≈коном≥чна теор≥¤ > Ѕазова модель 'сукупний попит Ц сукупна пропозиц≥¤'

Ѕазова модель 'сукупний попит Ц сукупна пропозиц≥¤'

ѕлан

1. —укупний попит

1.1. ÷≥нов≥ фактори сукупного попиту

1.2. Ќец≥нов≥ фактори сукупного попиту

2. —укупна пропозиц≥¤

2.1. —укупна пропозиц≥¤ в довгостроковому пер≥од≥

2.2. —укупна пропозиц≥¤ в короткостроковому пер≥од≥

2.2.1. ѕричини жорсткост≥ ц≥н

2.2.2. ÷≥нов≥ фактори сукупноњ пропозиц≥њ

2.2.3. Ќец≥нов≥ фактори сукупноњ пропозиц≥њ

3. –≥вновага сукупного попиту ≥ пропозиц≥њ

¬ступ

Ќа в≥дм≥ну в≥д модел≥ р≥вноваги попиту й пропозиц≥њ на ринку окремого блага, модель сукупного попиту ≤ сукупноњ пропозиц≥њ (AD-AS) досл≥джуЇ повед≥нку економ≥ки в ц≥лому. ¬она по¤снюЇ причини коливанн¤ р≥вн¤ ц≥н та реальних обс¤г≥в нац≥онального виробництва, розкриваЇ взаЇмозв'¤зок м≥ж ними та економ≥чною пол≥тикою. ћодель застосовуЇтьс¤ дл¤ досл≥дженн¤ ≥ по¤сненн¤ таких важливих ¤вищ, ¤к ≥нфл¤ц≥¤, безроб≥тт¤, прогнозуванн¤ впливу на економ≥ку р≥зноман≥тних фактор≥в, дл¤ плануванн¤ ≥ координац≥њ заход≥в економ≥чноњ пол≥тики короткостроковому ≥ довгостроковому пер≥одах.

ћодель AD-AS визначаЇ р≥вноважн≥ значенн¤ агрегованих обс¤г≥в попиту ≥ пропозиц≥њ залежно в≥д р≥вн¤ ц≥н товар≥в та послуг на внутр≥шньому ринку ≥ характеризують р≥вень ц≥н ус≥Їњ сукупност≥ товар≥в та послуг в економ≥ц≥. ¬им≥рником р≥вн¤ ц≥н у модел≥ AD-AS Ї дефл¤то𠬬ѕ поточного пер≥оду до певного базового пер≥оду.

1. —укупний попит

—укупний попит (AD) Ч це загальний обс¤г в≥тчизн¤них товар≥в ≥ п слуг, ¤к≥ готов≥ купити домогосподарства, ф≥рми та ур¤д крањни, а такс економ≥чн≥ агенти решти крањн св≥ту при певному р≥вн≥ внутр≥шн≥х ц≥н. —укупний попит Ї сумою запланованих витрат економ≥чних агент≥в:

1) в датк≥в приватного сектора крањни на споживанн¤ (—) та ≥нвестиц≥њ.

2) видатк≥в держави на закуп≥влю товар≥в, оплату послуг та прац≥.

3) перевищенн¤ видатк≥в ≥ноземц≥в на в≥тчизн¤н≥ товари ≥ послуги (експорт над внутр≥шн≥ми видатками на ≥ноземн≥ товари (≥мпортом) - чистого експорт крањни (NX):

YAD = C + I + G + NX (1)

—укупний попит домогосподарств, ф≥рм та ур¤ду крањни складаЇтьс¤ з попиту на в≥тчизн¤н≥, (C+I+G)d й ≥мпортн≥ (C+I+G)f товари та послуги дл¤ задоволенн¤ власних потреб. «овн≥шн≥й попит на в≥тчизн¤н≥ товари й послуги з боку ≥ноземц≥в (X) можна у¤вити ¤к додатковий внутр≥шн≥й попит товари в≥тчизн¤ного виробництва, але не дл¤ задоволенн¤ власних потреб а з метою продажу ≥ноземц¤м. ќтже, сукупний попит на товари та послуги можна показати таким чином:

YAD = (C+I+G)d + (C+I+G)f + X Ц M (2)

ќск≥льки (C+I+G)fe ≥мпортом крањни (ћ), тотожн≥сть (2) набуваЇ вигл¤ду р≥вн¤нн¤ (3)

YAD = (C+I+G)d + X (3)

—укупний попит (3) Ї сумою внутр≥шнього та зовн≥шнього попиту на в≥тчизн¤н≥ товари ≥ послуги. ¬≥н дор≥внюЇ сукупному доходу економ≥чних агент≥в крањни (1) ≥ може бути представлений ¤к сума запланованих видатк≥в на в≥тчизн¤н≥ товари та послуги дл¤ забезпеченн¤ власних потреб ≥ експорту.

—укупний попит маЇ грошову форму. “ому зв'¤зок м≥ж р≥внем ц≥н та величиною сукупного попиту обумовлений насамперед загальними умовами, грошового об≥гу, ¤к≥ встановлюютьс¤ основним р≥вн¤нн¤м к≥льк≥сноњ теореми грошей:

ћ Ј V = P Ј Y (3)

де: ћ - к≥льк≥сть грошей в об≥гу, або ном≥нальн≥ грошов≥ залишки, V - швидк≥сть об≥гу грошей; – Ч р≥вень ц≥н; Y Ч реальний обс¤г нац≥онального виробництва (сукупний реальний доход).

Ќом≥нальний доход економ≥чних агент≥в (Y-P) дор≥внюЇ сум≥ у зд≥йснених м≥ж ними прот¤гом певного пер≥оду ≥ оплачених за допомогою грошей, ¤к≥ обертаютьс¤, переход¤чи в≥д покупц¤ до продавц¤. ќбертаючись з≥ швидк≥стю V, запас грошей ћ зб≥льшуЇ одночасно ¤к ном≥нальний грошовий доход, так ≥ ном≥нальн≥ грошов≥ витрати економ≥чних агент≥в на товари й послуги. «г≥дно р≥вн¤нн¤ (4), обс¤г сукупного попиту залежить в≥д к≥лькост≥ грошей в об≥гу, швидкост≥ њхнього обертанн¤ та р≥вн¤ ц≥н, за ¤кими купуютьс¤ товари ≥ послуги.

YAD = MЈV/ P (5)

„им б≥льше грошей знаходить в розпор¤дженн≥ економ≥чних агент≥в, тим б≥льше товар≥в послуг можуть вони купувати од≥ в одного при кожному можливому р≥вн≥ ц≥н. ¬≥дпов≥дно, чим б≥льше угод прот¤гом пер≥оду зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою грошей, тим вище швидк≥сть об≥гу грошей ≥ б≥льш≥ сукупний попит при кожному можливому р≥вн≥ ц≥н. «вичайно в к≥л к≥сн≥й теор≥њ грошей швидк≥м об≥гу грошей вважаЇтьс¤ пост≥йною.  рива сукупного попиту будуЇтьс¤ дл¤ даного обс¤гу пропозиц≥њ грошей в економ≥ц≥, ¤кий вважаЇтьс¤ незм≥нним. “од≥, за ≥нших р≥вн≥ умов, величина сукупного попиту визначаЇтьс¤ р≥вн¤нн¤м:

YAD = MЈV/ P (6)

ѕри незм≥нн≥й пропозиц≥њ ≥ пост≥йн≥й-швидкост≥ обертанн¤ грошей в личина сукупного попиту зм≥нюЇтьс¤ обернено р≥вню ц≥н. ѕри вищому р≥в ц≥н ф≥рми та домогосподарства можуть придбати менше товар≥в ≥ послу оск≥льки њхн≥й ном≥нальний сукупний доход (VЈP = MЈV) залишатиметьс¤ пост≥йним.

¬ макроеконом≥чн≥й теор≥њ спадний похил кривоњ сукупного попиту по¤снюЇтьс¤ впливом так званих ц≥нових фактор≥в:

а) ефектом реальних грошових залишк≥в (ефектом багатства),

б) ефектом процентноњ ставки

в) ефектом ≥мпортних закуп≥вель.

1.1. ÷≥нов≥ фактори сукупного попиту

≈фект реальних грошових залишк≥в. ƒомогосподарства тримають певну частку актив≥в у вигл¤д≥ гот≥вки, грошей на поточних рахунках та ф≥нансових актив≥в з ф≥ксованими доходами (наприклад, обл≥гац≥й). «апас грошей Ї багатством, оск≥льки грош≥ мають певну куп≥вельну спроможн≥сть. –озм≥р багатства залежить в≥д к≥лькост≥ грошей та р≥вн¤ ц≥н ≥ вим≥рюЇтьс¤ величиною реальних грошових залишк≥в (ћ/–). ѕ≥двищенн¤ ц≥н зменшуЇ багатство, тому що куп≥вельна спроможн≥сть запасу грошей зменшуЇтьс¤  р≥м того, п≥двищенн¤ ц≥н призводить до п≥двищенн¤ процентних ставок внасл≥док чого варт≥сть обл≥гац≥й падаЇ. ”св≥домивши, що њхнЇ багатство зменшилось, люди починають б≥льше заощаджувати ≥ менше витрачати. ќбс¤г сукупного попиту скорочуЇтьс¤.

≈фект процентноњ ставки. якщо р≥вень ц≥н зростаЇ, то продаж ≥ куп≥вл¤ попередньоњ к≥лькост≥ товар≥в вимагають б≥льшоњ к≥лькост≥ грошей. ѕопит на грош≥ зб≥льшуЇтьс¤. ѕри незм≥нн≥й пропозиц≥њ грошей це веде до зростанн¤ процентних ставок. ѕ≥двищенн¤ процентних ставок скорочуЇ ≥нвестиц≥њ та споживанн¤ за рахунок кредиту. ¬еличина сукупного попиту зменшуЇтьс¤.

≈фект ≥мпортних закуп≥вель. ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ внутр≥шн≥х ц≥н при незм≥нних св≥тових ц≥нах зменшуЇ зовн≥шн≥й ≥ внутр≥шн≥й попит на в≥тчизн¤н≥ товари. ¬нутр≥шн≥й попит на ≥мпортн≥ товари, навпаки, зб≥льшуЇтьс¤, тому що в≥тчизн¤н≥ товари стають дорожчими за ≥ноземн≥. „истий експорт, сукупний доход ≥ сукупний попит таким чином скорочуютьс¤.

1.2. Ќед≥йов≥ фактори сукупного попиту

Ќа величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов'¤зав ≥з зм≥ною р≥вн¤ ц≥н.(Ќец≥новими факторами сукупного попиту Ї р≥зноман≥тн≥ шоки Ч раптов≥ зм≥ни умов загальноњ р≥вноваги на внутр≥шн≥х ринкам викликан≥ заходами економ≥чноњ пол≥тики, незалежними д≥¤ми економ≥чних агент≥в, зовн≥шньоеконом≥чними, пол≥тичними та природними чинниками що впливають на обс¤ги споживанн¤, ≥нвестиц≥й, державних видатк≥в або на обс¤г чистого експорту крањни.

ќднозначний вплив па сукупний попит чин¤ть лигаЇ остаточн≥ зм≥ни в чистому експорт≥, а не окрем≥ фактори.  оли курс нац≥ональноњ валюти крањни знижуЇтьс¤ або св≥тов≥ ц≥ни зростають, товари в≥тчизн¤ного вироб≠ництва стають дешевшими в≥д ≥ноземних. ѕопит на них зростаЇ, а попит на ≥мпорт, ¤к правило, скорочуЇтьс¤. „истий експорт ≥ сукупний попит крањни в результат≥ зб≥льшуютьс¤. јле знец≥ненн¤ валюти або п≥двищенн¤ зовн≥шн≥х ц≥н матимуть протилежн≥ насл≥дки, ¤кщо видатки на ≥мпортн≥ товари та послуги, в≥д ¤ких крањна не може в≥дмовитись (паливо, електроенерг≥¤, об≠ладнанн¤, окрем≥ продовольч≥, медичн≥ й побутов≥ товари, м≥жнародн≥ тран≠спортн≥ послуги), зростуть у п≥дсумку б≥льше, н≥ж доходи крањни в≥д експорту.

2. —укупна пропозиц≥¤

—укупна пропозиц≥¤ (AS) Ч загальний обс¤г товар≥в та послуг в еко≠ном≥ц≥, ¤кий може бути запропонований ф≥рмами при певному р≥вн≥ внутр≥шн≥х ц≥н. Ќа зм≥ни в сукупному попит≥ виробництво може в≥дреагувати ¤к зм≥ною р≥вн¤ ц≥н, так ≥ обс¤гу випуску. «в'¤зок м≥ж р≥внем ц≥н та обс¤гом сукупноњ пропозиц≥њ залежить в≥д тривалост≥ пер≥оду, прот¤гом ¤кого взаЇмод≥ють сукупний попит ≥ пропозиц≥¤, ц≥ни ≥ витрати у виробництв≥.

2.1. —укупна пропозиц≥¤ в довгостроковому пер≥од≥

” довгостроковому пер≥од≥ ц≥ни па вс≥ товари, ном≥нальна зароб≥тна плата ≥ процентн≥ ставки абсолютно гнучк≥ ≥ здатн≥ в≥льно зростати або знижуватись до будь-¤ких значень, необх≥дних дл¤ вр≥вноваженн¤ по≠питу ≥ пропозиц≥њ. “ому р≥вноваж≠ний р≥вень ц≥н довгостроковоњ су≠купноњ пропозиц≥њ також абсолютно гнучкий ≥ може зм≥нюватись у будь-¤кому напр¤мку.

ƒовгострокова гнучк≥сть ц≥п ≥ витрати виробництва. «вичайно, п≥сл¤ потр¤с≥нь на ринках ц≥ни на товари ≥ ресурси не в≥дразу реагують на зм≥ни ≥ сукупному попит≥ або в умовах виробництва. ѕ