≈коном≥ка п≥дприЇмства > ‘ормуванн¤ соб≥вартост≥ готовоњ продукц≥њ

1. «акон ”крањни Уѕро бухгалтерський обл≥к та ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥Ф.

–озгл¤немо загальн≥ положенн¤ цих нормативно-правових акт≥в:

1.«акон ”крањни Уѕро бухгалтерський обл≥к та ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥Ф

÷ей закон визначаЇ правов≥ засади регулюванн¤, орган≥зац≥њ, веденн¤ бухгалтерського обл≥ку та складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в ”крањн≥.

” статт≥ 1 цього закону подаЇтьс¤ визначенн¤ терм≥н≥в.я розгл¤ну т≥льки де¤к≥ визначенн¤,¤к≥ потр≥бн≥ дл¤ написанн¤ ц≥Їњ дипломноњ роботи:

јктиви Ц ресурси, контрольован≥ п≥дприЇмством у результат≥ минулих под≥й, використанн¤ ¤ких, ¤к оч≥куЇтьс¤, призведе до економ≥чних вигод у майбутньому;

Ѕухгалтерських обл≥к Ц процес ви¤вленн¤, вим≥рюванн¤, реЇстрац≥њ, накопиченн¤, узагальненн¤, збер≥ганн¤ та передач≥ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства зовн≥шн≥м та внутр≥шн≥м користувачам дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень;

¬нутр≥шньогосподарський(управл≥нський ) обл≥к Ц система обробки та п≥дготовки ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства дл¤ внутр≥шн≥х користувач≥в у процес≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмством;

√осподарська операц≥¤ Ц д≥¤ або под≥¤, ¤ка викликаЇ зм≥ни в структур≥ зобовТ¤зань та актив≥в, власному кап≥тал≥ п≥дприЇмства;

Ќац≥ональне положенн¤(стандарт)бухгалтерського обл≥ку Ц нормативно-правовий акт, затверджений ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни, що визначаЇ принципи та методи веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, що не суперечать м≥жнародним стандартам ...

—татт¤ 2 цього закону обумовлюЇ сферу д≥њ «акону.

÷ей закон поширюЇтьс¤ на вс≥х юридичних ос≥б, створених в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, незалежно в≥д њх орган≥зац≥йно-правових форм ≥ форм власност≥, а також на представництва ≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ зобовТ¤зан≥ вести бухгалтерський обл≥к та подавати ф≥нансову зв≥тн≥сть зг≥дно з законодавством.

—татт¤ 3 «акону ”крањни Уѕро бухгалтерський обл≥к та ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥Ф висв≥тлюЇ мету бухгалтерського обл≥ку та ф≥нансовоњ зв≥тност≥, а статт¤ 4 висв≥тлюЇ основн≥ принципи бухгалтерського обл≥ку та ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

” статт≥ 5 вказано, що п≥дприЇмства ведуть бухгалтерський обл≥к ≥ складають ф≥нансову зв≥тн≥сть у грошов≥й одиниц≥ ”крањни.

2.ѕоложенн¤ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку є16 У¬итратиФ.

÷е положенн¤(стандарт) визначаЇ методолог≥чн≥ засади формуванн¤ в бухгалтерському обл≥ку ≥нформац≥њ про витрати п≥дприЇмства та њњ розкритт¤ ≥ ф≥нансов≥й зв≥тност≥.

Ќорми цього ѕоложенн¤(стандарту) застосовуютьс¤ п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми та ≥ншими юридичними особами незалежно в≥д форм власност≥.

“ерм≥ни, що наведен≥ в положенн¤х(стандартах) бухгалтерського обл≥ку, мають таке значенн¤:

≈лемент витрат Ц сукупн≥сть економ≥чно однор≥дних витрат.

Ќепр¤м≥ витрати Ц витрати, що не можуть бути в≥днесен≥ безпосередньо до конкретного обТЇкта витрат економ≥чно доц≥льним шл¤хом.

Ќормальна потужн≥сть Ц оч≥куваний середн≥й обс¤г д≥¤льност≥, що може бути дос¤гнутий за умов звичайноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства прот¤гом к≥лькох рок≥в або операц≥йних цикл≥в з урахуванн¤м запланованого обслуговуванн¤ виробництва.

ќбТЇкт витрат Ц продукц≥¤, роботи, послуги або вид д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ потребують визначенн¤ повТ¤заних з њх виробництвом витрат.

3.ѕоложенн¤ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку є3 У«в≥т про ф≥нансов≥ результатиФ

÷им ѕоложенн¤м(стандартом) визначаютьс¤ зм≥ст ≥ форма «в≥ту про ф≥нансов≥ результати, а також загальн≥ вимоги до розкритт¤ його статей.

Ќорми цього положенн¤ (стандарту) стосуютьс¤ зв≥т≥в про ф≥нансов≥ результати п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та ≥нших юридичних ос≥б ус≥х форм власност≥.

4. ѕоложенн¤(стандарт) бухгалтерського обл≥ку є9 Ђ«апасиї.

÷е положенн¤(стандарт)визначаЇ методолог≥чн≥ засади формуванн¤ у бухгалтерському обл≥ку ≥нформац≥њ про запаси ≥ розкритт¤ њњ ф≥нансов≥й зв≥тност≥.

“ерм≥ни, що наведен≥ в положенн¤х (стандартах) бухгалтерського обл≥ку, мають таке значенн¤:

«апаси Ц активи, ¤к≥ утримуютьс¤ дл¤ подальшого продажу за умов звичайноњ господарськоњ д≥¤льност≥;

ѕеребувають у процес≥ виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.

„иста варт≥сть реал≥зац≥њ запас≥в Ц оч≥кувана ц≥на реал≥зац≥њ запас≥в в умовах звичайноњ д≥¤льност≥ за вирахуванн¤м оч≥куваних витрат на завершенн¤ њх виробництва та њх реал≥зац≥ю.

 алькулюванн¤ соб≥вартост≥ Ц це визначенн¤ розм≥ру витрат у грошов≥й форм≥ на виробництво одиниц≥ певного виду готовоњ продукц≥њ по окремих видах витрат.«а допомогою калькулюванн¤ визначаютьс¤ соб≥варт≥сть одиниц≥ готовоњ продукц≥њ.

¬иробнича соб≥варт≥сть продукц≥њ, ¤к зрозум≥ло вже з назви, залежить в≥д затрат на њњ виробництво. “ому спочатку треба розрахувати варт≥сть запас≥в, необх≥дних дл¤ виробництва кожного виду продукц≥њ ≥ дл¤ даного виробництва в ц≥лому.

ѕередус≥м розраховуютьс¤ техн≥ко-економ≥чн≥ показники витрати запас≥в, ц≥ни на них, трудов≥ затрати та ≥нш≥ витрати, указан≥ у пункт≥ 11 ѕ(—)Ѕќ є16 У¬итратиФ.

ќкрем≥ види продукц≥њ виготовл¤ютьс¤ у р≥зних модиф≥кац≥¤х, тому на кожну з них доц≥льно скласти окрему калькул¤ц≥ю оч≥куваних виробничих витрат.

ƒо виробничоњ соб≥вартост≥ включаютьс¤:

-пр¤м≥ витрати на матер≥али;

-пр¤м≥ витрати на оплату прац≥;

-≥нш≥ пр¤м≥ витрати;

-зм≥нн≥ загальновиробнич≥ ≥ розпод≥лен≥ пост≥йн≥ загальногосподарськ≥ витрати.

” ѕ(—)Ѕќ є16 немаЇ визначенн¤ значенн¤ Упр¤м≥Ф витрати. ќднак його можна знайти у пункт≥ 10 ѕоложенн¤ є473 Ц це затрати, повТ¤зан≥ з виробництвом окремих вид≥в продукц≥њ, ¤к≥ можуть бути безпосередньо включен≥ до њњ соб≥вартост≥.

Ѕудь-¤ка калькул¤ц≥¤ починаЇтьс¤ з визначенн¤ обТЇкта обл≥ку витрат Ц продукц≥њ, ¤ка вимагаЇ установленн¤ витрат, повТ¤заних з њх виробництвом(п.4 ѕ(—)Ѕќ є16).

ќск≥льки п≥дприЇмствами використовуютьс¤ р≥зн≥ види запас≥в, загальновиробнич≥ запаси у них також р≥зн≥, то зг≥дно з пунктом 11 ѕ(—)Ѕќ є16 конкретний перел≥к ≥ склад статей калькулюванн¤ соб≥вартост≥ готовоњ продукц≥њ визначаЇтьс¤ п≥дприЇмством.

 ласиф≥кац≥¤ витрат.

« метою правильноњ орган≥зац≥њ плануванн¤, обл≥ку, калькулюванн¤ та анал≥зу соб≥вартост≥ готовоњ продукц≥њ витрати на виготовленн¤ ц≥Їњ продукц≥њ класиф≥куютьс¤ за р≥зними ознаками.

«а м≥сцем виникненн¤ витрати на виготовленн¤ продукц≥њ групуютьс¤ у розр≥з≥ в≥докремлених структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства.

«алежно в≥д характеру та призначенн¤ виконуваних процес≥в виробництво под≥л¤Їтьс¤ на основне, допом≥жне й обслуговуюче(невиробниче) господарство.

ƒо основного виробництва належать в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли п≥дприЇмств, ¤к≥ безпосередньо зд≥йснюють виготовленн¤ продукц≥њ.

ƒопом≥жне виробництво призначене дл¤ обслуговуванн¤ п≥дрозд≥л≥в основного виробництва.

ƒо невиробничого господарства належать: житлово Ц комунальне господарство, культурно Ц побутов≥ заклади Е

2. «а видами витрати класиф≥куютьс¤ за економ≥чними елементами та за статт¤ми калькул¤ц≥њ.

√рупуванн¤ витрат за статт¤ми калькул¤ц≥њ призначене дл¤ орган≥зац≥њ анал≥тичного обл≥ку витрат ≥ калькулюванн¤ соб≥вартост≥ окремих вид≥в перевезень, обчисленн¤ витрат у розр≥з≥ структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства.

3. «а способами в≥днесенн¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ витрати под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥.

ƒо пр¤мих витрат належать витрати, ¤к≥ можуть бути безпосередньо включен≥ до соб≥вартост≥ окремих вид≥в продукц≥њ.

ƒо непр¤мих витрат належать витрати, безпосередньо неповТ¤зан≥ з виробництвом продукц≥њ. ƒо таких витрат належать загальновиробнич≥ витрати, ¤к≥ включають витрати по управл≥нню та обслуговуванню виробничого процесу.

«а ступенем впливу обс¤г≥в виготовленн¤ продукц≥њ на р≥вень витрат витрати под≥л¤ютьс¤ на зм≥нн≥ ≥ пост≥йн≥.

ƒо зм≥нних витрат належать витрати, абсолютна виличина ¤ких зм≥нюЇтьс¤ разом з≥ зм≥ною обс¤г≥в виготовленн¤ продукц≥њ.

ѕост≥йн≥ витрати Ц це витрати, абсолютна величина ¤ких ≥з зб≥льшенн¤м або зменшенн¤м обс¤г≥в виробництва ≥стотно не зм≥нюютьс¤.

«а складом витрати под≥л¤ютьс¤ на одноелементн≥, тобто економ≥чно однор≥дн≥, та комплексн≥, ¤к≥ складаютьс¤ з к≥лькох елемент≥в.

«а зв≥тними пер≥одами витрати на виробництво под≥л¤ютьс¤ на поточн≥, витрати майбутн≥х пер≥од≥в та майбутн≥х пер≥од≥в.

«а доц≥льн≥стю витрати под≥л¤ютьс¤ на продуктивн≥, непродуктивн≥ та надзвичайн≥.

Ќепродуктивними вважаютьс¤ витрати, що виникли ≥ результат≥ недостатньоњ орган≥зац≥њ виробництва й управл≥нн¤, в≥дхилень в≥д технолог≥чних норм, псуванн¤ матер≥альних ц≥нностей.

ƒо витрат в≥д надзвичайних под≥й(втрати в≥д стих≥йного лиха, в≥д техногенних катастроф та авр≥й ≥нш≥) в≥днос¤тьс¤ ¤к втрати на зд≥йсненн¤ заход≥в, повТ¤заних ≥з запоб≥ганн¤м та л≥кв≥дац≥Їю цих насл≥дк≥в.

3. √рупуванн¤ операц≥йних витрат за економ≥чними елементами.

ѕ≥д елементами витрат розум≥ють економ≥чно однор≥дн≥ види витрат. √рупуванн¤ витрат за економ≥чними елементами зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ орган≥зац≥њ контролю за р≥внем витрат у ц≥лому по п≥дприЇмству, визначенн¤ загального обс¤гу використаних п≥дприЇмством матер≥альних, трудових ≥ грошових кошт≥в.

¬итрати звичайноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства складаютьс¤ з витрат операц≥йноњ д≥¤льност≥, ф≥нансових витрат(витрат на проценти).

¬итрати операц≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства складаютьс¤ з виробничоњ соб≥вартост≥ виробництва готовоњ продукц≥њ, витрат на збут та ≥нших операц≥йних витрат.

¬итрати операц≥йноњ д≥¤льност≥ групуютьс¤ за такими економ≥чними елементами:

ћатер≥альн≥ затрати;

¬итрати на оплату прац≥;

¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи;

јмортизац≥¤;

≤нш≥ операц≥¤н≥ витрати.

ƒо складу елемента Ућатер≥альн≥ затратиФ включаЇтьс¤ варт≥сть витрачених у виробництв≥:

—ировини ≥ основних матер≥ал≥в;

 уп≥вельних нап≥вфабрикат≥в та комплектуючих вироб≥в;

ѕалива й енерг≥њ;

Ѕуд≥вельних матер≥ал≥в;

«апасних частин;

“ари ≥ тарних матер≥ал≥в;

ƒопом≥жних та ≥нших матер≥ал≥в.

ƒо складу елемента У¬итрати на оплату прац≥Ф включаютьс¤ зароб≥тна плата за окладами й тарифами, прем≥њ та заохоченн¤, матер≥альна допомога, компенсац≥йн≥ виплати, оплата в≥дпусток та ≥ншого нев≥дпрацьованого часу, ≥нш≥ витрати на оплату прац≥.

ƒо складу елемента У¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи У включаютьс¤:

¬≥драхуванн¤ на пенс≥йне забезпеченн¤;

¬≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤;

—трахов≥ внески на випадок безроб≥тт¤;

¬≥драхуванн¤ на персональне страхуванн¤ персоналу п≥дприЇмства;

¬≥драхуванн¤ на ≥нш≥ соц≥альн≥ заходи.

ƒо складу елемента Ујмортизац≥¤Ф включаЇтьс¤ сума нарахованоњ амортизац≥њ основних засоб≥в, нематер≥альних актив≥в та ≥нших необоротних матер≥альних актив≥в.

ƒо складу елемента У≤нш≥ операц≥йн≥ витратиФ включаютьс¤ вс≥ ≥нш≥ витрати.

4. √рупуванн¤ витрат за статт¤ми калькул¤ц≥њ.

ƒо виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ включаютьс¤:

ѕр¤м≥ матер≥альн≥ витрати;

ѕр¤м≥ витрати на оплату прац≥;

≤нш≥ пр¤м≥ витрати;

«агальновиробнич≥ витрати.

ѕерел≥к ≥ склад статей калькулюванн¤ виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ установлюютьс¤ п≥дприЇмством.

ƒо складу пр¤мих матер≥альних витрат включають варт≥сть сировини та основних матер≥ал≥в, що утворюють основу вироблюваноњ продукц≥њ, куп≥вельних нап≥вфабрикат≥в та комплектуючих вироб≥в, допом≥жних та ≥нших вироб≥в, допом≥жних та ≥нших матер≥ал≥в, ¤к≥ можуть бути безпосередньо в≥днесен≥ до конкретного обТЇкта витрат.

ƒо складу пр¤мих витрат на оплату прац≥ включаютьс¤ зароб≥тна плата та ≥нш≥ виплати роб≥тникам, зайн¤тим у виробництв≥ продукц≥њ, ¤к≥ можуть безпосередньо в≥днесен≥ до конкретного обТЇкта витрат.

ƒо складу ≥нших пр¤мих витрат включаютьс¤ вс≥ ≥нш≥ виробнич≥ витрати, ¤к≥ можуть бути безпосередньо в≥днесен≥ до конкретного обТЇкта витрат, зокрема в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи, плата за оренду земельних та майнових пањв, амортизац≥¤, витрати в≥д бракуЕ

ƒо складу загальновиробничих витрат включаютьс¤:

¬итрати на управл≥нн¤ виробництвом;

јмортизац≥¤ основних засоб≥в загальновиробничого призначенн¤;

јмортизац≥¤ нематер≥альних актив≥в загальновиробничого призначенн¤;

¬итрати на опаленн¤, осв≥тленн¤, водопостачанн¤, водов≥дведенн¤ та ≥нше утриманн¤ виробничих прим≥щень;

¬итрати на обслуговуванн¤ виробничого процесу;

¬итрати на охорону прац≥, техн≥ку безпеки ≥ охорону навколишнього природного середовища;

≤нш≥ витрати.

5.—клад виробничих витрат.

ѕри будь-¤кому метод≥ калькулюванн¤ виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ склад витрат повинен в≥дпов≥дати нормам пункт≥в 12-16 ѕ(—)Ѕќ є16.

ѕодамо склад виробничих витрат у вигл¤д≥ схеми 1.

Ќезавершене виробництво.

ћайже на вс≥х п≥дприЇмствах Ї незавершене виробництво. ўоб визначити фактичну к≥льк≥сть незавершеноњ обробкою продукц≥њ, ¤ка не пройшла випробуванн¤, прийманн¤, комплектац≥ю зг≥дно з умовами договору ≥з замовником, багато п≥дприЇмств провод¤ть ≥нветаризац≥ю.

ѕри безперервному процес≥ виробництва в закрит≥й апаратур≥ незавершене виробництво визначаЇтьс¤ за технолог≥чними нормами ≥ може вважатис¤ пост≥йним, а ≥нвентаризац≥¤ проводитьс¤ у пер≥од зупинки устаткуванн¤ на ремонт.

Ќа п≥дприЇмствах, ¤к≥ мають цехову структуру, незавершене виробництво можна визначити на основ≥ нормативних калькул¤ц≥њ або технолог≥чних карт, при цьому затрати кожного цеху обл≥чуютьс¤ в загальних затратах на виготовленн¤ продукц≥њ за встановленим ѕ(—)Ѕќ є16 складом витрат.

«алишки незавершеного виробництва оц≥нюютьс¤ в кожному цеху за плановою цеховою соб≥варт≥стю, або за фактичними затратами. ѕри цьому за фактичн≥ затрати можуть бути прийн¤т≥ теоритичн≥ залишки сировини, матер≥ал≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в, розрахован≥ на основ≥ технолог≥чних характеристик.

ѕри оц≥нц≥ незавершеного виробництва п≥дприЇмства можуть ураховувати т≥льки витрати на використан≥ сировину, матер≥али, куп≥вельн≥ нап≥вфабрикати, тобто не враховувати витрати на оплату прац≥, загальновиробнич≥ та ≥нш≥ пр¤м≥ витрати.

7. Ќормативний метод обл≥ку затрат на виробництво продукц≥њ.

Ќа промислових п≥дприЇмствах залежно в≥д виду продукц≥њ, складност≥ њњ виготовленн¤, типу ≥ характеру орган≥зац≥њ виробництва застосовуютьс¤ так≥ основн≥ методи калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ: показний, попередн≥й ≥ нормативний.

ќднак сл≥д памТ¤тати, що при використанн≥ будь-¤кого методу калькулюванн¤ наднормативн≥ виробнич≥ витрати (тобто в≥дхиленн¤ в≥д норм) не включаютьс¤ до виробничоњ соб≥вартост≥.

Ќормативний метод калькулюванн¤ дл¤ п≥дприЇмств обробних галузей промисловост≥ Ї основним.

Ќормативи витрат на одиницю продукц≥њ п≥дприЇмство встановлюЇ самост≥йно, з урахуванн¤м нормативних р≥вн≥в використанн¤ запас≥в, прац≥, виробничих потужностей ≥ д≥ючих ц≥н(п.21 ѕ(—)Ѕќ є9).

–озробл¤ютьс¤ норми на кожний вид детал≥, вузла, виробу з урахуванн¤м дос¤гнутого на п≥дприЇмств≥ р≥вн¤ технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥.

Ќормативи систематизуютьс¤ у специф≥ках норм затрат матер≥ал≥в та норм часу ≥ розц≥нок.

ѕ≥дприЇмство може анал≥зувати причини в≥дхилень ≥ зм≥н норм. ƒо таких можуть в≥дноситис¤:

«м≥ни обс¤гу виробництва;

«м≥на орган≥зац≥њ виробництва й умов прац≥;

«м≥на природних умов та ≥нш≥ чинники.

Ќавести повний перел≥к причин нереально, оск≥льки вони залежать в≥д специф≥ки та умов виробництва.

ќсобливу увагу сл≥д звернути на положенн¤ пункту 11 ѕ(—)Ѕќ є16, зг≥дно з ¤ким до соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ вход¤ть:

¬иробнича соб≥варт≥сть продукц≥њ, ¤ка була реал≥зована прот¤гом зв≥тного пер≥оду (в≥дображаЇтьс¤ за дебетом субрахунка 901Ф—об≥варт≥сть реал≥зованоњ готовоњ продукц≥њФ ≥ кредиту рахунка 26 У√отова продукц≥¤Ф);

Ќерозпод≥лен≥ пост≥йн≥ загальновиробнич≥ витрати (в≥дображаЇтьс¤ по дебету субрахунка 901 ≥ кредиту рахунка 91Ф«агальновиробнич≥ витратиФ);

Ќаднормован≥ виробнич≥ витрати (в≥дображаютьс¤ по дебету субрахунка 901 ≥ кредиту рахунка 20 У¬иробнич≥ запасиФ).

ќтже, виробнич≥ витрати в межах норм, установлених п≥дприЇмством, необх≥дно списувати на виробничу соб≥варт≥сть продукц≥њ ¤к пр¤м≥ затрати, а все, що вище норм, - на соб≥варт≥сть продукц≥њ, реал≥зованоњ у зв≥тному пер≥од≥. ” цьому ≥ пол¤гаЇ в≥дм≥нн≥сть нормативного методу калькулюванн¤, викладеного у ѕ(—)Ѕќ є16, в≥д того, ¤кий застосовувавс¤ ран≥ше зг≥дно з ѕоложенн¤м є473. ¬≥дпов≥дно до останнього до фактичноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤, включалис¤ ¤к витрати за нормами, так ≥ в≥дхиленн¤ в≥д них.

“епер же, коли затрати за нормами ≥ в≥дхиленн¤ в≥д норм ураховуютьс¤ окремо, кер≥вник п≥дприЇмства своЇчасно отримуЇ ≥нформац≥ю про Унадм≥рнрФ витрати, не передбачен≥ нормами, ≥ може оперативно втрутитис¤ у процес виробництва. ƒос¤гаЇтьс¤ така ч≥тк≥сть щоденним документуванн¤м витрати основних вид≥в сировини ≥ матер≥ал≥в.

Ќаказом є193 розроблен≥ типов≥ форми є м-8 ФЋ≥м≥тно-заб≥рна картаФ, є м-10 Ујкт вимога на зам≥ну(додатковий в≥дпуск) матер≥ал≥вФ, ¤к≥ Ї первинними документами дл¤ списанн¤ матер≥альних ц≥нностей у виробництво при нормативному метод≥ калькулбванн¤.

ƒл¤ того щоб виробити продукц≥ю, необх≥дно затратити кошти, у тому числ≥ Ц використати запаси п≥дприЇмства. ƒл¤ того щоб рац≥онально витратити запаси, треба вести њх обл≥к. ƒопоможе в цьому бухгалтеров≥ ѕ(—)Ѕќ є9 Ф«апасиФ.

ѕ≥дприЇмству дозволено вибирати один з метод≥в на власний розсуд, причому в≥дпов≥дно до принципу посл≥довност≥, ¤кий закладений у «акон≥ ”крањни в≥д 16.07.99р. є996 Уѕро бухгалтерський обл≥к та ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥Ф, вибраним методом доведетьс¤ користуватис¤ з року в р≥к. якщо треба зм≥нити метод, то таке р≥шенн¤ маЇ бути обгрунтоване ≥ розкрите у ф≥нансов≥й зв≥тност≥.

Ќормативний метод може використовуватись у двох аспектах:

ƒл¤ оц≥нки ≥ контролю д≥¤лбност≥ п≥дприЇмства, не будучи при цьому частиною оф≥ц≥йноњ бухгалтерськоњ системи п≥дприЇмства;

Ѕезпосередньо в бухгалтерських записах, будучи частиною оф≥ц≥йноњ бухгалтерськоњ системи п≥дприЇмства.

—уть методу обл≥ку нормативних затрат на виробництво продукц≥њ пол¤гаЇ в тому, що вс≥ виробнич≥ затрати на виготовленн¤ готовоњ продукц≥њ Ц незавершене виробництво, сама готова продукц≥¤ та њњ реал≥зац≥¤ в≥дображаютьс¤ у ф≥нансовому обл≥ку за њх нормативними значенн¤ми.

¬ ≥деал≥ ми повинн≥ прот¤гом зв≥тного пер≥оду точно знати величину адм≥н≥стративних затрат, затрат на збут та ≥нших, ¤к≥ будуть понесен≥ прот¤гом м≥с¤ц¤, у внутр≥шньогосподарському обл≥ку можна визначити планову повну соб≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ, ¤ка також буде дор≥внювати фактичн≥й.

Ќа практиц≥ ц≥ни на матер≥али можуть зм≥нюватис¤, у процес≥ виробництва можливе використанн¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ матер≥ал≥в, н≥ж установлено нормативами, та ≥н. “ому виникають р≥зниц≥ м≥ж фактичними ≥ нормативними затратами.

∆урнал-ордер є10.

—об≥варт≥сть формуЇтьс¤ у журнал≥-ордер≥ є10. ” ∆ќ є10 дл¤ кожного з витратних рахунк≥в в≥дводитьс¤ окрема стор≥нка. Ќа кожн≥й стор≥нц≥ по вертикал≥ записують назви статей витрат, а по горизонтал≥ в≥двод¤ть колонки кореспондуючих рахунк≥в, ¤к≥ розшифровують статт≥ по економ≥чним елементах.

—тор≥нок у ∆ќє10 повинно бути не менше к≥лькост≥ витратних рахунк≥в у головн≥й книз≥; к≥льк≥сть кореспондуючих рахунк≥в, з кредиту ¤ких списуютьс¤ р≥зн≥ витрати, також визначаЇ головний бухгалтер у м≥ру обл≥ковоњ необх≥дност≥.

ѕ≥дсумки з кредиту кожного з кориспондуючих рахунк≥в занос¤тьс¤ до головноњ книги на стор≥нку оборот≥в по дебету даного витратного.

 р≥м стор≥нок в≥дведених дл¤ дебетових оборот≥в кожного з витратних рахунк≥в, у ∆ќ є10 повинна бути стор≥нка, де можна побачити обороти по кредиту кожного з вказаних вище рахунк≥в у дебет р≥зних, з ¤кими прот¤гом м≥с¤ц¤ вони коресподувалис¤, в тому числ≥ витратних, загальними п≥дсумками.

 р≥м того, до ∆ќ є10 повинн≥ додаватис¤ ще й розрахунки суми витрат, що припадаЇ на реал≥зац≥ю, а також залишк≥в незавершеного виробництва ≥ готовоњ продукц≥њ. “ак≥ розрахунки виконуютьс¤ на п≥дприЇмствах, де пр¤мий обл≥к вартост≥ незавершеного виробництва неможливий.

“аким Ї ∆ќ є10 Ц синтетичний реЇстр оборот≥в по кредиту рахунк≥в, ¤к≥ означають р≥зн≥ елементи витрат. яка з можливих форм його веденн¤ прийн¤та до конкретного п≥дприЇмства, вир≥шувати головному бухгалтеров≥.

2.8 ¬изначенн¤ ф≥нансових результат≥в.

јнал≥зуючи все вивчене , можна зробити висновок про те, що н≥ стан розрахунк≥в жодним чином не впливають на формуванн¤ ф≥нансового результату п≥дприЇмства. ÷е по¤снюЇтьс¤ принципом нарахувань, в≥дпов≥дно до ¤кого доходи визнаютьс¤ в обл≥ку за фактом њх виникненн¤, а не за фактом оплати: чи то надходженн¤ в≥д покупц≥в, чи перерахуванн¤ постачальникам. ѕрийн¤та в наш≥й крањн≥ методолог≥¤ обл≥ку ви¤вилас¤ ¤кнайкраще пристосованою до цих вимог нових стандарт≥в, оск≥льки вона даЇ змогу розрахунков≥ операц≥њ розгл¤дати окремо в≥д формуванн¤ доход≥в ≥ витрат, ≥, таким чином, ф≥нансовий результат формуЇтьс¤ незалежно в≥д спр¤мованост≥ грошових поток≥в. ≤накше кажучи, ¤кщо на п≥дприЇмство надходить багато грошей, а з ≥ншого боку, њх витрачанн¤ в цьому пер≥од≥ невелике, - це аж н≥¤к не св≥дчить про прибутков≥сть п≥дприЇмства; ≥, навпаки, - ¤кщо п≥дприЇмство в тому або ≥ншому пер≥од≥ перераховуЇ багато грошей, а з ≥ншого боку, мало њх отримуЇ, - це аж н≥¤к не св≥дчить про його збитков≥сть.

¬ ч.2 «в≥ту про ф≥нансов≥ результати повинн≥ в≥добразитис¤ елементи саме витрат, тобто елементи, з ¤ких складаЇтьс¤ соб≥варт≥сть актив≥в, вже списаних з балансу в звТ¤зку з њх реал≥зац≥Їю, а не тих, що ще залишилис¤ на баланс≥, оск≥льки ще не визнан≥ ¤к витрати, ≥накше кажучи Ц все ще в≥дпов≥дають критер≥¤м актив≥в.

ќднак при цьому процес визначенн¤ сум витрат за кожним елементом був би б≥льш трудом≥стким, оск≥льки вс≥ ц≥ елементи м≥ст¤тьс¤ ≥ в статт≥ адм≥н≥стративних витрат, ≥ в статт≥ витрат на збут, ≥ в статт≥ ≥нших операц≥йних витрат.

Ќа жаль, жодним ≥ншим способом суми елемент≥в витрат, визнаних у зв≥тному пер≥од≥ в звТ¤зку з отриманн¤м в≥дпов≥дних доход≥в, визначити неможливо Ц т≥льки визначенн¤м питомоњ ваги кожного елемента в загальн≥й сум≥ витрат на виробництво ≥ реал≥зац≥ю. “реба однак уточнити, що у випадках, коли п≥дприЇмство виробл¤Ї широкий асортимент продукц≥њ або займаЇтьс¤ р≥зноман≥тними видами д≥¤льност≥, робота з визначенн¤ питомоњ ваги кожного елемента витрат в загальн≥й њх сум≥ ускладнюЇтьс¤, оск≥льки вимагаЇ гнучк≥шого п≥дходу.

¬важати, що в ц≥й непрост≥й справ≥ могло б допомогти використанн¤ в обл≥ку рахунк≥в класу 8, - ≥люз≥¤.

—права в тому, що в дебет кожного з рахунк≥в класу 8, зг≥дно з ≤нструкц≥Їю є291, записуютьс¤ не витрати, фактично визнан≥ в звТ¤зку з отриманн¤м в≥дпов≥дних доход≥в (тобто те, що нам треба при заповненн≥ ч.2 ф.є2), а витрати(точн≥ше Ц величини, зван≥ витратами), що реЇструютьс¤ на етапах: видач≥ в цех матер≥ал≥в дл¤ виробництва, нарахуванн¤ зарплати на весь обс¤г випуску, включаючи незавершене виробництво, тощо, одже, витрати, ¤к≥ формують соб≥варт≥сть не т≥льки соб≥вартост≥ не т≥льки реал≥зованоњ, але ≥ вс≥Їњ випущеноњ ≥ нав≥ть незавершеноњ ≥ нав≥ть незавершеноњ продукц≥њ. “ак що розрахунку сум кожного елемента витрат, визнаних у зв≥тному пер≥од≥ в зв'¤Тку з отриманн¤м в≥дпов≥дних доход≥в, за допомогою визначенн¤ коеф≥ц≥Їнта питомоњ ваги не уникнути в будь-¤кому випадку. ќднак ≥з застосуванн¤м в обл≥ку рахунк≥в класу 8 (паралельно з рахунками класу 9 або без них) ц¤ робота може видатис¤ бухгалтеру ще бульш трудом≥сткою.

ќбл≥к ф≥нансових результат≥в в систем≥ рахунк≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ‘ормуванн¤ соб≥вартост≥ готовоњ продукц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3397 прочитано)