифн≥й систем≥ Ч в≥др¤дна ≥ почасова ≥ включають р¤д систем дл¤ р≥зних орган≥зац≥йно-техн≥чних умов виробництва (рис. 3.).

ѕри в≥др¤дн≥й форм≥ оплата прац≥ проводитьс¤ за нормами ≥ розц≥нками, встановленими, виход¤чи з розр¤ду виконуваних роб≥т. ѕрисвоЇний прац≥вников≥ квал≥ф≥кац≥йний (тарифний) розр¤д Ї п≥дставою дл¤ наданн¤ йому можливост≥ виконувати роботу в≥дпов≥дноњ складност≥. ќсновними умовами застосуванн¤ в≥др¤дноњ оплати прац≥ Ї на¤вн≥сть к≥льк≥сних показник≥в роботи, що безпосередньо залежать в≥д конкретного прац≥вника ≥ п≥ддаютьс¤ точному обл≥ку, а також необх≥дн≥сть стимулюванн¤ зростанн¤ випycкy продукц≥њ та ≥снуванн¤ реальних можливостей п≥двищенн¤ вироб≥тку на конкретному робочому м≥сц≥.

¬икористанн¤ ц≥Їњ форми оплати прац≥ потребуЇ встановленн¤ обгрунтованих норм вироб≥тку, ч≥ткого обл≥ку виконанн¤ ≥, що особливо важливо, не повинно призводити до пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, порушень технолог≥чних режим≥в, техн≥ки безпеки, а також до перевитрачанн¤ сировини, матер≥ал≥в, енерг≥њ.

–ис. 3. ‘орми ≥ основн≥ системи оплати прац≥.

ѕри пр¤м≥й в≥др¤дн≥й систем≥ зароб≥ток прац≥вника (Dпвс) розраховуЇтьс¤ шл¤хом перемноженн¤ к≥лькост≥ одиниць виробленоњ продукц≥њ (v) та розц≥нки за одиницю продукц≥њ (р):

Dnвc = р × v

–озц≥нка визначаЇтьс¤ д≥ленн¤м погодинноњ тарифноњ ставки на норму вироб≥тку або множенн¤м погодинноњ тарифноњ ставки на норму часу (у годинах) на виготовленн¤ одиниц≥ продукц≥њ.

ѕри непр¤м≥й в≥др¤дн≥й систем≥ зароб≥ток прац≥вника залежить не в≥д його особистого вироб≥тку, а в≥д результат≥в прац≥ прац≥вник≥в, що ним обслуговуютьс¤. ¬она застосовуЇтьс¤ дл¤ оплати тих категор≥й допом≥жних роб≥тник≥в (наладчик≥в, ремонтник≥в, кран≥вник≥в), прац¤ ¤ких не п≥ддаЇтьс¤ нормуванню та обл≥ку, але значною м≥рою визначаЇ р≥вень вироб≥тку основних роб≥тник≥в. «ароб≥ток роб≥тника (Dnвc) при ц≥й систем≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:

Dnвc = s×t×kвн

де s Ч погодинна тарифна ставка;

t Ч фактично в≥дпрацьована к≥льк≥сть годин цим роб≥тником;

1	2

Ќазва: ‘орми ≥ системи оплати прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2449 прочитано)