≈коном≥ка п≥дприЇмства > ÷≥на - њњ суть та процес формуванн¤ на п≥дприЇмтсвах

¬с≥м п≥дприЇмц¤м, хто вбол≥ваЇ за розширенн¤ масштаб≥в своЇњ справи, сл≥д привернути особливоњ уваги систем≥ знижок. ƒл¤ цього Ї ц≥лий р¤д причин.

«нижка сама собою створюЇ у покупц¤ переконанн¤ ≥ впевнен≥сть про те, що ф≥рма Ц продавець ( в≥дпов≥дно пр¤мий виробник ) йде саме йому на зустр≥ч, що, звичайно, п≥дкреслюЇ значенн¤ покупц¤-споживача у власних переконанн¤х.

” покупц¤ складаЇтьс¤ враженн¤, що ф≥рма - продавець Ї безумовно сол≥дною та стаб≥льною орган≥зац≥Їю, оск≥льки вона може соб≥ дозволити певне зниженн¤ ц≥н. —првжню ж користь з вс≥х цих заход≥в отримуЇ перш за все ф≥рма Ц продавець через те, що вона прискорюЇ товарорух та зб≥льшуЇ обЇм продажу.

“аким чином розр≥зн¤ють сл≥дуюч≥ види знижок:

- «а оплату товару гот≥вкою ( загальна чи проста знижка ). “ака форма платежу покращуЇ ф≥нансове положенн¤ виробника з точки зору гот≥вкових грошей, оск≥льки зазвичай в практиц≥ ринкових в≥дносин сроки оплати рахунк≥в за в≥дгружену продукц≥ю коливаютьс¤ в≥д 30 до 90 дн≥в. ¬ залежност≥ в≥д суми угоди так≥ знижки можуть складати в≥д 3 до 6 %.

-  ≥льк≥сна Ц зниженн¤ ц≥ни за куп≥влю великих парт≥й товару. ѕродаж ≥ транспортуванн¤ продукц≥њ такими парт≥¤ми знижують збутов≥ витрати виробника. …ому так≥ знижки виг≥дн≥, так ¤к одночасно знижуЇтьс¤ ≥ соб≥варт≥сть продукц≥њ по м≥р≥ зб≥льшенн¤ обЇму парт≥њ, що виробл¤Їтьс¤.

- ƒилерська надаЇтьс¤ дилерам чи посередникам за послуги, пов¤зан≥ з просуванн¤м продукц≥њ до к≥нцевого споживача. —л≥д в≥дм≥тити, що такий вид знижок також досить важливий дл¤ виробника, оск≥льки просуванн¤ товар≥в таким чином перекладаЇтьс¤ на плеч≥ посередник≥в.

- —пец≥альна ( персон≥ф≥кована ) надаЇтьс¤ так званим У обранц¤м Ф. ÷е певна катерор≥¤ покупц≥в, ¤кими безпосередньо зац≥кавлен≥ продавц≥. Ќа мою думку, це також досить вдалий прийом, адже таким чином розвивають зац≥кавлен≥сть у пробних та ел≥тних видах товар≥в.

- —езонна надаЇтьс¤ покупцев≥ за куп≥влю несезонного товару або в пер≥од сезонного розпродажу. —л≥д нагадати також, що величина таких знижок доходить до 50- 80 %.

- Ѕонусна надаЇтьс¤ пост≥йним покупц¤м, ¤кщо вони за певний пер≥од купл¤ють попередньо обумовлену к≥льк≥сть товару. ¬она може складати 7 Ц 8 % вартост≥ обороту. “ак, наприклад, представництво швейцарськоњ ф≥рми Ђ “≥сол Ђ в ”крањн≥, ¤ке маЇ досить широку с≥тку спец≥ал≥зованих ≥ в≥домих магазин≥в проводить акц≥ю з наданн¤ бонусноњ знижки при предТ¤вленн≥ товарних чек≥в своњх магазин≥в на суму понад 100 грн., за ¤кими покупки зд≥йснювалис¤ в дес¤тиденний терм≥н. ќднак, сл≥д в≥дм≥тити, що даний вид знижок може дозволити соб≥ лише продавець ел≥тних товар≥в.

- «акрита робитьс¤ на продукц≥ю, що виробл¤Їтьс¤ в замкнених формуванн¤х, наприклад, у внутр≥шньоф≥рмових поставках, внутр≥шн≥ торг≥вл≥ економ≥чних угрупувань, а також на товари, що поставл¤ютьс¤ за спец≥альним м≥жуправл≥нською домовлен≥стю

- Ќепом≥тна Ц форма додаткових безкоштовних послуг продац¤ покапцю. Ќаприклад, наданн¤ льготних кредит≥в. “ак≥ знижки стимулюють куп≥влю оптових парт≥й товар≥в.

≤нформац≥¤, необх≥дна дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень щодо ц≥н.

¬ир≥шуючи питанн¤ щодо ц≥ни товару, ф≥рма Ц виробник повинна з≥брати всю достов≥рну ≥нформац≥ю. ѕроте не сл≥д ототожнювати ≥нформац≥ю ≥ дан≥. –≥шенн¤ щодо ц≥н ф≥рма може приймати т≥льки всеб≥чно вивчивши ≥нформац≥ю. ƒан≥ слугують лише вих≥дним матер≥алом, анал≥зуючи ¤кий можна отримати ¤к≥сн≥ продукц≥ю. якщо ф≥рма не проведе такого анал≥зу, вона буде мати лише наб≥р факт≥в та цифр, ¤к≥ не т≥льки не допоможуть, а й ускладн¤ть прийн¤тт¤ правильних р≥шень ≥ в≥дпов≥дно ор≥Їнтац≥й.

ƒан≥ сл≥д збирати будучи впевненим, що вони слугуватимуть потенц≥йним джерелом ≥нформац≥њ. “ому кер≥вництво ф≥рми маЇ визначитись, в ¤ких напр¤мках збирати дан≥, за ¤кими питанн¤ми потр≥бна ≥нформац≥¤. як правило, компан≥њ збирають ≥нформац≥ю за такими напр¤мками ¤к ринок товару ( тип конкуренц≥њ ), галузь промисловост≥, ур¤дова д≥¤льн≥сть.

‘≥рма Ц виробник потребуЇ ≥нформац≥ю про конкурент≥в та конкуруюч≥ товари, виробництво ≥ затрати, в≥дношенн¤ м≥ж виручкою в≥д реал≥зац≥њ товару ≥ прибутками, пол≥тику ур¤ду в галуз≥ п≥дприЇмництава та податкову пол≥тику.

«бираючи ≥ опрацьовуючи ≥нформац≥ю стосовно ц≥н, ф≥рма маЇ вивчити:

- –инок, на ¤кому продаЇ свою продукц≥ю;

- ¬с≥ потенц≥йн≥ можливост≥ вироблюваного товару;

- —вою та сум≥жн≥ галуз≥ дл¤ ви¤вленн¤ ≥снуючих ≥ потенц≥йних конкурент≥в;

- –≥шенн¤ ур¤ду.

ƒл¤ прийн¤тт¤ в≥рного ≥ обумовленого р≥шенн¤ по ц≥нам необх≥дно мати сл≥дуючий перел≥к ≥нформац≥њ

–инок ≥ товар

- —егменти ринку, в ¤ких реал≥зуЇтьс¤ товар.

- ¬имоги, ¤к≥ висуваютьс¤ покупц¤ми щодо товару.

- √еограф≥чне положенн¤ .

- Ќовизна товару.

- ™мк≥сть ринку.

- як≥сть товару в пор≥вн¤нн≥ з товарами конкурент≥в.

- √оловн≥ конкуренти.

- ¬≥дпов≥дн≥сть товар≥в по ц≥нам.

- ѕерспективи росту обЇму продаж

- «датн≥сть задовольн¤ти потреби покупц¤, в тому числ≥ ≥ перспективн≥

-  оньюктура ринку прот¤гом 2 рок≥в.

- Ќеобх≥дн≥сть модиф≥кац≥њ.

 онкуренц≥¤ на ринку. ѕол≥тика ур¤ду.

-  онкуруюч≥ товари в продажу.

- ¬плив на ринок пол≥тики ур¤ду.

- ƒол¤ ринку конкурент≥в.

- ¬плив на окрем≥ ф≥рми.

- ћожлив≥сть зм≥ни ц≥н.

- ‘≥нансове положенн¤ конкурент≥в.

- ƒ≥њ конкурент≥в, ¤к≥ можна передбачити у випадку зм≥ни умов ринку.

- ќф≥ц≥йн≥ дан≥ про рибутки та збитки.

¬иробництво ≥ витрати. ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ та прибуток.

- ќбЇми виробництва та складськ≥ запаси товар≥в у ф≥рми на конкретну дату.

- —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж виручкою в≥д продажу, прибутком ≥ витратами по р≥зним видам товар≥в

- ¬итрати, ¤к≥ в≥дпов≥дають даному р≥вню на¤вност≥ складських запас≥в

- ¬плив обЇм≥в виробництва на виручку в≥д продажу та прибуток.

- ¬плив на витрати зм≥ни обЇм≥в виробництва ≥ складських запас≥в.

- ѕитома вага прибутку в ц≥н≥ одиниц≥ товару ф≥рми та його в≥дм≥нн≥сть в≥д аналог≥чного показника конкурент≥в

- «атрати, ¤к≥ мають безпосереднЇ в≥дношенн¤ до прийн¤тт¤ р≥шень щодо ц≥нових питань.

‘≥рма повинна приймати вс≥ м≥ри дл¤ отриманн¤ вищезгаданоњ ≥нформац≥њ. якщо вона не зможе з≥брати ≥ проанал≥зувати ≥нформац≥ю, покладаючись на власн≥ сили, необх≥дно звернутис¤ до послуг п≥дприЇмств, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на анал≥тичних досл≥дженн¤х.

—»—“≈ћј ќѕ“ќ¬»’ ÷≤Ќ

“ј ѕ≤ƒ¬»ў≈ЌЌя ≈‘≈ “»¬Ќќ—“≤ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ј.

¬ систем≥ планових ц≥н значноњ уваги прид≥л¤ють оптовим ц≥нам на продукц≥ю промисловост≥, ¤к≥ мають вагомий вплив на р≥вень закуп≥вельних ц≥н в с≥льському господарств≥, ц≥н в буд≥вництв≥ та тариф≥в на грузов≥ перевезенн¤ , а також роздр≥бн≥ ц≥ни на товари народного споживанн¤ та р≥зних вид≥в тариф≥в на виробнич≥, комунальн≥ та побутов≥ послуги.

ќптов≥ ц≥ни на промислову продукц≥ю под≥л¤ютьс¤на оптов≥ ц≥ни п≥дприЇмств, ¤к≥ складаютьс¤ з соб≥вартост≥ та прибутку, тобто, ≥ншими словами, ц≥нами товаровиробника чи ц≥нами реал≥зац≥њ продукц≥њ, та оптов≥ ц≥ни промисловост≥, ¤к≥ включають в себе збутову нац≥нку постачальник≥в. –озр≥зн¤ють також оптов≥ ц≥ни промисловост≥ Їдин≥ дл¤ вс≥Їњ територ≥њ крањни та зональн≥, що встановлюютьс¤ взалежност≥ в≥д величини транспортних витрат, обЇктивноњ в≥дм≥нност≥ в витратах виробництва та використанн¤ продукц≥њ.  р≥м вищезгаданого под≥лу ≥снуЇ також под≥л на тимчасов≥, разов≥, догов≥рн≥. “акий под≥л залежить в≥д терм≥ну д≥њ ц≥н, специф≥чних особливостей виробництва та попиту на продукц≥ю.

ќсобливим типом оптових ц≥н Ї розрахунков≥ ц≥ни, що встановлюютьс¤ в межах де¤ких галузей з ц≥ллю забезпеченн¤ госпрозрахункових умов д≥¤льност≥ п≥дприЇмствпри великих обЇктивно зумовлених ¤кимись ≥ншими факторами в р≥зниц¤х, що ¤скраво виражен≥ у витратах на виробництво продукц≥њ. «а розрахунковими ц≥нами п≥дприЇмства реал≥зують вироблену ними продукц≥ю в≥дпов≥дним орган≥зац≥¤м, ¤к≥ в свою чергу реал≥зують њњ за встановленими прейскурантними ц≥нами та догов≥рними оптовими ц≥нами. —л≥д також в≥вдм≥тити вагом≥сть ≥ важлив≥сть системи оптових ц≥н. “ак, наприклад, в 70-80 рр. –≥вень оптових ц≥н не в≥дображував загальнонеобх≥дних витрат, що зувовлювало знвчне послабленн¤ розрахункових в≥дносин в багатьох промислових обЇднанн¤х ≥ на п≥дприЇмствах. Ѕезперечно, це негативно в≥добразилось на рост≥ продуктивност≥ прац≥, темпах науково-техн≥чного прогресу, покращенн≥ орган≥зац≥њ та стимулюванн≥ виробництва, прац≥ та управл≥нн≥. ¬ результат≥ р≥зко знижувались темпи росту ефективност≥ виробництва. “обто, ¤к висновок до проведеного вище економ≥чного анал≥зу можна сказати, що оптов≥ ц≥ни стимулюють виробництво високо¤к≥сноњ продукц≥њ.

ѕ–ќ÷≈— ÷≤Ќќ”“¬ќ–≈ЌЌя Ќј ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬≤

2.1 ќсновн≥ принципи ц≥ноутворенн¤

¬ к≥нцевому результат≥ ц≥на товару визначаЇтьс¤ ринком, на нењ значно впливаЇ в≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ ≥ вона представл¤Ї собою компром≥с м≥ж бажанн¤м продавц¤ ≥ можливост¤ми покупц¤. ѕроте, витоком формуванн¤ продажноњ ц≥ни Ї калькул¤ц≥¤. Ќезважаючи на докор≥нн≥ зм≥ни в систем≥ ц≥ноутворенн¤ через певну л≥берал≥зац≥ю, калькул¤ц≥йний метод формуванн¤ ц≥н залишаЇтьс¤ головним, оск≥льки ц≥на маЇ забезпечувати покритт¤ вс≥ витрат ≥ кр≥м цього ще й отриманн¤ прибутку. якщо розрахована калькул¤ц≥йним методом ц≥на вища т≥Їњ, що склалас¤ на ринку, сл≥д шукати шл¤хи зниженн¤ витрат чи взагал≥ в≥дмовитис¤ в≥д виробництва даного товару.

ѕопередньо розраховуютьс¤ дв≥ ц≥ни кожного товару, виробництво ¤кого передбачаЇтьс¤ в наступному роц≥: продажна, ¤ка забезпечуЇ виробнику нормальн≥ умови в≥дтворенн¤ ≥ м≥н≥мальна, ¤ка компенсуЇ п≥дприЇмству витрати при м≥н≥мальному прибутку. якщо укладаЇтьс¤ контракт, зд≥йснюЇтьс¤ велике замовленн¤, то замовники мають право ознайомитис¤ з калькул¤ц≥¤ми виробника. ¬иробник в свою чергу може в≥дмовитис¤ в≥д представленн¤ калькул¤ц≥йних зв≥т≥в, замовник в такому випадку - в≥д придбанн¤ товару, ц≥на ¤кого видаЇтьс¤ йому ¤вно завищеною.

 р≥м калькул¤ц≥йного застосовуютьс¤ також ≥ ≥нш≥ методи формуванн¤ ц≥н на вироби, що т≥льки починають випускатись: параметричний, що базуЇтьс¤ на залежност≥ ц≥ни в≥д головного параметру виробу ( потужност≥, швидкод≥њ, грузоп≥дЇмност≥ ≥ т.п.); статистичний, основа ¤кого Ц анал≥з динам≥чного р¤ду ц≥н аналог≥чних чи спор≥днених вироб≥в. јле, сл≥д в≥дм≥тити, що при вс≥х умовах ц≥на повинна компенсувати витрати виробника, тому використанн¤ калькул¤ц≥й Ц просто необх≥дний процес в ц≥ноутворенн≥. ≤нод≥ проектуванн¤ ц≥н на, так зван≥, ел≥тн≥ вироби доручають спец≥ал≥зованим консалтинговим ф≥рмам, в обЇктивност≥ ¤ких впевнен≥ обидв≥ сторони Ц ¤к замовник так ≥ виробник. Ќаприклад под≥бного роду роботи виконуЇ американська ф≥рма Rand Corporation.

2.2 јнал≥з ц≥ноутворюючих фактор≥в.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки ц≥на маЇ величезне значенн¤. ÷≥на визначаЇ структуру ≥ обЇм виробництва, рух матер≥альних поток≥в, розпод≥л товарноњ маси ≥ з рештою р≥вень сусп≥льства.  р≥м того, усп≥х комерц≥йного п≥дприЇмства визначають наступн≥ складники:

- науково обгрунтована ц≥нова стратег≥¤;

- розумна ц≥нова пол≥тика;

- правильна методика встановленн¤ ц≥н.

÷≥на ≥ ц≥нова пол≥тика дл¤ п≥дприЇмства - другий п≥сл¤ товару важливий елемент маркетинговоњ д≥¤льност≥. —аме тому розробц≥ ц≥новоњ стратег≥њ ≥ ц≥н прид≥л¤Їтьс¤ максимум уваги з боку кер≥вництва кожного п≥дприЇмства, ¤кщо за ц≥л≥ було поставлено ефективно ≥ довгостроково розвивати д≥¤льн≥сть ринку. јдже кожен нев≥рний чи недостатньо продуманий крок в≥дразу в≥дображаЇтьс¤ на динам≥ц≥ продажу та рентабельност≥. “ож прийн¤тт¤ р≥шень в област≥ ц≥н маЇ спиратись на багаточисельн≥ фактори, найважлив≥ш≥ з ¤ких:

- соб≥варт≥сть товару, його варт≥сна оц≥нка, що розраховуЇтьс¤ р≥зними способами,

- оч≥кувана реакц≥¤ покупц≥в та можлив≥сть њњ зм≥ни,

- пр¤мий вплив з боку держави на пол≥тику ц≥н (див. додаток 1 ),

 ожен, хто ступаЇ на стежину п≥дриЇмництва, маЇ ч≥тко розум≥ти, п≥д пливом ¤ких фактор≥в формуЇтьс¤ ринкова ц≥на. ƒл¤ вибору ц≥новоњ пол≥тики ф≥рма повинна ви¤вити ≥ проанал≥зувати вс≥ ц≥ноутворююч≥ фактори. ¬они можуть бути ¤к зовн≥шн≥ми так ≥ внутр≥шн≥ми. ÷≥на на ринку набуваЇ видозм≥н перш за все п≥д впливом попиту та пропозиц≥њ. ѕопит Ї чи не найважлив≥шою категор≥Їю ринковоњ економ≥ки, оск≥льки саме в≥н визначаЇ ц≥ну на р≥зн≥ товари, розпод≥л¤Ї сировину ≥ готову продукц≥ю.

¬заЇмозвТ¤зок м≥ж попитом на товар ≥ факторами, що його визначають виражено в загальн≥й функц≥њ попиту ≥ може бути представлена у вигл¤д≥:

Qdx = f ( Px , Py,Е Pz , I , W , Tx , F , S , q )

Qdx Ц обЇм попиту на товар х за одиницю часу.

Px Ц ц≥на товару х.

Py ,Е Pz Ц ц≥ни товар≥в Ц зам≥нник≥в та взаЇмодоповнюючих товар≥в.

I Ц дох≥д покупц¤.

W Ц р≥вень благоустрою.

Tx Ц потреба покупц¤ в товар≥ х.

F Ц думки споживача стосовно перспектив покращенн¤ його благоустрою.

S Ц серйозн≥сть потреби, задоволена даним товаром.

q - к≥льк≥сть покупц≥в.

ќбЇм попиту Ц це та к≥льк≥сть товару, ¤ку покупець хоче придбати при даних умовах на прот¤з≥ певного в≥др≥зку часу. ѕри зм≥н≥ хоча б одного з перел≥чених фактор≥в зм≥нитьс¤ ≥ обЇм попиту на даний товар. ѕроте, припустимо, що в ¤кийсь пром≥жок часу вс≥ фактори, кр≥м першого, в даному вираз≥ незм≥нн≥ ≥ пост≥йн≥, тод≥ обЇм попиту реально буде залежати в≥д зм≥ни ц≥ни. “аким чином зд≥йснюЇтьс¤ перех≥д в≥д загальноњ функц≥њ попиту до функц≥њ попиту в≥д ц≥ни. Qdx = f ( Px ).

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ÷≥на - њњ суть та процес формуванн¤ на п≥дприЇмтсвах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4205 прочитано)