≈коном≥чна теор≥¤ > ¬изначенн¤ попиту та значенн¤ ц≥новоњ еластичност≥ попиту

¬изначенн¤ попиту та значенн¤ ц≥новоњ еластичност≥ попиту

як уже зазначалос¤ вище, на практиц≥ процес визначенн¤ та формуванн¤ ц≥н залежить в≥д багатьох фактор≥в, основними з ¤ких Ї: ѕќѕ»“, ¬»“–ј“»,  ќЌ ”–≈Ќ÷≤я. ќтже, розгл¤немо кожен з них детальн≥ше.

¬≥домо, що попит Ч це к≥льк≥сть товару, ¤ку споживач≥ готов≥ ≥ бажають придбати за одну ц≥ну, на даному ринку, прот¤гом даного пер≥оду. ≤снуЇ к≥лька головних фактор≥в, що визначають величину попиту: ≥снуючий р≥вень ц≥н на товари, доходи споживач≥в, њхн¤ повед≥нка, смаки ≥ запити, ц≥нова еластичн≥сть попиту, ц≥на на товари-зам≥нники тощо.

“ак, закон попиту стверджуЇ, що на ринку ≥снуЇ зворотн¤ залежн≥сть м≥ж ц≥нами та к≥льк≥стю товар≥в, на ¤к≥ Ї попит. якщо товар дешевшаЇ, його купуватимуть б≥льше (ефект зам≥ни). √раф≥чно це показано на мал.є1.

ћал.є1

P

D S

P1

E

P

P2

Q1 Q3 Q Q4 Q2 Q

P- ц≥на;

Q- обс¤ги виробництва (споживанн¤);

E- р≥вноважна ц≥на

ћал.є1  рив≥ попиту та пропонуванн¤.

ƒо класичноњ схеми д≥њ закону попиту споживач≥ часто внос¤ть власн≥ корективи. “ак, зниженн¤ ц≥ни впливаЇ на реальний дох≥д споживач≥в (ефект доходу). Ќа в≥дм≥ну в≥д ефекту зам≥ни ефект доходу може призвести до того, що споживач≥ купуватимуть пор≥вн¤но меншу к≥льк≥сть товару, що став дешевшим, ¤кщо вони вир≥шать, що цей товар г≥рший за ≥нш≥ товари, ¤к≥ вони можуть купити тепер, коли њхн≥й реальний дох≥д зб≥льшивс¤. ќтже, сумарний ефект зам≥ни ц≥ни залежить в≥д в≥дносноњ величини та в≥дносного напр¤мку д≥њ ефекту зам≥ни ≥ ефекту доходу.

“акож суттЇво впливаЇ на попит к≥льк≥сть покупц≥в, ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤ та процеси. ¬ свою чергу, обс¤г запропонованого на ринку товару залежить в≥д технолог≥њ виробництва, ц≥н на економ≥чн≥ ресурси, к≥лькост≥ товаровиробник≥в, податк≥в та субсид≥й. «окрема можна розгл¤нути дек≥лька правил, до ¤ких призводить взаЇмод≥¤ попиту та пропонуванн¤.

÷≥на, за ¤коњ к≥льк≥сть товару, на¤вного на ринку, дор≥внюЇ к≥лькост≥ товару, на котрий Ї попит, маЇ назву р≥вноважноњ. Ќа малюнку є4 вона позначена л≥терою ≈.

«б≥льшенн¤ попиту призводить до зростанн¤ р≥вноважноњ ц≥ни ≥ р≥вноважноњ к≥лькост≥ товару.(див.мал.є1).

«меншенн¤ попиту призводить до пад≥нн¤ р≥вноважноњ ц≥ни ≥ зменшенн¤ р≥вноважноњ к≥лькост≥ товару.(див.мал.є1).

«б≥льшенн¤ пропонуванн¤ призводить до зменшенн¤ р≥вноважноњ ц≥ни та зб≥льшенн¤ р≥вноважноњ к≥лькост≥ товару.(див.мал.є1).

—короченн¤ пропонуванн¤ веде до зб≥льшенн¤ р≥вноважноњ ц≥ни ≥ зменшенн¤ р≥вноважноњ к≥лькост≥ товару.(див.мал.є1).

„утлив≥сть ринкового попиту по в≥дношенню до ц≥ни визначаЇтьс¤ сукупн≥стю фактор≥в. “ак, ринок менш в≥дчуваЇ зм≥ни, коли:

товар ун≥кальний за своњми ¤кост¤ми (ефект ун≥кальност≥);

покупц≥ не пов≥домлен≥ про можлив≥ зам≥нювач≥;

покупц≥ невзмоз≥ пор≥вн¤ти ¤кост≥ продукту з його аналогами;

витрати на покупку даного товару невелик≥ в пор≥вн¤нн≥ з загальними доходами покупц≥в;

витрати на даний товар невелик≥ в пор≥вн¤нн≥ з ц≥ною к≥нцевого продукту, заради нормального використанн¤ ¤кого купуЇтьс¤ даний товар;

частина ц≥ни, њњ зм≥ни викликан≥ п≥д д≥Їю ф≥рм-конкурент≥в, органами влади та управл≥нн¤;

товар використовуЇтьс¤ разом ≥з тим, що був куплений ран≥ше (наприклад, де¤ка приставка);

товар маЇ високу ¤к≥сть, престиж, засв≥дчуЇ ≥ндив≥дуальн≥сть того, хто його придбав.

” випадку, коли конкуренти не реагують на активн≥сть компан≥њ з приводу зм≥ни ц≥н, вона взмоз≥ спробувати спрогнозувати залежн≥сть попиту в≥д визначеноњ нею ц≥ни на товар чи простим опитуванн¤м, чи експериментальним шл¤хом в спец≥ально в≥дведених дл¤ цього магазинах, секц≥¤х. якщо ж передбачаЇтьс¤, що так≥ д≥њ безповоротно викличуть в≥дпов≥дну реакц≥ю конкурент≥в, то заранн¤ анал≥зуютьс¤ характерн≥ дл¤ них стратег≥њ ¤кост≥ та ц≥ноутворенн¤.

 оли зм≥ни ц≥н не впливають н≥ на попит, н≥ на пропозиц≥ю ( ¤к це трапл¤Їтьс¤ в галуз¤х, що отримують велик≥ дотац≥њ чи, навпаки, мають завеликий податок з обороту), -- це в≥рна ознака в≥дсутност≥ розвинених ринкових в≥дносин, ¤к ≥ у випадку, коли ц≥ни в принцип≥ не взмоз≥ зм≥нюватис¤. –инок розвиваЇтьс¤ лише там, де попит ≥ пропозиц≥¤ гнучко реагують на зм≥ни ц≥н, проте сам≥ ц≥ни утворюютьс¤ у в≥дпов≥дност≥ ≥з особливост¤ми попиту та пропозиц≥њ.

„утлив≥сть ≥ ступ≥нь реагуванн¤ попиту на зм≥ну ц≥ни товару визначаЇтьс¤ за допомогою спец≥ального показникаЧц≥новоњ еластичност≥ попиту. ÷≥нова еластичн≥сть попиту даЇ можлив≥сть в≥дчути, ¤кою м≥рою покупц≥ ви¤вл¤ють своЇ ставленн¤ до зм≥н у ц≥нах з огл¤ду на к≥льк≥сть придбаних товар≥в.

ѕриклад. «а кризових обставин значно п≥двищуЇтьс¤ роль ц≥нового чинника у ринков≥й повед≥нц≥ широких верств американського сусп≥льства. ÷е значною м≥рою посилюЇ тенденц≥ю до переважного зростанн¤ обороту УдешевихФ магазин≥в. —еред промтоварних, що пропонують вироби ≥з знижкою, вир≥зн¤ютьс¤ зали-салони, ¤к≥ працюють за методом посилковоњ торг≥вл≥. «авд¤ки ретельному добору постачальник≥в та обмеженому колу пропонуючих послуг вони торгують товарами за ц≥нами, зниженими на 20-60 в≥дсотк≥в пор≥вн¤но з традиц≥йними ун≥вермагами. —еред промтоварних магазин≥в зниженн¤ ц≥н пом≥тний комерц≥йний усп≥х припав на долю компан≥й У‘ем≥л≥ доларФ, ¤ка в середин≥ 80-х рок≥в зб≥льшила к≥льк≥сть своњх невеликих п≥дприЇмств до 1.3 тис.

“радиц≥йна загалом збутова њњ пол≥тика ірунтуЇтьс¤ на принцип≥ ц≥новоњ ≥ територ≥альноњ доступност≥ послуг, формуванн¤ асортименту за рахунок масових закуп≥вель найдешевших товар≥в ≥з прейскурант≥в промислових ф≥рм. ”сп≥хов≥ компан≥њ спри¤ла ч≥тка ор≥Їнтац≥¤ на покупц≥в з низькими доходами, к≥льк≥сть ¤ких в≥дчутно зросла внасл≥док посиленн¤ процес≥в соц≥альноњ диференц≥ац≥њ в американському сусп≥льств≥.

÷≥нова еластичн≥сть попиту вим≥рюЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнтом еластичност≥ ( е), ¤кий показуЇ, ¤к в≥дносна зам≥на ц≥ни (D–) спричинюЇ в≥дносну зм≥ну величини попиту (D’)

де –-вих≥дна ц≥на; ’-попит, ¤кий в≥дпов≥даЇ ц≥н≥ –.

ќск≥льки залежн≥сть м≥ж ц≥ною та попитом (¤к правило зворотн¤,  ≈ завжди буде з≥ знаком м≥нус, ¤кий в розрахунках ≥гноруЇтьс¤. ƒо в≥дома беретьс¤ лише абсолютна величина  ≈. «наченн¤  ≈ може зм≥нюватис¤ в≥д нул¤ до неск≥нченност≥. якщо  ≈= 0, то попит не зм≥нюЇтьс¤ за будь-¤коњ зм≥ни ц≥ни ( абсолютно нееластичний попит). ƒо промислових товар≥в такоњ категор≥њ може бути в≥днесений, наприклад, ≥нсул≥н, ¤кий широко використовуЇтьс¤ в медицин≥. ќск≥льки даний товар не маЇ соб≥ зам≥нника ≥ Ї життЇво необх≥дним дл¤ хворих на д≥абет, то його ц≥на не маЇ значенн¤. якщо  ≈ ¥, то нав≥ть незначне зб≥льшенн¤ ц≥ни може призвести до зникненн¤ будь-¤кого попиту. ” загальному випадку за нееластичного попиту  ≈ завжди менший в≥д одиниц≥, за еластичногоЧб≥льший.

ц≥на ƒ1 ƒ3 ƒ4

Y1

ƒ2 Y1

Y2

Y2

 ≥льк≥сть проданих товар≥в (Q) Q1 Q2 Q1 Q2

ћал.є2.

ƒ1- абсолютно нееластичний попит; ƒ2- абсолютно еластичний попит; ƒ3- в≥дносно нееластичний попит (  ≈ < 1); ƒ4- в≥дносно еластичний попит (  ≈ >1).

«ниженн¤ еластичност≥ попиту можливо оч≥кувати, ¤кщо:

в≥дсутн≥ конкуренти або њх зовс≥м обмаль;

покупц≥ не зам≥тили, що ц≥на зб≥льшилас¤;

покупц≥ ≥нертн≥ в зм≥нах своњх купуючих звичок ≥ в пошуку б≥льш дешевих товар≥в;

покупц≥ вважають, що висок≥ ц≥ниЧнасл≥док ¤к≥сних покращень товару, результат ≥нфл¤ц≥њ ≥ т.д.

ѕопит вважаЇтьс¤ еластичним у тих випадках, коли невелик≥ зм≥ни в ц≥нах призвод¤ть до пом≥тного зростанн¤ к≥льк≥сного обс¤гу продажу. «агальний прибуток зб≥льшуЇтьс¤, ¤кщо ц≥ни знижуютьс¤.

якщо ж зниженн¤ ц≥ни, що призводить до де¤кого зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ продаж, разом з тим не призводить до зб≥льшенн¤ обороту чи нав≥ть зменшуЇ його, то такий попит в б≥льшост≥ випадках називають застигнувшим чи нееластичним. Ќееластичн≥сть попиту спостер≥гаЇтьс¤ за таких обставин: 1) товар маЇ достатн≥й ступ≥нь новизни, в≥дсутн≥ ≥дентичн≥ товари; 2) товар прийшовс¤ до смаку в певн≥й категор≥њ покупц≥в, знайшов св≥й сегмент; 3) зм≥на ц≥н не така вже пом≥тна дл¤ споживача; 4) п≥двищенн¤ ц≥ни виправдовуЇтьс¤ зм≥ною на краще ¤к≥сних характеристик продукту; 5) зм≥ни в ц≥н≥ можуть обумовлюватис¤ зм≥нами в економ≥ц≥ (≥нфл¤ц≥йними процесами, наприклад); 6) надзвичайними обставинами.

ƒл¤ товар≥в з високою ц≥новою еластичн≥стю прийн¤тн≥шими Ї методи ц≥новоњ конкуренц≥њ. ƒл¤ тих же товар≥в, у ¤ких низька ц≥нова еластичн≥сть, доц≥льно використовувати методи нец≥новоњ конкуренц≥њ. ѕри ц≥нов≥й конкуренц≥њ продавц≥ впливають на попит головним чином через зм≥ни в ц≥н≥. ÷е дуже гнучкий ≥нструмент маркетингу. ¬одночас такий метод може призвести до так званих Уц≥нових в≥йнФ, п≥д час ¤ких кункуруюч≥ ф≥рми прагнуть встановити ц≥ни ¤кнайменш≥ дл¤ споживач≥в. ”насл≥док цього прибуток знижуЇтьс¤ до м≥н≥муму, хтось з конкурент≥в, не витримуючи боротьби, полишаЇ ринок, стаЇ банкрутом. «ахисну позиц≥ю тут може зайн¤ти ур¤д, ¤кий в≥дпов≥дним чином регулюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть.

1	2

Ќазва: ¬изначенн¤ попиту та значенн¤ ц≥новоњ еластичност≥ попиту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2928 прочитано)