≈коном≥чна теор≥¤ > ¬инагорода за користуванн¤ ≥нтелектуальною власн≥стю

¬инагорода за користуванн¤ ≥нтелектуальною власн≥стю

ѕ≥дходи до винагороди (ц≥ни) за користуванн¤ ≥нтелектуальною власн≥стю зм≥нювалис¤ в ход≥ розвитку л≥ценз≥йноњ торг≥вл≥. якщо в 50-х ≥ на початку 60-х рок≥в нин≥шнього стол≥тт¤ л≥цензуванн¤ розгл¤далось ¤к другор¤дна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, а винагоро≠да вважалась Удодатковим зароб≥ткомФ, в≥дпов≥дно ≥ ц≥на часто визначалас¤ за субТЇктивними критер≥¤ми продавц¤. ¬ м≥ру все б≥льшого входженн¤ ≥нтелектуальноњ власност≥ у ринок почала про¤вл¤тис¤ нев≥дпов≥дн≥сть такого п≥дходу до такоњ форми влас≠ност≥, ¤к товару. «'¤вилась потреба узагальнити ≥снуюч≥ й розро≠бити нов≥ методи винагороди. ” 60-т≥ - на початку 70-х рок≥в зТ¤вилас¤ велика к≥льк≥сть публ≥кац≥й на цю тему. ≤ в наш час про≠довжуютьс¤ дискус≥њ щодо теоретичних основ вартост≥, ц≥ни твор≠чоњ продукц≥њ, економ≥чноњ сут≥ л≥цензуванн¤ тощо.

¬инагорода (ц≥на) за використанн¤ того чи ≥ншого обТЇкта ≥нтелектуальноњ власност≥, - найб≥льш складний момент в≥дносин м≥ж продавцем ≥ покупцем. ≤снуюча м≥жнародна практика визначенн¤ вартост≥ винаходу, промислового зразка, ноу-хау тощо даЇ так≥ форми винагороди:

1. ѕр¤ма грошова винагорода. ÷е може бути:

а) виплата твердоњ суми - коли нарахована сума повинна бути виплачена зразу повн≥стю або за певний пром≥жок часу;

б) ро¤лт≥ - коли в≥дбуваютьс¤ повторн≥ виплати нарахованоњ суми в залежност≥ в≥д отриманих результат≥в (обс¤гу продукц≥њ, послуг, розм≥ру прибутку);

в) гонорар, тобто винагорода за послуги, ¤к≥ надають спец≥а≠л≥сти з≥ сфери ≥нтелектуальноњ власност≥;

г) авторський гонорар, ¤кий отримуЇ автор твору л≥тератури, мистецтва та ≥ншого об'Їкта авторського права.

2. ќпосередкована грошова винагорода ≥_негрошова винагорода. ÷е можуть бути:

а) доходи в≥д операц≥й, повТ¤заних з л≥ценз≥¤ми;

б) див≥денди, ¤кщо л≥ценз≥ар бере ф≥нансову участь у п≥дпри≠Їмств≥ л≥ценз≥ата;

в) прийн¤тт¤ заход≥в щодо зм≥ни вартост≥ чи розпод≥лу затрат, наприклад, затрат на п≥дтримку чи захист прав на винах≥д або товарний знак;

г) отриманн¤ ≥нформац≥њ про ринок, що допоможе виг≥дн≥ше пре дати ≥нтелектуальну власн≥сть;

і) передача л≥ценз≥ару акц≥й, ≥нших ц≥нних папер≥в, а також в≥дправленн¤ на адресу л≥ценз≥ара товар≥в, у т.ч. товар≥в за л≥ценз≥Їю та ≥ншого.

ѕрактика заруб≥жних ф≥рм св≥дчить, що вони не розголошують прийоми ≥ методи розрахунку винагород. ќкрем≥ спец≥ал≥сти нав≥ть не рекомендують використовувати формули дл¤ встановленн¤ розрахунковоњ ц≥ни об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥.

–озгл¤немо детальн≥ше механ≥зм виплати пр¤мих грошових винагород.

¬иплата твердоњ суми винагороди використовуЇтьс¤, ¤к правило, в тих випадках, коли ф≥рма-покупець мало в≥дома на ринку, ≥ Ї сумн≥ви, чи вдастьс¤ њй налагодити усп≥шний випуск ≥ комерц≥йну реал≥зац≥ю винаходу, розробки ≥ т. ≥н. “акий плат≥ж може бути використаний, ¤кщо вкрай важко проконтролювати обс¤г випущеноњ за л≥ценз≥Їю продукц≥њ. ” цьому випадку л≥ценз≥ар може просто не отримати необх≥дних дл¤ роз≠рахунк≥в даних.

“верд≥ платеж≥ можуть бути присутн≥ в б≥льшост≥ л≥ценз≥йних контракт≥в, але њх розм≥ри, ¤к показуЇ практика, складають в середньому ≤0-20 % загальноњ ц≥ни л≥ценз≥њ. ¬они Ї своЇр≥дним авансом, ¤кий виплачуЇтьс¤ л≥ценз≥ару п≥сл¤ передач≥ л≥ценз≥ату, наприклад, техн≥чноњ документа-ц≥њ тощо.

–о¤лт≥ - ц¤ своЇр≥дна участь л≥ценз≥ара в прибутку л≥цен≠з≥ата Ї основною формою винагороди. ѕитанн¤ про розм≥р процента в≥драхувань (ставка ро¤лт≥) ≥ про те, чого повинн≥ збиратис¤ ц≥ в≥драхуванн¤ (база ро¤лт≥), - найб≥льш складне в св≥тов≥й л≥ценз≥йн≥й торг≥вл≥.

Ѕаза ро¤лт≥ може мати дек≥лька вар≥ант≥в вибору: економ≥ч≠ний ефект, прибуток, обс¤г реал≥зац≥њ у грошовому вираз≥ чи натуральних показниках, варт≥сть переробленоњ сировини ≥ т. ≥н. „ас≠т≥ше в л≥ценз≥йн≥й торг≥вл≥ використовуЇтьс¤ обс¤г реал≥зац≥њ продукц≥њ у грошовому вираз≥. ѕричому дл¤ того, щоб гарантува≠ти л≥ценз≥ару над≥йн≥сть ≥ стаб≥льн≥сть платеж≥в, використову≠Їтьс¤ не фактична продажна ц≥на, а середн¤ ц≥на, ¤ка д≥Ї в цей момент на товарному ринку. ƒл¤ сировинних товар≥в - це б≥р≠жове котируванн¤, дл¤ ≥нших - дов≥дков≥ ≥ндекси ц≥н, ¤к≥ пер≥одично публ≥куютьс¤ заруб≥жними конТюнктурними виданн¤ми ≥ бю≠летен¤ми спец≥ал≥зованих ф≥рм.

—тавка (процент) ро¤лт≥ залежить в≥д р¤ду фактор≥в:

- обс¤гу патентноњ охорони, ¤кост≥ складанн¤ формули винахо≠ду (найб≥льш висок≥ ставки ро¤лт≥ використовувались саме в тих випадках, коли винах≥д захищений ц≥лим блоком патент≥в у р≥зних крањнах);

- виду л≥ценз≥йного контракту (найдорожча л≥ценз≥¤ - повна, найдешевша - проста л≥ценз≥¤);

- строку д≥њ л≥ценз≥њ (чим б≥льший строк, тим менший процент в≥драхувань),

- можлив≥сть контролювати випуск продукц≥њ за л≥ценз≥ю (у тих випадках, коли контроль ускладнений, ставка п≥двищуЇтьс¤. Ќаприклад, ¤кщо дл¤ л≥ценз≥й на машини та обладнанн¤ середн¤ ставка ро¤лт≥ складаЇ 5-7 % обс¤гу продажу, то дл¤ х≥м≥чного виробництва вона зростаЇ до 10-12 %);

- ≥нших фактор≥в.

ѕ≥дкреслимо, що в межах антимонопольного законодавства суди розвинутих крањн виробили своЇр≥дну систему правового за≠хисту Учесноњ прац≥Ф в б≥знес≥. якщо суд встановить, що ставка ро¤лт≥ ¤вно занижена в пор≥вн¤нн≥ з аналог≥чними л≥ценз≥йними контрактами у в≥дпов≥дн≥й сфер≥ економ≥ки, контракт може бути ро≠з≥рвано за вимогою ображеноњ сторони.

ћетоди визначенн¤ ро¤лт≥ умовно под≥л¤ють на дв≥ групи: анал≥тичн≥ й емп≥ричн≥.

јнал≥тичний метод, ¤к правило, базуЇтьс¤ на пр¤мому розра≠хунку додаткового прибутку чи економ≥њ л≥ценз≥ата. ќбчисленн¤ провод¤ть на основ≥ оц≥нок па≠раметр≥в майбутнього виробництва конкретного покупц¤ л≥ценз≥њ. —л≥д зазначити, що результати таких обчислень залежать не т≥ль≠ки в≥д економ≥чних характеристик технолог≥й чи вироб≥в, ¤к≥ л≥≠цензуютьс¤, а й в≥д критер≥њв, за ¤кими оц≥нюютьс¤ п≥дсумки господарськоњ д≥¤льност≥ л≥ценз≥ата. ÷≥ критер≥њ передбачають спочатку виб≥р належного показника прибутковост≥ (в практиц≥ зах≥дних ф≥рм можуть використовуватис¤ дек≥лька показник≥в прибутковост≥), а пот≥м виб≥р базовоњ величини такого показника, з ¤ким пор≥внюютьс¤ результати освоЇнн¤ л≥ценз≥њ.

«ах≥дн≥ ф≥рми особливо широко застосовують так≥ показни≠ки, ¤к зведений (або дисконтний) прибуток ≥ внутр≥шн¤ норма прибутку (або фактичний дох≥д).

ƒисконтний прибуток ¤вл¤Ї собою суму прибутку, ¤ка оч≥куЇтьс¤ в≥д певного кап≥таловкладенн¤, ≥ перераховану на момент початку в≥дпов≥дного д≥њ проекту з допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в, ¤к≥ враховують зм≥ну Уц≥нност≥Ф грошей, ¤к≥ Ї, залежно в≥д часу њх отриманн¤.

як в≥домо, ц≥ зм≥ни обумовлен≥ станом кредитно-грошових в≥дносин й ≥нфл¤ц≥њ (сьогодн≥ практично вс≥ банки, ¤к≥ регулюють ставки, робл¤ть поправку на ≥нфл¤ц≥ю). –озрахунок дисконтного прибутку ведетьс¤ так званим методом дисконтного грошового по≠току (ƒ√ѕ), у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким суми, що плануютьс¤ отримати в майбутньому, перераховуютьс¤ у допомогою спец≥альних коеф≥ц≥≠Їнт≥в (коеф≥ц≥Їнт≥в дисконтуванн¤).

ѕрактика показуЇ, що вже сама можлив≥сть вибору показника прибутковост≥, ¤кий використовуЇтьс¤ в ¤к ≥нструмент ≥нвес≠тиц≥йного анал≥зу, створюЇ ситуац≥ю неоднозначност≥ при розра≠хунку додаткового прибутку л≥ценз≥ату. ѕроте можна стверджувати, що ц¤ неоднозначн≥сть Ї б≥льш низького пор¤дку, н≥ж невизначен≥сть у встановленн≥ базовоњ величини прибутковост≥.

≈мп≥ричн≥ методи. ” звТ¤зку з труднощами, ¤к≥ виникають при ви¤вленн≥ ро¤лт≥ через додатковий прибуток, в практиц≥ торг≥вл≥ л≥ценз≥¤ми широко застосовуютьс¤ емп≥ричн≥ методи. ѓх перевага - в≥дносна простота, а недол≥к - середн≥ показники, в≥д≥рван≥сть в≥д конкретноњ ситуац≥њ, що часто приводить до помилкових результат≥в. –озгл¤немо де¤к≥ з цих метод≥в.

ћетод визначенн¤ ро¤лт≥ за аналог≥Їю Ї найрозповсюджен≥шим. —л≥д зазначити, що найчаст≥ше зустр≥чаютьс¤ два вар≥анти. ѕерший, коли л≥ценз≥ар встановлюЇ ро¤лт≥ за прецедентами л≥ценз≥йних угод, ¤к≥ в≥н ран≥ше укладав. ѕри цьому ро¤лт≥ ф≥ксуЇтьс¤ в тому ж самому розм≥р≥, що й ран≥ше, незалежно в≥д в≥дм≥нностей в кон'юнктур≥ ≥ умов л≥ценз≥йних угод. “акий спо≠с≥б, ¤кий означаЇ н≥велюванн¤ вс≥х л≥ценз≥ат≥в ≥ встановленн¤ р≥вн¤ ро¤лт≥ (¤к правило, максимально можливого) Їдиного дл¤ вс≥х покупц≥в, застосовуЇтьс¤ в основному при монопольному ста≠новищ≥ л≥ценз≥ара й великому попит≥ на технолог≥ю. ѕринцип збе≠реженн¤ стандартних комерц≥йних угод, ¤к показуЇ анал≥з угод ¤понських л≥ценз≥ат≥в за 60-т≥ й початок 70-х рок≥в, Ї характерним дл¤ великих американських ≥ де¤ких зах≥дноЇвропейських монопол≥й.

ƒругий вар≥ант - коли ро¤лт≥ призначаютьс¤ л≥ценз≥аром за аналог≥Їю з л≥ценз≥йною угодою на под≥бну продукц≥ю м≥ж трет≥ми ф≥рмами. ќсобливого досв≥ду в цьому набула япон≥¤.

ƒо середини 70-х рок≥в ≥нформац≥¤ про комерц≥йн≥ умови л≥≠ценз≥йних угод ¤понських ф≥рм публ≥кувалас¤ ћ≥н≥стерством зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ≥ промисловост≥ япон≥њ. ѕроте вона була вкрай обмеженою, не дозвол¤ла з достов≥рн≥стю встановити справжню ц≥ну л≥ценз≥њ. «араз використанн¤ цього методу маЇ пев≠н≥ труднощ≥, бо припинено регул¤рну публ≥кац≥ю даних про ро¤лт≥.

Ќедол≥ки емп≥ричних метод≥в призвели до того, що де¤к≥ дос≠л≥дники стали пропонувати компром≥сн≥ вар≥анти розрахунку ро¤лт≥, ¤к≥ допомагають уникнути складних обчислень ро¤лт≥, п≥двищити њх точн≥сть ≥ над≥йн≥сть в пор≥вн¤нн≥ з емп≥ричними метода≠ми.

ѕерерахован≥ вище методи визначенн¤ ро¤лт≥ не вичерпують ус≥х способ≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ в практиц≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ ≥ застосовуютьс¤ дл¤ встановленн¤ цього найважлив≥шого параметра розрахунку ц≥ни л≥ценз≥њ.  р≥м того, комерц≥йний анал≥з пров≥дних компан≥й при куп≥вл≥-продажу обмежуЇтьс¤ розрахунком ро¤лт≥.

1	2

Ќазва: ¬инагорода за користуванн¤ ≥нтелектуальною власн≥стю
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1489 прочитано)