≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ўл¤хи зниженн¤ соб≥варстост≥

Ўл¤хи зниженн¤ соб≥варстост≥

ќсновн≥ напр¤ми розвТ¤зуванн¤ проблеми. «ниженн¤ ц≥н - це легкий спос≥б швидко привернути увагу кл≥Їнт≥в, але поганий спос≥б дл¤ забезпеченн¤ усп≥ху на довгостроковий пер≥од. ѕричина в тому, що, знизивши ц≥ну на 10%, ви ризикуЇте понизити св≥й прибуток на 50%. ѕ≥дприЇмства часто намагаютьс¤ понизити ц≥ну, але Узнизити ц≥ни взмоз≥ кожний, але не кожному вистачаЇ розуму зробити товар кращим.

—об≥варт≥сть продукц≥њ Ц це грошова форма витрат п≥дготовку њњ виробництва, виготовленн¤ ≥ збут. ¬≥дображаючи р≥вень витрат на виробництво, соб≥варт≥сть комплексно характеризуЇ ступ≥нь використанн¤ ус≥х ресурс≥в п≥дприЇмства, а значить, ≥ р≥вень техн≥ки, технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва. „им краще працюЇ п≥дприЇмство, ≥нтенсивн≥ше використовуЇ виробнич≥ ресурси, усп≥шн≥ше удосконалюЇ техн≥ку, технолог≥ю ≥ орган≥зац≥ю виробництва, тим нижча соб≥варт≥сть продукц≥њ. “ому соб≥варт≥сть Ї одним з важливих показник≥в ефективност≥ виробництва. —об≥варт≥сть продукц≥њ маЇ т≥сний зв'¤зок а њ; ц≥ною. ÷е про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що соб≥варт≥сть слугуЇ базою ц≥ни товару ≥ њњ нижньою межею дл¤ виробника.

ѕри обчисленн≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ важливе значенн¤ маЇ визначенн¤ складу витрат, ¤к≥ в нењ включаютьс¤. як в≥домо, витрати п≥дприЇмства в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок двох власних джерел: соб≥вартост≥ ≥ прибутку. “ому питанн¤ про склад витрат, ¤к≥ включаютьс¤ у соб≥варт≥сть, Ї питанн¤ њх розмежуванн¤ м≥ж зазначеними джерелами в≥дшкодуванн¤. «агальний принцип цього розмежуванн¤ пол¤гаЇ в тому, що через соб≥варт≥сть повинн≥ в≥дшкодовуватис¤ витрати п≥дприЇмства, що забезпечують просте в≥дтворенн¤ ус≥х фактор≥в виробництва; предмет≥в, засоб≥в прац≥, робочоњ сили ≥ природних ресурс≥в. ¬≥дпов≥дно до цього у соб≥варт≥сть продукц≥њ включаютьс¤ витрати на:

досл≥дженн¤ ринку ≥ ви¤вленн¤ потреби у продукц≥њ;

п≥дготовку ≥ освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ;

виробництво, включаючи витрати на сировину, ,матер≥али, енерг≥ю, амортизац≥ю основних фонд≥в, оплату прац≥ персоналу;

обслуговуванн¤ виробничого процесу ≥ управл≥нн¤ ним;

збут продукц≥њ (пакуванн¤, транспортуванн¤, реклама, ком≥с≥йн≥ витрати ≥ т. п.);

розв≥дку, використанн¤ ≥ охорону природних ресурс≥в (витрати на геологорозв≥дувальн≥ роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивац≥й земель, охорону пов≥тр¤ного, водного басейн≥в);

наб≥р ≥ п≥дготовку кадр≥в;

поточну рац≥онал≥зац≥ю виробництва (удосконаленн¤ технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва, прац≥, п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ), кр≥м кап≥тальних витрат.

“реба мати на уваз≥, що з р≥зних причин на практиц≥ повноњ в≥дпов≥дност≥ м≥ж д≥йсними витратами на виробництво ≥ соб≥варт≥стю продукц≥њ. “ак, зг≥дно з њм пор¤дком не включаютьс¤ у соб≥варт≥сть њњ, а в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок прибутку або джерел витрати на п≥дготовку ≥ освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ сер≥йного ≥ масового виробництва. –азом з тим Ї витрати, ¤к≥ включаютьс¤ у соб≥варт≥сть продукц≥њ, але не мають пр¤мого зв'¤зку з виробництвом. ƒо них належать оплата часу виконанн¤ державних обов'¤зк≥в прац≥вниками п≥дприЇмства, скороченн¤ робочого дн¤ п≥дл≥тк≥в, матер≥в, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до одного року та ≥н.

Ќепродуктивн≥ витрати п≥дприЇмства, пов'¤зан≥ з виробничою д≥¤льн≥стю (втрата в≥д браку, недостач ≥ псуванн¤ матер≥ал≥в, простоњв тощо), включаютьс¤ у фактичну соб≥варт≥сть продукц≥њ, а втрати в≥д порушенн¤ договор≥в з ≥ншими п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми (штрафн≥ санкц≥њ) в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок прибутку.

—клад витрат, ¤к≥ включаютьс¤ у соб≥варт≥сть, не Ї незм≥нним. ¬≥н може дещо зм≥нюватис¤ з р≥зних практичних м≥ркувань. јле загальною тенденц≥Їю таких зм≥н повинно бути повн≥ше в≥дображенн¤ у соб≥вартост≥ д≥йсних витрат на виробництво продукц≥њ.

Ўл¤хи зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ Ї чимало: це ≥ використанн¤ менш дорогих матер≥ал≥в, це ≥ вдосконаленн¤ процесу виробництва, автоматизац≥њ робочих м≥сць та скороченн¤ к≥лькост≥ працюючих, це ≥ кооперац≥¤ з ≥ншими п≥дприЇмствами, ¤к≥ можуть виготовл¤ти т≥ чи ≥нш≥ складов≥ за меншими ц≥нами тощо. ќднак ≥снуЇ чимало проблем повТ¤заних з цим. “ак, зменшенн¤ витрат на придбанн¤ ¤к≥сних матер≥ал≥в та зам≥на б≥льш дешевими може призвести до пониженн¤ ¤кост≥ к≥нцевого продукту, а це може негативно в≥дбитис¤ на реал≥зац≥њ продукц≥њ. «меншенн¤ к≥лькост≥ прац≥вник≥в ≥ автоматизац≥¤ виробництва вимагаЇ на перших етапах чимал≥ кап≥таловкладенн¤ тощо.

Ќайб≥льш ефективним шл¤хом зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ Ї впровадженн¤ економних технолог≥й виробництва, перейманн¤ св≥тового досв≥ду по зменшенню соб≥вартост≥. “ак, япон≥¤ навчилас¤ економити все: електроенерг≥ю, метали, робочу силу дл¤ створенн¤ б≥льшост≥ матер≥альних продукт≥в. „ому ми не можемо перейн¤ти њхн≥й досв≥д? –есурсоекономн≥, ресурсозбер≥гаюч≥ технолог≥њ Ц це вих≥д дл¤ украњнського товаровиробника.

“акож важливим Ї дотриманн¤ вс≥х головних принцип≥в ефективного розм≥щенн¤ продуктивних сил: це скороченн¤ шл¤х≥в м≥ж виробником та покупцем, м≥ж виробництвом ≥ сировинною базою.

ƒотриманн¤ загальних економ≥чних принцип≥в та закон≥в Ц важливий шл¤х дл¤ зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, ¤ка не буде призводити до пог≥ршенн¤ к≥нцевого продукту ≥ дасть дл¤ в≥тчизн¤ного товаровиробника можлив≥сть отримувати додаткових покупц≥в та додатков≥ прибутки.

1

Ќазва: Ўл¤хи зниженн¤ соб≥варстост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1149 прочитано)